Підвищення рівня фізичної активності та основних рухових навичок учнів початкових класів під час пандемії Covid-19 шляхом застосування фітнес-гри
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.01Ключові слова:
фітнес-гра, основні рухові навички, фізична активність, експериментальнийАнотація
Мета дослідження. Низький рівень фізичної активності та основних рухових навичок учнів в епоху COVID-19 є прогалинами в цьому дослідженні. Це дослідження має на меті вивчити вплив фітнес-гри на фізичну активність та основні рухові навички учнів в епоху COVID-19.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні було використано кількісний аналіз із застосуванням експериментальних методів. Учаниками цього дослідження були учні початкових шкіл № 1 і № 2 міста Караванг, Індонезія (n = 120). Учасники з початкової школи № 1 міста Караванг увійшли до експериментальної групи (n = 60), а саме отримували експериментальні процедури у формі фітнес-гри, а учасники з початкової школи № 2 міста Караванг були включені до контрольної групи (n = 60), які не отримували експериментальних процедур та проводили лише навчальну діяльність із фізичного виховання. Інтервенційну програму проводили протягом семи тижнів. Для вимірювання фізичної активності учнів використовували акселерометр ActiGraph GT9X Link, а основні рухові навички дітей оцінювали за допомогою тесту на розвиток великої моторики TGMD-3.
Результати. Результати показали, що впровадження технології фітнес-гри статистично значуще покращує рівень фізичної активності (p < 0,05), і ті самі результати показують, що фітнес-гра має статистично значущий вплив на основні рухові навички (p < 0,05). При цьому в контрольній групі підвищення рівня фізичної активності та основних рухових навичок не спостерігалося (p > 0,05).
Висновки. Це дослідження є доказом того, що фітнес-гра є ефективним інструментом для покращення показників фізичної активності та основних рухових навичок учнів під час пандемії COVID-19.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Xin, F., Chen, S. T., Clark, C., Hong, J. T., Liu, Y., & Cai, Y. J. (2020). Relationship between fundamental movement skills and physical activity in preschool-aged children: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(10). https://doi.org/10.3390/ijerph17103566
Xiang, M., Zhang, Z., & Kuwahara, K. (2020). Impact of COVID-19 pandemic on children and adolescents’ lifestyle behavior larger than expected. Progress in Cardiovascular Diseases, 63(4), 531-532. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.04.013
Puccinelli, P. J., da Costa, T. S., Seffrin, A., de Lira, C. A. B., Vancini, R. L., Nikolaidis, P. T., Knechtle, B., Rosemann, T., Hill, L., & Andrade, M. S. (2021). Reduced level of physical activity during COVID-19 pandemic is associated with depression and anxiety levels: an internet-based survey. BMC Public Health, 21(1), 1-11. https://doi.org/10.1186/s12889-021-10684-1
Woods, J. A., Hutchinson, N. T., Powers, S. K., Roberts, W. O., Gomez-cabrera, M. C., Radak, Z., Berkes, I., Boros, A., Boldogh, I., Marzetti, E., Cheng, Y., Liu, J., Durstine, J. L., Sun, J., & Li, L. (2020). The COVID-19 pandemic and physical activity. Sports Medicine and Health Science, 2(May), 55-64. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2020.05.006
Violant-Holz, V., Gallego-Jiménez, M. G., González-González, C. S., Muñoz-Violant, S., Rodríguez, M. J., Sansano-Nadal, O., & Guerra-Balic, M. (2020). Psychological health and physical activity levels during the covid-19 pandemic: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24), 1-19. https://doi.org/10.3390/ijerph17249419
Dobell, A., Pringle, A., Faghy, M. A., & Roscoe, C. M. P. (2020). Fundamental Movement Skills and Accelerometer-Measured Physical Activity Levels during Early Childhood: A Systematic Review. Children, 7(11), 224. https://doi.org/10.3390/children7110224
