Йогічні практики та їхній вплив на гематологічні реакції: Фізіологічна перспектива
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.22Ключові слова:
гематологічні тести, гемоглобіни, кількість еритроцитів, йога, інтервенційні дослідженняАнотація
Історія питання. Йога — стародавня дисципліна, яка поєднує фізичні пози, контроль дихання та медитацію, пов’язана знизкою фізіологічних переваг. Дослідження її впливу на гематологічні показники є надзвичайно важливим, оскільки вони є ключовими індикаторами здоров’я та працездатності.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в оцінці впливу йогічних практик на гематологічні показники, а саме: гемоглобін (Hb), кількість еритроцитів (RBC), об’єм осаджених клітин (PCV), середній корпускулярний об’єм (MCV), середній корпускулярний гемоглобін (MCH) та середню корпускулярну концентрацію гемоглобіну (MCHC) серед студентів коледжу.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 20 студентів чоловічої статі віком від 17 до 22 років. Вони були розподілені за методом рандомізації на експериментальну групу (n=10), яка проходила інтервенцію із занять йогою, та контрольну групу (n=10), яка не брала участі в жодній структурованій фізичній активності. Експериментальна група (ЕГ) щоденно, шість днів на тиждень, займалася 60-хвилинними сесіями, що включали комплекс вправ Сур’я-намаскара, асани, пранаяму та техніки релаксації. Вимірювання гематологічних показників здійснювалося на початку дослідження та через 12 тижнів за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора Tulip Coralyzer Smart 200. Статистичний аналіз проводився із застосуванням t-критеріїв для парних та незалежних вибірок, при цьому рівень значущості встановлено на рівні p < 0.05.
Результати. Постінтервенційний аналіз виявив статистично значуще підвищення рівнів гемоглобіну в експериментальній групі (p = 0.015), що свідчить про підвищену здатність до перенесення кисню. У жодній з груп не спостерігалося суттєвих змін у показниках кількості еритроцитів, об’єму осаджених клітин, середнього корпускулярного об’єму, середнього корпускулярного гемоглобіну та середньої корпускулярної концентрації гемоглобіну.
Висновки. В експериментальній групі встановлено значне поліпшення рівнів гемоглобіну, що вказує на потенційні переваги для транспорту кисню та аеробної здатності. Результати дослідження показують, що покращення інших гематологічних показників свідчить про наявність селективних гематологічних адаптацій до йогічних практик.
Завантаження
Посилання
Woodyard C. (2011). Exploring the therapeutic effects of yoga and its ability to increase quality of life. International journal of yoga, 4(2), 49-54. https://doi.org/10.4103/0973-6131.85485 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.85485
Chen, Q. (2024). Neurobiological and anti-aging benefits of yoga: A comprehensive review of recent advances in non-pharmacological therapy. Experimental Gerontology, 196, 112550. https://doi.org/10.1016/j.exger.2024.112550 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2024.112550
Shobana, R., Maheshkumar, K., Venkateswaran, S.T., Geetha, M.B., & Padmavathi, R. (2022). Effect of long-term yoga training on autonomic function among the healthy adults. Journal of family medicine and primary care, 11(7), 3471-3475. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_199_21 DOI: https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_199_21
Patil, S.G., Dhanakshirur, G.B., Aithala, M.R., Naregal, G., & Das, K.K. (2014). Effect of yoga on oxidative stress in elderly with grade-I hypertension: a randomized controlled study. Journal of clinical and diagnostic research: JCDR, 8(7), BC04-BC7. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/9498.4586 DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/9498.4586
Pratiti, G. (2022). Wellness - Homeostasis through yoga. Journal of Yoga & Physiotherapy, 9(5), 555774. https://doi.org/10.19080/JYP.2021.09.555774 DOI: https://doi.org/10.19080/JYP.2022.09.555774
Chanda, S., Sujon, H.A., Boby, F.A., Camenidis, C.M., & Geantă, V.A. (2025). Blood blueprint of cricket players: Exploring variations in hematological parameters based on playing roles. Retos, 66, 240-250. https://doi.org/10.47197/retos.v66.110093 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v66.110093
