Розробка базової моделі для формування очікуваних характеристик інструкторів з групових фізичних вправ при підготовці студентів спортивних дисциплін
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.17Ключові слова:
характеристика, метод Дельфі, інструктори з проведення групових фізичних вправ, FFITT-VS принципиАнотація
Історія питання. Фахівці зі спортивних дисциплін відіграють вирішальну роль у наданні інформації та відповідних рекомендацій щодо визначення бажаних якостей професійних інструкторів із проведення групових занять з фізичних вправ.
Мета дослідження. Метою роботи було дослідити застосування методів експертних оцінок Дельфі при розробці базової моделі очікуваних характеристик інструкторів з групових фізичних вправ при підготовці студентів спортивного профілю.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 18 фахівців у галузі фізичних тренувань, які працювали інструкторами з групових фізичних вправ та викладачами спортивних дисциплін. Впродовж трьох етапів анкетування дані оцінювали за рейтинговою шкалою, враховуючи моду (Mo), медіану (Mdn) та інтерквартильний розмах (IQR).
Результати. Експерти постійно акцентували увагу на розробці восьми основних характеристик групових вправ на найвищому рівні значущості (Mo = 5, Mdn = 5, IQR = 0). В центрі їхньої уваги були такі сфери, як знання анатомії та фізіології фізичних вправ, майстерність техніки виконання фізичних вправ, розуміння рухів, психологічні аспекти, роль лідерства в аеробних танцях і ставлення до проведення групових фізичних вправ. Крім того, знання, пов’язані з профілактикою травм і харчуванням, отримали відповідні бали Mo = 4, Mdn = 4, IQR = 1. Робота інструктора з групових фізичних вправ вимагала як фізичної, так і психічної підготовки.
Висновки. До бажаних характеристик студентів спортивних дисциплін, які прагнуть стати лідерами групових фізичних тренувань, слід віднести широкий спектр знань, які дозволять їм сформувати необхідну модель особистості, володіння майстерністю у всіх 8 сферах, а також здатність до ефективного навчання, що спрямовує студентів на досягнення успішних результатів.Та найголовніше полягає в тому, що принципи навчання FITT-VS (Frequency Intensity Training Time Training Type-Volume Progression — ключові компоненти тренування, що визначають частоту, інтенсивність, тип та час виконання вправ у відповідному обсязі та прогресії) слід застосовувати в процесі організації програми групових фізичних вправ, з метою забезпечення доцільності для кожного формату тренування.
Завантаження
Посилання
Blair, S.N. (2009). Physical inactivity: The biggest public health problem of the 21st century. British Journal of Sports Medicine, 43(1), 1–2. PMID: 19136507
Trost, S.G., Blair, S.N., & Khan, K.M. (2014). Physical inactivity remains the greatest public health problem of the 21st century: Evidence, improved methods and solutions using the 7 investments that work as a framework. British Journal of Sports Medicine, 48(3), 169–70. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-093372 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-093372
World Health Organization; WHO. (2021, August 12). Global recommendations on physical activity for health. Geneva, Switzerland. Retrieved from https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44399/9789245599975_chi.pdf.
Ministry of Tourism and Sports. (2022, March 15). The Sixth National Sports Development Plan (2017-2021). Retrieved from https://www.rolandberger.com/publications/publication_pdf/roland_berger_the_sixth_national_sports_development_plan_2017_2021.pdf.
Aerobic and Fitness Association of America, AFAA. (2022, April 12). Music and Dance Forms of Movements. Retrieved from https://www.afaa.com/courses/group-ex
American Council on Exercise; ACE. (2007). ACE Group Fitness Instructor Manual. 2nd ed. Healthy Learning: Monterey CA.
Pinitniyom, A. (2007). Characteristics of the aerobic dance leaders. M.S. thesis, Faculty of Graduate Studies. Mahidol University. Bangkok. Thailand.