Foulkes, J. D., Knowles, Z., Fairclough, S. J., Stratton, G., O’Dwyer, M., Ridgers, N. D., & Foweather, L. (2015). Fundamental movement skills of preschool children in Northwest England. Perceptual and Motor Skills, 121(1), 1–24. https://doi.org/10.2466/10.25.PMS.121c14x0
Jones, D., Innerd, A., Giles, E. L., & Azevedo, L. B. (2020). Association between fundamental motor skills and physical activity in the early years: A systematic review and meta-analysis. Journal of Sport and Health Science, 9(6), 542-552. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.03.001
Bai, P., Thornton, A., Lester, L., Schipperijn, J., Trapp, G., Boruff, B., … Christian, H. (2020). Nature Play and Fundamental Movement Skills Training Programs Improve Childcare Educator Supportive Physical Activity Behavior. International Journal of Environmental Research and Public Health Article, 17(223), 1-16. https://doi.org/doi:10.3390/ijerph17010223
O’Brien, W., Belton, S., & Issartel, J. (2016). Fundamental movement skill proficiency amongst adolescent youth. Physical Education and Sport Pedagogy, 21(6), 557-571. https://doi.org/10.1080/17408989.2015.1017451
Grainger, F., Innerd, A., Graham, M., & Wright, M. (2020). Integrated Strength and Fundamental Movement Skill Training in Children: A Pilot Study. Children, 7(10), 161. https://doi.org/10.3390/children7100161
Burhaein, E. (2017). Aktivitas Fisik Olahraga untuk Pertumbuhan dan Perkembangan Siswa SD. Indonesian Journal of Primary Education, 1(1), 51. https://doi.org/10.17509/ijpe.v1i1.7497
Kappen, D. L., Mirza-Babaei, P., & Nacke, L. E. (2019). Older Adults’ Physical Activity and Exergames: A Systematic Review. International Journal of Human-Computer Interaction, 35(2), 140-167. https://doi.org/10.1080/10447318.2018.1441253
Moholdt, T., Weie, S., Chorianopoulos, K., Wang, A. I., & Hagen, K. (2017a). Exergaming can be an innovative way of enjoyable high-intensity interval training. BMJ Open Sport Exerc Med, 1-7. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2017-000258
Adcock, M., Fankhauser, M., Post, J., Lutz, K., & Zizlsperger, L. (2020). Effects of an In-home Multicomponent Exergame Training on Physical Functions, Cognition, and Brain Volume of Older Adults : A Randomized Controlled Trial. CLINICAL TRIAL, 6(January), 1-18. https://doi.org/10.3389/fmed.2019.00321
Yu, T. C., Chiang, C. H., Wu, P. T., Wu, W. L., & Chu, I. H. (2020). Effects of exergames on physical fitness in middle- aged and older adults in Taiwan. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(7). https://doi.org/10.3390/ijerph17072565
Monedero, J., Murphy, E. E., & O’Gorman, D. J. (2017). Energy expenditure and affect responses to different types of active video game and exercise. PLoS ONE, 12(5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176213
Andrade, A., Mayron da Cruz, W., Correia, C. K., Goya Santos, A. L., & Bevilacqua, G. G. (2020). Effect of practice exergames on the mood states and self-esteem of elementary school boys and girls during physical education classes: A cluster-randomized controlled natural experiment. PLoS ONE, 15(6), 1-18. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0232392
Soltani, P., Figueiredo, P., & Vilas-boas, J. P. (2020). Does exergaming drive future physical activity and sport intentions ? Journal of Health Psychology, 1, 1-13. https://doi.org/10.1177/1359105320909866
Wu, Z., Li, J., & Theng, Y. L. (2015). Examining the Influencing Factors of Exercise Intention among Older Adults: A Controlled Study between Exergame and Traditional Exercise. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 18(9), 521-527. https://doi.org/10.1089/cyber.2015.0065
Gao, Zan, Zeng, N., Pope, Z. C., Wang, R., & Yu, F. (2019). Effects of exergaming on motor skill competence, perceived competence, and physical activity in preschool children. Journal of Sport and Health Science, 8(2), 106-113. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2018.12.001