Witeska, M., Kondera, E., Ługowska, K., & Bojarski, B. (2022). Hematological methods in fish - Not only for beginners. Aquaculture, 547, 737498. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2021.737498 DOI: https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2021.737498
Valent, P., Büsche, G., Theurl, I., Uras, I.Z., Germing, U., Stauder, R., Sotlar, K., Füreder, W., Bettelheim, P., Pfeilstöcker, M., Oberbauer, R., Sperr, W.R., Geissler, K., Schwaller, J., Moriggl, R., Béné, M.C., Jäger, U., Horny, H.P., & Hermine, O. (2018). Normal and pathological erythropoiesis in adults: from gene regulation to targeted treatment concepts. Haematologica, 103(10), 1593-1603. https://doi.org/10.3324/haematol.2018.192518 DOI: https://doi.org/10.3324/haematol.2018.192518
Witeska, M., Kondera, E., & Bojarski, B. (2023). Hematological and Hematopoietic Analysis in Fish Toxicology-A Review. Animals : an open access journal from MDPI, 13(16), 2625. https://doi.org/10.3390/ani13162625 DOI: https://doi.org/10.3390/ani13162625
Brocherie, F., Millet, G.P., Hauser, A., Steiner, T., Wehrlin, J.P., Rysman, J., & Girard, O. (2015). Association of Hematological Variables with Team-Sport Specific Fitness Performance. PloS one, 10(12), e0144446. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0144446 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0144446
Alhmoud, J.F., Farah, H.S., Al-Qaisi, T., Hamdan, W.A., Oriquat, G.A., Atoom, A., & Al-Qaisi, K.M. (2021). The changes in some hematological parameters among university students due to stressful conditions during and after examinations period. Indian Journal of Forensic Medicine & Toxicology, 15(1), 1181-1186. https://doi.org/10.37506/ijfmt.v15i1.13578 DOI: https://doi.org/10.37506/ijfmt.v15i1.13578
Johnson-Wimbley, T.D., & Graham, D.Y. (2011). Diagnosis and management of iron deficiency anemia in the 21st century. Therapeutic advances in gastroenterology, 4(3), 177-184. https://doi.org/10.1177/1756283X11398736 DOI: https://doi.org/10.1177/1756283X11398736
Haas, J.D., & Brownlie, T. IV. (2001). Iron deficiency and reduced work capacity: A critical review of the research to determine a causal relationship. The Journal of Nutrition, 131(2), 676S-690S. https://doi.org/10.1093/jn/131.2.676S DOI: https://doi.org/10.1093/jn/131.2.676S
Lupak, O., Han, X., Xie, P., Mahmood, S., Mohammed, H., & Donthireddy, V. (2020). The role of a low erythropoietin level for the polycythemia vera diagnosis. Blood Cells, Molecules, and Diseases, 80, 102355. https://doi.org/10.1016/j.bcmd.2019.102355 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bcmd.2019.102355
Chidozie, V.N., Okwori, A.E. J., Oluwatayo, B.O., Adekeye, A.M., Kinjir, H., Okeke, C., Abah, I.M., & Salako, Y. (2020). Assessment of packed cell volume among students of Federal College of Veterinary and Medical Laboratory Technology, Vom, Plateau State. International Journal of Advanced Research, 8(5), 457-460. https://doi.org/10.21474/IJAR01/10947 DOI: https://doi.org/10.21474/IJAR01/10947
Caimi, G., Carlisi, M., & Presti, R.L. (2024). Red blood cell distribution width, erythrocyte indices, and elongation index at baseline in a group of trained subjects. Journal of Clinical Medicine, 13(1), 151. https://doi.org/10.3390/jcm13010151 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13010151
Deepthi, A., Prasad, C.S. B.R., & Prasad, R.B. N. (2018). Study of dimorphic anemia in adults with reference to basic etiology. Indian Journal of Pathology and Oncology, 5(1), 61-66. https://doi.org/10.18231/2394-6792.2018.0012 DOI: https://doi.org/10.18231/2394-6792.2018.0012
Zhang, Z., Gao, S., Dong, M., Luo, J., Xu, C., Wen, W., Huang, Y., Wu, Y., Zhou, J., & Yuan, Z. (2022). Relationship between Red Blood Cell Indices (MCV, MCH, and MCHC) and Major Adverse Cardiovascular Events in Anemic and Nonanemic Patients with Acute Coronary Syndrome. Disease markers, 2022, 2193343. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/2193343
Jagannathan-Bogdan, M., & Zon, L.I. (2013). Hematopoiesis. Development (Cambridge, England), 140(12), 2463-2467. https://doi.org/10.1242/dev.083147 DOI: https://doi.org/10.1242/dev.083147
