Розробка інструментів тестування базових рухових навичок для дітей молодшого віку
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.06Ключові слова:
фізична активність, рухові навички, тестувальний інструмент, дітиАнотація
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб розробити ручний і зручний тестувальний інструмент для базових рухових навичок у дітей молодшого віку.
Матеріали та методи. У цій роботі ми використовуємо метод дослідження та розробки (R&D). Дослідницькі процедури: (1) перший етап – це попереднє дослідження у формі потенційних проблем, збору даних та аналізу потреб, (2) другий етап – планування розробки інструмента, (3) третій етап – випробування, експертні оцінки та доопрацювання продукту, (4) четвертий етап – впровадження моделі. У цьому дослідженні брали участь загалом 155 дітей віком 4–6 років. Як статистичний аналіз використовували коефіцієнт кореляції Пірсона для тесту на валідність та альфу Кронбаха для тесту на надійність. Аналіз даних здійснювали з використанням програмного забезпечення SPSS.
Результати. Результати цього дослідження полягають у 1) створенні інструмента тестування базових рухових навичок, який може вимірювати три компоненти, а саме локомоторний, нелокомоторний та маніпуляційний. 2) На підставі цього тесту на валідність із 15 протестованих дослідницьких інструментів для базових рухових навичок (Y) було отримано 15 елементів зі значенням r-count>0,133 та визнано їх дійсними для використання при зборі даних досліджень. 3) Одержані результати були r-count = 0,676 та r table 0,133, тому значення r arithmetic > r table, тоді цей інструмент оголошено надійним і його можна використовувати як засіб збору даних.
Висновки. Розробка інструментів для тестування базових рухів створює інструменти, які можуть вимірювати та оцінювати базові рухові навички дітей віком 4–6 років, які включають три компоненти, а саме: локомоторний, нелокомоторний та маніпуляційний.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
O’Brien, W., Belton, S., & Issartel, J. (2016). Fundamental movement skill proficiency amongst adolescent youth. Physical Education and Sport Pedagogy, 21(6), 557-571. https://doi.org/10.1080/174088989.2015.1017451
Haywood, K. M., Roberton, M. A., & Getchell, N. (2012). Advanced Analysis of Motor Development. In Advanced Analysis of Motor Development. https://doi.org/10.5040/9781492595151
Zhang, L., & Cheung, P. (2019). Making a difference in PE lessons: Using a low organized games approach to teach fundamental motor skills in China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(23). https://doi.org/10.3390/ijerph16234618
Komaini, A., et al (2022). Design of Children’s Motor Training Tools Using Sensor-Based Agility Components in Physical Education Learning. International Journal of Interactive Mobile Technologies (iJIM), 16(05), 207-215. https://doi.org/10.3991/ijim.v16i05.29731
Kokstejn, J., & Musalek, M. (2019). The relationship between fundamental motor skills and game specific skills in elite young soccer players. Journal of Physical Education and Sport, 19(1), 249-254. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s1037
Bouffard, M. (2016). Movement Skill Assessment. Adapted Physical Activity Quarterly, 16(2), 192-195. https://doi.org/10.1123/apaq.16.2.192
Capio, C. M., Sit, C. H. P., & Abernethy, B. (2011). Fundamental movement skills testing in children with cerebral palsy. Disability and Rehabilitation, 33(25-26), 2519-2528. https://doi.org/10.3109/09638288.2011.577502
Hardy, L. L., Reinten-Reynolds, T., Espinel, P., Zask, A., & Okely, A. D. (2012). Prevalence and correlates of low fundamental movement skill competency in children. Pediatrics, 130(2). https://doi.org/10.1542/peds.2012-0345
Kim, C. Il, & Lee, K. Y. (2016). The relationship between fundamental movement skills and body mass index in Korean preschool children. European Early Childhood Education Research Journal, 24(6), 928-935. https://doi.org/10.1080/1350293X.2016.1239326