Jones, J., Sanderson, C., & Black, N. (1992). What will happen to the quality of care with fewer junior doctors? A Delphi study of consultant physicians’ views. Journal of the Royal College of Physicians of London, 26(1), 36–40. PMID: 1573580
Murry, J.W., & Hammons, J.O. (1995). Delphi: a versatile methodology for conducting qualitative research. The Review of Higher Education, 18(4), 423–436. https://doi.org/10.1353/rhe.1995.0008 DOI: https://doi.org/10.1353/rhe.1995.0008
Mariet Jie, R.D., Pierre, J.T., & Athol, P.K. (2005). The Delphi technique in health sciences education research. Medical Teacher, 27(7), 639–643. https://doi.org/10.1080/13611260500069947 DOI: https://doi.org/10.1080/13611260500069947
Jones, J.A., Brown, E.J., & Volicer, L. (2000). Target outcomes for long-term oral health care in dementia: a Delphi approach. Journal of Public Health Dentistry, 60(4), 330–334. https://doi.org/10.1111/j.1752-7325.2000.tb03344.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1752-7325.2000.tb03344.x
Graham, B., Regehr, G., & Wright, J.G. (2003). Delphi as a method to establish consensus for diagnostic criteria. Journal of Clinical Epidemiology, 56(12), 1150-6. https://doi.org/10.1016/S0895-4356(03)00211-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S0895-4356(03)00211-7
Von der Gracht, H.A. (2012). Consensus measurement in Delphi studies. Review and implications for future quality assurance. Technological Forecasting and Social Change, 79(8), 1525–1536. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2012.04.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2012.04.013
Nick, N., & Barry, W. (2008). Using the Delphi technique in normative planning research: methodological design considerations. Environment and Planning A, 40(6), 1485-1500. https://doi.org/10.1068/a39267 DOI: https://doi.org/10.1068/a39267
Trevelyan, E.G., & Robinson, N. (2015). Delphi methodology in health research: how to do it?. European Journal of Integrative Medicine, 7(4), 423–428. https://doi.org/10.1016/j.eujim.2015.07.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.eujim.2015.07.002
Lan, H. C., Li, C. P., & Zheng, H. W. (2016). The construction of the indicators of professional competence for exercise instructors of the elderly. Technology and Health Care, 24(s1), S325-S335. https://doi.org/10.3233/THC-151090 DOI: https://doi.org/10.3233/THC-151090
Macmillan, T.T. (1971). The Delphi technique. Paper Presented at the annual meeting of the California Junior Colleges Associations Committee on Research and Development. Monterey: California, 3–5.
Bryant, C. X., Green, D. J., & Merrill, S. (Eds.). (2011). ACE group fitness instructor manual: A guide for fitness professionals. American Council on Exercise.
Wanke, E.M., Haenel, J., Koeniger, S.T., & Groneberg, D.A. (2021). Determinants of Pain Intensity in Physical Education Teachers Focusing on Dance Teachers: A Cross-Sectional Study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(4), 2193. https://doi.org/10.3390/ijerph18042193 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18042193
Haenel, J., Koeniger, S.T., Groneberg, D.A., & Wanke, E.M. (2021). Determinants of pain occurrence in dance teachers. Scandinavian Journal of Pain, 21(2), 308–316. https://doi.org/10.1515/sjpain-2020-0122 DOI: https://doi.org/10.1515/sjpain-2020-0122
Li, F., Adrien, N., & He, Y. (2022). Biomechanical Risks Associated with Foot and Ankle Injuries in Ballet Dancers: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(8), 4916. https://doi.org/10.3390/ijerph19084916 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19084916
Jacobs, C.L., Hincapie, C.A., & Cassidy, J.D. (2012). Musculoskeletal injuries and pain in dancers: A systematic review update. Journal of Dance Medicine & Science, 16(2), 74–84. PMID: 22687721 DOI: https://doi.org/10.1177/1089313X1201600204
Bowerman, E.A, Whatman, C., Harris, N., & Bradshaw, E. (2015). A review of the risk factors for lower extremity overuse injuries in young elite female ballet dancers. Journal of Dance Medicine & Science, 19(2), 51–6. https://doi.org/10.12678/1089-313X.19.2.51 DOI: https://doi.org/10.12678/1089-313X.19.2.51
Storm, J. M., Wolman, R., Bakker, E. W., & Wyon, M. A. (2018). The relationship between range of motion and injuries in adolescent dancers and sportspersons: A systematic review. Frontiers in psychology, 9, 304486. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00287 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00287
Marcus, B.H., & Lewis, B.A. (2003). Physical activity and the stages of motivational readiness for change model. President’s Council on Physical Fitness & Sports, 4, 3–11.
Benardot, D. (2007). Timing of energy and fluid intake: new concepts for weight control and hydration. ACSM’s Health & Fitness Journal, 11(4),13–19. https://doi.org/10.1249/01.FIT.0000281226.23643.de DOI: https://doi.org/10.1249/01.FIT.0000281226.23643.de
Stogdill, R.M. (1948). Personal Factors Associated with Leadership: A Survey of the Literature. Journal of Psychology, 25, 35–71. https://doi.org/10.1080/00223980.1948.9917362 DOI: https://doi.org/10.1080/00223980.1948.9917362
Ecclestone, N.A., & Jones, C.J. (2004). International curriculum guidelines for preparing physical activity Instructors of older adults, in collaboration with the aging and life course, world health organization. Journal of Aging and Physical Activity, 12(4), 467–479. https://doi.org/10.1123/japa.12.4.467 DOI: https://doi.org/10.1123/japa.12.4.467
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Yanyong Phanpheng, Pattarapol Thongnum, I Dewa Made Aryananda Wijaya Kusuma, Nur Azis Rohmansyah, Austtasit Chainarong, Kawin Boonprakorn
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