Vanhie, J.J., & De Lisio, M. (2022). How Does Lifestyle Affect Hematopoiesis and the Bone Marrow Microenvironment?. Toxicologic pathology, 50(7), 858-866. https://doi.org/10.1177/01926233221123523 DOI: https://doi.org/10.1177/01926233221123523
Carpenter, R.S., & Maryanovich, M. (2024). Systemic and local regulation of hematopoietic homeostasis in health and disease. Nature cardiovascular research, 3(6), 651-665. https://doi.org/10.1038/s44161-024-00482-4 DOI: https://doi.org/10.1038/s44161-024-00482-4
Longeville, S., & Stingaciu, L.R. (2017). Hemoglobin diffusion and the dynamics of oxygen capture by red blood cells. Scientific Reports, 7, 10448. https://doi.org/10.1038/s41598-017-09146-9 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-017-09146-9
Mairbäurl, H., & Weber, R.E. (2012). Oxygen transport by hemoglobin. Comprehensive Physiology, 2(2), 1463-1489. https://doi.org/10.1002/cphy.c080113 DOI: https://doi.org/10.1002/j.2040-4603.2012.tb00415.x
Storz, J.F. (2016). Gene duplication and evolutionary innovations in hemoglobin-oxygen transport. American Physiological Society, 31(3), 223-232. https://doi.org/10.1152/physiol.00060.2015 DOI: https://doi.org/10.1152/physiol.00060.2015
Sera, R. (2023). Hemoglobin: The oxygen-carrying molecule that keeps us alive. Journal of Evolutionary Medicine, 11(5), 110915. https://doi.org/10.4303/jem/110915
Billett, H.H. (1990). Hemoglobin and hematocrit. In H.K. Walker, W.D. Hall, & J.W. Hurst (Eds.), Clinical methods: The history, physical, and laboratory examinations (3rd ed., p. 151). Butterworths. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK259/
Pittman, R.N. (2011). Regulation of tissue oxygenation. Morgan & Claypool Life Sciences. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK54104/ DOI: https://doi.org/10.4199/C00029ED1V01Y201103ISP017
Kuhn, V., Diederich, L., Keller, T.C. S., Kramer, C.M., Lückstädt, W., Panknin, C., Suvorava, T., Isakson, B.E., Kelm, M., & Cortese-Krott, M.M. (2017). Red Blood Cell Function and Dysfunction: Redox Regulation, Nitric Oxide Metabolism, Anemia. Antioxidants & redox signaling, 26(13), 718-742. https://doi.org/10.1089/ars.2016.6954 DOI: https://doi.org/10.1089/ars.2016.6954
Mairbäurl H. (2013). Red blood cells in sports: effects of exercise and training on oxygen supply by red blood cells. Frontiers in physiology, 4, 332. https://doi.org/10.3389/fphys.2013.00332 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2013.00332
Nader, E., Skinner, S., Romana, M., Fort, R., Lemonne, N., Guillot, N., Gauthier, A., Antoine-Jonville, S., Renoux, C., Hardy-Dessources, M.D., Stauffer, E., Joly, P., Bertrand, Y., & Connes, P. (2019). Blood Rheology: Key Parameters, Impact on Blood Flow, Role in Sickle Cell Disease and Effects of Exercise. Frontiers in physiology, 10, 1329. https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01329 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2019.01329
Roberson, R.S., & Bennett-Guerrero, E. (2012). Impact of red blood cell transfusion on global and regional measures of oxygenation. The Mount Sinai journal of medicine, New York, 79(1), 66-74. https://doi.org/10.1002/msj.21284 DOI: https://doi.org/10.1002/msj.21284
Erhabor, O., Muhammad, H.A., Muhammad, K., Onwuchekwa, C., & Egenti, N.B. (2021). Interpretation of full blood count parameters in health and disease. Haematology International Journal, 5(1), 00180. https://doi.org/10.23880/hij-16000180 DOI: https://doi.org/10.23880/hij-16000180
Agarwal, S.K. (2022). Lifestyles and their association with hematological diseases. Asian Hematology Research Journal, 5(1), 21-33. https://journalahrj.com/index.php/AHRJ/article/view/107
Mooventhan, A., & Khode, V. (2014). Effect of Bhramari pranayama and OM chanting on pulmonary function in healthy individuals: A prospective randomized control trial. International journal of yoga, 7(2), 104-110. https://doi.org/10.4103/0973-6131.133875 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.133875
Pandey, P., Pandey, S., & Kumar, A. (2019). Effect of pranayam on vital and lung parameters. World Journal of Pharmaceutical Research, 8(7), 1892-1901. https://doi.org/10.20959/wjpr20197-15168
Bhimani, N.T., Kulkarni, N.B., Kowale, A., & Salvi, S. (2011). Effect of Pranayama on stress and cardiovascular autonomic function. Indian journal of physiology and pharmacology, 55(4), 370-377.