Basman, A. J. (2019). Assessment criteria of fundamental movement skills for various age groups: A systematic review. Journal of Physical Education and Sport, 19(1), 722-732. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.01104
Cheung, P., & Zhang, L. (2020). Environment for preschool children to learn fundamental motor skills: The role of teaching venue and class size. Sustainability (Switzerland), 12(22), 1-10. https://doi.org/10.3390/su12229774
Sevimli-Celik, S., & Johnson, J. E. (2013). “I need to move and so do the children.” International Education Studies, 6(5), 1-10. https://doi.org/10.5539/ies.v6n5p1
Gu, X. (2016). Fundamental motor skills, physical activity, and sedentary behavior in socioeconomically disadvantaged kindergarteners. Psychology, Health and Medicine, 21(7), 871-881. https://doi.org/10.1080/13548506.2015.1125007
Morgan, P. J., Barnett, L. M., Cliff, D. P., Okely, A. D., Scott, H. A., Cohen, K. E., & Lubans, D. R. (2013). Fundamental movement skill interventions in youth: A systematic review and meta-analysis. Pediatrics, 132(5). https://doi.org/10.1542/peds.2013-1167
Johnson, J. L., Rudisill, M. E., Hastie, P., Wadsworth, D., Strunk, K., Venezia, A., Sassi, J., Morris, M., & Merritt, M. (2019). Changes in Fundamental Motor-Skill Performance Following a Nine-Month Mastery Motivational Climate Intervention. Research Quarterly for Exercise and Sport, 90(4), 517-526. https://doi.org/10.1080/02701367.2019.1628909
Mürner-Lavanchy, I. M., & Anderson, P. J. (2018). Developmental Disorders Among Very Preterm Children. Current Developmental Disorders Reports, 5(4), 253-261. https://doi.org/10.1007/s40474-018-0151-4
Nikolić, I., Mraković, S., & Kunješić, M. (2016). Spolne razlike predškolske djece u biotičkim motoričkim znanjima. Croatian Journal of Education, 18(1), 123-131. https://doi.org/10.15516/cje.v18i0.2163
Almeida, G., Luz, C., Martins, R., & Cordovil, R. (2017). Do children accurately estimate their performance of fundamental movement skills? Journal of Motor Learning and Development, 5(2), 193-206. https://doi.org/10.1123/jmld.2016-0030
Hu, B. Y., Wu, Z., & Kong, Z. (2021). Family Physical Activities Choice, Parental Views of Physical Activities, and Chinese Preschool Children’s Physical Fitness and Motor Development. Early Childhood Education Journal, 50(5), 841-853. https://doi.org/10.1007/s10643-021-01190-5
Gruber, W., Stehling, F., Olivier, M., Dillenhoefer, S., Koerner-Rettberg, C., Sutharsan, S., Taube, C., Mellies, U., & Welsner, M. (2020) . Effects of a long-term exercise program on motor performance in children and adolescents with CF. Pediatric Pulmonology, 55(12), 3371-3380. https://doi.org/10.1002/ppul.25064
Ward, B. J., Thornton, A., Lay, B., & Rosenberg, M. (2017). Protocols for the Investigation of Information Processing in Human Assessment of Fundamental Movement Skills. Journal of Motor Behavior, 49(6), 593-602. https://doi.org/10.1080/00222895.2016.1247033
Barnett, L. M., Bangay, S., McKenzie, S., & Ridgers, N. D. (2013). Active gaming as a mechanism to promote physical activity and fundamental movement skills in children. Frontiers in Public Health, 1(DEC), 26-28. https://doi.org/10.3389/fpubh.2013.00074
McGlashan, H. L., Blanchard, C. C. V., Nicole, J. S., Lee, R., French, B., & Sycamore, N. J. (2017). Improvement in children’s fine motor skills following a computerized typing intervention. Human Movement Science, 56(October), 29-36. https://doi.org/10.1016/j.humov.2017.10.013
Smits-Engelsman, B. C. M., Smit, E., Doe-Asinyo, R. X., Lawerteh, S. E., Aertssen, W., Ferguson, G., & Jelsma, D. L. (2021). Inter-rater reliability and test-retest reliability of the Performance and Fitness (PERF-FIT) test battery for children: a test for motor skills related fitness. BMC Pediatrics, 21(1), 1-11. https://doi.org/10.1186/s12887-021-02589-0
