Оцінка тенденцій кардіореспіраторної підготовленості серед студентів-фізіотерапевтів: Поперечне дослідження тривалістю 15 років (2007–2023)
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.21Ключові слова:
кардіореспіраторна підготовленість, максимальне споживання кисню, студенти-фізіотерапевти, субмаксимальний велоергометричний тестАнотація
Історія питання. Кардіореспіраторна підготовленість (КРП) є ключовим показником здоров’я, зокрема для студентів-фізіотерапевтів, які повинні дотримуватися моделі здорового способу життя.
Мета дослідження. Метою дослідження було проаналізувати тенденції розвитку КРП серед студентів-фізіотерапевтів у період з 2007 по 2023 рік та оцінити відмінності в показниках максимального споживання кисню (VO2 max) залежно від статі та індексу маси тіла (ІМТ).
Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз вторинних даних за 2007–2009 та 2010–2012 роки з первинними даними, зібраними у 2022–2023 роках. Вимірювання КРП проведено за допомогою субмаксимального тесту на велоергометрі Monark Ergomedic 839E у 242 студентів (віком 18–25 років). Статистичні методи аналізу включали t-критерії, дисперсійний аналіз, непараметричні критерії (p < 0.05). З метою проведення міжгрупових порівнянь застосовано критерій Краскела- Волліса, а для оцінки тенденцій протягом певного періоду часу — кореляцію Спірмена.
Результати. У понад половини учасників чоловічої статі (52%) та жіночої статі (63%) рівні КРП були нижчими за референтні значення. У студенток спостерігалося значне зниження показника VO2 max у 2022–2023 роках порівняно з 2007–2009 роками (середня різниця = 1.78 мл/хв/кг, p < 0.05), тоді як у представників чоловічої статі такої тенденції не виявлено. Студенти з ІМТ > 25 кг/м² мали значно нижчий показник VO2 max, аніж особи з ІМТ ≤ 25 кг/м² (p < 0.05).
Висновки. Отримані результати підкреслюють необхідність впровадження цільових програм з фізичної підготовки для студенток та осіб з підвищеним ІМТ. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на вивчення факторів способу життя та інтервенційних стратегій з метою поліпшення КРП у студентів. Представлене дослідження надає фундаментальні дані для проведення подальших досліджень щодо взаємозв’язку між КРП, клінічними навичками та задоволеністю пацієнтів серед студентів-фізіотерапевтів.
Завантаження
Посилання
Alparslan, Z., Özer, Ö., Arslan, E.N., Aktaş, İ.I., Susuz, İ.E., & Özaydın, A.N. (2024). Relationship between Physical Activity and Self-esteem of High School Students: Cross-sectional Study. medRxiv, 2024.2001.2003.23300489. DOI: https://doi.org/10.1101/2024.01.03.23300489
Klussman, K., Langer, J., & Nichols, A.L. (2021). The relationship between physical activity, health, and well-being: Type of exercise and self-connection as moderators. European Journal of Health Psychology, 28(2), 59-70. DOI: https://doi.org/10.1027/2512-8442/a000070
Wong, M.Y. C., Chung, P.-K., & Leung, K.-M. (2021). The Relationship Between Physical Activity and Self-Compassion: a Systematic Review and Meta-analysis. Mindfulness, 12(3), 547-563. DOI: https://doi.org/10.1007/s12671-020-01513-4
Raghuveer, G., Hartz, J., Lubans, D.R., Takken, T., Wiltz, J.L., Mietus-Snyder, M., Perak, A.M., Baker-Smith, C., Pietris, N., & Edwards, N.M. (2020). Cardiorespiratory Fitness in Youth: An Important Marker of Health: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation, 142(7), e101-e118. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000866
Harber, M.P., Kaminsky, L.A., Arena, R., Blair, S.N., Franklin, B.A., Myers, J., & Ross, R. (2017). Impact of Cardiorespiratory Fitness on All-Cause and Disease-Specific Mortality: Advances Since 2009 [Review]. Progress in Cardiovascular Diseases, 60(1), 11-20.. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2016.10.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2017.03.001
Lang, J.J., Prince, S.A., Merucci, K., Cadenas-Sanchez, C., Chaput, J.P., Fraser, B.J., Manyanga, T., McGrath, R., Ortega, F.B., Singh, B., & Tomkinson, G.R. (2024). Cardiorespiratory fitness is a strong and consistent predictor of morbidity and mortality among adults: an overview of meta-analyses representing over 20.9 million observations from 199 unique cohort studies. Br J Sports Med, 58(10), 556-566.. https://doi.org/10.1136/bjsports-2023-107849 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2023-107849
