Довготривалі тренування з розвитку витривалості як модулятор профілактики ризику серцево-судинних захворювань у осіб з ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.2.01Ключові слова:
кров’яний тиск, серцево-судинні захворювання, ожиріння, фізичні вправиАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити довгостроковий вплив тренувань з розвитку витривалості як модулятора профілактики ризику серцево-судинних захворювань у осіб з ожирінням.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано метод «істинного експерименту», що включає претест-посттестовий дизайн контрольної групи. Двадцять п’ять жінок з ожирінням віком 20-30 років, які мали показниквідсоткового вмісту жиру в організмі ≥30%, було розподілено на контрольну групу (КГ) та групу, що виконувала фізичні вправи (ФВГ). ФВГ проходила восьмитижневу (три заняття на тиждень) програму тренувань з розвитку витривалості (із використанням бігової доріжки) з тривалістю заняття 40-60 хвилин. Вимірювання кров’яного тиску (КТ), середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою проводили за допомогою цифрового тензіометра OMRON HBP-9030 та датчика частоти серцевих скорочень Polar H10 на початку (передтренувальний етап) та через вісім тижнів (посттренувальний етап) виконання фізичних вправ з розвитку витривалості.
Результати. Встановлено значне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), середнього артеріального тиску і ЧСС у стані спокою між етапами перед початком і після завершення програми тренування на витривалість (всі показники на рівні р ≤ 0,001). Крім того, між групами спостерігалося суттєве зниження систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, середнього артеріального тиску і ЧСС у стані спокою (всі показники на рівні р ≤ 0,05).
Висновки. Отримані дані свідчать про ефективність застосування програми щодо виконання восьмитижневих тренувань з розвитку витривалості, що сприяє послідовному зниженню показників систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, середнього артеріального тиску і ЧСС у стані спокою у жінок з ожирінням.
Завантаження
Посилання
McKenzie, B. L., Pinho-Gomes, A. C., & Woodward, M. (2024). Addressing the global obesity burden: a gender-responsive approach to changing food environments is needed. The Proceedings of the Nutrition Society, 1-9. https://doi.org/10.1017/S0029665124000120 DOI: https://doi.org/10.1017/S0029665124000120
Rahmawati, N. D., Andriani, H., Wirawan, F., Farsia, L., Waits, A., & Taufiqurahman, K. A. (2024). Body mass index as a dominant risk factor for metabolic syndrome among indonesian adults: a 6-year prospective cohort study of non-communicable diseases. BMC nutrition, 10(1), 43. https://doi.org/10.1186/s40795-024-00856-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s40795-024-00856-8
Khafagy, R., & Dash, S. (2021). Obesity and Cardiovascular Disease: The Emerging Role of Inflammation. Frontiers in cardiovascular medicine, 8, 768119. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.768119 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.768119
Mathews, H. F., Kumar, S., Madhu, B., Gona, O. J., & Srinath, K. M. (2022). The ambulatory blood pressure monitoring among obese and nonobese diabetes mellitus patients. Annals of African medicine, 21(3), 255-261. https://doi.org/10.4103/aam.aam_65_21 DOI: https://doi.org/10.4103/aam.aam_65_21
Palatini P. (2021). Resting Heart Rate as a Cardiovascular Risk Factor in Hypertensive Patients: An Update. American journal of hypertension, 34(4), 307-317. https://doi.org/10.1093/ajh/hpaa187
Jiang, Z., Shao, F., Hu, J., Zhuang, Q., Cooray, P. L. R. K., Chen, K., Wu, Z., Chen, T., & Li, C. (2024). Time-weighted blood pressure with cardiovascular risk among patients with or without diabetes. Clinical cardiology, 47(1), e24213. https://doi.org/10.1002/clc.24213 DOI: https://doi.org/10.1002/clc.24213
