На шляху від футбольного поля до ігрової консолі: Вивчення ролі футбольного кіберспорту в розвитку юних футболістів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.3.20Ключові слова:
когнітивні навички, футбол, відеоігри, опитувальникАнотація
Мета дослідження. Метою дослідження було проаналізувати вплив футбольного кіберспорту на рівень сприйняття юних футболістів, зосередившись на ключових компонентах, а саме: мотивації, розвитку технічних і тактичних навичок та виборі кар’єри у футбольному контексті.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 юні футболісти, які грають як у традиційний футбол, так і у футбольні відеоігри. Учасникам було запропоновано спеціальний опитувальник (ad hoc questionnaire), розділений на три частини: ідентифікація вибірки, вплив кіберспорту на прагнення та перспективи, а також взаємозв’язок між цифровою та традиційною практикою. Статистичний аналіз включав точний тест Фішера та критерій хі-квадрат.
Результати. Результати показують, що 57,1% досліджуваних повідомили про підвищення мотивації, особливо у осіб підліткового віку. Крім того, 73,9% відчули покращення когнітивних навичок, пов’язаних з футболом, що позитивно вплинуло на фактичну результативність (69%). Спостерігалися значні взаємозв’язки між годинами, проведеними за відеоіграми, та сприйнятим поліпшенням когнітивних навичок (p = .001), мотивації (p = .032), а також впливом на вибір кар’єри останніх (p = .010).
Висновки. Дослідження чітко продемонструвало, що футбольний кіберспорт надає цінну підтримку традиційному спортивному напрямку, стимулюючи мотивацію та тактичні навички. Також цей вид спорту цифрового покоління може бути інтегрований у тренувальний процес юних футболістів з метою сприяння їхньому розвитку та реалізації досягнень.
Завантаження
Посилання
International Olympic Committee (2017). https://olympics.com/it/notizie/presidente-cio-thomas-bach-esploriamo-progetti-per-lanciare-gli-olympic-esports-games
Hallmann, K., & Giel, T. (2018). eSports–Competitive sports or recreational activity? Sport management review, 21(1), 14-20. https://doi.org/10.1016/j.smr.2017.07.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.smr.2017.07.011
Taylor, T. L. (2015). Raising the stakes: E-sports and the professionalization of computer gaming. Mit Press.
Jenny, S. E., Manning, R. D., Keiper, M. C., & Olrich, T. W. (2017). Virtual (ly) athletes: where eSports fit within the definition of “Sport”. Quest, 69(1), 1-18. https://doi.org/10.1080/00336297.2016.1144517 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.2016.1144517
Scholz, T. M. & Barlow. (2019). eSports is Business (Vol. 15). Springer International Publishing.
Sannicandro, I., & Raiola, G. (2021). The movement quality, before it’s too late. Journal of Human Sport and Exercise, 16(2), 470-472.
Beres, N., & Klarkowski, M. (2024). Experiences of Choke Among Professional and Amateur Esports Players: A Qualitative Investigation. International Journal of Esports, 3(3).
Himmelstein, D., Liu, Y., & Shapiro, J. L. (2017). An exploration of mental skills among competitive League of Legend Players. International Journal of Gaming and Computer Mediated Simulations, 9(2), 1-21. https://doi.org/10.4018/ijgcms.2017040101 DOI: https://doi.org/10.4018/IJGCMS.2017040101
Giardullo, G., Aliberti, S., Sannicandro, I., Fattore, S., & Ceruso, R. (2024). Karate Game: Using a Playful and Participatory Approach to Enhancing Children’s Social and Motor Perception during the Developmental Age. Physical Education Theory and Methodology, 24(4), 539-544. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.04 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.04
D’isanto T., Di Domenico F., D’elia F., Aliberti S., Esposito G. (2021). The effectiveness of constraints-led training on skill development in football. International. Journal of Human Movement and Sports Sciences, 9(6), 1344-1351 https://doi.org/10.13189/saj.2021.090630 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2021.090630
DiFrancisco-Donoghue, P. J., Schmidt, G. J., Stafrace, K. M., & Balentine, J. R. (2022). Esports: Playing Into the Future. Frontiers in Sports and Active Living, 4, 967560. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.967560 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2022.967560
Trotter, M. G., Coulter, T. J., Davis, P. A., Poulus, D. R., & Polman, R. (2021). Social Support, Self-Regulation, and Psychological Skill Use in E-Athletes. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.722030 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.722030
Nagorsky, E., & Wiemeyer, J. (2020). The structure of performance and training in esports. PloS One, 15(8), e0237584. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0237584 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0237584
Raiola, G. (2015). Sport skills and mental health. Journal of Human Sport and Exercise, 10(Special Issue), S369-S376. https://doi.org/10.14198/jhse.2015.10.Proc1.27. DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2015.10.Proc1.27
Esposito, G. (2024). Evaluation of the fundamental technical aspects of the game in Six Nations Rugby. Journal of Physical Education and Sport, 24(1), 159-164. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.01020. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2024.01020
Raiola G. (2017) Motor learning and teaching method. Journal of Physical Education and Sport, 17, art. no. 236, pp. 2239 – 2243 https://doi.org/10.7752/jpes.2017.s5236 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2017.s5236
Białecki, A., Xenopoulos, P., Dobrowolski, P., Białecki, R., & Gajewski, J. (2023). ESPORT: Electronic Sports Professionals Observations and Reflections on Training. Physical Culture and Sport. Studies and Research. https://doi.org/10.2478/pcssr-2024-0021 DOI: https://doi.org/10.2478/pcssr-2024-0021
dos Santos, E. Z. L., Moreira, L. O., Coutinho, E. F., & Maia, J. G. R. (2018). Assessing socioeconomic issues of the Brazilian e-sports scene. Proceedings of SBGames, 581-590.
