Фізичні вправи як фізіологічний модулятор покращення здоров’я серцево-судинної системи в жінок з ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.08Ключові слова:
здоров’я серцево-судинної системи, фізичні вправи, ожиріння, кров’яний тискАнотація
Метою дослідження було проаналізувати ефективну форму фізичних вправ для покращення здоров’я серцево-судинної системи в осіб з ожирінням.
Матеріали та методи. Учасницями були відібрані двадцять чотири (24) молоді жінки з ожирінням віком 20–24 роки, які відповідали критеріям. Учасниць розподілили на 3 групи: контрольну, групу силових тренувань і групу тренувань на витривалість, по 8 учасниць у кожній групі. Силові тренування проводилися з використанням силових тренажерів, а для тренувань на витривалість використовували бігову доріжку. Вправи виконували за середньої інтенсивності, по 35 хвилин, частота – 3 рази на тиждень, протягом 1 місяця. Частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск, як параметри здоров’я серця, вимірювали до та після процедур. Для аналізу даних використовували однофакторний дисперсійний аналіз за рівня значущості 5%.
Результати. Результати показали наявність статистично значущої різниці у здоров’ї серцево-судинної системи між тренуваннями на витривалість і силовими тренуваннями (p ≤ 0,05).
Висновки. На підставі результатів дослідження було показано, що тренування на витривалість є потенційним фізіологічним модулятором для покращення здоров’я серцево-судинної системи в жінок з ожирінням.
Завантаження
Посилання
Chen, T., Lin, J., Lin, Y., Xu, L., Lu, D., Li, F., Hou, L., & Yu, C.C.W. (2021). Effects of aerobic exercise and resistance exercise on physical indexes and cardiovascular risk factors in obese and overweight school-age children: A systematic review and meta-analysis. PLoS ONE, 16, e0257150. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0257150 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0257150
Jamka, M., Mądry, E., Krzyżanowska-Jankowska, P., Skrypnik, D., Szulińska, M., Mądry, R., Lisowska, A., Batyrova, G., Duś-Żuchowska, M., Gotz-Więckowska, A., Bogdański, P., & Walkowiak, J. (2021). The effect of endurance and endurance-strength training on body composition and cardiometabolic markers in abdominally obese women: A randomised trial. Scientific Reports, 11(1), 12339. https://doi.org/10.1038/s41598-021-90526-7 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-90526-7
Amaral, J. (2014). Cardiac autonomic regulation during exposure to auditory stimulation with classical baroque or heavy metal music of different intensities. Turk Kardiyoloji Dernegi Arsivi-Archives of the Turkish Society of Cardiology, 42(2), 139–146. https://doi.org/10.5543/tkda.2014.39000 DOI: https://doi.org/10.5543/tkda.2014.39000
Pinckard, K., Baskin, K. K., & Stanford, K. I. (2019). Effects of Exercise to Improve Cardiovascular Health. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 6, 69. https://doi.org/10.3389/fcvm.2019.00069 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2019.00069
Machado, M.V., Barbosa, T. de P.C., Chrispino, T.C., Junqueira das Neves, F., Rodrigues, G.D., Soares, P.P. da S., & Nóbrega, A.C.L. da (2021). Cardiovascular and Autonomic Responses after a Single Bout of Resistance Exercise in Men with Untreated Stage 2 Hypertension. International Journal of Hypertension, 2021, 1–10. https://doi.org/10.1155/2021/6687948 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6687948
Schroeder, E. C., Franke, W. D., Sharp, R. L., & Lee, D. (2019). Comparative effectiveness of aerobic, resistance, and combined training on cardiovascular disease risk factors: A randomized controlled trial. PLOS ONE, 14(1), e0210292. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210292 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210292