Fernström, M., Fernberg, U., Eliason, G., & Hurtig-Wennlöf, A. (2017). Aerobic fitness is associated with low cardiovascular disease risk: the impact of lifestyle on early risk factors for atherosclerosis in young healthy Swedish individuals - the Lifestyle, Biomarker, and Atherosclerosis study. Vasc Health Risk Manag, 13, 91-99. DOI: https://doi.org/10.2147/VHRM.S125966
Isath, A., Koziol, K.J., Martinez, M.W., Garber, C.E., Martinez, M.N., Emery, M.S., Baggish, A.L., Naidu, S.S., Lavie, C.J., Arena, R., & Krittanawong, C. (2023). Exercise and cardiovascular health: A state-of-the-art review. Prog Cardiovasc Dis, 79, 44-52. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2023.04.008
Chaabna, K., Mamtani, R., Abraham, A., Maisonneuve, P., Lowenfels, A.B., & Cheema, S. (2022). Physical Activity and Its Barriers and Facilitators among University Students in Qatar: A Cross-Sectional Study. Int J Environ Res Public Health, 19(12). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19127369
Ali, B., Ansari, M.A., Qambrani, M.R., Memon, A.R., Ahmed, I., & Rehman Memon, A.U. (2020). Association of body mass index, cardiorespiratory fitness, and their correlates among female physiotherapy students in Nawabshah. J Pak Med Assoc, 70(1), 80-85. DOI: https://doi.org/10.5455/JPMA.678
Sovová, M., Sovová, E., Asswad, A.G., & Sova, M. (2020). Is population’s cardiorespiratory fitness really declining? Cent Eur J Public Health, 28(2), 120-123. DOI: https://doi.org/10.21101/cejph.a5912
Mandsager, K., Harb, S., Cremer, P., Phelan, D., Nissen, S.E., & Jaber, W. (2018). Association of Cardiorespiratory Fitness With Long-term Mortality Among Adults Undergoing Exercise Treadmill Testing. JAMA Netw Open, 1(6), e183605. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2018.3605 DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2018.3605
Ali, H.I., Attlee, A., Alhebshi, S., Elmi, F., Al Dhaheri, A.S., Stojanovska, L., El Mesmoudi, N., & Platat, C. (2021). Feasibility Study of a Newly Developed Technology-Mediated Lifestyle Intervention for Overweight and Obese Young Adults. Nutrients, 13(8). DOI: https://doi.org/10.3390/nu13082547
García-Suárez, P.C., Canton-Martínez, E., Rentería, I., Moura Antunes, B., Machado-Parra, J.P., Aburto-Corona, J.A., Gómez-Miranda, L.M., & Jiménez-Maldonado, A. (2022). Remote, Whole-Body Interval Training Improves Muscular Endurance and Cardiac Autonomic Control in Young Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(21). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192113897
Al-Khlaifat, L., Al-Yahya, E., Qutishat, D., Okasheh, R., Mohammad, M.T., & Muhaidat, J. (2024). Health and skill-related physical fitness of physiotherapy students: An observational study [Article]. Journal of Human Sport and Exercise, 19(2), 461-472. DOI: https://doi.org/10.55860/neesf573
Tišlar, M.H., Starc, G., & Kukec, A. (2022). Work-related musculoskeletal disorders among physiotherapists and physiotherapy students in Croatia and their association with physical fitness [Article]. Zdravstveno Varstvo, 61(3), 171-180. DOI: https://doi.org/10.2478/sjph-2022-0023
Maldonado-Alicea, O.R., Arbelo-Figueroa, E.G., Vélez-Jiménez, L.M., & Miranda-Belandria, M.A. (2024). Experience of Physiotherapy students in a project to promote Physical Activity during their academic training: a phenomenological study [Article]. Cuestiones de Fisioterapia, 53(1).
Lewandowski, A., Sarwińska, J., Siedlaczek, M., & Piekorz, Z. (2020). 10-Year Longitudinal Changes in Fitness Parameters in Physiotherapy Students. Biomed Res Int, 2020, 7154797. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/7154797
Veseta, U., Rumaka, M., Arnis, V., Vinberga, I., Abele, A., Spundina, L., & Zvejniece, S. (2023). Aerobic capacity of students of RSU Physiotherapy study programme (2007-2023) (Version V1) [experimental data]. Rīga Stradiņš University Institutional Repository Dataverse.