Lemos, A. G., Avigo, E. L., & Barela, J. A. (2012). Physical Education in Kindergarten Promotes Fundamental Motor Skill Development. Advances in Physical Education, 02(01), 17–21. https://doi.org/10.4236/ape.2012.21003
Tandon, P.S., et al (2015). Active play opportunities at child care. Pediatrics, 135(6),1425-1431. https://doi.org/10.1542/peds.2014-2750
Rifki, M. S., et al. (2022). Development of Sit Up Measuring Tools Based on Arduino and Ultrasonic Sensors With Android Applications. International Journal of Interactive Mobile Technologies (iJIM), 16(08), 182–189. https://doi.org/10.3991/ijim.v16i08.30673
Nurhasanah, N., Masitoh, S., Arianto, F., & Ayubi, N. (2022). Development of Android Application-Based Early Childhood Learning Devices (PAUDPEDIA) During the COVID-19 Pandemic. International Journal of Interactive Mobile Technologies (IJIM), 16(09), 231–238. https://doi.org/10.3991/ijim.v16i09.31703
Haywood, K. M., Roberton, M. A., & Getchell, N. (2012). Advanced Analysis of Motor Development. In Advanced Analysis of Motor Development. https://doi.org/10.5040/9781492595151
Zhang, L., & Cheung, P. (2019). Making a difference in PE lessons: Using a low organized games approach to teach fundamental motor skills in China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(23). https://doi.org/10.3390/ijerph16234618
Komaini, A., et al (2022). Design of Children’s Motor Training Tools Using Sensor-Based Agility Components in Physical Education Learning. International Journal of Interactive Mobile Technologies (iJIM), 16(05), 207-215. https://doi.org/10.3991/ijim.v16i05.29731
Kokstejn, J., & Musalek, M. (2019). The relationship between fundamental motor skills and game specific skills in elite young soccer players. Journal of Physical Education and Sport, 19(1), 249-254. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s1037
Bouffard, M. (2016). Movement Skill Assessment. Adapted Physical Activity Quarterly, 16(2), 192-195. https://doi.org/10.1123/apaq.16.2.192
Capio, C. M., Sit, C. H. P., & Abernethy, B. (2011). Fundamental movement skills testing in children with cerebral palsy. Disability and Rehabilitation, 33(25-26), 2519-2528. https://doi.org/10.3109/09638288.2011.577502
Hardy, L. L., Reinten-Reynolds, T., Espinel, P., Zask, A., & Okely, A. D. (2012). Prevalence and correlates of low fundamental movement skill competency in children. Pediatrics, 130(2). https://doi.org/10.1542/peds.2012-0345
Kim, C. Il, & Lee, K. Y. (2016). The relationship between fundamental movement skills and body mass index in Korean preschool children. European Early Childhood Education Research Journal, 24(6), 928-935. https://doi.org/10.1080/1350293X.2016.1239326
Basman, A. J. (2019). Assessment criteria of fundamental movement skills for various age groups: A systematic review. Journal of Physical Education and Sport, 19(1), 722-732. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.01104
Cheung, P., & Zhang, L. (2020). Environment for preschool children to learn fundamental motor skills: The role of teaching venue and class size. Sustainability (Switzerland), 12(22), 1-10. https://doi.org/10.3390/su12229774
Sevimli-Celik, S., & Johnson, J. E. (2013). “I need to move and so do the children.” International Education Studies, 6(5), 1-10. https://doi.org/10.5539/ies.v6n5p1
Gu, X. (2016). Fundamental motor skills, physical activity, and sedentary behavior in socioeconomically disadvantaged kindergarteners. Psychology, Health and Medicine, 21(7), 871-881. https://doi.org/10.1080/13548506.2015.1125007
Morgan, P. J., Barnett, L. M., Cliff, D. P., Okely, A. D., Scott, H. A., Cohen, K. E., & Lubans, D. R. (2013). Fundamental movement skill interventions in youth: A systematic review and meta-analysis. Pediatrics, 132(5). https://doi.org/10.1542/peds.2013-1167