Shim, K.-S., & Kim, J.-W. (2017). The effect of resistance exercise on fitness, blood pressure, and blood lipid of hypertensive middle-aged men. Journal of Exercise Rehabilitation, 13(1), 95-100. https://doi.org/10.12965/jer.1734894.447 DOI: https://doi.org/10.12965/jer.1734894.447
Brandão, M. P., Sa-Couto, P., Gomes, G., Beça, P., & Reis, J. (2022). Factors Associated with Cardiovascular Disease Risk among Employees at a Portuguese Higher Education Institution. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(2), 848. https://doi.org/10.3390/ijerph19020848 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19020848
Tayagi, N. K., Solanky, A., Jamali, S. N., Azharuddin, M., Ali, K., & Ahmad, I. (2020). Aerobic Training, in Combination with Listening Music, Changes Post-Exercise Cardiac Autonomic Function in Collegiate Overweight and Obese Individuals. Asian Journal of Sports Medicine, 11(1). https://doi.org/10.5812/asjsm.97122 DOI: https://doi.org/10.5812/asjsm.97122
Almutawa, A. M., Al-Shelash, A. A., Al-Gazlan, B. M., Al-Sallali, R. M., Al-Marzougi, R. A., & Al-Sowayan, N. S. (2020). The Effects of Different Quality of Exercise on Blood Pressure and Heart Rate in Healthy Female. Health, 12(04), 425-435. https://doi.org/10.4236/health.2020.124034 DOI: https://doi.org/10.4236/health.2020.124034
Zimmer, P., Bansi, J., Rademacher, A., Schlagheck, M., Walzik, D., Proschinger, S., Bloch, W., & Joisten, N. (2019). Exercise-neuroimmunology – from bench to bedside. Deutsche Zeitschrift Für Sportmedizin, 70(10), 227-234. https://doi.org/10.5960/dzsm.2019.392 DOI: https://doi.org/10.5960/dzsm.2019.392
Ramos, A. M., Senna, G. W., Scudese, E., Dantas, E. H. M., Silva-Grigoletto, M. E. D., Fuqua, J. D., & Pardono, E. (2019). Cardiovascular and strength adaptations in concurrent training in hypertensive women. Revista Brasileira de Medicina Do Esporte, 25(5), 367-371. https://doi.org/10.1590/1517-869220192505200493 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-869220192505200493
Durrani, A. M., & Fatima, W. (2015). Effect of Physical Activity on Blood Pressure Distribution among School Children. Advances in Public Health, 2015, 1-4. https://doi.org/10.1155/2015/379314 DOI: https://doi.org/10.1155/2015/379314
Saeidi, A., Shishvan, S. R., Soltani, M., Tarazi, F., Doyle-Baker, P. K., Shahrbanian, S., Mollabashi, S. S., Khosravi, N., Laher, I., Moriarty, T. A., Johnson, K. E., VanDusseldorp, T. A., & Zouhal, H. (2022). Differential Effects of Exercise Programs on Neuregulin 4, Body Composition and Cardiometabolic Risk Factors in Men With Obesity. Frontiers in Physiology, 12, 797574. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.797574 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.797574
Rejeki, P.S., Pranoto, A., Prasetya, R.E., & Sugiharto. (2021). Irisin serum increasing pattern is higher at moderate-intensity continuous exercise than at moderate-intensity interval exercise in obese females. Comparative Exercise Physiology, 17(5), 475-484. https://doi.org/10.3920/CEP200050 DOI: https://doi.org/10.3920/CEP200050
Thirupathi, A., Wang, M., Lin, J.K., Fekete, G., István, B., Baker, J.S., Gu, Y. (2021). Effect of Different Exercise Modalities on Oxidative Stress: A Systematic Review. BioMed Research International, 2021, 1-10. https://doi.org/10.1155/2021/1947928 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/1947928
Oh, D.-J., Hong, H.-O., & Lee, B.-A. (2016). The effects of strenuous exercises on resting heart rate, blood pressure, and maximal oxygen uptake. Journal of Exercise Rehabilitation, 12(1), 42-46. https://doi.org/10.12965/jer.150258 DOI: https://doi.org/10.12965/jer.150258
Grässler, B., Thielmann, B., Böckelmann, I., & Hökelmann, A. (2021). Effects of Different Training Interventions on Heart Rate Variability and Cardiovascular Health and Risk Factors in Young and Middle-Aged Adults: A Systematic Review. Frontiers in Physiology, 12, 657274. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.657274 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.657274