Behan, S., Belton, S., Peers, C., O’Connor, N. E., & Issartel, J. (2019). Moving Well-Being Well: Investigating the maturation of fundamental movement skill proficiency across sex in Irish children aged five to twelve. Journal of Sports Sciences, 37(22), 2604-2612. https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1651144
Pedersen, S. J., Cooley, P. D., & Cruickshank, V. J. (2016). Caution regarding exergames: a skill acquisition perspective. Physical Education and Sport Pedagogy, 22(3), 1-11. https://doi.org/10.1080/17408989.2016.1176131
Hulteen, R. M., Morgan, P. J., Barnett, L. M., Stodden, D. F., & Lubans, D. R. (2018). Development of Foundational Movement Skills: A Conceptual Model for Physical Activity Across the Lifespan. Sports Medicine, 48(7), 1533–1540. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0892-6
Vernadakis, N., Papastergiou, M., Zetou, E., & Antoniou, P. (2015). The impact of an exergame-based intervention on children’s fundamental motor skills. Computers and Education, 83(January), 90-102. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2015.01.001
Villafaina, S., Borrega-mouquinho, Y., Fuentes-garcía, J. P., Collado-mateo, D., & Gusi, N. (2020). Effect of exergame training and detraining on lower-body strength, agility, and cardiorespiratory fitness in women with fibromyalgia: Single-blinded randomized controlled trial. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(1), 1-12. https://doi.org/10.3390/ijerph17010161
Polechoński, J., Dȩbska, M., & Dȩbski, P. G. (2019). Exergaming can be a health-related aerobic physical activity. BioMed Research International, 2019(June), 1-7. https://doi.org/10.1155/2019/1890527
Huang, K. T. (2020). Exergaming Executive Functions: An Immersive Virtual Reality-Based Cognitive Training for Adults Aged 50 and Older. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 23(3), 143-149. https://doi.org/10.1089/cyber.2019.0269
Lee, S., Kim, W., Park, T., & Peng, W. (2017). The Psychological Effects of Playing Exergames: A Systematic Review. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 20(9), 1-20. https://doi.org/10.1089/cyber.2017.0183
Fogel, V. A., Miltenberger, R. G., Graves, R., & Koehler, S. (2010). The Effects Of exergaming On physical Activity among Inactive Children in a Physical Education class room. Journal Of Applied Behavior Analysis, 43(4), 591-600. https://doi.org/10.1901/jaba.2010.43-591
Van Santen, J., Dröes, R. M., Holstege, M., Henkemans, O. B., Van Rijn, A., De Vries, R., … Meiland, F. (2018). Effects of Exergaming in People with Dementia: Results of a Systematic Literature Review. Journal of Alzheimer’s Disease, 63(2), 741-760. https://doi.org/10.3233/JAD-170667
Moholdt, T., Weie, S., Chorianopoulos, K., Wang, A. I., & Hagen, K. (2017b). Exergaming can be an innovative way of enjoyable high-intensity interval training. BMJ Open Sport Exerc Med, 1-6. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2017-000258
Xiang, M., Zhang, Z., & Kuwahara, K. (2020). Impact of COVID-19 pandemic on children and adolescents’ lifestyle behavior larger than expected. Progress in Cardiovascular Diseases, 63(4), 531-532. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.04.013
Puccinelli, P. J., da Costa, T. S., Seffrin, A., de Lira, C. A. B., Vancini, R. L., Nikolaidis, P. T., Knechtle, B., Rosemann, T., Hill, L., & Andrade, M. S. (2021). Reduced level of physical activity during COVID-19 pandemic is associated with depression and anxiety levels: an internet-based survey. BMC Public Health, 21(1), 1-11. https://doi.org/10.1186/s12889-021-10684-1
Woods, J. A., Hutchinson, N. T., Powers, S. K., Roberts, W. O., Gomez-cabrera, M. C., Radak, Z., Berkes, I., Boros, A., Boldogh, I., Marzetti, E., Cheng, Y., Liu, J., Durstine, J. L., Sun, J., & Li, L. (2020). The COVID-19 pandemic and physical activity. Sports Medicine and Health Science, 2(May), 55-64. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2020.05.006
