Олімпійські ігри: Удосконалення стратегії змагальної діяльності щодо розвитку майстерності техніки елітних плавців на дистанції 400 метрів вільним стилем
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.10Ключові слова:
стратегія плавання, результативність, аналіз, олімпіадаАнотація
Історія питання. На чемпіонатах з плавання визначення стратегії вважається головним чинником, особливо у змаганнях на середні та довгі дистанції. Впровадження змін до стратегії може опосередковано вплинути на кінцеві результати.
Мета дослідження. Метою дослідження було з’ясувати, чи існують достовірні відмінності у наступних показниках: час реакції (ЧР), фінальний час (ФЧ) та стратегії для кожного періоду проміжного часу (ПЧ) у змаганнях з плавання на дистанції 400 метрів вільним стилем серед чоловіків та жінок на Олімпійських іграх в Токіо (2021), Ріо-де-Жанейро (2016) та Лондоні (2012).
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано кількісні методи з обсягом вибірки 48 спортсменів. Джерело інформації включало використання вторинних даних. Описова статистика представлена у вигляді середніх значень і стандартних відхилень. З метою перевірки нормальності даних використовувався критерій Шапіро–Вілка. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) проведено порівняльний аналіз даних ЧР, ФЧ та ПЧ. Для визначення впливу ЧР на показник першого періоду ПЧ застосовано тест лінійної регресії.
Результати. Результати проведеного дослідження вказують на наявність відмінностей у показниках ЧРспортсменів-чоловіків впродовж 3-х Олімпійських ігор. Дослідження також виявило зміни в показниках середньої швидкості. Загалом плавці збільшили свою швидкість на рівнях ПЧ1 та ПЧ8. Такі дані спостерігалися на Олімпійських іграх у Токіо-2021 та Ріо-де-Жанейро-2016, тоді як на Олімпійських іграх у Лондоні-2012 плавці збільшили швидкість лише на рівні ПЧ1. Крім того, результати продемонстрували, що ЧР мав вплив 0,381 (14 %) на показник першого періоду ПЧ у спортсменів-чоловіків, тоді як у спортсменок це значення було менш вираженим — 0,066 (4 %).
Висновки. У цьому дослідженні встановлено, що показники ПЧ1 і ПЧ8 є найважливішими компонентами у плаванні на 400 метрів вільним стилем як серед спортсменів чоловічої, так і жіночої статі. Тренери та спортсмени мають з особливою ретельністю підходити до проведення спеціальних тренувань на етапі тейперінгу (англ. tapering — це фаза підготовки, що передує змаганням, під час якої проводять зниження тренувального навантаження), щоб забезпечити спортсменам потрібний час для досягнення найкращого результату.
Завантаження
Посилання
Post, A. K., Koning, R. H., Visscher, C., & Elferink‐Gemser, M. T. (2020). Multigenerational performance development of male and female top‐elite swimmers–A global study of the 100 m freestyle event. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 30(3), 564-571. https://doi.org/10.1111/sms.13599 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.13599
da Silva, Jhonny K. F. (2019). “Reaction Time on Swimming Block Start in Competitors Swimmers on World Swimming Championship. Journal of Physical Education and Sport, 2019(2). https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s2056 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s2056
Bishop, D. C., Smith, R. J., Smith, M. F., & Rigby, H. E. (2009). Effect of Plyometric Training on Swimming Block Start Performance in Adolescents. Journal of Strength and Conditioning Research, 23(7), 2137-2143. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b866d0 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b866d0
Ben-Zaken, S., Eliakim, A., Nemet, D., Kaufman, L., & Meckel, Y. (2022). Genetic characteristics of competitive swimmers: A review. Biology of Sport, 39(1), 157-170. https://doi.org/10.5114/biolsport.2022.102868 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2022.102868
Gonjo, T., & Olstad, B. H. (2020). Race Analysis in Competitive Swimming: A Narrative Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(1), 69. https://doi.org/10.3390/ijerph18010069 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18010069
Meggs, J., & Chen, M. A. (2019). Competitive Performance Effects of Psychological Skill Training for Youth Swimmers. Perceptual and Motor Skills, 126(5), 886-903. https://doi.org/10.1177/0031512519852533 DOI: https://doi.org/10.1177/0031512519852533
Price, T., Cimadoro, G., & S Legg, H. (2024). Physical performance determinants in competitive youth swimmers: A systematic review. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 16(1), 20. https://doi.org/10.1186/s13102-023-00767-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-023-00767-4
