Фізичні вправи підвищують рівень серцевого тропоніну (cTn) як маркера інфаркту міокарда: Систематичний огляд
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.20Ключові слова:
серцевий тропонін, фізичні вправи, інфаркт міокарда, здоровий спосіб життяАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було проаналізувати показник впливу фізичних вправ на підвищення рівня серцевого тропоніну (cTn) як маркера інфаркту міокарда з фізіологічної точки зору.
Матеріали та методи. У цьому систематичному оглядовому дослідженні використовували пошук видань, що індексуються у наукометричних базах даних, включаючи MEDLINE-Pubmed, Web of Science, Scopus і Science Direct. Критеріями включення були роботи, які стосувалися дослідження серцевого тропоніну (cTn), фізичної активності та інфаркту міокарда, а також були опубліковані впродовж останніх п’яти років. За допомогою наукометричних баз даних Science Direct, Pubmed та Web of Science було знайдено 83 авторитетні публікації. З метою проведення систематичного огляду було відібрано та досліджено десять публікацій, які відповідали критеріям включення. У цьому дослідженні проведена оцінка стандартних методів роботи із використанням «Переважних елементів звітності для систематичних оглядів і мета-аналізів» (PRISMA).
Результати. У цьому систематичному огляді зазначається, що фізичні вправи підвищують рівень серцевого тропоніну (cTn) як маркера інфаркту міокарда, однак це підвищення спричинено фізіологічною реакцією організму під час виконання фізичних вправ і не розглядається як патологічна реакція.
Висновки. Згідно з результатами дослідження, доведено, що фізичні вправи збільшують ризик пошкодження серцевого м’яза внаслідок підвищення рівня серцевого тропоніну (cTn). Однак цей ефект спостерігається у фізіологічному стані і представляє собою процес адаптації до фізичних навантажень. Аналіз відповіднихнаукових статей показує, що таке підвищення серцевого тропоніну (cTn) не має негативного впливу на розвиток серцево-судинних захворювань.
Завантаження
Посилання
Ekelund, U., Tarp, J., Steene-Johannessen, J., Hansen, B. H., Jefferis, B., Fagerland, M. W., Whincup, P., Diaz, K. M., Hooker, S. P., Chernofsky, A., Larson, M. G., Spartano, N., Vasan, R. S., Dohrn, I. M., Hagströmer, M., Edwardson, C., Yates, T., Shiroma, E., Anderssen, S. A., & Lee, I. M. (2019). Dose-response associations between accelerometry measured physical activity and sedentary time and all cause mortality: Systematic review and harmonised meta-analysis. The BMJ, 366, 1-10. https://doi.org/10.1136/bmj.l4570 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.l4570
Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., Borodulin, K., Buman, M. P., Cardon, G., Carty, C., Chaput, J. P., Chastin, S., Chou, R., Dempsey, P. C., Dipietro, L., Ekelund, U., Firth, J., Friedenreich, C. M., Garcia, L., Gichu, M., Jago, R., Katzmarzyk, P. T., … Willumsen, J. F. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine, 54(24), 1451-1462. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955
Pelliccia, A., Sharma, S., Gati, S., Bäck, M., Börjesson, M., Caselli, S., Collet, J.-P., Corrado, D., Drezner, J. A., Halle, M., Hansen, D., Heidbuchel, H., Myers, J., Niebauer, J., Papadakis, M., Piepoli, M. F., Prescott, E., Roos-Hesselink, J. W., Graham Stuart, A., … Rakhit, D. (2021). 2020 ESC Guidelines on sports cardiology and exercise in patients with cardiovascular disease. European Heart Journal, 42(1), 17–96. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa605 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rec.2021.05.003
Franklin, B. A., Thompson, P. D., Al-Zaiti, S. S., Albert, C. M., Hivert, M. F., Levine, B. D., Lobelo, F., Madan, K., Sharrief, A. Z., & Eijsvogels, T. M. H. (2020). Exercise-Related Acute Cardiovascular Events and Potential Deleterious Adaptations Following Long-Term Exercise Training: Placing the Risks into Perspective-An Update: A Scientific Statement from the American Heart Association. Circulation, 141(13). https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000749 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000749
Paul-Hus, A., & Desrochers, N. (2019). Acknowledgements are not just thank you notes: A qualitative analysis of acknowledgements content in scientific articles and reviews published in 2015. PLoS ONE, 14(12), 1-13. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226727 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226727
Janssen, S. L., Berge, K., Luiken, T., Aengevaeren, V. L., & Eijsvogels, T. M. (2023). Cardiac troponin release in athletes: what do we know and where should we go? Current Opinion in Physiology, 31(January), 100629. https://doi.org/10.1016/j.cophys.2022.100629 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cophys.2022.100629
