Впевненість у собі та когнітивна швидкість: Ключові предиктори визначення точності виконання топ-спіну в змаганнях з настільного тенісу
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.08Ключові слова:
інтелектуальна здатність, емоційний стан, когнітивна реакція, влучність удару, точність в ракетковому виді спортуАнотація
Історія питання. Гравці з настільного тенісу часто використовують топ-спін з метою досягнення результату. Для багатьох спортсменів цей удар має вирішальне значення для перемоги, що робить його фаворитом серед гравців. Існує велика ймовірність того, що виконання точних ударів топ-спін ускладнить опонентам повернення м’яча. Як наслідок, гравці, які можуть зберігати точність удару топ-спін протягом тривалого часу, мають більше шансів на здобуття перемоги в матчах.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити зв’язок між впевненістю у собі (ВС) і швидкістю когнітивної обробки (ШКО) з точністю виконання топ-спіну (ТТ) в настільному тенісі.
Матеріали та методи. У рамках дослідження застосовано кореляційний метод з кількісним підходом. Загалом у дослідженні взяли участь 82 учасники (вік: 20,00 ± 0,60 років). Збір даних щодо точності виконання топ-спіну проводився за допомогою тесту з визначення точності виконання топ-спіну з подальшим застосуванням опитувальника для визначення рівня впевненості в собі та тесту з оцінки швидкості когнітивної обробки інформації. З метою встановлення зв’язку між змінними використовували кореляційний аналіз Пірсона та лінійну регресію.
Результати. Результати цього дослідження показують (1) позитивний взаємозв’язок між впевненістю в собі і точністю виконання топ-спіну (r = 0,430, p < 0,05); (2) позитивний взаємозв’язок між швидкістю когнітивної обробки і точністю виконання топ-спіну (r = 0,374, p < 0,05).
Висновки. Точність виконання топ-спіну залежить від швидкості когнітивної обробки та впевненості в собі. Отже, тренери повинні враховувати зазначені фактори задля поліпшення результативності виконання топ-спіну в настільному тенісі. Результати цього дослідження можуть суттєво вплинути на тренувальні програми, де тренування ментальних навичок, як-от підвищення впевненості в собі та поліпшення швидкості когнітивної обробки, слід інтегрувати в технічні та тактичні режими тренування. Такий підхід дозволить спортсменам не тільки вдосконалити свої фізичні навички, але й зміцнити психологічну стійкість, що в кінцевому підсумку призведе до покращення результативності у змагальних матчах.
Завантаження
Посилання
Huang, L., Ng, J. W. C., & Lee, J. K. W. (2023). Nutrition Recommendations for Table Tennis Players-A Narrative Review. Nutrients, 15(3). https://doi.org/10.3390/nu15030775 DOI: https://doi.org/10.3390/nu15030775
Zhang, Z. (2022). Action Recognition and Application of Table Tennis Training Based on IOT Perception. Security and Communication Networks, 2022. https://doi.org/10.1155/2022/8911564 DOI: https://doi.org/10.1155/2022/8911564
Amaro, C. M., Gomes, B. B., Mendes, R., & Castro, M. A. (2022). Effect of different height and distance oppositions on basketball shooting precision. Journal of Physical Education and Sport, 22(5), 1271-1276. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.05159 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.05159
Özdalyan, F., Manci, E., Gençoğlu, C., Gümüş, H., & Kosova, S. (2022). Comparison of the Shooting Angles and Shooting Accuracy in Wheelchair Basketball and Basketball Players. European Journal of Human Movement, 48, 35-45. https://doi.org/10.21134/eurjhm.2022.48.4 DOI: https://doi.org/10.21134/eurjhm.2022.48.4
Iordan, D.-A., Mocanu, M.-D., & Mereuta, C. (2021). Topspin’s Influence on the Spine in Female Juniors III in Table Tennis. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(4Sup1 SE-), 125-143. https://doi.org/10.18662/brain/11.4Sup1/160 DOI: https://doi.org/10.18662/brain/11.4Sup1/160