Pramono, B. A., Mustar, Y. S., Sumartiningsih, S., Marsudi, I., Hariyanto, A., Sidik, M. A., & Kusuma, I. D. M. A. W. (2023). Analysis of Reaction Time, Split Time and Final Time Records of Swimming Athletes in the Olympic Games on 2008-2021. Physical Education Theory and Methodology, 23(3), 346-352. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.05
Takagi, H., Nakashima, M., Sengoku, Y., Tsunokawa, T., Koga, D., Narita, K., Kudo, S., Sanders, R., & Gonjo, T. (2023). How do swimmers control their front crawl swimming velocity? Current knowledge and gaps from hydrodynamic perspectives. Sports Biomechanics, 22(12), 1552-1571. https://doi.org/10.1080/14763141.2021.1959946 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2021.1959946
Fone, L., & Van Den Tillaar, R. (2022). Effect of Different Types of Strength Training on Swimming Performance in Competitive Swimmers: A Systematic Review. Sports Medicine - Open, 8(1), 19. https://doi.org/10.1186/s40798-022-00410-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-022-00410-5
Correia, R. D. A., Feitosa, W. G., Figueiredo, P., Papoti, M., & Castro, F. A. D. S. (2020). The 400-m Front Crawl Test: Energetic and 3D Kinematical Analyses. International Journal of Sports Medicine, 41(01), 21-26. https://doi.org/10.1055/a-1023-4280 DOI: https://doi.org/10.1055/a-1023-4280
Sokołowski, K., Bartolomeu, R. F., Barbosa, T. M., & Strzała, M. (2022). V˙O2 kinetics and tethered strength influence the 200-m front crawl stroke kinematics and speed in young male swimmers. Frontiers in Physiology, 13, 1045178. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.1045178 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2022.1045178
Sokołowski, K., Strzała, M., & Żegleń, M. (2022). Study of talented young male swimmers – scientific approach to the kinematic and physiological predictors of 400-m front crawl race. Acta of Bioengineering and Biomechanics, 24(1). https://doi.org/10.37190/ABB-01964-2021-02 DOI: https://doi.org/10.37190/ABB-01964-2021-02
Campos, E. Z., Kalva-Filho, C. A., Gobbi, R. B., Barbieri, R. A., Almeida, N. P., & Papoti, M. (2017). Anaerobic Contribution Determined in Swimming Distances: Relation with Performance. Frontiers in Physiology, 8, 755. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00755 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00755
Polach, M., Thiel, D., Kreník, J., & Born, D.-P. (2021). Swimming turn performance: The distinguishing factor in 1500 m world championship freestyle races? BMC Research Notes, 14(1), 248. https://doi.org/10.1186/s13104-021-05665-x DOI: https://doi.org/10.1186/s13104-021-05665-x
Born, D.-P., Lomax, I., & Romann, M. (2020). Variation in competition performance, number of races, and age: Long-term athlete development in elite female swimmers. PLOS ONE, 15(11), e0242442. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0242442 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0242442
Skorski, S., & Abbiss, C. R. (2017). The Manipulation of Pace within Endurance Sport. Frontiers in Physiology, 8. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00102 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00102
McGibbon, K. E., Pyne, D. B., Shephard, M. E., & Thompson, K. G. (2018). Pacing in Swimming: A Systematic Review. Sports Medicine, 48(7), 1621-1633. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0901-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-018-0901-9
Morais, J. E., Barbosa, T. M., Neiva, H. P., & Marinho, D. A. (2019). Stability of pace and turn parameters of elite long-distance swimmers. Human Movement Science, 63, 108-119. https://doi.org/10.1016/j.humov.2018.11.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.humov.2018.11.013
Morais, J. E., Barbosa, T. M., Forte, P., Silva, A. J., & Marinho, D. A. (2021). Young Swimmers’ Anthropometrics, Biomechanics, Energetics, and Efficiency as Underlying Performance Factors: A Systematic Narrative Review. Frontiers in Physiology, 12, 691919. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.691919 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.691919
Barbosa, T. M., Fernandes, R. J., Keskinen, K. L., & Vilas-Boas, J. P. (2008). The influence of stroke mechanics into energy cost of elite swimmers. European Journal of Applied Physiology, 103(2), 139-149. https://doi.org/10.1007/s00421-008-0676-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-008-0676-z
Mauger, A. R., Neuloh, J., & Castle, P. C. (2012). Analysis of Pacing Strategy Selection in Elite 400-m Freestyle Swimming. Medicine & Science in Sports & Exercise, 44(11), 2205-2212. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3182604b84 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e3182604b84