Arora, S., & Bhattacharjee, J. (2008). Modulation of immune responses in stress by Yoga. International journal of yoga, 1(2), 45-55. https://doi.org/10.4103/0973-6131.43541 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.43541
Kelly, J.J., Martin, A., & Whitworth, J.A. (2000). Role of erythropoietin in cortisol-induced hypertension. Journal of human hypertension, 14(3), 195-198. https://doi.org/10.1038/sj.jhh.1000959 DOI: https://doi.org/10.1038/sj.jhh.1000959
Loganathan, N., Aruchunan, M., & Manjunath, N.K. (2019). Effects of yoga for cardiovascular and respiratory functions: a pilot study. Integrative medicine research, 8(3), 180. https://doi.org/10.1016/j.imr.2019.05.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.imr.2019.05.004
Panjeta, E., Panjeta, M., Dervišević, A., & Ćorić, J. (2019). Effect of yoga exercise on circulatory system. Journal of Yoga & Physio, 8(1), 555726. https://doi.org/10.19080/JYP.2019.08.555726 DOI: https://doi.org/10.19080/JYP.2019.08.555726
Chaya, M.S., & Nagendra, H.R. (2008). Long-term effect of yogic practices on diurnal metabolic rates of healthy subjects. International journal of yoga, 1(1), 27-32. https://doi.org/10.4103/0973-6131.36761 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.36761
Mischler, K., Fischer, J.E., Zgraggen, L., Kudielka, B.M., Preckel, D., & von Känel, R. (2005). The effect of repeated acute mental stress on habituation and recovery responses in hemoconcentration and blood cells in healthy men. Life Sciences, 77(10), 1166-1179. https://doi.org/10.1016/j.lfs.2005.03.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.lfs.2005.03.006
Cay, M., Ucar, C., Senol, D., Cevirgen, F., Ozbag, D., Altay, Z., & Yildiz, S. (2018). Effect of increase in cortisol level due to stress in healthy young individuals on dynamic and static balance scores. Northern clinics of Istanbul, 5(4), 295-301. https://doi.org/10.14744/nci.2017.42103 DOI: https://doi.org/10.14744/nci.2017.42103
Gilboa-Geffen, A., Hartmann, G., & Soreq, H. (2012). Stressing hematopoiesis and immunity: an acetylcholinesterase window into nervous and immune system interactions. Frontiers in molecular neuroscience, 5, 30. https://doi.org/10.3389/fnmol.2012.00030 DOI: https://doi.org/10.3389/fnmol.2012.00030
Obeagu, E.I., Igwe, M.C., & Obeagu, G.U. (2024). Oxidative stress’s impact on red blood cells: Unveiling implications for health and disease. Medicine, 103(9), e37360. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000037360 DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000037360
Thirthalli, J., Naveen, G.H., Rao, M.G., Varambally, S., Christopher, R., & Gangadhar, B.N. (2013). Cortisol and antidepressant effects of yoga. Indian journal of psychiatry, 55(Suppl 3), S405-S408. https://doi.org/10.4103/0019-5545.116315 DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5545.116315
Singh, V., & Shah, S.R. (2024). Enhancing cardiovascular health: The positive impact of yoga on blood flow and circulation. Indian Journal of Yoga Exercise & Sport Science and Physical Education, 9(2), 23-34. https://doi.org/10.58914/ijyesspe.2024-9.2.4 DOI: https://doi.org/10.58914/ijyesspe.2024-9.2.4
