Фізіологічні реакції на тренування з кросфіту: оцінка аеробної витривалості за допомогою кардіопульмонального навантажувального тестування
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.5.11Ключові слова:
кросфіт, аеробна витривалість, VO₂ max, кардіопульмональне навантажувальне тестування, високоінтенсивне тренуванняАнотація
Обґрунтування. Кросфіт — це метод високоінтенсивного тренування, що включає різноманітні функціональні рухи та є потенційно ефективним для покращення аеробної витривалості.
Мета дослідження. У цьому дослідженні застосовано підхід змішаних методів для оцінки впливу структурованої програми з кросфіту на кардіореспіраторну підготовленість шляхом поєднання об’єктивних вимірювань із суб’єктивним сприйняттям спортсменів.
Матеріали та методи. Загалом 80 осіб, які регулярно тренуються (віком 20–35 років), були розділені на експериментальну групу (кросфіт) та контрольну групу (силові тренування). Кількісну оцінку проводили за допомогою кардіопульмонального навантажувального тестування (КПНТ) у двох часових точках (Т0 та Т1 — через 12 тижнів), аналізуючи максимальне споживання кисню (VO₂ max), вентиляційний поріг та реакцію частоти серцевих скорочень на субмаксимальні навантаження. Паралельно наприкінці інтервенції було проведено напівструктуровані інтерв’ю, дані яких проаналізували за допомогою тематичного аналізу.
Результати. Результати продемонстрували вищі показники покращення в групі занять з кросфіту порівняно з контрольною групою: середнє збільшення VO₂ max становило +8.2% проти +1.9%, підвищення вентиляційного порогу — +6.4% проти +1.1%, а зниження частоти серцевих скорочень за однакового навантаження становило −3.7% проти −0.9% відповідно.
Висновки. Результати інтерв’ю підтвердили поліпшення контролю втоми, вищу ефективність дихання та перенесення позитивних ефектів тренувань на повсякденну діяльність. Таким чином, отримані дані свідчать про те, що 12-тижнева програма з кросфіту стимулює значні кардіореспіраторні адаптації, що узгоджуються із суб’єктивним сприйняттям спортсменів.
Завантаження
Посилання
Dawson, M. C. (2017). CrossFit: Fitness cult or reinventive institution? International Review for the Sociology of Sport, 52(3), 361–379. https://doi.org/10.1177/1012690215591793 DOI: https://doi.org/10.1177/1012690215591793
Glassman, G. (2003). A theoretical template for CrossFit’s programming. CrossFit Journal, (6), 1–5. https://library.crossfit.com/free/pdf/06_03_CF_Template.pdf
Claudino, J. G., Gabbett, T. J., Bourgeois, F., de Sá Souza, H., Miranda, R. C., Mezêncio, B., Soncin, R., Cardoso Filho, C. A., Bottaro, M., Hernandez, A. J., Amadio, A. C., & Serrão, J. C. (2018). CrossFit overview: Systematic review and meta-analysis. Sports Medicine - Open, 4, 11. https://doi.org/10.1186/s40798-018-0124-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-018-0124-5
Meyer, J., Morrison, J., & Zuniga, J. (2017). The benefits and risks of CrossFit: A systematic review. Workplace Health & Safety, 65(12), 612–618. https://doi.org/10.1177/2165079916685568 DOI: https://doi.org/10.1177/2165079916685568
Feito, Y., Heinrich, K. M., Butcher, S. J., & Poston, W. S. C. (2018). High-intensity functional training (HIFT): Definition and research implications for improved fitness. Sports, 6(3), 76. https://doi.org/10.3390/sports6030076 DOI: https://doi.org/10.3390/sports6030076
Bassett, D. R., Jr., & Howley, E. T. (2000). Limiting factors for maximum oxygen uptake and determinants of endurance performance. Medicine & Science in Sports & Exercise, 32(1), 70–84. https://doi.org/10.1097/00005768-200001000-00012 DOI: https://doi.org/10.1097/00005768-200001000-00012
Balady, G. J., Arena, R., Sietsema, K., Myers, J., Coke, L., Fletcher, G. F., Forman, D., Franklin, B., Guazzi, M., Gulati, M., Keteyian, S. J., Lavie, C. J., Macko, R., Mancini, D., & Milani, R. V. (2010). Clinician’s guide to cardiopulmonary exercise testing in adults: A scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 122(2), 191–225. https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e3181e52e69 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e3181e52e69
Wasserman, K., Hansen, J. E., Sue, D. Y., & Whipp, B. J. (1987). Principles of exercise testing and interpretation. Lea & Febiger. DOI: https://doi.org/10.1097/00008483-198704000-00014
Beaver, W. L., Wasserman, K., & Whipp, B. J. (1986). A new method for detecting anaerobic threshold by gas exchange. Journal of Applied Physiology, 60(6), 2020–2027. https://doi.org/10.1152/jappl.1986.60.6.2020 DOI: https://doi.org/10.1152/jappl.1986.60.6.2020
Plano Clark, V. L., & Creswell, J. W. (Eds.). (2008). The mixed methods reader. SAGE Publications.
