Поєднання високоінтенсивного інтервального тренування та ігрового підходу сприяє підвищенню аеробної витривалості у футзалістів-аматорів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.2.07Ключові слова:
комбіноване тренування, високоінтенсивне інтервальне тренування, ігровий підхід, аеробний, аматор з футзалуАнотація
Історія питання. Футзалісти потребують застосування холістичної моделі тренувань, яка передбачає поєднання високоінтенсивних інтервальних тренувань з ігровим підходом, що відповідає їхній необхідності долати загальну дистанцію 4000 метрів з максимальною аеробною швидкістю.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала в аналізі впливу поєднання високоінтенсивного інтервального тренування з ігровим підходом на показники аеробної здатності футзалістів-аматорів.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні застосовано експериментальний метод. Загалом у дослідженні взяли участь 32 футзалісти-чоловіки з аматорських клубів, вік яких становив 17,00 ± 1,10 року, зріст — 167,19 ± 3,80 см, маса тіла — 58,81 ± 3,80 кг, ІМТ — 21,05 ± 1,26. Для аналізу даних використовували критерій знакових рангів Уілкоксона та U-критерій Манна-Уітні з рівнем значущості 0,05. Загальна пройдена відстань і рівень максимального споживання кисню (VO₂max) вимірювалися за допомогою 12- хвилинного тесту Купера.
Результати. Згідно з результатами статистичного аналізу із застосуванням критеріїв Уілкоксона та Манна-Уітні встановлено, що експериментальна група (ЕГ) помітно покращила показники як загальної відстані (ЗВ), так і VO₂max (p < 0,0001 для обох змінних), тоді як контрольна група (КГ) не досягла істотного прогресу (p = 0,0747 для ЗВ, p = 0,0701 для VO₂max). За допомогою критерію Манна-Уітні підтверджено, що покращення показників в ЕГ виявилися значно суттєвішими, ніж у КГ (p < 0,0001 для обох змінних). Відсоткове співвідношення поліпшень між даними перед початком і після завершення тестування свідчить про підвищення показників ЗВ в ЕГ на 8,12 %, а VO₂max — на 10,44 %. Натомість КГ продемонструвала лише зростання ЗВ на 1,11 % та VO₂max на 1,44 %.
Висновки. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що поєднання моделі високоінтенсивного інтервального тренування з ігровим підходом позитивно впливає на аеробну витривалість спортсменів-аматорів з футзалу.
Завантаження
Посилання
Iván-Baragaño, Maneiro, R., Losada, J. L., & Ardá, A. (2022). Tactical differences between winning and losing teams in elite women’s football. Apunts. Educacion Fisica y Deportes, 147, 45-54. https://doi.org/10.5672/apunts.2014-0983.es.(2022/1).147.05 DOI: https://doi.org/10.5672/apunts.2014-0983.es.(2022/1).147.05
Spyrou, K., Freitas, T. T., Marín-Cascales, E., & Alcaraz, P. E. (2020). Physical and Physiological Match-Play Demands and Player Characteristics in Futsal: A Systematic Review. Frontiers in Psychology, 11(November). https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.569897 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.569897
Barbero-Alvarez, J. C., Soto, V. M., Barbero-Alvarez, V., & Granda-Vera, J. (2008). Match analysis and heart rate of futsal players during competition. Journal of Sports Sciences, 26(1), 63-73. https://doi.org/10.1080/02640410701287289 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410701287289
Castagna, C., D’Ottavio, S., Vera, J. G., & Álvarez, J. C. B. (2009). Match demands of professional Futsal: A case study. Journal of Science and Medicine in Sport, 12(4), 490-494. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2008.02.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2008.02.001
De Oliveira Bueno, M. J., Caetano, F. G., Pereira, T. J. C., De Souza, N. M., Moreira, G. D., Nakamura, F. Y., Cunha, S. A., & Moura, F. A. (2014). Analysis of the distance covered by Brazilian professional futsal players during official matches. Sports Biomechanics, 13(3), 230-240. https://doi.org/10.1080/14763141.2014.958872 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2014.958872