Kidokoro, S., Inaba, Y., Yoshida, K., Yamada, K., & Ozaki, H. (2022). A topspin rate exceeding 110 rps reduces the ball time of arrival to the opponent: a table tennis rally study. Sports Biomechanics, 1-17. https://doi.org/10.1080/14763141.2022.2156916 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2022.2156916
Firdaus, K., & Mario, D. T. (2022). Development of service sensor tools on table tennis net. Journal of Physical Education and Sport, 22(6), 1449-1456. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06182 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06182
Karišik, S., Božić, D., & Tirić, T. (2018). Influence of ball resin to shot accuracy in handball. Journal of Physical Education and Sport, 18, 1035-1039. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s2153 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s2153
Contessoto, L. C., da Costa, L. C. A., Anversa, A. L. B., & Refundini, L. B. (2020). Analysis of the level of pre-competitive anxiety in young and adult athletes practitioners of Muaythai. Retos, 40, 209-215. https://doi.org/10.47197/RETOS.V1I40.79849 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v1i40.79849
Neves, A. N., Zanetti, M. C., de Almeida, J. G., Mainenti, M. R. M., & dos Santos Vigário, P. (2022). Athletes’ motivation, anxiety, and locus of control at the Brazilian powerchair football national championship. European Journal of Adapted Physical Activity, 15. https://doi.org/10.5507/euj.2021.011 DOI: https://doi.org/10.5507/euj.2021.011
Silva, G. C. B., Cortez, A. C. L., Do Nascimento Júnior, J. R. A., Granja, C. T. L., Conde, E. F. Q., & De Melo, G. F. (2019). Analysis of pre-competitive anxiety of Brazilian young swimmers. Acta Scientiarum - Health Sciences, 41(1). https://doi.org/10.4025/actascihealthsci.v41i1.45475 DOI: https://doi.org/10.4025/actascihealthsci.v41i1.45475
Peron, D., & Elsner, V. R. (2020). The influence of sex on pre-competition anxiety in wheelchair athletes. Comparative Exercise Physiology, 16(2), 147-151. https://doi.org/10.3920/CEP190064 DOI: https://doi.org/10.3920/CEP190064
Ersöz, G., & Esen, S. (2023). An Overview of Paralympic Sport from a Historical and Psychosocial Perspective. International Journal of Disabilities Sports and Health Sciences, 6, 475-489. https://doi.org/10.33438/ijdshs.1357682 DOI: https://doi.org/10.33438/ijdshs.1357682
Basaran, Z. (2022). Analysis of effects of nutrition and physical appearance on self-confidence in women who exercise. Progress in Nutrition, 24(2). https://doi.org/10.23751/pn.v24i2.12729
Tsukamoto, H., Dora, K., Stacey, B. S., Tsumura, H., Murakami, Y., Marley, C. J., Bailey, D. M., & Hashimoto, T. (2022). Prolonged Cognitive Effort During Cycling Exercise Causes Slow Reaction Time And Large Intraindividual Variability: 2619. Medicine & Science in Sports & Exercise, 54(9S), 522. DOI: https://doi.org/10.1249/01.mss.0000881604.63710.7b
Perri, R. L., Berchicci, M., Spinelli, D., & Di Russo, F. (2014). Individual differences in response speed and accuracy are associated to specific brain activities of two interacting systems. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 8, 251. https://doi.org/10.3389/fnbeh.2014.00251 DOI: https://doi.org/10.3389/fnbeh.2014.00251
Hicheur, H., Chauvin, A., Chassot, S., Chenevière, X., & Taube, W. (2017). Effects of age on the soccer-specific cognitive-motor performance of elite young soccer players: Comparison between objective measurements and coaches’ evaluation. PLoS One, 12(9), e0185460. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185460 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185460
Bonnechère, B. (2022). Evaluation of Processing Speed of Different Cognitive Functions Across the Life Span Using Cognitive Mobile Games. Games for Health Journal, 11(2), 132-140. https://doi.org/10.1089/g4h.2021.0144 DOI: https://doi.org/10.1089/g4h.2021.0144
Smith, N. C., Bellamy, M., Collins, D. J., & Newell, D. (2010). A test of processing efficiency theory in a team sport context. Journal of Sports Sciences, 19(5), 321-332. https://doi.org/10.1080/02640410152006090 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410152006090
