Від мотивації до стійкої залученості: двопроцесна модель саморегуляції у фізичній грамотності. Систематичний огляд
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.02Ключові слова:
фізична грамотність, саморегуляція, мотивація, фізична освіта, систематичний огляд, залученість студентів, цифрове навчанняАнотація
Обґрунтування. Фізична грамотність (PL) стала центральним результатом сучасної фізичної освіти, відображаючи перехід до цілісних підходів, що інтегрують фізичний, когнітивний та афективний компоненти. Однак наявні дослідження часто розглядають мотиваційні та поведінкові чинники ізольовано, що обмежує розуміння того, як формується стале залучення до фізичної активності.
Мета. Це дослідження має на меті надати тематично обґрунтований синтез того, як некогнітивні характеристики та процеси саморегуляції взаємодіють у формуванні результатів фізичної грамотності в освітніх контекстах.
Матеріали і методи. Систематичний огляд було проведено відповідно до рекомендацій PRISMA 2020. Літературу відібрано з баз даних Scopus та Web of Science за попередньо визначеними критеріями пошуку. Загалом 36 досліджень відповідали критеріям включення та були проаналізовані методом тематичного синтезу.
Результати. Визначено чотири ключові теми: (1) некогнітивні основи, (2) механізми саморегуляції, (3) педагогічні та соціальні контексти, (4) цифрові та гібридні траєкторії навчання. Результати свідчать про стійку закономірність, за якої некогнітивні характеристики — насамперед мотивація, упевненість і самоефективність — виступають ініціаторами залучення, тоді як стійка участь підтримується процесами саморегуляції, такими як постановка цілей, самоконтроль і поведінкове коригування. Ці процеси забезпечують перехід від початкового наміру до більш стабільної участі з часом. Крім того, педагогічні та цифрові контексти впливають на цей зв’язок, структуруючи та підтримуючи взаємодію між мотиваційними й регуляторними процесами.
Висновки. Отримані результати підтримують dual-process perspective, згідно з якою мотивація ініціює залучення, а саморегуляція стабілізує поведінку з часом. Це дослідження робить внесок у пояснення того, як залучення до фізичної активності може як ініціюватися, так і підтримуватися, створюючи основу для розроблення програм фізичної освіти, що інтегрують розвиток мотивації та саморегуляції.
Завантаження
Посилання
Dlugonski, D., Gadd, N., McKay, C., Kleis, R.R., & Hoch, J.M. (2022). Physical Literacy and Physical Activity Across the Life Span: A Systematic Review. Translational Journal of the American College of Sports Medicine, 7(3). https://doi.org/10.1249/tjx.0000000000000201 DOI: https://doi.org/10.1249/TJX.0000000000000201
Mota, J., Martins, J., & Onofre, M. (2021). Portuguese Physical Literacy Assessment Questionnaire (PPLA-Q) for adolescents (15-18 years) from grades 10-12: development, content validation and pilot testing. BMC Public Health, 21(1). https://doi.org/10.1186/s12889-021-12230-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-021-12230-5
Edwards, L.C., Bryant, A., Keegan, R., Morgan, K., & Jones, A. (2016a). Definitions, Foundations and Associations of Physical Literacy: A Systematic Review. Sports Medicine, 47(1), 113-126. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0560-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0560-7
Stoddart, A.L., & Humbert, M.L. (2021). Teachers’ Perceptions of Physical Literacy. The Curriculum Journal, 32(4), 741-757. https://doi.org/10.1002/curj.107 DOI: https://doi.org/10.1002/curj.107
van Wyk, N., McCallum, N.T., & Katz, L. (2022). Developing an Intentionally Designed Physical Activity Model of Programming for Children’s Structured Recreation in Canada. Journal of Park and Recreation Administration, 40(3), 69-87. https://doi.org/10.18666/JPRA-2021-10910 DOI: https://doi.org/10.18666/JPRA-2021-10910
Cornish, K., Fox, G., Fyfe, T., Koopmans, E., Pousette, A., & Pelletier, C. (2020). Understanding physical literacy in the context of health: a rapid scoping review. BMC Public Health, 20(1). https://doi.org/10.1186/s12889-020-09583-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-09583-8