Choi, Y., Kim, G., Yoon, J., & Kim, Y. S. (2024). Association of resting heart rate and physical activity with cardiovascular mortality: A population-based cohort study of Korean adults. Journal of sports sciences, 42(16), 1529-1537. https://doi.org/10.1080/02640414.2024.2400807 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2024.2400807
Kajikawa, M., & Higashi, Y. (2022). Obesity and Endothelial Function. Biomedicines, 10(7), 1745. https://doi.org/10.3390/biomedicines10071745 DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines10071745
Clayton, T. L., Fitch, A., & Bays, H. E. (2023). Obesity and hypertension: Obesity medicine association (OMA) clinical practice statement (CPS) 2023. Obesity Pillars, 8, 100083. https://doi.org/10.1016/j.obpill.2023.100083 DOI: https://doi.org/10.1016/j.obpill.2023.100083
Agabiti-Rosei, C., Saxton, S. N., De Ciuceis, C., Lorenza Muiesan, M., Rizzoni, D., Agabiti Rosei, E., & Heagerty, A. M. (2024). Influence of Perivascular Adipose Tissue on Microcirculation: A Link Between Hypertension and Obesity. Hypertension, 81(1), 24-33. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.123.19437 DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.123.19437
Kawai, T., Autieri, M. V., & Scalia, R. (2021). Adipose tissue inflammation and metabolic dysfunction in obesity. American journal of physiology. Cell physiology, 320(3), C375–C391. https://doi.org/10.1152/ajpcell.00379.2020 DOI: https://doi.org/10.1152/ajpcell.00379.2020
Tanaka, M. (2020). Improving obesity and blood pressure. Hypertension Research, 43(2), 79-89. https://doi.org/10.1038/s41440-019-0348-x DOI: https://doi.org/10.1038/s41440-019-0348-x
Parvanova, A., Reseghetti, E., Abbate, M., & Ruggenenti, P. (2023). Mechanisms and treatment of obesity-related hypertension-Part 1: Mechanisms. Clinical kidney journal, 17(1), sfad282. https://doi.org/10.1093/ckj/sfad282 DOI: https://doi.org/10.1093/ckj/sfad282
Palatini P. (2021). Resting Heart Rate as a Cardiovascular Risk Factor in Hypertensive Patients: An Update. American journal of hypertension, 34(4), 307-317. https://doi.org/10.1093/ajh/hpaa187 DOI: https://doi.org/10.1093/ajh/hpaa187
Hannan, J. A., Commodore-Mensah, Y., Tokieda, N., Smith, A. P., Gawlik, K. S., Murakami, L., Cooper, J., Koob, S., Wright, K. D., Cassarino, D., Arslanian-Engoren, C., & Melnyk, B. M. (2022). Improving hypertension control and cardiovascular health: An urgent call to action for nursing. Worldviews on evidence-based nursing, 19(1), 6-15. https://doi.org/10.1111/wvn.12560 DOI: https://doi.org/10.1111/wvn.12560
Weaver, S. R. C., Rendeiro, C., Lucas, R. A. I., Cable, N. T., Nightingale, T. E., McGettrick, H. M., & Lucas, S. J. E. (2022). Non-pharmacological interventions for vascular health and the role of the endothelium. European journal of applied physiology, 122(12), 2493-2514. https://doi.org/10.1007/s00421-022-05041-y DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-022-05041-y
Milani, J. G. P. O., Milani, M., Verboven, K., Cipriano, G., Jr, & Hansen, D. (2024). Exercise intensity prescription in cardiovascular rehabilitation: bridging the gap between best evidence and clinical practice. Frontiers in cardiovascular medicine, 11, 1380639. https://doi.org/10.3389/fcvm.2024.1380639 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2024.1380639
Kishor Keshari, K., Kumar, T., Lnu, S., Kumar, C., & Kumar, M. (2023). Evaluation of Cardiovascular Response to Isometric Handgrip Exercise in Obese Individuals. Cureus, 15(7), e41898. https://doi.org/10.7759/cureus.41898 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.41898
Totoń-Żurańska, J., Mikolajczyk, T. P., Saju, B., & Guzik, T. J. (2024). Vascular remodelling in cardiovascular diseases: hypertension, oxidation, and inflammation. Clinical science, 138(13), 817-850. https://doi.org/10.1042/CS20220797 DOI: https://doi.org/10.1042/CS20220797
Königstein, K., Dipla, K., & Zafeiridis, A. (2023). Training the Vessels: Molecular and Clinical Effects of Exercise on Vascular Health-A Narrative Review. Cells, 12(21), 2544. https://doi.org/10.3390/cells12212544 DOI: https://doi.org/10.3390/cells12212544