Alkhawaldeh, I. M. (2022). The Effect of Selected Kinematic Variables on the Accuracy of Topspin Forehand among Table Tennis Players. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 10(2), 217-223. https://doi.org/10.13189/saj.2022.100212 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2022.100212
Le Mansec, Y., Dorel, S., Nordez, A., & Jubeau, M. (2016). Sensitivity and reliability of a specific test of stroke performance in table tennis. International Journal of Sports Physiology and Performance, 11(5), 678-684. https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0444 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0444
Mikicin, M. (2022). The increase or decrease in the speed and accuracy of tasks is a measure of mental work performance in the aspect of mental fatigue. Journal of Physical Education and Sport, 22(6), 1564-1570. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06197 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.06197
Le Mansec, Y., Pageaux, B., Nordez, A., Dorel, S., & Jubeau, M. (2018). Mental fatigue alters the speed and the accuracy of the ball in table tennis. Journal of Sports Sciences, 36(23), 2751-2759. https://doi.org/10.1080/02640414.2017.1418647 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2017.1418647
Niźnikowski, T., Łuba-Arnista, W., Arnista, P., Porter, J. M., Makaruk, H., Sadowski, J., Mastalerz, A., Niźnikowska, E., & Shaw, A. (2022). An external focus of attention enhances table tennis backhand stroke accuracy in low-skilled players. In PLoS ONE, 17(12). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0274717 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0274717
Wang, J., Li, M., & Xiong, X. (2022). A Longitudinal Study of Changes in the Shot Characteristics of Women Table Tennis Players: Analysis of the Olympic Semifinals and Finals of Women’s Singles. Frontiers in Psychology, 13, 901755. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.901755 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.901755
Belli, T., Misuta, M. S., de Moura, P. P. R., Tavares, T. D. S., Ribeiro, R. A., Dos Santos, Y. Y. S., Sarro, K. J., & Galatti, L. R. (2019). Reproducibility and Validity of a Stroke Effectiveness Test in Table Tennis Based on the Temporal Game Structure. Frontiers in Psychology, 10, 427. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00427 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00427
Nikolakakis, A., Mavridis, G., Gourgoulis, V., Pilianidis, T., & Rokka, S. (2020). Effect of an intervention program that uses elastic bands on the improvement of the forehand topspin stroke in young table tennis Athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(3), 2189-2195. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s3294 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s3294
Zheng, C., Lu, M., Zeng, Y., Hu, M., Geng, X., & Xiao, Y. (2021). The impact of wrist joint movement on stroke effect during topspin forehand in table tennis. International Journal of Performance Analysis in Sport, 21(3), 324-335. https://doi.org/10.1080/24748668.2021.1885839 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2021.1885839
Le Mansec, Y., Seve, C., & Jubeau, M. (2017). Neuromuscular fatigue and time motion analysis during a table tennis competition. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 57(4), 353-361. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.16.06129-6 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.16.06129-6
Ibrahim, H. I., Jaafar, A. H., Kassim, M. A. M., & Isa, A. (2016). Motivational Climate, Self-Confidence and Perceived Success among Student Athletes. Procedia Economics and Finance, 35(October 2015), 503-508. https://doi.org/10.1016/s2212-5671(16)00062-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S2212-5671(16)00062-9
Yuda, A. K., Resita, C., Nurwansyah, R., Gani, R. A., Németh, Z., & Setiawan, E. (2022). Confidence, Academic Stress, Coping Strategies As Predictors of Student Academic Achievement in Physical Education Classes During Covid-19. Physical Education Theory and Methodology, 22(2), 180-187. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.05
