Розпізнання образів: формування рухових навичок у дівчат 15 років
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.1.06Ключові слова:
дискримінантний аналіз, серії навчальних завдань, програмоване навчання, дівчатаАнотація
Мета дослідження — визначити режими виконання фізичних вправ у процесі формування рухових навичок у дівчат 15 років.
Матеріал і методи. У дослідженні прийняли 40 дівчат 15 років. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань; педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту, дискримінантний аналіз. Для вирішення поставленої мети вивчався вплив різних варіантів виконання вправ, а саме: кількості повторень (x1) та інтервалів відпочинку (x2) на засвоєння техніки виконання стійки силою на голові. Дівчата 15 років були поділені на чотири групи, згідно плану експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Перехід до наступної вправи здійснювався за умови вірного виконання попередньої вправи в трьох поспіль спробах. Фіксувалася кількість повторів необхідних на навчання вправ кожної серії навчальних завдань. Рівень навченості фізичних вправ визначався альтернативним методом: «виконав» або «не виконав». За технічно вірне виконання вправи учні отримували «1»; за невиконання вправи у протокол заносився результат «0».
Результати. Експеримент типу 22 надав змогу дослідити багатофакторну структуру процесу навчання дівчат 15 років за програмою алгоритмічних розпоряджень, уточнити оптимальні співвідношення факторів для їх використання у період навчання фізичних вправ під час уроків фізичної культури, отримати данні для розрахунку регресійних моделей навчання окремих серій навчальних завдань і проведення дискримінантного аналізу для отримання узагальненої моделі процесу навчання вправі в цілому.
Висновки. Для вибору узагальненого режиму виконання вправ серій завдань у процесі навчання стійці на голові і руках дівчат 15 років може бути використана перша дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні.
Рівняння регресії, отримані в результаті аналізу даних ПФЕ 22, дають можливість уточнити і вибрати найбільш ефективні варіанти режимів виконання вправ для оволодіння окремих серій навчальних завдань.
Завантаження
Посилання
Lopatiev, A., Ivashchenko, O., Khudolii, O., Pjanylo, Y., Chernenko, S. & Yermakova T. (2017). Systemic approach and mathematical modeling in physical education and sports. Journal of Physical Education and Sport (JPES), 17(1), suplement, 146-155. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.s1023
Ivashchenko, O., Iermakov, S., Khudolii, O., Yermakova, T., Cieślicka, M., & Harkusha, S. (2018). Simulation of the regularities of physical exercises learning process of boys aged 8 years old. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 22(1), 11-16. https://doi.org/10.15561/18189172.2018.0102
Judith Rink, Laura Jones, Kym Kirby, Murray Mitchell, & Panayiotis Doutis (2007). Teacher Perceptions of a Physical Education Statewide Assessment Program. Research Quarterly for Exercise and Sport, 78(3), 204-215. https://doi.org/10.1080/02701367.2007.10599418
Balaban, V. (2018). The relationship between objectively measured physical activity and fundamental motor skills in 8 to 11 years old children from the Czech Republic. Montenegrin Journal of Sports Science and Medicine, 7(2), 11-16. https://doi.org/10.26773/mjssm.180902
Ivashchenko, O. (2017). Classification of 11-13 yrs girls’ motor fitness, considering level of physical exercises’ mastering. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 21(2), 65-70. https://doi.org/10.15561/18189172.2017.0203
Ivashchenko, O.V. (2016). Modelling of physical education students: Monograph. Kharkiv: OVS (in Ukrainian)
Acher, A., Arca, M., & Sanmarti, N. (2007). Modeling as a teaching learning process for understanding materials: A case study in primary education. Science Education, 91(3), 398–418. https://doi.org/10.1002/sce.20196
Chatzipanteli, A., Digelidis, N., Karatzoglidis, C., & Dean, R. (2016). A tactical-game approach and enhancement of metacognitive behaviour in elementary school students. Physical Education and Sport Pedagogy, 21(2),169–184. https:/doi.org/10.1080/17408989.2014.931366
Chernenko, S.O. (2015). Effectieness of junior form pupils’ training of gymnastic exercises in different modes of their fulfillment. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems Of Physical Training And Sports, 19(8), 65-74. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0809
Correa, A. A., Grima, P., & Tort-Martorell, X. (2009). Experimentation order with good properties for 2k factorial designs. Journal of Applied Statistics, 36(7), 743–754. https://doi.org/10.1080/02664760802499337
Correa, A. A., Grima, P., & Tort-Martorell, X. (2012). Experimentation order in factorial designs: new findings. Journal of Applied Statistics, 39(7), 1577–1591. https://doi.org/10.1080/02664763.2012.661706
García-Moya, I., Moreno, C., & Jiménez-Iglesias, A. (2012). Building a composite factorial score for the assessment of quality of parent–child relationships in adolescence. European Journal of Developmental Psychology, 10(5), 642–648. https://doi.org/10.1080/17405629.2012.707781
Kapkan, O.O. (2015). Features of 14-15 years’ age boys’ training to physical exercises. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems Of Physical Training And Sports, 19(9), 26-32. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0904
Wang, A., Karns, J. T., & Meredith, W. (2003). Motivation, Stress, Self-Control Ability, and Self-Control Behavior of Preschool Children in China. Journal of Research in Childhood Education, 17(2), 175–187. https://doi.org/10.1080/02568540309595008
Wright Steven (1999). A compatative view of teaching practice in Physical Education. International Sports Studies, 21(1), 55-68.
Samuel, R. D., Zavdy, O., Levav, M., Reuveny, R., Katz, U., & Dubnov-Raz, G. (2017). The Effects of Maximal Intensity Exercise on Cognitive Performance in Children. Journal of Human Kinetics, 57(1), 85–96. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0050
Khudolii, O. M., & Iermakov, S. S. (2011). Regularities of the learning process of young gymnasts. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 0(5), 3-18, 35–41. (in Ukrainian) https://doi.org/10.17309/tmfv.2011.5.707
Cantell, M. H., Smyth, M. M., & Ahonen, T. P. (2003). Two distinct pathways for developmental coordination disorder: Persistence and resolution. Human Movement Science, 22(4-5), 413–431. https://doi.org/10.1016/j.humov.2003.09.002
Donovan, C. B., Mercier, K., & Phillips, S. R. (2015). Investigating Attitudes Toward Physical Education: Validation Across Two Instruments. Measurement in Physical Education and Exercise Science, 19(2), 91–98. https://doi.org/10.1080/1091367X.2015.1012511
Herrmann, C., Gerlach, E., & Seelig, H. (2016). Basic motor competences in primary school. Rationale, assessment and empirical testing of a measurement instrument. German Journal of Exercise and Sport Research, 46(2), 60–73. https://doi.org/10.1007/s12662-015-0378-8
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