Prommer, N., Wachsmuth, N., Thieme, I., Wachsmuth, C., Mancera-Soto, E.M., Hohmann, A., & Schmidt, W.F. J. (2018). Influence of endurance training during childhood on total hemoglobin mass. Frontiers in Physiology, 9, 251. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00251 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00251
Skouras, A.Z., Antonakis-Karamintzas, D., Tsantes, A.G., Triantafyllou, A., Papagiannis, G., Tsolakis, C., & Koulouvaris, P. (2023). The acute and chronic effects of resistance and aerobic exercise in hemostatic balance: A brief review. Sports, 11(4), 74. https://doi.org/10.3390/sports11040074 DOI: https://doi.org/10.3390/sports11040074
Belviranli, M., Okudan, N., & Kabak, B. (2017). The Effects of Acute High-Intensity Interval Training on Hematological Parameters in Sedentary Subjects. Medical sciences (Basel, Switzerland), 5(3), 15. https://doi.org/10.3390/medsci5030015 DOI: https://doi.org/10.3390/medsci5030015
Chaparro, C.M., & Suchdev, P.S. (2019). Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Annals of the New York Academy of Sciences, 1450(1), 15-31. https://doi.org/10.1111/nyas.14092 DOI: https://doi.org/10.1111/nyas.14092
Shapiro, S.S., & Wilk, M.B. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika, 52(3-4), 591-611. https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591 DOI: https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591
Banerjee, A.B., Banerjee, A.A., Sharma, L.K., & Kumar, S. (2019). Effect of yoga on physical and various hematological parameters. International Journal of Community Medicine and Public Health, 6(12), 5186-5190. https://doi.org/10.18203/2394-6040.ijcmph20195467 DOI: https://doi.org/10.18203/2394-6040.ijcmph20195467
Ramanath, B., Shaik, T., & Reddy, M.S. (2013). A randomized control study of yoga on anemic patients. International Journal of Research in Medical Sciences, 1(3), 240-242. https://doi.org/10.5455/2320-6012.ijrms20130815 DOI: https://doi.org/10.5455/2320-6012.ijrms20130815
Kakkar, S., Sharma, V., & Jaiswal, G. (2024). The impact of yoga practice on pulmonary function: A comprehensive review. International Journal of Ayurvedic Medicine, 15(S1), 193-197. https://doi.org/10.47552/ijam.v15iS1 DOI: https://doi.org/10.47552/ijam.v15iS1.5595
Soni, R., Munish, K., Singh, K., & Singh, S. (2012). Study of the effect of yoga training on diffusion capacity in chronic obstructive pulmonary disease patients: A controlled trial. International journal of yoga, 5(2), 123-127. https://doi.org/10.4103/0973-6131.98230 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.98230
Naragatti, S. (2025). The role of yoga in balancing hormones: A comprehensive research review. International Journal for Multidisciplinary Research, 7(1), 1-12. DOI: https://doi.org/10.36948/ijfmr.2025.v07i01.36061
Koivula, T., Lempiäinen, S., Laine, S., Sjöros, T., Vähä-Ypyä, H., Garthwaite, T., Löyttyniemi, E., Sievänen, H., Vasankari, T., Knuuti, J., & Heinonen, I.H. A. (2022). Cross-Sectional Associations of Body Adiposity, Sedentary Behavior, and Physical Activity with Hemoglobin and White Blood Cell Count. International journal of environmental research and public health, 19(21), 14347. https://doi.org/10.3390/ijerph192114347 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192114347
Chandrashekhar, K. (2012). Effect of six weeks yogasana training on hematological parameters and lipid profile. National Journal of Basic Medical Sciences, 3(2), 119-122.
