Ефективність інтервального тренування щодо підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості: Систематичний огляд
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.19Ключові слова:
інтервальне тренування, кардіореспіраторна витривалість, високоінтенсивне інтервальне тренування, систематичний огляд, VO₂max, здоров’я серцево-судинної системиАнотація
Історія питання. Зростання кількості серцево-судинних захворювань зумовило необхідність впровадження ефективних інтервенцій, спрямованих на підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості.
Мета дослідження. Мета цього систематичного огляду полягала в оцінці ефективності інтервального тренування (ІТ), зокрема високоінтенсивного інтервального тренування (ВІІТ), щодо підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості в різних демографічних групах. ІТ, що характеризуються високоінтенсивними вправами з подальшими періодами відновлення, привертають увагу завдяки своєму потенціалу покращувати ключові показники серцево-судинної системи, як-от максимальний об’єм споживання кисню (VO₂max) та продуктивність серцево-судинної системи.
Матеріали та методи. Проведено комплексний літературний пошук з використанням декількох баз даних згідно з рекомендаціями PRISMA. Із 893 попередньо відібраних статей було визначено вісім досліджень, які відповідали критеріям включення. У вказаних дослідженнях вивчався вплив ІТ, особливо ВIIT, на кардіореспіраторну витривалість у різних групах населення, включаючи осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, спортсменів і людей похилого віку. В якості основних вимірюваних параметрів були такі показники, як VO₂max і продуктивність серцево-судинної системи.
Результати. Отримані дані вказують на те, що ІТ, зокрема ВIIT, сприяють послідовному покращенню показників VO₂max та загального стану серцево-судинної системи в різних групах населення. Відзначено перевагу ВIIT над безперервним тренуванням помірної інтенсивності (БТПІ) у формуванні швидшої адаптації серцево-судинної системи. Незважаючи на свої переваги, висока інтенсивність ІТ вимагає ретельної індивідуалізації з метою зниження ризику травмування, особливо в групах населення з більш низьким початковим рівнем фізичної підготовленості.
Висновки. Представлений огляд дозволяє зробити висновок, що ІТ є ефективним та раціональним за часом методом підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості. Його слід розглядати як життєздатний варіант як у клінічних, так і в спортивних популяціях. Однак рекомендується проведення подальших досліджень щодо вивчення довгострокової безпеки ВIIT у групах високого ризику та поліпшення рівня дотримання вказаних протоколів тренувань.
Завантаження
Посилання
Manne-Goehler, J., Theilmann, M., Flood, D., Marcus, M. E., Andall-Brereton, G., Agoudavi, K., Lopez Arboleda, W. A., Aryal, K. K., Bicaba, B., Bovet, P., Caldeira Brant, L. C., Brian, G., Chamberlin, G., Chen, G., Damasceno, A., Dorobantu, M., Dunn, M., Ebert, C., Farzadfar, F., … Bärnighausen, T. W. (2022). Data Resource Profile: The Global Health and Population Project on Access to Care for Cardiometabolic Diseases (HPACC). International Journal of Epidemiology, 51(6), E337-E349. https://doi.org/10.1093/ije/dyac125 DOI: https://doi.org/10.1093/ije/dyac125
Sun, J., Qiao, Y., Zhao, M., Magnussen, C. G., & Xi, B. (2023). Global, regional, and national burden of cardiovascular diseases in youths and young adults aged 15–39 years in 204 countries/territories, 1990–2019: a systematic analysis of Global Burden of Disease Study 2019. BMC Medicine, 21(1), 1-15. https://doi.org/10.1186/s12916-023-02925-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12916-023-02925-4
Zhang, Y., Lin, C., Liu, M., Zhang, W., Xun, X., Wu, J., Li, X., & Luo, Z. (2023). Burden and trend of cardiovascular diseases among people under 20 years in China, Western Pacific region, and the world: An analysis of the global burden of disease study in 2019. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 10(February). https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1067072 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1067072
Temporelli, P. L. (2018). Searching for the holy grail of cardiovascular prevention. European Journal of Preventive Cardiology, 25(2), 154-156. https://doi.org/10.1177/2047487317744725 DOI: https://doi.org/10.1177/2047487317744725
Benck, L. R., Cuttica, M. J., Colangelo, L. A., Sidney, S., Dransfield, M. T., Mannino, D. M., Jacobs, D. R., Lewis, C. E., Zhu, N., Washko, G. R., Liu, K., Carnethon, M. R., & Kalhan, R. (2017). Association between cardiorespiratory fitness and lung health from young adulthood to middle ages. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 195(9), 1236-1243. https://doi.org/10.1164/rccm.201610-2089OC DOI: https://doi.org/10.1164/rccm.201610-2089OC
Tesema, G., George, M., Mondal, S., & Mathivana, D. (2019). Effects of one week different intensity endurance exercise on cardiorespiratory and cardiometabolic markers in junior young athletes. BMJ Open Sport and Exercise Medicine, 5(1), 1-6. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2019-000644 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2019-000644