Lloyd, R.J., Smith, S., & Sahingil, D. (2024). Physical literacy, health and interactive aging: a position paper. Frontiers in Sports and Active Living, 6. https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1346802 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1346802
Houser, N., & Kriellaars, D. (2023). “Where was this when I was in Physical Education?” Physical literacy enriched pedagogy in a quality physical education context. Frontiers in Sports and Active Living, 5. https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1185680 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1185680
Ma, J., Lander, N., Eyre, E.L.J., Barnett, L.M., Essiet, I.A., & Duncan, M.J. (2021). It’s Not Just What You Do but the Way You Do It: A Systematic Review of Process Evaluation of Interventions to Improve Gross Motor Competence. Sports Medicine, 51(12), 2547-2569. https://doi.org/10.1007/s40279-021-01519-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-021-01519-5
Jefferies, P., Ungar, M., Aubertin, P., & Kriellaars, D. (2019). Physical Literacy and Resilience in Children and Youth. Frontiers in Public Health, 7. https://doi.org/10.3389/fpubh.2019.00346 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2019.00346
Liu, Y., & Chen, S. (2022). Characterizing Middle School Students’ Physical Literacy Development: A Self-Determination Theory-Based Pilot Intervention in Physical Education. Frontiers in Sports and Active Living, 3. https://doi.org/10.3389/fspor.2021.809447 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2021.809447
Quitério, A. (2018). Assessment for Learning in Physical Education: Its Emergent Relationships With Motor Competence Development and Intrinsic Motivation Toward Physical Literacy. Ágora Para La Educación Física Y El Deporte, 20(2-3), 213-234. https://doi.org/10.24197/aefd.2-3.2018.213-234 DOI: https://doi.org/10.24197/aefd.2-3.2018.213-234
Bond, M., Buntins, K., Bedenlier, S., Zawacki-Richter, O., & Kerres, M. (2020). Mapping research in student engagement and educational technology in higher education: a systematic evidence map. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17(1), 2. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0176-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0176-8
Estevan, I., Bowe, S.J., Menescardi, C., & Barnett, L.M. (2023). Self and proxy (parents and teachers’) reports of child motor competence: A three-year longitudinal study. Psychology of Sport and Exercise, 64. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2022.102331 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2022.102331
Malmström, M., & Öqvist, A. (2025). The role of self-efficacy, social support and motivation in teacher’s leadership behavior. Social Psychology of Education, 28(1). https://doi.org/10.1007/s11218-025-10124-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s11218-025-10124-7
Behzadnia, B., Adachi, P. J. C., & Deci, E. L. (2025). Are physical education teachers’ autonomy-supportive behaviors related to high-school students’ actual game-play performance? Physical Education and Sport Pedagogy, 1–16. https://doi.org/10.1080/17408989.2025.2456702 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2025.2456702
Khairani, A.Z., & Zhang, H. (2025). The influence of social cognitive factors on physical activity of Chinese university students: The moderating role of gender. Humanities and Social Sciences Letters, 13(1), 1-24. https://doi.org/10.18488/73.v13i1.3961 DOI: https://doi.org/10.18488/73.v13i1.3961
Qiu, W., Wang, X., Cui, H., Ma, W., Xiao, H., Qu, G., Gao, R., Zhou, F., Nie, Y., & Liu, C. (2025). The Impact of Physical Exercise on College Students’ Physical Self-Efficacy: The Mediating Role of Psychological Resilience. Behavioral Sciences, 15(4). https://doi.org/10.3390/bs15040541 DOI: https://doi.org/10.3390/bs15040541
Pavlovic, M., Simonton, K.L., & Casey, L. (2025). Exploring relationships between youth athlete’s emotions, perceptions of coaching climates, and social-emotional development. Movement and Sports Sciences - Science et Motricite. https://doi.org/10.1051/sm/2025009 DOI: https://doi.org/10.1051/sm/2025009
