Технологічні засади формування рухової компетентності у студентів з хронічними захворюваннями у процесі фізичного виховання
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.4.05Ключові слова:
студент, хронічні захворювання, фізичне виховання, рухова компетентність, формування, технологіяАнотація
Мета дослідження – визначення технологічних засад формування рухової компетентності у студентів із хронічними захворюваннями в процесі фізичного виховання закладів вищої освіти.
Матеріали та методи. Для вирішення завдань дослідження використано методи теоретичного аналізу, систематизації, порівняння різних поглядів на досліджувану проблему, узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури та загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналогія, аналіз, синтез, абстракції, індукції.
Результати. З’ясовано, що якість рухової компетентності студентів із хронічними захворюваннями є результатом інтегрованої організації навчально-виховного процесу фізичного виховання. Установлено, що у структурі рухової компетентності виділяють інформаційні, мотиваційні, діяльні та рефлексивні компетенції. В якості методичної основи розвитку навчальної технології формування рухової компетентності студентів із хронічними захворюваннями у процесі фізичного виховання під час навчання в університеті запропоновані технологічні основи цього процесу. Вони передбачають: конкретизацію кінцевої мети, визначення стратегічних завдань, організацію дій, що полягають у визначенні змісту педагогічного процесу формування рухової компетентності та контроль й аналіз результатів цього процесу. Визначено, що результатом формування рухової компетентності студентів із хронічними захворюваннями у ході фізичного виховання має стати набуття широкого спектру теоретичних знань, практичних умінь та самореалізація в сфері фізичної культури, синтез котрих скерований на покращання стану здоров’я й підтримку на високому рівні психофізичного стану.
Висновки. Формування рухової компетентності як чільної умови активізації якісної психофізичної підготовки майбутнього спеціаліста передбачає розробку й практичну реалізацію педагогічної технології – чітко визначеного алгоритму дій задля забезпечення ефективності цього процесу.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Anikieiev, D.M. (2015). Criteria of effectiveness of students’ physical education system in higher educational establishments. Physical education of students, 5, 3–8. https://doi.org/10.15561/20755279.2015.0501.
Ayers, S.F. (2004). High School Students’ Physical Education Conceptual Knowledge. Research Quarterly for Exercise and Sport, 75(3), 272–287. https://doi.org/10.1080/02701367.2004.10609160.
Biddle, S., Gorely, T. & Stensel, D.J. (2004). Health-enhancing physical activity and sedentary behaviour in children and adolescents. Journal of Sports Sciences, 22, 679–701.
Vlasova, T.S., Sungatullin, R.I., & Zakirova, N.M. (2015). Features of physical education of students with health deviations. Motivation problems of students’ physical activity at the university. Young Scientist, 5, 441–443. (in Russian).
Volkova, L.M., Evseev, V.V., & Polovnikov, P.V. (2013). Physical culture of students: state and ways of improvement: monograph. SPb .: SPb GPU. (in Russian).
Grigoriev, A.Yu., & Ponomarev, V.V. (2011). Formation of motor competence of students in the process of physical education at a university. Krasnoyarsk: SibGTU. (in Russian).
De Corby, K., Halas, J., Dixon, S., Wintrup, L., & Janzen, H. (2005). Classroom teachers and the challenges of delivering quality physical education. Journal of Education Research, 98(4), 208–220.
Iedynak, G., Galamandjuk, L., Ivashchenko, V., Stasjuk, I., Guska, M., Prozar, M., Mazur, V., & Sliusarchuk, V. (2017). Psychosocial aspects of improving physical activity of children with chronic diseases. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 1186–1891. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03183.
Ivashchenko, O.V. (2016). Modelling of physical education students: a monograph. Kharkiv: OVS (in Ukrainian).
Zavidovskaya, N.N. (2003). Fundamentalisation of health education: a health aspect of saving education: a monograph. K.: UBS NBU. (in Ukrainian).
Health-saving environment in an educational institution [Text]. (2015). Ed. Nikiforova, O.A., Fedorova, A.I., & Froltsova, T.A. Kemerovo, 177 p. (in Russian).
Kakhnovich, S.V., Izvekov, V.V., & Izvekov, K.V. (2017). Healthy environment educational organization as such as physical education. International Research Journal, 05(59)2, 29–31. https://doi.org/10.23670/IRJ.2017.59.020.
Khudolii, О.М. (2008). General Fundamentals of Theory and Methodology of Physical Education: A Manual. Kharkiv : OVS. (in Ukrainian)
Koryagin, V.M., & Blavt, O.Z. (2017). Pedagogical foundations were found in the physical establishment of working medical groups. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 17 (3), 107–116. https://doi.org/10.17309/ tmfv.2017.3.1195. (in Ukrainian).
Koryagin, V.M., & Blavt, O.Z. (2016). Pedagogical possibilities of using motor competence in the physical opening of professional medical groups. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 03(113), 3–7. https://doi.org/10.17309/ tmfv.2016.3.1164. (in Ukrainian).