Ohmuro, T., Iso, Y., Tobita, A., Hirose, S., Ishizaki, S., Sakaue, K., & Yasumatsu, M. (2020). Physical match performance of Japanese top-level futsal players in different categories and playing positions. Biology of Sport, 37(4), 359-365. https://doi.org/10.5114/BIOLSPORT.2020.96322 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2020.96322
Di Salvo, V., Baron, R., Tschan, H., Calderon Montero, F., Bachl, N., & Pigozzi, F. (2007). Performance Characteristics According to Playing Position in Elite Soccer. International Journal of Sports Medicine, 28(3), 222-227. https://doi.org/10.1055/s-2006-924294 DOI: https://doi.org/10.1055/s-2006-924294
Glänzel, M. H., Geremia, J. M., Couto, A. N., Nepomuceno, P., da Rocha, G. G., Pohl, H. H., & Reckziegel, M. B. (2020). Comparison of aerobic performance indicators of soccer and futsal athletes. Revista Brasileira de Medicina Do Esporte, 26(6), 513-516. https://doi.org/10.1590/1517-8692202026062019_0015 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-8692202026062019_0015
Milanez, V. F., Pedro, R. E., Moreira, A., Boullosa, D. A., Salle-Neto, F., & Nakamura, F. Y. (2011). The role of aerobic fitness on session rating of perceived exertion in futsal players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 6(3), 358-366. https://doi.org/10.1123/ijspp.6.3.358 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.6.3.358
Campos, F. de S., Borszcz, F. K., Flores, L. J. F., Barazetti, L. K., Teixeira, A. S., Hartmann Nunes, R. F., & Guglielmo, L. G. A. (2021). HIIT Models in Addition to Training Load and Heart Rate Variability Are Related With Physiological and Performance Adaptations After 10-Weeks of Training in Young Futsal Players. Frontiers in Psychology, 12(January), 1-14. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.636153 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.636153
Laursen, P. B. (2010). Training for intense exercise performance: High-intensity or high-volume training? Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 20(SUPPL. 2), 1–10. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01184.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01184.x
Saleh, H. H., Radhi, M. N., & Abdullah, A. W. (2021). The Effect of Combined High-Intensity Interval Training Exercises on Some of the Technical Skills and Endurance of Performance for Advanced Futsal Players. Indian Journal of Forensic Medicine & Toxicology, 15(3), 1309-1317. https://doi.org/10.37506/ijfmt.v15i3.15491 DOI: https://doi.org/10.37506/ijfmt.v15i3.15491
Naser, N., Ali, A., & Macadam, P. (2017). Physical and physiological demands of futsal. Journal of Exercise Science and Fitness, 15(2), 76-80. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2017.09.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2017.09.001
Thompson, W. R. (2023). Worldwide Survey of Fitness Trends for 2023. ACSM’s Health and Fitness Journal, 27(1), 9-18. https://doi.org/10.1249/FIT.0000000000000834 DOI: https://doi.org/10.1249/FIT.0000000000000834
Helgerud, J., Høydal, K., Wang, E., Karlsen, T., Berg, P., Bjerkaas, M., Simonsen, T., Helgesen, C., Hjorth, N., Bach, R., & Hoff, J. (2007). Aerobic high-intensity intervals improve V̇O2max more than moderate training. Medicine and Science in Sports and Exercise, 39(4), 665-671. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3180304570 DOI: https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3180304570
Ribeiro, J. N., Gonçalves, B., Coutinho, D., Brito, J., Sampaio, J., & Travassos, B. (2020). Activity Profile and Physical Performance of Match Play in Elite Futsal Players. Frontiers in Psychology, 11(July). https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01709 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01709