Johnson, J. L., Rudisill, M. E., Hastie, P., Wadsworth, D., Strunk, K., Venezia, A., Sassi, J., Morris, M., & Merritt, M. (2019). Changes in Fundamental Motor-Skill Performance Following a Nine-Month Mastery Motivational Climate Intervention. Research Quarterly for Exercise and Sport, 90(4), 517-526. https://doi.org/10.1080/02701367.2019.1628909
Mürner-Lavanchy, I. M., & Anderson, P. J. (2018). Developmental Disorders Among Very Preterm Children. Current Developmental Disorders Reports, 5(4), 253-261. https://doi.org/10.1007/s40474-018-0151-4
Nikolić, I., Mraković, S., & Kunješić, M. (2016). Spolne razlike predškolske djece u biotičkim motoričkim znanjima. Croatian Journal of Education, 18(1), 123-131. https://doi.org/10.15516/cje.v18i0.2163
Almeida, G., Luz, C., Martins, R., & Cordovil, R. (2017). Do children accurately estimate their performance of fundamental movement skills? Journal of Motor Learning and Development, 5(2), 193-206. https://doi.org/10.1123/jmld.2016-0030
Hu, B. Y., Wu, Z., & Kong, Z. (2021). Family Physical Activities Choice, Parental Views of Physical Activities, and Chinese Preschool Children’s Physical Fitness and Motor Development. Early Childhood Education Journal, 50(5), 841-853. https://doi.org/10.1007/s10643-021-01190-5
Gruber, W., Stehling, F., Olivier, M., Dillenhoefer, S., Koerner-Rettberg, C., Sutharsan, S., Taube, C., Mellies, U., & Welsner, M. (2020) . Effects of a long-term exercise program on motor performance in children and adolescents with CF. Pediatric Pulmonology, 55(12), 3371-3380. https://doi.org/10.1002/ppul.25064
Ward, B. J., Thornton, A., Lay, B., & Rosenberg, M. (2017). Protocols for the Investigation of Information Processing in Human Assessment of Fundamental Movement Skills. Journal of Motor Behavior, 49(6), 593-602. https://doi.org/10.1080/00222895.2016.1247033
Barnett, L. M., Bangay, S., McKenzie, S., & Ridgers, N. D. (2013). Active gaming as a mechanism to promote physical activity and fundamental movement skills in children. Frontiers in Public Health, 1(DEC), 26-28. https://doi.org/10.3389/fpubh.2013.00074
McGlashan, H. L., Blanchard, C. C. V., Nicole, J. S., Lee, R., French, B., & Sycamore, N. J. (2017). Improvement in children’s fine motor skills following a computerized typing intervention. Human Movement Science, 56(October), 29-36. https://doi.org/10.1016/j.humov.2017.10.013
Smits-Engelsman, B. C. M., Smit, E., Doe-Asinyo, R. X., Lawerteh, S. E., Aertssen, W., Ferguson, G., & Jelsma, D. L. (2021). Inter-rater reliability and test-retest reliability of the Performance and Fitness (PERF-FIT) test battery for children: a test for motor skills related fitness. BMC Pediatrics, 21(1), 1-11. https://doi.org/10.1186/s12887-021-02589-0
Lemos, A. G., Avigo, E. L., & Barela, J. A. (2012). Physical Education in Kindergarten Promotes Fundamental Motor Skill Development. Advances in Physical Education, 02(01), 17–21. https://doi.org/10.4236/ape.2012.21003
Tandon, P.S., et al (2015). Active play opportunities at child care. Pediatrics, 135(6),1425-1431. https://doi.org/10.1542/peds.2014-2750
Rifki, M. S., et al. (2022). Development of Sit Up Measuring Tools Based on Arduino and Ultrasonic Sensors With Android Applications. International Journal of Interactive Mobile Technologies (iJIM), 16(08), 182–189. https://doi.org/10.3991/ijim.v16i08.30673
Nurhasanah, N., Masitoh, S., Arianto, F., & Ayubi, N. (2022). Development of Android Application-Based Early Childhood Learning Devices (PAUDPEDIA) During the COVID-19 Pandemic. International Journal of Interactive Mobile Technologies (IJIM), 16(09), 231–238. https://doi.org/10.3991/ijim.v16i09.31703
Downloads
Опубліковано
2022-12-23
Як цитувати
Komaini, A., Kiram, Y., Rifki, M. S., Handayani, S. G., Ayubi, N., & Putra, R. Y. (2022). Розробка інструментів тестування базових рухових навичок для дітей молодшого віку. Теорія та методика фізичного виховання, 22(4), 493–499. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.06
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