Zhang, Y., Chai, S., Dai, H., Chen, X., Meng, Z., & Ying, X. (2024). Vascular endothelial function and its response to moderate-intensity aerobic exercise in trained and untrained healthy young men. Scientific Reports, 14(1). https://doi.org/10.1038/s41598-024-71471-7 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-71471-7
Baffour-Awuah, B., Man, M., Goessler, K. F., Cornelissen, V. A., Dieberg, G., Smart, N. A., & Pearson, M. J. (2023). Effect of exercise training on the renin–angiotensin–aldosterone system: A meta–analysis. Journal of Human Hypertension, 38(2), 89–101. https://doi.org/10.1038/s41371-023-00872-4 DOI: https://doi.org/10.1038/s41371-023-00872-4
Cornelissen, V. A., & Fagard, R. H. (2005). Effects of endurance training on blood pressure, blood pressure-regulating mechanisms, and cardiovascular risk factors. Hypertension, 46(4), 667-675. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000184225.05629.51 DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000184225.05629.51
Koskinas, K. C., Van Craenenbroeck, E. M., Antoniades, C., Blüher, M., Gorter, T. M., Hanssen, H., Marx, N., McDonagh, T. A., Mingrone, G., Rosengren, A., & Prescott, E. B. (2024). Obesity and cardiovascular disease: An ESC clinical consensus statement. European Journal of Preventive Cardiology, zwae279. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwae279 DOI: https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwae279
Bauer, P., Kraushaar, L., Hoelscher, S., Weber, R., Akdogan, E., Keranov, S., Dörr, O., Nef, H., Hamm, C. W., & Most, A. (2021). Blood Pressure Response and Vascular Function of Professional Athletes and Controls. Sports medicine international open, 5(2), E45–E52. https://doi.org/10.1055/a-1400-1897 DOI: https://doi.org/10.1055/a-1400-1897
Said Ouamer, D., Guerchani Mohamed Karim, M. K., Djermane, D., & Benkhedda, S. (2020). Pulse wave velocity and blood pressure in athletes performing endurance and intense resistance training. European Heart Journal, 41(Supplement_2). https://doi.org/10.1093/ehjci/ehaa946.2716 DOI: https://doi.org/10.1093/ehjci/ehaa946.2716
Jabbarzadeh Ganjeh, B., Zeraattalab-Motlagh, S., Jayedi, A., Daneshvar, M., Gohari, Z., Norouziasl, R., Ghaemi, S., Selk-Ghaffari, M., Moghadam, N., Kordi, R., & Shab-Bidar, S. (2024). Effects of aerobic exercise on blood pressure in patients with hypertension: a systematic review and dose-response meta-analysis of randomized trials. Hypertension research: official journal of the Japanese Society of Hypertension, 47(2), 385-398. https://doi.org/10.1038/s41440-023-01467-9 DOI: https://doi.org/10.1038/s41440-023-01467-9
Bora, N., K, V., Verma, A., Bharti, A. K., & Sinha, M. K. (2024). Physical activity and sedentary behavior perceptions in overweight and obese adults: A systematic review of qualitative study. F1000Research, 13, 787. https://doi.org/10.12688/f1000research.152905.1 DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.152905.1
Pranoto, A., Cahyono, M. B. A., Yakobus, R., Izzatunnisa, N., Ramadhan, R. N., Rejeki, P. S., Miftahussurur, M., Effendi, W. I., Wungu, C. D. K., & Yamaoka, Y. (2023). Long-Term Resistance-Endurance Combined Training Reduces Pro-Inflammatory Cytokines in Young Adult Females with Obesity. Sports (Basel, Switzerland), 11(3), 54. https://doi.org/10.3390/sports11030054 DOI: https://doi.org/10.3390/sports11030054
Rejeki, P. S., Pranoto, A., Widiatmaja, D. M., Utami, D. M., Izzatunnisa, N., Sugiharto, Lesmana, R., & Halim, S. (2024). Combined Aerobic Exercise with Intermittent Fasting Is Effective for Reducing mTOR and Bcl-2 Levels in Obese Females. Sports (Basel, Switzerland), 12(5), 116. https://doi.org/10.3390/sports12050116 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12050116
Weston, M. E., Koep, J. L., Lester, A. B., Barker, A. R., & Bond, B. (2022). The acute effect of exercise intensity on peripheral and cerebral vascular function in healthy adults. Journal of applied physiology, 133(2), 461-470. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00772.2021 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00772.2021