Purohit, G., Mendpara, S., Chawla, V.K., & Harsoda, J.M. (2013). Cardioprotectant and antistress effect of yoga training and its correlation with hematological parameters: A prospective study of 47 young healthy individuals. Scholars Journal of Applied Medical Sciences, 1(6), 852-856. https://doi.org/10.36347/sjams.2013.v01i06.0045
Jain, A., Agarwal, S.K., Maurya, A., & Bhatia, M. (2017). Impact of integrative yoga exercise on autonomic function and health-related quality of life in COPD. European Respiratory Journal, 50(Suppl 61), PA3678. https://doi.org/10.1183/1393003.congress-2017.PA3678 DOI: https://doi.org/10.1183/1393003.congress-2017.PA3678
Daniele, A., Lucas, S.J., & Rendeiro, C. (2022). Detrimental effects of physical inactivity on peripheral and brain vasculature in humans: Insights into mechanisms, long-term health consequences, and protective strategies. Frontiers in Physiology, 13, 998380. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.998380 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2022.998380
Brown, R., & Chevalier, G. (2015). Grounding the human body during yoga exercise with a grounded yoga mat reduces blood viscosity. Open Journal of Preventive Medicine, 5(4), 159-168. https://doi.org/10.4236/ojpm.2015.54019 DOI: https://doi.org/10.4236/ojpm.2015.54019
Puli, S.H., & Reddy, L.R. (2016). Estimation of VO₂ max before and after yoga training in healthy female medical students. Scholars Journal of Applied Medical Sciences, 4(10B), 3665-3668. https://doi.org/10.36347/sjams.2016.v04i10.023
Sivananda, K., & Srinivasan, M.V. (2017). Impact of yogic practices and aerobic training on packed cell volume among middle-aged women. International Journal of Multidisciplinary Research Review, 1(33), 194-197.
Sharma, H., Swetanshu, S., & Singh, P. (2024). Role of yoga in cardiovascular diseases. Current Problems in Cardiology, 49(1, Part A), 102032. https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2023.102032 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2023.102032
Tyagi, A., & Cohen, M. (2013). Oxygen consumption changes with yoga practices: A systematic review. Journal of Evidence-Based Complementary & Alternative Medicine, 18(4), 290-308. https://doi.org/10.1177/2156587213492770 DOI: https://doi.org/10.1177/2156587213492770
Gowtham, L., Vasanthi, B., Jayshree, N., Ambika, & Jacob, S.M. (2018). Effects of yoga in type 2 diabetes mellitus with hypertension: Alteration in RBC morphology as a marker for oxidative stress. Indian Journal of Physiology and Pharmacology, 62(1), 51-58.
Bara, F.T., S.K., Oka, I., Bagenda, E.F., & S.H. (2024). Prenatal yoga practice increases ferritin and MCV levels in pregnant women. Indonesian Journal of Global Health Research, 6(6), 4335-4342. https://doi.org/10.37287/ijghr.v6i6.5508
Bhargav, H., Raghuram, N., Rao, N.H., Tekur, P., & Koka, P.S. (2010). Potential yoga modules for treatment of hematopoietic inhibition in HIV-1 infection. Journal of stem cells, 5(3), 129-148.
Verma, A., Shete, S., Kulkarni, D., & Bhogal, R.S. (2017). Effect of yoga practices on micronutrient absorption in urban residential school children. Journal of physical therapy science, 29(7), 1254-1258. https://doi.org/10.1589/jpts.29.1254 DOI: https://doi.org/10.1589/jpts.29.1254
Subramanian, S., Elango, T., Malligarjunan, H., Kochupillai, V., & Dayalan, H. (2012). Role of sudarshan kriya and pranayam on lipid profile and blood cell parameters during exam stress: A randomized controlled trial. International journal of yoga, 5(1), 21-27. https://doi.org/10.4103/0973-6131.91702 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.91702
Pałka, T., Koteja, P.M., Tota, Ł., Rydzik, Ł., Kopańska, M., Kaczorowska, I., Javdaneh, N., Mikulakova, W., Wolski, H., & Ambroży, T. (2023). The Influence of Various Hydration Strategies (Isotonic, Water, and No Hydration) on Hematological Indices, Plasma Volume, and Lactate Concentration in Young Men during Prolonged Cycling in Elevated Ambient Temperatures. Biology, 12(5), 687. https://doi.org/10.3390/biology12050687 DOI: https://doi.org/10.3390/biology12050687
Nontakhod, K., Wandee, A., Sremsiri, C., Chansingha, P., Chaweeram, N., & Kamnanat, A. (2024). Effects of yoga exercise on heart rate in post-COVID-19 patients. Retos, 61, 861-867. https://doi.org/10.47197/retos.v61.108844 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v61.108844
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Aminur Rahaman, Tarak Nath Pramanik, Md. Hamidur Rahman, Akash Shukla, Nikita Nikita, Mert Kurnaz, Armando Monterrosa-Quintero, Nurettin Konar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