Liepiņa L., Arnis V., Vīnberga I., & M., K. (2013). Precision of Test of Indirect Aerobic Working Capacity in People of Different Ages, Sexes and Physical Fitness. Rīgas Stradiņa universitātes 2013. gada Medicīnas nozares zinātniskie raksti, 363-373. https://rsu-staging.elsevierpure.com/ws/files/34585301/2013_medicinas_nozares_raksti_rev.pdf
Shvartz, E., & Reibold, R.C. (1990). Aerobic fitness norms for males and females aged 6 to 75 years: a review. Aviat Space Environ Med, 61(1), 3-11.
Rozenštoka, S., & Ērglis, A. (2020). Exercise, Chronotropic and Inotropic Capacity in Athletes with Different Training Programmes. Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. Section B. Natural, Exact, and Applied Sciences., 74(1), 18-24. DOI: https://doi.org/10.2478/prolas-2020-0004
Grigaliūnienė, A., Ramonas, A., Celutkienė, J., Sileikienė, V., Rudys, A., Juocevičius, A., & Laucevičius, A. (2013). Cardiorespiratory parameters of exercise capacity in a healthy Lithuanian population: the pilot study. Hellenic J Cardiol, 54(2), 107-118.
Rapp, D., Scharhag, J., Wagenpfeil, S., & Scholl, J. (2018). Reference values for peak oxygen uptake: cross-sectional analysis of cycle ergometry-based cardiopulmonary exercise tests of 10 090 adult German volunteers from the Prevention First Registry. BMJ Open, 8(3), e018697.. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-023866 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-018697
Kaminsky, L.A., Arena, R., Myers, J., Peterman, J.E., Bonikowske, A.R., Harber, M.P., Medina Inojosa, J.R., Lavie, C.J., & Squires, R.W. (2022). Updated Reference Standards for Cardiorespiratory Fitness Measured with Cardiopulmonary Exercise Testing: Data from the Fitness Registry and the Importance of Exercise National Database (FRIEND). Mayo Clinic Proceedings, 97(2), 285-293. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2021.08.020 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2021.08.020
Kaminsky, L.A., Imboden, M.T., Arena, R., & Myers, J. (2017). Reference Standards for Cardiorespiratory Fitness Measured With Cardiopulmonary Exercise Testing Using Cycle Ergometry: Data From the Fitness Registry and the Importance of Exercise National Database (FRIEND) Registry. Mayo Clinic Proceedings, 92(2), 228-233. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2016.10.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2016.10.003
Triantafyllidi, H., Benas, D., Birba, D., Trivilou, P., & Iliodromitis, E. (2021). Reference values for aerobic capacity estimated by cardiopulmonary exercise test on a cycle ergometer in a healthy Greek population. Hellenic J Cardiol, 62(2), 121-126. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hjc.2019.12.004
van der Steeg, G.E., & Takken, T. (2021). Reference values for maximum oxygen uptake relative to body mass in Dutch/Flemish subjects aged 6-65 years: the LowLands Fitness Registry. Eur J Appl Physiol, 121(4), 1189-1196.. https://doi.org/10.1007/s00421-021-04596-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-021-04596-6
Loe, H., Rognmo, Ø., Saltin, B., & Wisløff, U. (2013). Aerobic capacity reference data in 3816 healthy men and women 20-90 years. PLoS One, 8(5), e64319. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0064319 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0064319
Bahls, M., Ittermann, T., Ewert, R., Stubbe, B., Völzke, H., Friedrich, N., Felix, S.B., & Dörr, M. (2021). Physical activity and cardiorespiratory fitness-A ten-year follow-up. Scand J Med Sci Sports, 31(3), 742-751. https://doi.org/10.1111/sms.13882 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.13882
Wagner, J., Knaier, R., Infanger, D., Königstein, K., Klenk, C., Carrard, J., Hanssen, H., Hinrichs, T., Seals, D., & Schmidt-Trucksäss, A. (2021). Novel CPET Reference Values in Healthy Adults: Associations with Physical Activity. Med Sci Sports Exerc, 53(1), 26-37. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000002454 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000002454
Taylor, J.L., Bonikowske, A.R., & Olson, T.P. (2021). Optimizing Outcomes in Cardiac Rehabilitation: The Importance of Exercise Intensity. Front Cardiovasc Med, 8, 734278. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.734278 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.734278