Shishira, K. B., Vaishali, K., Kadavigere, R., Sukumar, S., Shivashankara, K. N., Pullinger, S. A., & Bommasamudram, T. (2024). Effects of high-intensity interval training versus moderate-intensity continuous training on vascular function among individuals with overweight and obesity-a systematic review. International journal of obesity, 48(11), 1517-1533. https://doi.org/10.1038/s41366-024-01586-4 DOI: https://doi.org/10.1038/s41366-024-01586-4
Gallo, G., Giovambattista Desideri, & Savoia, C. (2024). Update on Obesity and Cardiovascular Risk: From Pathophysiology to Clinical Management. Nutrients, 16(16), 2781-2781. https://doi.org/10.3390/nu16162781 DOI: https://doi.org/10.3390/nu16162781
Moncion, K., Rodrigues, L., Wiley, E., Noguchi, K. S., Negm, A., Richardson, J., MacDonald, M. J., Roig, M., & Tang, A. (2024). Aerobic exercise interventions for promoting cardiovascular health and mobility after stroke: a systematic review with Bayesian network meta-analysis. British journal of sports medicine, 58(7), 392-400. https://doi.org/10.1136/bjsports-2023-107956 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2023-107956
Scott, G. R., Garvey, K. M., & Wearing, O. H. (2024). The role of the heart in the evolution of aerobic performance. The Journal of experimental biology, 227(20), jeb247642. https://doi.org/10.1242/jeb.247642 DOI: https://doi.org/10.1242/jeb.247642
Bennett, C., & Solberg, A. (2023). Basic Hemodynamics. Springer EBooks, 13-16. https://doi.org/10.1007/978-3-031-35819-7_2 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-35819-7_2
Pozuelo-Carrascosa, D. P., Cavero-Redondo, I., Lee, I. M., Álvarez-Bueno, C., Reina-Gutierrez, S., & Martínez-Vizcaíno, V. (2021). Resting Heart Rate as a Predictor of Cancer Mortality: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of clinical medicine, 10(7), 1354. https://doi.org/10.3390/jcm10071354 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm10071354
Seo, D. Y., Bae, J.-H., Li, X., & Han, J. (2023). Exercise Training and Cardiovascular Health: Mechanisms, Benefits, and Therapeutic Implications in Cardiovascular Disease. Cardiometabolic Syndrome Journal, 3(2), 123-123. https://doi.org/10.51789/cmsj.2023.3.e20 DOI: https://doi.org/10.51789/cmsj.2023.3.e20
Reimers, A., Knapp, G., & Reimers, C.-D. (2018). Effects of Exercise on the Resting Heart Rate: a Systematic Review and Meta-Analysis of Interventional Studies. Journal of Clinical Medicine, 7(12), 503. PubMed Central. https://doi.org/10.3390/jcm7120503 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm7120503
Motiejunaite, J., Amar, L., & Vidal-Petiot, E. (2021). Adrenergic receptors and cardiovascular effects of catecholamines. Annales d’endocrinologie, 82(3-4), 193-197. https://doi.org/10.1016/j.ando.2020.03.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ando.2020.03.012
Wolsk, E., Kaye, D. M., Komtebedde, J., Shah, S. J., Borlaug, B. A., Burkhoff, D., Kitzman, D. W., Cleland, J. G., Hasenfuß, G., Hassager, C., Møller, J. E., & Gustafsson, F. (2021). Determinants and consequences of heart rate and stroke volume response to exercise in patients with heart failure and preserved ejection fraction. European journal of heart failure, 23(5), 754-764. https://doi.org/10.1002/ejhf.2146 DOI: https://doi.org/10.1002/ejhf.2146
Green, D. J., Hopman, M. T., Padilla, J., Laughlin, M. H., & Thijssen, D. H. (2017). Vascular Adaptation to Exercise in Humans: Role of Hemodynamic Stimuli. Physiological reviews, 97(2), 495-528. https://doi.org/10.1152/physrev.00014.2016 DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00014.2016
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Adi Pranoto, Shidqi Hamdi Pratama Putera, Dewangga Yudhistira, Bayu Ristiawan, Rahmawati Al Adha Nikmah, Aprilyan Putra Bimantoro, Purwo Sri Rejeki
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