Donaldson, J. A., Wiles, J. D., Coleman, D. A., Papadakis, M., Sharma, R., & O’Driscoll, J. M. (2019). Left Ventricular Function and Cardiac Biomarker Release—The Influence of Exercise Intensity, Duration and Mode: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Medicine, 49(8), 1275-1289. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01142-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01142-5
Kleiven, Ø., Omland, T., Skadberg, Ø., Melberg, T. H., Bjørkavoll-Bergseth, M. F., Auestad, B., Bergseth, R., Greve, O. J., Aakre, K. M., & Ørn, S. (2020). Occult obstructive coronary artery disease is associated with prolonged cardiac troponin elevation following strenuous exercise. European Journal of Preventive Cardiology, 27(11), 1212-1221. https://doi.org/10.1177/2047487319852808 DOI: https://doi.org/10.1177/2047487319852808
Aakre, K. M., & Omland, T. (2019). Physical activity, exercise and cardiac troponins: Clinical implications. Progress in Cardiovascular Diseases, 62(2), 108-115. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2019.02.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2019.02.005
Aengevaeren, V. L., Hopman, M. T. E., Thompson, P. D., Bakker, E. A., George, K. P., Thijssen, D. H. J., & Eijsvogels, T. M. H. (2019). Exercise-Induced Cardiac Troponin I Increase and Incident Mortality and Cardiovascular Events. Circulation, 140(10), 804-814. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.119.041627 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.119.041627
Tesema, G., & George, M. (2021). Associations between cardiac troponin i and cardiovascular parameters after 12-week endurance training in young moderately trained amateur athletes. BMJ Open Sport and Exercise Medicine, 7(1), 14-16. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2021-001065 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2021-001065
Nguyen, D. K., Ellingsen, Ø., Grenne, B., Fremo, T., Hov, G. G., Røsbjørgen, R., & Mikkelsen, G. (2023). Treadmill running intensity and post-exercise increase in plasma cardiac troponin I and T—A pilot study in healthy volunteers. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 33(12), 2499-2508. https://doi.org/10.1111/sms.14484 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.14484
Kastner, T., Frohberg, F., Hesse, J., & Wolfarth, B. (2024). Exercise-Induced Troponin Elevation in High-Performance Cross-Country Skiers. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13082335
Orn, S., Melberg, T. ., Omland, T., Skadberg, O., Bjorkavoll-Bergseth, M. ., Erevik, C. ., Hansen, M. ., Auestad, B., Bergseth, R., Aakre, K. ., & Kleiven, O. (2020). Is cardiac troponin elevation following strenuous exercise clinically relevant in healthy subjects? European Heart Journal, 41(Supplement_2), 3121. https://doi.org/10.1093/ehjci/ehaa946.3121 DOI: https://doi.org/10.1093/ehjci/ehaa946.3121
Bjorkavoll-Bergseth, M., Erevik, C., Kleiven, Ø., Wiktorski, T., Auestad, B., Skadberg, Ø., Aakre, K. M., Eijsvogels, T. M. H., & Ørn, S. (2024). The relationship between workload and exercise-induced cardiac troponin elevations is influenced by non-obstructive coronary atherosclerosis. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 34(5), 1-13. https://doi.org/10.1111/sms.14667 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.14667
Janssen, S. L. J. E., De Vries, F., Mingels, A. M. A., Kleinnibbelink, G., Hopman, M. T. E., Mosterd, A., Velthuis, B. K., Aengevaeren, V. L., & Eijsvogels, T. M. H. (2024). Exercise-induced cardiac troponin release in athletes with versus without coronary atherosclerosis. American Journal of Physiology - Heart and Circulatory Physiology, 326(4), H1045–H1052. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00021.2024 DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00021.2024
Paana, T., Jaakkola, S., Bamberg, K., Saraste, A., Tuunainen, E., Wittfooth, S., Kallio, P., Heinonen, O. J., Knuuti, J., Pettersson, K., & Airaksinen, K. E. J. (2019). Cardiac troponin elevations in marathon runners. Role of coronary atherosclerosis and skeletal muscle injury. The MaraCat Study. International Journal of Cardiology, 295, 25-28. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.08.019 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.08.019
Cirer-Sastre, R., Corbi, F., López-Laval, I., Carranza-García, L. E., & Reverter-Masià, J. (2021). Exercise-induced release of cardiac troponins in adolescent vs. Adult swimmers. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(3), 1-6. https://doi.org/10.3390/ijerph18031285 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18031285
Cirer-Sastre, R., Legaz-Arrese, A., Corbi, F., George, K., Nie, J., Carranza-García, L. E., & Reverter-Masià, J. (2019). Cardiac biomarker release after exercise in healthy children and adolescents: A systematic review and meta-analysis. Pediatric Exercise Science, 31(1), 18-36. https://doi.org/10.1123/pes.2018-0058 DOI: https://doi.org/10.1123/pes.2018-0058