Forman, D. E., Myers, J., Lavie, C. J., Guazzi, M., Celli, B., & Arena, R. (2010). Cardiopulmonary exercise testing: Relevant but underused. Postgraduate Medicine, 122(6), 68–86. https://doi.org/10.3810/pgm.2010.11.2225 DOI: https://doi.org/10.3810/pgm.2010.11.2225
Sparkes, A. C., & Smith, B. (2013). Qualitative research methods in sport, exercise and health: From process to product. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203852187 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203852187
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Lopez, J. K. (2026). Branded inclusivity: Participant defense of CrossFit as sport and exercise. Sport in Society. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/17430437.2026.2670380 DOI: https://doi.org/10.1080/17430437.2026.2670380
American College of Sports Medicine. (2018). ACSM’s guidelines for exercise testing and prescription (10th ed.). Wolters Kluwer.
Weisenthal, B. M., Beck, C. A., Maloney, M. D., DeHaven, K. E., & Giordano, B. D. (2014). Injury rate and patterns among CrossFit athletes. Orthopaedic Journal of Sports Medicine, 2(4), 2325967114531177. https://doi.org/10.1177/2325967114531177 DOI: https://doi.org/10.1177/2325967114531177
World Medical Association. (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 2191–2194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
Fradkin, A. J., Zazryn, T. R., & Smoliga, J. M. (2010). Effects of warming-up on physical performance: A systematic review with meta-analysis. Journal of Strength and Conditioning Research, 24(1), 140–148. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181c643a0 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181c643a0
Di Palma, D., Ogbondah, L. D., & Tafuri, M. G. (2025). Sport as a tool for inclusion and sustainability in secondary school: A qualitative-quantitative analysis. Rivista di Studi sulla Sostenibilità, 15(1), 93–108. https://doi.org/10.3280/riss2025oa19679 DOI: https://doi.org/10.3280/riss2025oa19679
Behm, D. G., Blazevich, A. J., Kay, A. D., & McHugh, M. (2016). Acute effects of muscle stretching on physical performance, range of motion, and injury incidence in healthy active individuals: A systematic review. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 41(1), 1–11. https://doi.org/10.1139/apnm-2015-0235 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2015-0235
Di Maio, G., Tafuri, M. G., Casillo, M., Messina, A., Allocca, S., Villano, I., Moscatelli, F., Monda, A., La Marra, M., & Monda, V. (2026). Physiological regulation of nutritional and metabolic biomarkers in obesity: Implications for precision nutrition. Nutrients, 18(6), 1014. https://doi.org/10.3390/nu18061014 DOI: https://doi.org/10.3390/nu18061014
Herbert, R. D., & Gabriel, M. (2002). Effects of stretching before and after exercising on muscle soreness and risk of injury: Systematic review. BMJ, 325(7362), 468. https://doi.org/10.1136/bmj.325.7362.468 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.325.7362.468
Jacob, N., Novaes, J. S., Behm, D. G., Vieira, J. G., Dias, M. R., & Vianna, J. M. (2020). Characterization of hormonal, metabolic, and inflammatory responses in CrossFit® training: A systematic review. Frontiers in Physiology, 11, 1001. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01001 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01001
MacInnis, M. J., & Gibala, M. J. (2017). Physiological adaptations to interval training and the role of exercise intensity. The Journal of Physiology, 595(9), 2915–2930. https://doi.org/10.1113/JP273196 DOI: https://doi.org/10.1113/JP273196
Heinrich, K. M., Patel, P. M., O’Neal, J. L., & Heinrich, B. S. (2014). High-intensity compared to moderate-intensity training for exercise initiation, enjoyment, adherence, and intentions: An intervention study. BMC Public Health, 14, 789. https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-789 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-789
Creswell, J. W., & Plano Clark, V. L. (2010). Designing and conducting mixed methods research (2nd ed.). SAGE Publications. https://books.google.com/books?id=KY92AwAAQBAJ
Gipson, C., Bennett, H., Malcom, N., & Trahan, A. (2021). Social innovation and fitness sports: A case of the CrossFit movement in North America. In A. Tjønndal (Ed.), Social innovation in sport (pp. 189–205). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-63765-1_10 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-63765-1_10
Tafuri, M. G., Gravino, G., Scala, G., Palmiero, F., & Romano, G. (2025). The impact of baskin on promoting inclusion in a secondary school. Journal of Human Sport and Exercise, 20(4), 1151–1158. https://doi.org/10.55860/wztbxa08 DOI: https://doi.org/10.55860/wztbxa08
Latino, F., Tafuri, F., Maisuradze, M., & Tafuri, M. G. (2025). School-based physical activity, cognitive performance and circadian rhythms: Rethinking the timing of movement in education. Children, 12(10), 1324. https://doi.org/10.3390/children12101324 DOI: https://doi.org/10.3390/children12101324
VanBuskirk, K. (2026). Exploring the barriers and potential of adapted physical education through a uniquely abled CrossFit program [Thesis, St. Francis Xavier University]. StFX Scholar. https://stfx.scholaris.ca/items/d3c7f05b-a096-4e9a-9cca-af0a97c0169c
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Giovanna Scala, Emma Saraiello, Alessandro Persico, Maria Giovanna Tafuri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