Schutte, N.M., Nederend, I., Hudziak, J.J., Bartels, M., & de Geus, E.J. (2016). Twin-sibling study and meta-analysis on the heritability of maximal oxygen consumption. Physiol Genomics, 48(3), 210-219. https://doi.org/10.1152/physiolgenomics.00117.2015 DOI: https://doi.org/10.1152/physiolgenomics.00117.2015
Williams, C.J., Williams, M.G., Eynon, N., Ashton, K.J., Little, J.P., Wisloff, U., & Coombes, J.S. (2017). Genes to predict VO(2max) trainability: a systematic review. BMC Genomics, 18(Suppl 8), 831. https://doi.org/10.1186/s12864-017-4192-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s12864-017-4192-6
Tangen, E.M., Gjestvang, C., Stensrud, T., & Haakstad, L.A. H. (2022). Is there an association between total physical activity level and VO(2max) among fitness club members? A cross-sectional study. BMC Sports Sci Med Rehabil, 14(1), 109. DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-022-00503-4
Lu, Y., Wiltshire, H.D., Baker, J.S., & Wang, Q. (2021). The Effects of Running Compared with Functional High-Intensity Interval Training on Body Composition and Aerobic Fitness in Female University Students. Int J Environ Res Public Health, 18(21). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph182111312
Kljajević, V., Stanković, M., Đorđević, D., Trkulja-Petković, D., Jovanović, R., Plazibat, K., Oršolić, M., Čurić, M., & Sporiš, G. (2021). Physical Activity and Physical Fitness among University Students-A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health, 19(1). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010158
Kwan, M.Y., Cairney, J., Faulkner, G.E., & Pullenayegum, E.E. (2012). Physical activity and other health-risk behaviors during the transition into early adulthood: a longitudinal cohort study. Am J Prev Med, 42(1), 14-20. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2011.08.026 DOI: https://doi.org/10.4016/37551.01
Fühner, T., Kliegl, R., Arntz, F., Kriemler, S., & Granacher, U. (2021). An Update on Secular Trends in Physical Fitness of Children and Adolescents from 1972 to 2015: A Systematic Review. Sports Med, 51(2), 303-320. https://doi.org/10.1007/s40279-020-01373-x DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-020-01373-x
Ng, T.K. Y., Kwok, C.K. C., Ngan, G.Y. K., Wong, H.K. H., Zoubi, F.A., Tomkins-Lane, C.C., Yau, S.K., Samartzis, D., Pinto, S.M., Fu, S.N., Li, H., & Wong, A.Y. L. (2022). Differential Effects of the COVID-19 Pandemic on Physical Activity Involvements and Exercise Habits in People With and Without Chronic Diseases: A Systematic Review and Meta-analysis. Arch Phys Med Rehabil, 103(7), 1448-1465.e1446. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2022.03.011
Park, A.H., Zhong, S., Yang, H., Jeong, J., & Lee, C. (2022). Impact of COVID-19 on physical activity: A rapid review. J Glob Health, 12, 05003. https://doi.org/10.7189/jogh.12.05003 DOI: https://doi.org/10.7189/jogh.12.05003
Wunsch, K., Kienberger, K., & Niessner, C. (2022). Changes in Physical Activity Patterns Due to the Covid-19 Pandemic: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Environ Res Public Health, 19(4). https://doi.org/10.3390/ijerph19042250 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19042250
Sood, A. (2009). Altered resting and exercise respiratory physiology in obesity. Clin Chest Med, 30(3), 445-454, VII. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2009.05.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ccm.2009.05.003
O’Donnell, D.E., O’Donnell, C.D., Webb, K.A., & Guenette, J.A. (2012). Respiratory Consequences of Mild-to-Moderate Obesity: Impact on Exercise Performance in Health and in Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Pulm Med, 2012, 818925. https://doi.org/10.1155/2012/818925 DOI: https://doi.org/10.1155/2012/818925
Karami, H., Dehnou, V.V., Nazari, A., & Gahreman, D. (2021). Regular training has a greater effect on aerobic capacity, fasting blood glucose and blood lipids in obese adolescent males compared to irregular training. J Exerc Sci Fit, 19(2), 98-103. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2020.11.003
ACSM, A.C. o.S. M. (2021). ACSM’s Guidelines for Exercise Testing and Prescription 11th edition. Wolters Kluwer Health.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Agita Abele, Maija Rumaka, Voldemārs Arnis, Indra Vinberga, Lasma Spundiņa, Kristiana Jansone, Una Veseta
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