Cirer-Sastre, R., Legaz-Arrese, A., Corbi, F., López-Laval, I., Puente-Lanzarote, J., Hernández-González, V., & Reverter-Masià, J. (2019). Effect of training load on post-exercise cardiac troponin T elevations in young soccer players. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(23). https://doi.org/10.3390/ijerph16234853 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16234853
Birat, A., Bourdier, P., Dodu, A., Grossoeuvre, C., Blazevich, A. J., Amiot, V., Dupont, A. C., Nottin, S., & Ratel, S. (2020). Effect of Long-Duration Adventure Races on Cardiac Damage Biomarker Release and Muscular Function in Young Athletes. Frontiers in Physiology, 11(February), 1-9. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00010 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00010
Baker, P., Leckie, T., Harrington, D., & Richardson, A. (2019). Exercise-induced cardiac troponin elevation: An update on the evidence, mechanism and implications. IJC Heart and Vasculature, 22, 181-186. https://doi.org/10.1016/j.ijcha.2019.03.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcha.2019.03.001
Celeski, M., Segreti, A., Piscione, M., Monticelli, L. M., Di Gioia, G., Fossati, C., Ussia, G. P., Pigozzi, F., & Grigioni, F. (2024). The current paradigm of cardiac troponin increase among athletes. Monaldi Archives for Chest Disease. https://doi.org/10.4081/monaldi.2024.2878 DOI: https://doi.org/10.4081/monaldi.2024.2878
Aengevaeren, V. L., Baggish, A. L., Chung, E. H., George, K., Kleiven, Ø., Mingels, A. M. A., Ørn, S., Shave, R. E., Thompson, P. D., & Eijsvogels, T. M. H. (2021). Exercise-Induced Cardiac Troponin Elevations: From Underlying Mechanisms to Clinical Relevance. Circulation, 144(24), 1955-1972. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056208 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056208
Heusch, G. (2019). Myocardial ischemia: Lack of coronary blood flow, myocardial oxygen supply-demand imbalance, or what? American Journal of Physiology - Heart and Circulatory Physiology, 316(6), H1439-H1446. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00139.2019 DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00139.2019
Taggart, C., & Chapman, A. R. (2024). Cardiac troponin and the diagnosis of type 2 myocardial infarction and acute non-ischaemic myocardial injury. Journal of Laboratory and Precision Medicine, 9. https://doi.org/10.21037/jlpm-23-40 DOI: https://doi.org/10.21037/jlpm-23-40
Chen, H., Chen, C., Spanos, M., Li, G., Lu, R., Bei, Y., & Xiao, J. (2022). Exercise training maintains cardiovascular health: signaling pathways involved and potential therapeutics. Signal Transduction and Targeted Therapy, 7(1). https://doi.org/10.1038/s41392-022-01153-1 DOI: https://doi.org/10.1038/s41392-022-01153-1
Ezzatvar, Y., Izquierdo, M., Núñez, J., Calatayud, J., Ramírez-Vélez, R., & García-Hermoso, A. (2021). Cardiorespiratory fitness measured with cardiopulmonary exercise testing and mortality in patients with cardiovascular disease: A systematic review and meta-analysis. Journal of Sport and Health Science, 10(6), 609-619. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2021.06.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2021.06.004
Li, H., Trager, L. E., Liu, X., Hastings, M. H., Xiao, C., Guerra, J., To, S., Li, G., Yeri, A., Rodosthenous, R., Silverman, M. G., Das, S., Ambardekar, A. V., Bristow, M. R., González-Rosa, J. M., & Rosenzweig, A. (2022). LncExACT1 and DCHS2 Regulate Physiological and Pathological Cardiac Growth. Circulation, 145(16), 1218-1233. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056850 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056850
Hussey, C., & Gupta, A. (2023). Physical activity and its impact on the health of young people. December.
Moscatelli, F., Sessa, F., Valenzano, A., Polito, R., Eronia, S., & Monda, V. (2022). The Influence of Physical Exercise, Stress and Body Composition on Autonomic Nervous System: A Narrative Review. Sport Mont, 20(2), 131-134. https://doi.org/10.26773/smj.220620 DOI: https://doi.org/10.26773/smj.220620
Er, F., Yilmaz, C., Polat, M., Kuzucu, Ö. E., & Suveren, C. (2024). Effect of Physical Exercise on Catecholamine Levels in Individuals over 65 Years of Age. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 12(3), 463–470. https://doi.org/10.13189/saj.2024.120302 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2024.120302
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Novadri Ayubi, Junian Cahyanto Wibawa, Mohammed Aljunaid; Procopio B. Dafun Jr.; Heru Syarli Lesmana
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