Mytton, G. J., Archer, D. T., Turner, L., Skorski, S., Renfree, A., Thompson, K. G., & Gibson, A. S. C. (2015). Increased Variability of Lap Speeds: Differentiating Medalists and Nonmedalists in Middle-Distance Running and Swimming Events. International Journal of Sports Physiology and Performance, 10(3), 369-373. https://doi.org/10.1123/ijspp.2014-0207 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2014-0207
Oliveira, G. T. D., Werneck, F. Z., Coelho, E. F., Simim, M. A. D. M., Penna, E. M., & Ferreira, R. M. (2019). What pacing strategy 800m and 1500m swimmers use? Revista Brasileira de Cineantropometria & Desempenho Humano, 21, e59851. https://doi.org/10.1590/1980-0037.2019v21e59851 DOI: https://doi.org/10.1590/1980-0037.2019v21e59851
Simbaña‐Escobar, D., Hellard, P., & Seifert, L. (2020). Influence of stroke rate on coordination and sprint performance in elite male and female swimmers. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 30(11), 2078–2091. https://doi.org/10.1111/sms.13786 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.13786
Hellard, P., Dekerle, J., Avalos, M., Caudal, N., Knopp, M., & Hausswirth, C. (2008). Kinematic measures and stroke rate variability in elite female 200-m swimmers in the four swimming techniques: Athens 2004 Olympic semi-finalists and French National 2004 Championship semi-finalists. Journal of Sports Sciences, 26(1), 35-46. https://doi.org/10.1080/02640410701332515 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410701332515
Skorski, S., Faude, O., Caviezel, S., & Meyer, T. (2014). Reproducibility of Pacing Profiles in Elite Swimmers. International Journal of Sports Physiology and Performance, 9(2), 217-225. https://doi.org/10.1123/ijspp.2012-0258 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2012-0258
Micklewright, D., Papadopoulou, E., Swart, J., & Noakes, T. (2010). Previous experience influences pacing during 20 km time trial cycling. British Journal of Sports Medicine, 44(13), 952-960. https://doi.org/10.1136/bjsm.2009.057315 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsm.2009.057315
Puce, L., Biz, C., Ruaro, A., Mori, F., Bellofiore, A., Nicoletti, P., Bragazzi, N. L., & Ruggieri, P. (2023). Analysis of Kinematic and Muscular Fatigue in Long-Distance Swimmers. Life, 13(11), 2129. https://doi.org/10.3390/life13112129 DOI: https://doi.org/10.3390/life13112129
Mazzilli, F. (2019). Body Height and Swimming Performance in 50 and 100 m Freestyle Olympic and World Championship Swimming Events: 1908-2016. Journal of Human Kinetics, 66(1), 205-213. https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0068 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0068
Born, D.-P., Kuger, J., Polach, M., & Romann, M. (2024). Start and turn performances of elite male swimmers: Benchmarks and underlying mechanisms. Sports Biomechanics, 23(4), 484-502. https://doi.org/10.1080/14763141.2021.1872693 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2021.1872693
Carvalho, D. D., Monteiro, A. S., Fonseca, P., Silva, A. J., Vilas-Boas, J. P., Pyne, D. B., & Fernandes, R. J. (2023). Swimming sprint performance depends on upper/lower limbs strength and swimmers level. Journal of Sports Sciences, 41(8), 747-757. https://doi.org/10.1080/02640414.2023.2239610 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2023.2239610
Peterson Silveira, R., Stergiou, P., Figueiredo, P., Castro, F. D. S., Katz, L., & Stefanyshyn, D. J. (2018). Key determinants of time to 5 m in different ventral swimming start techniques. European Journal of Sport Science, 18(10), 1317-1326. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1486460 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1486460
Morais, J. (2023). Normative data of the start in the 50 m events at the 2021 LEN European Championships and understanding its relationship with the final race. European Journal of Human Movement, 49. https://doi.org/10.21134/eurjhm.2022.49.9 DOI: https://doi.org/10.21134/eurjhm.2022.49.9
Thng, S., Pearson, S., Rathbone, E., & Keogh, J. W. L. (2020). The prediction of swim start performance based on squat jump force-time characteristics. PeerJ, 8, e9208. https://doi.org/10.7717/peerj.9208 DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.9208
Tor, E., Pease, D. L., & Ball, K. A. (2015). How Does Drag Affect the Underwater Phase of a Swimming Start? Journal of Applied Biomechanics, 31(1), 8-12. https://doi.org/10.1123/JAB.2014-0081 DOI: https://doi.org/10.1123/JAB.2014-0081
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Waristra Tyo Nirwansyah, Bayu Agung Pramono, Gigih Siantoro, Muhammad, I Dewa Made Aryananda Wijaya Kusuma, Muhammad Kharis Fajar, Mohamad Rozi bin Yacob
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