White, R.L., Sherson, J., Young, C., & Noon, T. (2025). The Value of an Informal Before-School Exercise Opportunity for Adolescent Girls Living in a Low-Socioeconomic Community. Journal of School Health, 95(2), 142-152. https://doi.org/10.1111/josh.13497 DOI: https://doi.org/10.1111/josh.13497
Frikha, M., Chaâri, N., Mezghanni, N., Hassan, A.K., Alhumaid, M.M., & Alibrahim, M.S. (2024). Enhancing institutional integration and enjoyment among Saudi female physical education students: exploring the mediation of motivation and psychological needs satisfaction. Frontiers in Education, 9. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1391716 DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1391716
Costa, S., Eschenauer, S., & Vors, O. (2025). Education for Empathy in Physical Education: A PRISMA Review. Quest. https://doi.org/10.1080/00336297.2025.2586511 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.2025.2586511
Huang, W.T., Wei, R., & Cheng, B. (2025). The Impact of Exercising Self-Efficacy on Physical Education Learning Engagement: The Mediating Role of Flow Experience. Frontiers in Psychology, 16. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1588643 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1588643
Ibragimova, E., Uraimov, S., Baitassov, Y., Yuldasheva, S., Kutlimuratova, D., & Litwinowa, M. (2025). Digital motivation: fitness apps and student physical activity. Retos, 67, 1162-1173. https://doi.org/10.47197/retos.v67.113635 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v67.113635
Nie, Y., Wang, W., Wang, T., Zhou, F., Liu, C., & Gao, J. (2025). The Relationship Between College Students’ Perceived Social Support and Life Satisfaction: A Chain Mediation Effect of Physical Activity and Self-Control. Journal of Psychology. https://doi.org/10.1080/00223980.2025.2585272 DOI: https://doi.org/10.1080/00223980.2025.2585272
Brown, T.D. (2024). On the periphery of pedagogical practice in health and physical education (HPE): the importance of self-management skills for physical activity. Curriculum Studies in Health and Physical Education, 15(3), 289-304. https://doi.org/10.1080/25742981.2023.2256304 DOI: https://doi.org/10.1080/25742981.2023.2256304
Zhang, X., & Yun, J. (2025). The Relationship Between High-Quality Physical Education, Physical Literacy, and Physical Activity Participation: A Retrospective Study From U.S. College Students. Research Quarterly for Exercise and Sport. https://doi.org/10.1080/02701367.2025.2472943 DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.2025.2472943
Castillo-Retamal, M., Concha-Salazar, A., Castro-Morales, L., Cerda-Aravena, J., & Hernández-Muñoz, C. (2024). Exploring the Relationship Between Physical Literacy Levels, Engagement and Emotionality in Physical Education Classes. Journal of Physical Education, 34(1). https://doi.org/10.4025/jphyseduc.v34i1.3450 DOI: https://doi.org/10.4025/jphyseduc.v34i1.3450
Rech, J.P., Chaudhary, P., & Dinkel, D. (2025). A Thematic Analysis of Qualitative Findings on Preschool Teachers’ Behavioral Intention to Facilitate Children’s Movement within the Indoor Preschool Classroom. Early Childhood Education Journal, 53(3), 717-726. https://doi.org/10.1007/s10643-024-01632-w DOI: https://doi.org/10.1007/s10643-024-01632-w
Saamong, C.R.S., Oropilla, C.T., Chan, D.K.C., & Capio, C.M. (2025). Movement and physical activity experiences of early childhood teachers: practices and contexts / Experiencias con el movimiento y la actividad física en los docentes de preescolar: prácticas y contextos. Infancia y Aprendizaje, 48(1), 99-136. https://doi.org/10.1177/02103702241302290 DOI: https://doi.org/10.1177/02103702241302290
Cashman, D., O’Brien, W., & Chambers, F. (2025). An analysis of primary school student’s holistic well-being using PhotoVoice. Health Education, 125(3), 241-262. https://doi.org/10.1108/HE-05-2024-0062 DOI: https://doi.org/10.1108/HE-05-2024-0062
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Fika Nuraini Rusmitaningsih, Amung Ma’mun, Tite Juliantine, Sucipto Sucipto, Uray Gustian
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