Violant-Holz, V., Gallego-Jiménez, M. G., González-González, C. S., Muñoz-Violant, S., Rodríguez, M. J., Sansano-Nadal, O., & Guerra-Balic, M. (2020). Psychological health and physical activity levels during the covid-19 pandemic: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24), 1-19. https://doi.org/10.3390/ijerph17249419
Dobell, A., Pringle, A., Faghy, M. A., & Roscoe, C. M. P. (2020). Fundamental Movement Skills and Accelerometer-Measured Physical Activity Levels during Early Childhood: A Systematic Review. Children, 7(11), 224. https://doi.org/10.3390/children7110224
Foulkes, J. D., Knowles, Z., Fairclough, S. J., Stratton, G., O’Dwyer, M., Ridgers, N. D., & Foweather, L. (2015). Fundamental movement skills of preschool children in Northwest England. Perceptual and Motor Skills, 121(1), 1–24. https://doi.org/10.2466/10.25.PMS.121c14x0
Jones, D., Innerd, A., Giles, E. L., & Azevedo, L. B. (2020). Association between fundamental motor skills and physical activity in the early years: A systematic review and meta-analysis. Journal of Sport and Health Science, 9(6), 542-552. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.03.001
Bai, P., Thornton, A., Lester, L., Schipperijn, J., Trapp, G., Boruff, B., … Christian, H. (2020). Nature Play and Fundamental Movement Skills Training Programs Improve Childcare Educator Supportive Physical Activity Behavior. International Journal of Environmental Research and Public Health Article, 17(223), 1-16. https://doi.org/doi:10.3390/ijerph17010223
O’Brien, W., Belton, S., & Issartel, J. (2016). Fundamental movement skill proficiency amongst adolescent youth. Physical Education and Sport Pedagogy, 21(6), 557-571. https://doi.org/10.1080/17408989.2015.1017451
Grainger, F., Innerd, A., Graham, M., & Wright, M. (2020). Integrated Strength and Fundamental Movement Skill Training in Children: A Pilot Study. Children, 7(10), 161. https://doi.org/10.3390/children7100161
Burhaein, E. (2017). Aktivitas Fisik Olahraga untuk Pertumbuhan dan Perkembangan Siswa SD. Indonesian Journal of Primary Education, 1(1), 51. https://doi.org/10.17509/ijpe.v1i1.7497
Kappen, D. L., Mirza-Babaei, P., & Nacke, L. E. (2019). Older Adults’ Physical Activity and Exergames: A Systematic Review. International Journal of Human-Computer Interaction, 35(2), 140-167. https://doi.org/10.1080/10447318.2018.1441253
Moholdt, T., Weie, S., Chorianopoulos, K., Wang, A. I., & Hagen, K. (2017a). Exergaming can be an innovative way of enjoyable high-intensity interval training. BMJ Open Sport Exerc Med, 1-7. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2017-000258
Adcock, M., Fankhauser, M., Post, J., Lutz, K., & Zizlsperger, L. (2020). Effects of an In-home Multicomponent Exergame Training on Physical Functions, Cognition, and Brain Volume of Older Adults : A Randomized Controlled Trial. CLINICAL TRIAL, 6(January), 1-18. https://doi.org/10.3389/fmed.2019.00321
Yu, T. C., Chiang, C. H., Wu, P. T., Wu, W. L., & Chu, I. H. (2020). Effects of exergames on physical fitness in middle- aged and older adults in Taiwan. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(7). https://doi.org/10.3390/ijerph17072565
Monedero, J., Murphy, E. E., & O’Gorman, D. J. (2017). Energy expenditure and affect responses to different types of active video game and exercise. PLoS ONE, 12(5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176213
Andrade, A., Mayron da Cruz, W., Correia, C. K., Goya Santos, A. L., & Bevilacqua, G. G. (2020). Effect of practice exergames on the mood states and self-esteem of elementary school boys and girls during physical education classes: A cluster-randomized controlled natural experiment. PLoS ONE, 15(6), 1-18. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0232392
Soltani, P., Figueiredo, P., & Vilas-boas, J. P. (2020). Does exergaming drive future physical activity and sport intentions ? Journal of Health Psychology, 1, 1-13. https://doi.org/10.1177/1359105320909866