Heber, S., Gleiss, A., Kuzdas-Sallaberger, M., Hausharter, M., Matousek, M., Ocenasek, H., Fischer, B., Volf, I., & Pokan, R. (2023). Effects of high-intensity interval training on trajectories of gas-exchange measures and blood lactate concentrations during cardiopulmonary exercise tests in cardiac rehabilitation—A randomized controlled trial. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 33(8), 1345-1359. https://doi.org/10.1111/sms.14380 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.14380
Ma, X., Cao, Z., Zhu, Z., Chen, X., Wen, D., & Cao, Z. (2023). VO2max (VO2peak) in elite athletes under high-intensity interval training: A meta-analysis. Heliyon, 9(6), e16663. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16663 DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16663
Wang, X., & Zhao, L. (2023). Adaptive responses of cardiorespiratory system and hormonal parameters to individualized high-intensity interval training using anaerobic power reserve in well-trained rowers. Frontiers in Physiology, 14(April), 1-11. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1177108 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1177108
Marillier, M., Borowik, A., Chacaroun, S., Baillieul, S., Doutreleau, S., Guinot, M., Wuyam, B., Tamisier, R., Pépin, J.-L., & Estève, F. (2022). Rehabilitative exercise training in obesity. Journal of Sports Sciences, 2022(13). https://inserm.hal.science/inserm-03797607
Tamayo Acosta, J., Sosa Gomez, A. E., Samuel, S., Pelenyi, S., Acosta, R. E., & Acosta, M. (2022). Effects of Aerobic Exercise Versus High-Intensity Interval Training on V̇O2max and Blood Pressure. Cureus, 14(10). https://doi.org/10.7759/cureus.30322 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.30322
Men, J., Zou, S., Ma, J., Xiang, C., Li, S., & Wang, J. (2023). Effects of high-intensity interval training on physical morphology, cardiorespiratory fitness and metabolic risk factors of cardiovascular disease in children and adolescents: A systematic review and metaanalysis. In PLoS ONE, 18(5 May). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0271845 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0271845
Yue, T., Wang, Y., Liu, H., Kong, Z., & Qi, F. (2022). Effects of High-Intensity Interval vs. Moderate-Intensity Continuous Training on Cardiac Rehabilitation in Patients With Cardiovascular Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 9(February). https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.845225 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.845225
da Silva, R. S. N., da Silva, D. S., Waclawovsky, G., & Schaun, M. I. (2022). Effects of aerobic, resistance, and combined training on endothelial function and arterial stiffness in older adults: study protocol for a systematic review and meta-analysis. Systematic Reviews, 11(1), 1-9. https://doi.org/10.1186/s13643-022-02036-w DOI: https://doi.org/10.1186/s13643-022-02036-w
Khalafi, M., Sakhaei, M. H., Habibi Maleki, A., Rosenkranz, S. K., Pourvaghar, M. J., Fang, Y., & Korivi, M. (2023). Influence of exercise type and duration on cardiorespiratory fitness and muscular strength in post-menopausal women: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 10(May), 1–12. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1190187 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1190187
Palozzi, G., & Antonucci, G. (2022). Mobile-Health based physical activities co-production policies towards cardiovascular diseases prevention: findings from a mixed-method systematic review. BMC Health Services Research, 22(1), 1-26. https://doi.org/10.1186/s12913-022-07637-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-022-07637-8
Sánchez-Otero, T., Tuimil, J. L., Boullosa, D., Varela-Sanz, A., & Iglesias-Soler, E. (2022). Active vs. passive recovery during an aerobic interval training session in well-trained runners. European Journal of Applied Physiology, 122(5), 1281-1291. https://doi.org/10.1007/s00421-022-04926-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-022-04926-2
Metcalfe, R. S., Atef, H., MacKintosh, K., McNarry, M., Ryde, G., Hill, D. M., & Vollaard, N. B. J. (2020). Time-efficient and computer-guided sprint interval exercise training for improving health in the workplace: A randomised mixed-methods feasibility study in office-based employees. BMC Public Health, 20(1), 1-13. https://doi.org/10.1186/s12889-020-8444-z DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-8444-z
Amini, M., Zayeri, F., & Salehi, M. (2021). Trend analysis of cardiovascular disease mortality, incidence, and mortality-to-incidence ratio: results from global burden of disease study 2017. BMC Public Health, 21(1), 1-12. https://doi.org/10.1186/s12889-021-10429-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-021-10429-0
Blackwell, J. E. M., Doleman, B., Herrod, P. J. J., Ricketts, S., Phillips, B. E., Lund, J. N., & Williams, J. P. (2018). Short-Term (<8 wk) High-Intensity Interval Training in Diseased Cohorts. Medicine and Science in Sports and Exercise, 50(9), 1740-1749. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001634 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001634