Witkowski, E., (2012). Computer Games On the Digital Playing Field: How We ‘’Do Sport’’ With Networked, Games and Culture 7(5), 349-374. https://doi.org/10.1177/1555412012454222 DOI: https://doi.org/10.1177/1555412012454222
Esposito, G., Altavilla, G., & D’Elia, F. (2020). A method for identifying talent in youth football through the use of evaluation tests. Sport Science, 13(1), 119-126.
Hetrick, N., & Crecelius, A. (2024). Neurocognitive Capabilities, Physiological Responses to Cognitive Stress, and General Health and Fitness Measurements in Competitive Gamers versus Non-Gamers. International Journal of Esports, 3(3). https://doi.org/10.1096/fasebj.2022.36.s1.r4484 DOI: https://doi.org/10.1096/fasebj.2022.36.S1.R4484
Mazza, B. (2021). Per una tassonomia dei videogiochi competitivi. Mondo degli esports: attori, processi, regole e mercati.-(Corpi e tempi liberi; 1), 17-31.
Esposito, G., D’Elia, F., & Raiola, G. (2020b). A method to promote the development of intelligence and game skills in youth football. Physical Education Theory and Methodology, 20(3), 142-148. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.03 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.03
D’Elia, F. (2023). External loading in football to discriminate the different performance model. Journal of Physical Education and Sport, 23(4), art. no. 131, 1050-1055. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04131. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2023.04131
McNulty, C., Jenny, S. E., Leis, O., Poulus, D., Sondergeld, P., & Nicholson, M. (2023). Physical exercise and performance in esports players: An initial systematic review. Journal of Electronic Gaming and Esports, 1(1). https://doi.org/10.1123/jege.2022-0014 DOI: https://doi.org/10.1123/jege.2022-0014
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68. https://doi.org/10.1037//0003-066x.55.1.68 DOI: https://doi.org/10.1037//0003-066X.55.1.68
Granic, I., Lobel, A., & Engels, R. C. (2014). The benefits of playing video games. American Psychologist, 69(1), 66. https://doi.org/10.1037/a0034857 DOI: https://doi.org/10.1037/a0034857
Anderson, C. A., Shibuya, A., Ihori, N., Swing, E. L., Bushman, B. J., Sakamoto, A., ... & Saleem, M. (2017). Violent video game effects on aggression, empathy, and prosocial behavior in Eastern and Western countries: A meta-analytic review. Psychological Bulletin, 136(2), 151-173. https://doi.org/10.1037/a0018251 DOI: https://doi.org/10.1037/a0018251
Biddle, S. J., & Asare, M. (2011). Physical activity and mental health in children and adolescents: a review of reviews. British Journal of Sports Medicine, 45(11), 886-895. https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090185 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090185
Bavelier, D., Green, C. S., Pouget, A., & Schrater, P. (2012). Brain plasticity through the life span: learning to learn and action video games. Annual review of neuroscience, 35(1), 391-416. https://doi.org/10.1146/annurev-neuro-060909-152832 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-neuro-060909-152832
Hamari, J., & Sjöblom, M. (2017). What is eSports and why do people watch it? Internet Research, 27(2), 211-232. https://doi.org/10.1108/intr-04-2016-0085 DOI: https://doi.org/10.1108/IntR-04-2016-0085
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Rosario Ceruso, Genoveffa De Cesare, Arben Kaçurri, Agron Kasa, Giampiero Merati
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