Wu, Z., Li, J., & Theng, Y. L. (2015). Examining the Influencing Factors of Exercise Intention among Older Adults: A Controlled Study between Exergame and Traditional Exercise. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 18(9), 521-527. https://doi.org/10.1089/cyber.2015.0065
Gao, Zan, Zeng, N., Pope, Z. C., Wang, R., & Yu, F. (2019). Effects of exergaming on motor skill competence, perceived competence, and physical activity in preschool children. Journal of Sport and Health Science, 8(2), 106-113. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2018.12.001
Behan, S., Belton, S., Peers, C., O’Connor, N. E., & Issartel, J. (2019). Moving Well-Being Well: Investigating the maturation of fundamental movement skill proficiency across sex in Irish children aged five to twelve. Journal of Sports Sciences, 37(22), 2604-2612. https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1651144
Pedersen, S. J., Cooley, P. D., & Cruickshank, V. J. (2016). Caution regarding exergames: a skill acquisition perspective. Physical Education and Sport Pedagogy, 22(3), 1-11. https://doi.org/10.1080/17408989.2016.1176131
Hulteen, R. M., Morgan, P. J., Barnett, L. M., Stodden, D. F., & Lubans, D. R. (2018). Development of Foundational Movement Skills: A Conceptual Model for Physical Activity Across the Lifespan. Sports Medicine, 48(7), 1533–1540. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0892-6
Vernadakis, N., Papastergiou, M., Zetou, E., & Antoniou, P. (2015). The impact of an exergame-based intervention on children’s fundamental motor skills. Computers and Education, 83(January), 90-102. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2015.01.001
Villafaina, S., Borrega-mouquinho, Y., Fuentes-garcía, J. P., Collado-mateo, D., & Gusi, N. (2020). Effect of exergame training and detraining on lower-body strength, agility, and cardiorespiratory fitness in women with fibromyalgia: Single-blinded randomized controlled trial. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(1), 1-12. https://doi.org/10.3390/ijerph17010161
Polechoński, J., Dȩbska, M., & Dȩbski, P. G. (2019). Exergaming can be a health-related aerobic physical activity. BioMed Research International, 2019(June), 1-7. https://doi.org/10.1155/2019/1890527
Huang, K. T. (2020). Exergaming Executive Functions: An Immersive Virtual Reality-Based Cognitive Training for Adults Aged 50 and Older. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 23(3), 143-149. https://doi.org/10.1089/cyber.2019.0269
Lee, S., Kim, W., Park, T., & Peng, W. (2017). The Psychological Effects of Playing Exergames: A Systematic Review. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 20(9), 1-20. https://doi.org/10.1089/cyber.2017.0183
Fogel, V. A., Miltenberger, R. G., Graves, R., & Koehler, S. (2010). The Effects Of exergaming On physical Activity among Inactive Children in a Physical Education class room. Journal Of Applied Behavior Analysis, 43(4), 591-600. https://doi.org/10.1901/jaba.2010.43-591
Van Santen, J., Dröes, R. M., Holstege, M., Henkemans, O. B., Van Rijn, A., De Vries, R., … Meiland, F. (2018). Effects of Exergaming in People with Dementia: Results of a Systematic Literature Review. Journal of Alzheimer’s Disease, 63(2), 741-760. https://doi.org/10.3233/JAD-170667
Moholdt, T., Weie, S., Chorianopoulos, K., Wang, A. I., & Hagen, K. (2017b). Exergaming can be an innovative way of enjoyable high-intensity interval training. BMJ Open Sport Exerc Med, 1-6. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2017-000258
Downloads
Опубліковано
2022-12-23
Як цитувати
Samsudin, S., Gani, R. A., Setiawan, E., Németh, Z., Kardiyanto, D. W., & Winarno, M. E. (2022). Підвищення рівня фізичної активності та основних рухових навичок учнів початкових класів під час пандемії Covid-19 шляхом застосування фітнес-гри. Теорія та методика фізичного виховання, 22(4), 459–465. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.01
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