Psarras, I. I., & Bogdanis, G. C. (2024). Physiological Responses and Performance during an Integrated High-Intensity Interval Aerobic and Power Training Protocol. Sports, 12(3). https://doi.org/10.3390/sports12030076 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12030076
Stankovic, M., Djordjevic, D., Trajkovic, N., & Milanovic, Z. (2023). Effects of High-Intensity Interval Training (HIIT) on Physical Performance in Female Team Sports: A Systematic Review. Sports Medicine - Open, 9(1). https://doi.org/10.1186/s40798-023-00623-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-023-00623-2
Méndez-Dominguez, C., Nakamura, F. Y., & Travassos, B. (2022). Editorial: Futsal Research and Challenges for Sport Development. Frontiers in Psychology, 13(March), 1–3. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.856563 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.856563
Atakan, M. M., Li, Y., Koşar, Ş. N., Turnagöl, H. H., & Yan, X. (2021). Evidence-based effects of high-intensity interval training on exercise capacity and health: A review with historical perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(13). https://doi.org/10.3390/ijerph18137201 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18137201
Liu, Y., Xia, Y., Yue, T., Li, F., Zhou, A., Zhou, X., Yao, Y., Zhang, Y., & Wang, Y. (2023). Adaptations to 4 weeks of high-intensity interval training in healthy adults with different training backgrounds. European Journal of Applied Physiology, 123(6), 1283-1297. https://doi.org/10.1007/s00421-023-05152-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-023-05152-0
Vigh-Larsen, J. F., Ørtenblad, N., Spriet, L. L., Overgaard, K., & Mohr, M. (2021). Muscle Glycogen Metabolism and High-Intensity Exercise Performance: A Narrative Review. Sports Medicine, 51(9), 1855-1874. https://doi.org/10.1007/s40279-021-01475-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-021-01475-0
Barbieri, R. A., Zagatto, A. M., Milioni, F., & Barbieri, F. A. (2016). Specific futsal training program can improve the physical performance of futsal players. Sport Sciences for Health, 12(2), 247-253. https://doi.org/10.1007/s11332-016-0283-z DOI: https://doi.org/10.1007/s11332-016-0283-z
As-Safa, A. H. T., Kusuma, I. D. M. A. W., Syafii, I., Prianto, D. A., Triardhana, Y. A., & Pramono, B. A. (2024). Combined futsal training: The combination of rotation play training with the HIIT protocol affects anaerobic endurance abilities. Journal of Human Sport and Exercise, 19(2), 600-607. DOI: https://doi.org/10.55860/0m4zm966
Weston, K. S., Wisløff, U., & Coombes, J. S. (2014). High-intensity interval training in patients with lifestyle-induced cardiometabolic disease: A systematic review and meta-analysis. British Journal of Sports Medicine, 48(16), 1227-1234. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092576 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092576
Buchheit, M., & Laursen, P. B. (2013). High-Intensity Interval Training, Solutions to the Programming Puzzle. Sports Medicine, 43(5), 313-338. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0029-x DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-013-0029-x
Gibala, M. J., & Jones, A. M. (2013). Physiological and Performance Adaptations to High-Intensity Interval Training. In L. J. C. van Loon & R. Meeusen (Eds.), Limits of Human Endurance: 76th Nestlé Nutrition Institute Workshop, Oxford, August 2012 (Vol. 76, p. 0). S.Karger AG. https://doi.org/10.1159/000350256 DOI: https://doi.org/10.1159/000350256
Enoka, R. M., & Duchateau, J. (2008). Muscle fatigue: What, why and how it influences muscle function. Journal of Physiology, 586(1), 11-23. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2007.139477 DOI: https://doi.org/10.1113/jphysiol.2007.139477
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Imam Masjid, I Dewa Made Aryananda Wijaya Kusuma, Andri Suyoko, Arif Bulqini, Afif Dwi Nugraha, Adi Pranoto, Muhammad Bagus Firzam Bharlaman, Waristra Tyo Nirwansyah
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
