Картина випадків хірургічного відновлення передньої хрестоподібної зв’язки у спортсменів: 2015–2020 у Малайзії
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.07Ключові слова:
хірургічне відновлення ПХЗ, описова епідеміологія, передопераційна фізіотерапія, травма колінаАнотація
Історія питання. Рівень особистого прилучення до занять спортом зростає, тим самим підвищуючи ризик травмування колін. Розрив передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) є найпоширенішою травмою коліна, яка потребує хірургічного відновлення ПХЗ (ХВПХЗ). Однак на сьогодні існує обмежена кількість документальних фактів про характеристики ХВПХЗ в Малайзії для порівняння з країнами Заходу. Метою цього дослідження є опис епідеміологічних характеристик ХВПХЗ та загального напрямку передопераційної фізіотерапії (передопераційної реабілітації).
Матеріали та методи. Було зроблено витяги та проведено аналіз випадків ХВПХЗ, зареєстрованих у базі даних закладу третинної медичної допомоги в період від січня 2015 року до грудня 2020 року. Це ретроспективне дослідження було схвалене Комітетом з етики наукових досліджень при цьому медичному закладі (дозвіл UKMPPI/111/8/JEP-2020-500). До розгляду були включені всі випадки ХВПХЗ, пов’язані зі спортивними травмами, крім травм, не пов’язаних зі спортом. Вибірку випадків ХВПХЗ з розподілом за роками здійснювали за допомогою форми «Інформація про травми», яка містить такі змінні, як вік, стать, тип розриву ПХЗ, супутня травма меніска, тривалість періоду від моменту травмування до проведення операції та докладний опис передопераційної реабілітації. Для узагальнення даних вибірок використовували описову статистику.
Результати. У період 2015–2020 рр. було зареєстровано загалом 131 випадок ХВПХЗ (чоловіки, n = 122; жінки, n = 25). Протягом спостережуваних років кількість випадків ХВПХЗ коливалася, при цьому за один рік було зареєстровано максимум 30 випадків, а 98% випадків були представлені молодіжною віковою групою (віком 15–47 років). Середній вік на момент операції становив 27,1 (±7,79) року. У середньому 80% спортсменів заявили про відсутність попередніх травм колін у минулому. Найпоширенішим типом травми ПХЗ був повний розрив (88%), за яким ідуть частковий розрив (9%) і повторний розрив (3%). Травму меніска було констатовано в 61% випадків. Тривалість періоду від моменту травмування до проведення операції становила 15 тижнів. За результатами дослідження було встановлено низький відсоток пацієнтів із ХВПХЗ, які отримували передопераційну реабілітацію до операції (<20%).
Висновки. Випадки ХВПХЗ щороку показують мінливу тенденцію. Незважаючи на те, що більшість випадків ПХЗ становила повний розрив, учасники очікували на проведення ХВПХЗ понад чотири місяці, причому лише чверть із них отримувала передопераційну реабілітацію до операції. Причини таких ситуацій потребують розслідування. Також уважається доцільним проведення подальшого дослідження з використанням більшої базу даних для поглиблення розуміння картини травм ПХЗ.
Завантаження
Посилання
Dhillon, K. (2014). ‘Doc’do I need an anterior cruciate ligament reconstruction? What happens if I do not reconstruct the cruciate ligament? Malaysian orthopaedic journal, 8(3), 42. https://doi.org/10.5704/moj.1411.010
Rothrauff, B. B., Jorge, A., de Sa, D., Kay, J., Fu, F. H., & Musahl, V. (2020). Anatomic ACL reconstruction reduces risk of post-traumatic osteoarthritis: a systematic review with minimum 10-year follow-up. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 28(4), 1072-1084. https://doi.org/10.1007/s00167-019-05665-2
Giesche, F., Niederer, D., Banzer, W., & Vogt, L. (2020). Evidence for the effects of prehabilitation before ACL-reconstruction on return to sport-related and self-reported knee function: A systematic review. PLoS One, 15(10), e0240192. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240192
King, E., Richter, C., Jackson, M., Franklyn-Miller, A., Falvey, E., Myer, G. D., Strike, S., Withers, D., & Moran, R. (2020). Factors influencing return to play and second anterior cruciate ligament injury rates in level 1 athletes after primary anterior cruciate ligament reconstruction: 2-year follow-up on 1432 reconstructions at a single center. The American Journal of Sports Medicine, 48(4), 812-824. https://doi.org/10.1177/0363546519900170
Prentice, H. A., Lind, M., Mouton, C., Persson, A., Magnusson, H., Gabr, A., Seil, R., Engebretsen, L., Samuelsson, K., & Karlsson, J. (2018). Patient demographic and surgical characteristics in anterior cruciate ligament reconstruction: a description of registries from six countries. British Journal of Sports Medicine, 52(11), 716-722. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-098674
Tabben, M., Eirale, C., Singh, G., Al-Kuwari, A., Ekstrand, J., Chalabi, H., Bahr, R., & Chamari, K. (2022). Injury and illness epidemiology in professional Asian football: lower general incidence and burden but higher ACL and hamstring injury burden compared with Europe. British Journal of Sports Medicine, 56(1), 18-23. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102945