Souissi, W., Bouzid, M. A., Farjallah, M. A., Ben Mahmoud, L., Boudaya, M., Engel, F. A., & Sahnoun, Z. (2020). Effect of Different Running Exercise Modalities on Post-Exercise Oxidative Stress Markers in Trained Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(10), 3729. https://doi.org/10.3390/ijerph17103729 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17103729
Andarianto, A., Rejeki, P.S., Sakina, Pranoto, A., Seputra, T.W.A., Sugiharto, & Miftahussurur, M. (2022). Inflammatory markers in response to interval and continuous exercise in obese women. Comparative Exercise Physiology, 18(2), 135-142. https://doi.org/10.3920/CEP210038 DOI: https://doi.org/10.3920/CEP210038
Rejeki, P.S., Utami, D.M., Izzatunnisa, N., Pranoto, A., Sukarno, D.A., & Fasitasari, M. (2021). High-fat diet decreases serum TNF-alpha and breast tumor area on benzopyrene induced mice (Mus musculus). Chiang Mai University Journal of Natural Sciences, 20(4). https://doi.org/10.12982/CMUJNS.2021.089 DOI: https://doi.org/10.12982/CMUJNS.2021.089
Nystoriak, M. A., & Bhatnagar, A. (2018). Cardiovascular Effects and Benefits of Exercise. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 5, 135. https://doi.org/10.3389/fcvm.2018.00135 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2018.00135
Kui, P., Polyák, A., Morvay, N., Tiszlavicz, L., Nagy, N., Ördög, B., Takács, H., Leprán, I., Farkas, A., Papp, J. Gy., Jost, N., Varró, A., Baczkó, I., & Farkas, A. S. (2022). Long-Term Endurance Exercise Training Alters Repolarization in a New Rabbit Athlete’s Heart Model. Frontiers in Physiology, 12, 741317. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.741317 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.741317
Dupuy, A., Birat, A., Maurelli, O., Garnier, Y. M., Blazevich, A. J., Rance, M., & Ratel, S. (2022). Post-exercise heart rate recovery and parasympathetic reactivation are comparable between prepubertal boys and well-trained adult male endurance athletes. European Journal of Applied Physiology, 122(2), 345–355. https://doi.org/10.1007/s00421-021-04823-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-021-04823-0
Arvidson, E., Dahlman, A. S., Börjesson, M., Gullstrand, L., & Jonsdottir, I. H. (2020). The effects of exercise training on hypothalamic-pituitary-adrenal axis reactivity and autonomic response to acute stress—A randomized controlled study. Trials, 21(1), 888. https://doi.org/10.1186/s13063-020-04803-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s13063-020-04803-3
Sugiharto., Merawati, D., Susanto, H., Pranoto, A., & Taufiq, A. (2022). The exercise-instrumental music program and irisin levels in younger non-professional athletes. Comparative Exercise Physiology, 18(1), 65-73. https://doi.org/10.3920/CEP210015 DOI: https://doi.org/10.3920/CEP210015
Sugiharto, Merawati, D., Pranoto, A., Rejeki, P.S., Lupita, M.N., Adji, B.S., Susanto, H., & Taufiq, A. (2021). Acute Interval and Continuous Moderate-Intensity Exercise Enhanced Circadian Thermogenic Activity through Browning-related Genes in Obese Adolescent Female. Malaysian Journal of Fundamental and Applied Sciences, 17(5), 566-581. https://doi.org/10.11113/mjfas.v17n5.2271 DOI: https://doi.org/10.11113/mjfas.v17n5.2271
Sugiharto, Merawati, D., Pranoto, A., & Susanto, H. (2023). Physiological response of endurance exercise as a growth hormone mediator in adolescent women’s. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology, 34(1), 61–67. https://doi.org/10.1515/jbcpp-2022-0060 DOI: https://doi.org/10.1515/jbcpp-2022-0060
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Sugiharto, Desiana Merawati, Adi Pranoto, Mashuri Eko Winarno, Asim, Hendra Susanto, Ahmad Taufiq
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