Reuter, M., Rosenberger, F., Barz, A., Venhorst, A., Blanz, L., Hecksteden, A., & Meyer, T. (2023). Does Higher Intensity Increase the Rate of Responders to Endurance Training When Total Energy Expenditure Remains Constant? A Randomized Controlled Trial. Sports Medicine - Open, 9(1). https://doi.org/10.1186/s40798-023-00579-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-023-00579-3
Jung, M. E., Locke, S. R., Bourne, J. E., Beauchamp, M. R., Lee, T., Singer, J., MacPherson, M., Barry, J., Jones, C., & Little, J. P. (2020). Cardiorespiratory fitness and accelerometer-determined physical activity following one year of free-living high-intensity interval training and moderate-intensity continuous training: A randomized trial. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 17(1), 1-10. https://doi.org/10.1186/s12966-020-00933-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-020-00933-8
Scoubeau, C., Carpentier, J., Baudry, S., Faoro, V., & Klass, M. (2023). Body composition, cardiorespiratory fitness, and neuromuscular adaptations induced by a home-based whole-body high intensity interval training. Journal of Exercise Science and Fitness, 21(2), 226-236. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2023.02.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2023.02.004
Astorino, T. A., Clausen, R., Marroquin, J., Arthur, B., & Stiles, K. (2020). Similar perceptual responses to reduced exertion high intensity interval training (REHIT) in adults differing in cardiorespiratory fitness. Physiology and Behavior, 213(September 2019), 112687. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2019.112687 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2019.112687
Abouzeid, N., ELnaggar, M., FathAllah, H., & Amira, M. (2023). Eight Weeks of High-Intensity Interval Training Using Elevation Mask May Improve Cardiorespiratory Fitness, Pulmonary Functions, and Hematological Variables in University Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(4). https://doi.org/10.3390/ijerph20043533 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20043533
Astorino, T. A., Derevere, J. L., Anderson, T., Kellogg, E., Holstrom, P., Ring, S., & Ghaseb, N. (2019). Blood lactate concentration is not related to the increase in cardiorespiratory fitness induced by high intensity interval training. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(16), 4-11. https://doi.org/10.3390/ijerph16162845 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16162845
Cuddy, T. F., Ramos, J. S., & Dalleck, L. C. (2019). Reduced exertion high-intensity interval training is more effective at improving cardiorespiratory fitness and cardiometabolic health than traditional moderate-intensity continuous training. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(3). https://doi.org/10.3390/ijerph16030483 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16030483
Hurst, C., Weston, K. L., & Weston, M. (2019). The effect of 12 weeks of combined upper- and lower-body high-intensity interval training on muscular and cardiorespiratory fitness in older adults. Aging Clinical and Experimental Research, 31(5), 661-671. https://doi.org/10.1007/s40520-018-1015-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s40520-018-1015-9
Simonsson, E., Levik Sandström, S., Hedlund, M., Holmberg, H., Johansson, B., Lindelöf, N., Boraxbekk, C. J., & Rosendahl, E. (2023). Effects of Controlled Supramaximal High-Intensity Interval Training on Cardiorespiratory Fitness and Global Cognitive Function in Older Adults: The Umeå HIT Study - A Randomized Controlled Trial. Journals of Gerontology - Series A Biological Sciences and Medical Sciences, 78(9), 1581-1590. https://doi.org/10.1093/gerona/glad070 DOI: https://doi.org/10.1093/gerona/glad070
Jatmiko, T., Widyah Kusnanik, N., Nurhasan, N., Nur Muhammad, H., & Noordia, A. (2023). Enhancing Speed, Agility, and Anaerobic Capacity via a Tuja-Shuttle Run Exercise Model. Middle East Journal of Rehabilitation and Health Studies, 11(1). https://doi.org/10.5812/mejrh-134693 DOI: https://doi.org/10.5812/mejrh-134693
Soares, S., Rocha, V., Kelly-Irving, M., Stringhini, S., & Fraga, S. (2021). Adverse Childhood Events and Health Biomarkers: A Systematic Review. Frontiers in Public Health, 9, 649825. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.649825 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.649825
Baker, J., Wilson, S., Johnston, K., Dehghansai, N., Koenigsberg, A., De Vegt, S., & Wattie, N. (2020). Talent Research in Sport 1990–2018: A Scoping Review. Frontiers in Psychology, 11, 607710. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.607710 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.607710
Songsorn, P., Khantakas, P., Penpitakbut, P., Ratsameamonrat, R., & Patavee, P. (2023). Acute Effects of Reduced-Exertion High-Intensity Interval Training (REHIT) on Arterial Stiffness in Normal-Weight and Overweight/Obese Individuals. Asian Journal of Sports Medicine, 14(2). https://doi.org/10.5812/asjsm-131764 DOI: https://doi.org/10.5812/asjsm-131764
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Mochamad Ridwan, Erika Mahardini Zhuka, Aridhotul Haqiyah, Jaffry bin Zakaria
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