Mohsen, Z. Z., & Maleh, F. A. (2020). Test design to measure the cognitive processing speed of table tennis players. Journal of Human Sport and Exercise, 15(Proc2), 154-161. https://doi.org/10.14198/jhse.2020.15.Proc2.05 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2020.15.Proc2.05
Haryanto, J., Edmizal, E., Meyfitri, F., Becerra-Patiño, B., Hajji, J., & Drenowatz, C. (2023). Validity and reliability of topspin accuracy tests in table tennis. Journal of Physical Education and Sport, 23(12), 3371-3377. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.12386 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2023.12386
Martinent, G., Cece, V., Elferink-Gemser, M. T., Faber, I. R., & Decret, J.-C. (2018). The prognostic relevance of psychological factors with regard to participation and success in table-tennis. Journal of Sports Sciences, 36(23), 2724-2731. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1476730 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1476730
Briki, W., Den Hartigh, R. J. R., Bakker, F. C., & Gernigon, C. (2012). The dynamics of psychological momentum: A quantitative study in natural sport situations. International Journal of Performance Analysis in Sport, 12(3), 573-592. https://doi.org/10.1080/24748668.2012.11868620 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2012.11868620
Santos, D. P. R., Barbosa, R. N., Vieira, L. H. P., Santiago, P. R. P., Zagatto, A. M., & Gomes, M. M. (2017). Training level does not affect auditory perception of the magnitude of ball spin in table tennis. Journal of Human Kinetics, 55(1), 19-27. https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0003 DOI: https://doi.org/10.1515/hukin-2017-0003
Tsai, Y.-H., Wu, S.-K., Yu, S.-S., & Tsai, M.-H. (2023). A Novel Hybrid Deep Neural Network for Predicting Athlete Performance Using Dynamic Brain Waves. Mathematics, 11(4). https://doi.org/10.3390/math11040903 DOI: https://doi.org/10.3390/math11040903
Hernández-Mendo, A., Reigal, R. E., López-Walle, J. M., Serpa, S., Samdal, O., Morales-Sánchez, V., Juárez-Ruiz de Mier, R., Tristán-Rodríguez, J. L., Rosado, A. F., & Falco, C. (2019). Physical Activity, Sports Practice, and Cognitive Functioning: The Current Research Status. Frontiers in Psychology, 10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02658 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02658
Lovett, B. J., Harrison, A. G., & Armstrong, I. T. (2022). Processing speed and timed academic skills in children with learning problems. Applied Neuropsychology: Child, 11(3), 320-327. https://doi.org/10.1080/21622965.2020.1824119 DOI: https://doi.org/10.1080/21622965.2020.1824119
Díaz-García, J., García-Calvo, T., Manzano-Rodríguez, D., López-Gajardo, M. Á., Parraca, J. A., & Ring, C. (2023). Brain endurance training improves shot speed and accuracy in grassroots padel players. Journal of Science and Medicine in Sport, 26(7), 386-393. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2023.06.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2023.06.002
Tsai, Y.-J., Huang, C.-J., Hung, C.-L., Kao, S.-C., Lin, C.-F., Hsieh, S.-S., & Hung, T.-M. (2020). Muscular fitness, motor competence, and processing speed in preschool children. European Journal of Developmental Psychology, 17(3), 415-431. https://doi.org/10.1080/17405629.2019.1661835 DOI: https://doi.org/10.1080/17405629.2019.1661835
Stovba, I. R., Stolyarova, N. V, Petrozhak, O. L., Savinykh, E. Y., Nenashev, A. I., & Burnashov, Y. V. (2023). Chess-pong for cognitive training and motivation for learning and physical activities in table tennis. Human Sport Medicine, 23(1), 124-131. https://doi.org/10.14529/hsm230117
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Jeki Haryanto, Clemens Drenowatz, Jon Mikel Picabea, Padli, Fiky Zarya, Yovhandra Ockta, Vlad Adrian Geantă
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