Koryahin, V., Blavt, O., & Tsiovkh, L. (2018). Regulation of Pedagogical Principles of Control in Physical Education of Students of Special Medical Groups. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 18(1), 3–11. https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.1.01 (in Ukrainian).
Kurz, D. (2008). Von der Vielfalt sportlichen Sinns zu den pädagogischen Perspektiven im Schulsport [From the multiplicity of the meaning of sports to the pedagogical perspectives in physical education]. In Sportpädagogik: Ein Arbeitstextbuch [Sport Pedagogy: A Collection of Essays], Edited by: Kuhlmann, D. And Balz, E.162–173. Hamburg: Czwalina.
Ludyga, S., Pühse, U., Gerber, М. & Herrmann, C. (2019). Core executive functions are selectively related to different facets of motor competence in preadolescent children. European Journal of Sport Science, 19(3), 375–383. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1529826.
Mukhametzyanov, I.S. (2011). Health-forming education: essence and technology. Kazan: Medicine. (in Russian).
Nosko, M.O., Kryvenko, A.P., & Manievych, O.R. (2001). Formation of motor skills in physical education and sports. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, (8), 7–9. (in Ukrainian).
Nosko, M.O., & Adyrkhaev, S.G. (2014). Theoretical and methodological foundations of physical education of students with disabilities. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. T.H. Shevchenka. Seriya: Pedahohichni nauky. Fizychne vykhovannya ta sport, 118(3), 193–198. (in Ukrainian).
Stroot, S.A. (2014). Case Studies in Physical Education: Real World Preparation for Teaching. Routledge.
Schmidt, R.A., & Wrisberg, C.A. (2008). Motor Learning and Performance: A Situation-based Learning Approach. (I. Champaign, Ed.). Human Kinetics.
Sukhova, N. (2009). Quality of higher education as one of the philosophical foundations of education transformation XXI century: the European context. Proceedings of the National Aviation University, 1, 170–174. (in Russian).
Shyrobokov, D., Malinina, Ya. & Malinin, V. (2012). Features and Disadvantages of Pedagogical Control of Physical Education of Secondary and Higher School Students. Innovations and Modern Technologies in the Education System, 2, 250–252. (in Russian).
Oliyarnik, V., Gavrilenko, M., Gulеy, K., & Stetsyak, O. (2017). Formation of motor experiments in physical education of students of university as a factor of health care of student youth. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport), 12(94), 62–66. (in Ukrainian).
Overton, H., Wrench, А., & Garrett, R. (2016). Pedagogies for inclusion of junior primary students with disabilities in physical education. Physical Education and Sport Pedagogy, 22(4), 414–426. https://doi.org/10.1080/17408989.2016.1176134.
Ruscitti, R.J., Thomas, S.G., & Bentley, D.C. (2017). The experiences of students without disabilities in inclusive physical education classrooms: a review of literature review of literature. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and Physical Education, 8(3), 245–257. https://doi.org/10.1080/18377122.2017.1345286.
Hrypach, А., Korol, А., Pavlos, R., & Osinchuk, V. (2017). Formation of health-saving competences in physical education of university students. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport), 10(92), 128–131. (in Ukrainian).
Höner, O., & Demetriou, Y. (2014). Effects of a health-promotion programme in sixth grade German students’ physical education. European Journal of Sport Science, 14(1), 341–351. https://doi.org/10.1080/17461391.2012.704080.
Ayers, S.F. (2004). High School Students’ Physical Education Conceptual Knowledge. Research Quarterly for Exercise and Sport, 75(3), 272–287. https://doi.org/10.1080/02701367.2004.10609160.
Biddle, S., Gorely, T. & Stensel, D.J. (2004). Health-enhancing physical activity and sedentary behaviour in children and adolescents. Journal of Sports Sciences, 22, 679–701.
Vlasova, T.S., Sungatullin, R.I., & Zakirova, N.M. (2015). Features of physical education of students with health deviations. Motivation problems of students’ physical activity at the university. Young Scientist, 5, 441–443. (in Russian).
Volkova, L.M., Evseev, V.V., & Polovnikov, P.V. (2013). Physical culture of students: state and ways of improvement: monograph. SPb .: SPb GPU. (in Russian).
Grigoriev, A.Yu., & Ponomarev, V.V. (2011). Formation of motor competence of students in the process of physical education at a university. Krasnoyarsk: SibGTU. (in Russian).
De Corby, K., Halas, J., Dixon, S., Wintrup, L., & Janzen, H. (2005). Classroom teachers and the challenges of delivering quality physical education. Journal of Education Research, 98(4), 208–220.
Iedynak, G., Galamandjuk, L., Ivashchenko, V., Stasjuk, I., Guska, M., Prozar, M., Mazur, V., & Sliusarchuk, V. (2017). Psychosocial aspects of improving physical activity of children with chronic diseases. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 1186–1891. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03183.
Ivashchenko, O.V. (2016). Modelling of physical education students: a monograph. Kharkiv: OVS (in Ukrainian).