Costa, L. A., Foni, N. O., Antonioli, E., Teixeira de Carvalho, R., Paião, I. D., Lenza, M., & Ferretti, M. (2018). Analysis of 500 anterior cruciate ligament reconstructions from a private institutional register. PLoS One, 13(1), e0191414. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0191414
Mall, N. A., Chalmers, P. N., Moric, M., Tanaka, M. J., Cole, B. J., Bach Jr, B. R., & Paletta Jr, G. A. (2014). Incidence and trends of anterior cruciate ligament reconstruction in the United States. The American Journal of Sports Medicine, 42(10), 2363-2370. https://doi.org/10.1177/0363546514542796
Sanders, T. L., Maradit Kremers, H., Bryan, A. J., Larson, D. R., Dahm, D. L., Levy, B. A., Stuart, M. J., & Krych, A. J. (2016). Incidence of anterior cruciate ligament tears and reconstruction: a 21-year population-based study. The American Journal of Sports Medicine, 44(6), 1502-1507. https://doi.org/10.1177/0363546516629944
Church, S., & Keating, J. (2005). Reconstruction of the anterior cruciate ligament: timing of surgery and the incidence of meniscal tears and degenerative change. The Journal of bone and joint surgery. British volume, 87(12), 1639-1642. https://doi.org/10.1302/0301-620x.87b12.16916
Spahn, G., Schiltenwolf, M., Hartmann, B., Grifka, J., Hofmann, G., & Klemm, H. (2016). The time-related risk for knee osteoarthritis after ACL injury. Results from a systematic review. Der Orthopade, 45(1), 81-90. https://doi.org/10.1007/s00132-015-3170-4
Sonnery-Cottet, B., Praz, C., Rosenstiel, N., Blakeney, W. G., Ouanezar, H., Kandhari, V., Vieira, T. D., & Saithna, A. (2018). Epidemiological evaluation of meniscal ramp lesions in 3214 anterior cruciate ligament–injured knees from the SANTI study group database: a risk factor analysis and study of secondary meniscectomy rates following 769 ramp repairs. The American Journal of Sports Medicine, 46(13), 3189-3197. https://doi.org/10.1177/0363546518800717
Fabricant, P. D., Lakomkin, N., Cruz Jr, A. I., Spitzer, E., & Marx, R. G. (2016). ACL reconstruction in youth athletes results in an improved rate of return to athletic activity when compared with non-operative treatment: a systematic review of the literature. Journal of ISAKOS, 1(2), 62-69. https://doi.org/10.1136/jisakos-2015-000013
Vermeijden, H. D., Yang, X. A., Rademakers, M. V., Kerkhoffs, G. M., van der List, J. P., & DiFelice, G. S. (2022). Early and Delayed Surgery for Isolated ACL and Multiligamentous Knee Injuries Have Equivalent Results: A Systematic Review and Meta-analysis. The American Journal of Sports Medicine, 03635465211069356. https://doi.org/10.1177/03635465211069356
Kennedy, J., Jackson, M., O’kelly, P., & Moran, R. (2010). Timing of reconstruction of the anterior cruciate ligament in athletes and the incidence of secondary pathology within the knee. The Journal of bone and joint surgery. British volume, 92(3), 362-366. https://doi.org/10.1302/0301-620x.92b3.22424
Bieri, K. S., Scholz, S. M., Kohl, S., Aghayev, E., & Staub, L. P. (2017). Dynamic intraligamentary stabilization versus conventional ACL reconstruction: a matched study on return to work. Injury, 48(6), 1243-1248. https://doi.org/10.1016/j.injury.2017.03.004
Yeo, D. Y., Suhaimi, F., & Parker, D. A. (2019). Factors predicting failure rates and patient-reported outcome measures after arthroscopic meniscal repair. Arthroscopy: The Journal of Arthroscopic & Related Surgery, 35(11), 3146-3164. e3142. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2019.06.016
Grindem, H., Risberg, M., & Eitzen, I. (2015). Two factors that may underpin outstanding outcomes after ACL rehabilitation. In (Vol. 49, pp. 1425-1425): BMJ Publishing Group Ltd and British Association of Sport and Exercise Medicine. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095194
von Essen, C., Eriksson, K., & Barenius, B. (2020). Acute ACL reconstruction shows superior clinical results and can be performed safely without an increased risk of developing arthrofibrosis. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 28(7), 2036-2043. https://doi.org/10.1007/s00167-019-05722-w
Gränicher, P., & Scherr, J. (2021). Do athletes benefit from preoperative physical therapy before ACL-reconstruction? Sports Orthopaedics and Traumatology, 37(2), 126-131. https://doi.org/10.1016/j.orthtr.2021.04.038
Carter, H. M., Webster, K. E., & Smith, B. E. (2021). Current preoperative physiotherapy management strategies for patients awaiting Anterior Cruciate Ligament Reconstruction (ACLR): A worldwide survey of physiotherapy practice. The Knee, 28, 300-310. https://doi.org/10.1016/j.knee.2020.12.018
Wilk, K. E., & Arrigo, C. A. (2016). Preoperative phase in the rehabilitation of the patient undergoing anterior cruciate ligament reconstruction. Operative Techniques in Sports Medicine, 24(1), 12-20. https://doi.org/10.1053/j.otsm.2015.10.003
Ebrahimi Atri, A., & Taghizadeh, M. (2021). The Effect of Prehabilitation on the Self-Reported Outcomes of Anterior Cruciate Ligament Reconstruction: A Systematic Review. Iranian Journal of Health Sciences, 9(1), 45-55. https://doi.org/10.18502/jhs.v9i1.5972
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