Zavidovskaya, N.N. (2003). Fundamentalisation of health education: a health aspect of saving education: a monograph. K.: UBS NBU. (in Ukrainian).
Health-saving environment in an educational institution [Text]. (2015). Ed. Nikiforova, O.A., Fedorova, A.I., & Froltsova, T.A. Kemerovo, 177 p. (in Russian).
Kakhnovich, S.V., Izvekov, V.V., & Izvekov, K.V. (2017). Healthy environment educational organization as such as physical education. International Research Journal, 05(59)2, 29–31. https://doi.org/10.23670/IRJ.2017.59.020.
Khudolii, О.М. (2008). General Fundamentals of Theory and Methodology of Physical Education: A Manual. Kharkiv : OVS. (in Ukrainian)
Koryagin, V.M., & Blavt, O.Z. (2017). Pedagogical foundations were found in the physical establishment of working medical groups. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 17 (3), 107–116. https://doi.org/10.17309/ tmfv.2017.3.1195. (in Ukrainian).
Koryagin, V.M., & Blavt, O.Z. (2016). Pedagogical possibilities of using motor competence in the physical opening of professional medical groups. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 03(113), 3–7. https://doi.org/10.17309/ tmfv.2016.3.1164. (in Ukrainian).
Koryahin, V., Blavt, O., & Tsiovkh, L. (2018). Regulation of Pedagogical Principles of Control in Physical Education of Students of Special Medical Groups. Teoria ta Metodika Fizičnogo Vihovanna, 18(1), 3–11. https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.1.01 (in Ukrainian).
Kurz, D. (2008). Von der Vielfalt sportlichen Sinns zu den pädagogischen Perspektiven im Schulsport [From the multiplicity of the meaning of sports to the pedagogical perspectives in physical education]. In Sportpädagogik: Ein Arbeitstextbuch [Sport Pedagogy: A Collection of Essays], Edited by: Kuhlmann, D. And Balz, E.162–173. Hamburg: Czwalina.
Ludyga, S., Pühse, U., Gerber, М. & Herrmann, C. (2019). Core executive functions are selectively related to different facets of motor competence in preadolescent children. European Journal of Sport Science, 19(3), 375–383. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1529826.
Mukhametzyanov, I.S. (2011). Health-forming education: essence and technology. Kazan: Medicine. (in Russian).
Nosko, M.O., Kryvenko, A.P., & Manievych, O.R. (2001). Formation of motor skills in physical education and sports. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, (8), 7–9. (in Ukrainian).
Nosko, M.O., & Adyrkhaev, S.G. (2014). Theoretical and methodological foundations of physical education of students with disabilities. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. T.H. Shevchenka. Seriya: Pedahohichni nauky. Fizychne vykhovannya ta sport, 118(3), 193–198. (in Ukrainian).
Stroot, S.A. (2014). Case Studies in Physical Education: Real World Preparation for Teaching. Routledge.
Schmidt, R.A., & Wrisberg, C.A. (2008). Motor Learning and Performance: A Situation-based Learning Approach. (I. Champaign, Ed.). Human Kinetics.
Sukhova, N. (2009). Quality of higher education as one of the philosophical foundations of education transformation XXI century: the European context. Proceedings of the National Aviation University, 1, 170–174. (in Russian).
Shyrobokov, D., Malinina, Ya. & Malinin, V. (2012). Features and Disadvantages of Pedagogical Control of Physical Education of Secondary and Higher School Students. Innovations and Modern Technologies in the Education System, 2, 250–252. (in Russian).
Oliyarnik, V., Gavrilenko, M., Gulеy, K., & Stetsyak, O. (2017). Formation of motor experiments in physical education of students of university as a factor of health care of student youth. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport), 12(94), 62–66. (in Ukrainian).
Overton, H., Wrench, А., & Garrett, R. (2016). Pedagogies for inclusion of junior primary students with disabilities in physical education. Physical Education and Sport Pedagogy, 22(4), 414–426. https://doi.org/10.1080/17408989.2016.1176134.
Ruscitti, R.J., Thomas, S.G., & Bentley, D.C. (2017). The experiences of students without disabilities in inclusive physical education classrooms: a review of literature review of literature. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and Physical Education, 8(3), 245–257. https://doi.org/10.1080/18377122.2017.1345286.
Hrypach, А., Korol, А., Pavlos, R., & Osinchuk, V. (2017). Formation of health-saving competences in physical education of university students. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport), 10(92), 128–131. (in Ukrainian).
Höner, O., & Demetriou, Y. (2014). Effects of a health-promotion programme in sixth grade German students’ physical education. European Journal of Sport Science, 14(1), 341–351. https://doi.org/10.1080/17461391.2012.704080.
Downloads
Опубліковано
2019-12-25
Як цитувати
Koryahin, V., Blavt, O., Gurtova, T., & Serbo, E. (2019). Технологічні засади формування рухової компетентності у студентів з хронічними захворюваннями у процесі фізичного виховання. Теорія та методика фізичного виховання, 19(4), 193–199. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.4.05
Номер
Розділ
Фізичне виховання різних груп населення
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
