Поглиблений аналіз відмінностей у тривалості мультисенсорної реакції серед осіб, які практикують та не практикують йогу
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.13Ключові слова:
час простої реакції, час зорової реакції, час слухової реакції, особа, яка практикує йогу, особа, яка не практикує йогуАнотація
Історія питання. Час слухової та зорової реакції означає тривалість між поданням звуку або світла і початком реакції. Це важливий аспект людської поведінки, що впливає на ефективність у різних видах діяльності (від повсякденних завдань до спорту та надзвичайних ситуацій).
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити час реакції (слухової та зорової) як складової фізичної підготовленості між студентами чоловічої статі, які практикують йогу, та тими, хто не займається даною практикою.
Матеріали та методи. Для участі в цьому дослідженні методом рандомізації було відібрано сорок студентів чоловічої статі (N = 40). Із загальної кількості двадцять учасників (n = 20) були досвідченими практиками йоги, які брали активну участь у змаганнях з йоги на районному та державному рівнях. Решта двадцять осіб (n = 20) дотримувалися малорухливого способу життя і не були залучені до виконання практик йоги. Вік досліджуваних осіб становив від 17 до 25 років, що охоплює когорту молодих дорослих. Дані, що характеризують час зорової реакції (ЧЗР) та час слухової реакції (ЧСР), було зібрано за допомогою аудіо-візуального таймера реакції. Кожен учасник виконував завдання тричі, а середній бал використовувався для визначення експериментального часу реакції в мілісекундах (мс). Для оцінки рівня значущості використовували описову статистику та t-критерій для незалежних вибірок із заздалегідь встановленим пороговим значенням p < 0,05.
Результати. За результатами дослідження, порівняльний аналіз рівня ЧЗР та ЧСР між тими, хто практикує і не практикує йогу, показав, що для осіб, практикуючих йогу, значення t(38) = 2,91 і p < 0,006, тоді як для тих, хто не практикує йогу, рівень t(38) = 3,55 і p < 0,001. Що стосується ЧЗР між особами, які практикують і не практикують йогу, спостерігалися наступні показники — t(38) = 1,99 і p > 0,054, а для ЧСР між практикуючими та не практикуючими йогу, рівень t(38) = 2,12 і p < 0,041.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що особи, які займаються йогою, і ті, хто не практикують дану техніку, продемонстрували значно нижчий рівень ЧСР порівняно з ЧЗР. Подальші результати вказують на те, що швидкість руху рук при вимірюванні ЧЗР у практикуючих і непрактикуючих йогу майже однакова, однак показники ЧСР у практикуючих йогу були вищими, ніж у осіб, які не практикували йогу. Заняття йогою пов’язують з різними перевагами для фізичного та психічного здоров’я, тому дослідження вказують на те, що така практика може позитивно впливати на час реакції.
Завантаження
Посилання
Balakrishnan, G., Uppinakudru, G., Girwar Singh, G., Bangera, S., DuttRaghavendra, A., & Thangavel, D. (2014). A comparative study on visual choice reaction time for different colors in females. Neurology Research International, 2014, 301473. https://doi.org/10.1155/2014/301473 DOI: https://doi.org/10.1155/2014/301473
Jain, A., Bansal, R., Kumar, A., & Singh, K. D. (2015). A comparative study of visual and auditory reaction times on the basis of gender and physical activity levels of medical first year students. International Journal of Applied and Basic Medical Research, 5(2), 124–127. https://doi.org/10.4103/2229-516X.157168 DOI: https://doi.org/10.4103/2229-516X.157168
Reza, M. N., Chanda, S., & Rahman, M. H. (2018). A comparative study of visual choice reaction time of university soccer and basketball players. American Journal of Sports Science, 6(4), 130–136. https://doi.org/10.11648/j.ajss.20180604.11
Singh, L. T., & Singh, T. S. (2024). Comparative investigation of hand and foot reaction ability between the basketball and handball players. Sport Sciences for Health, 1–6. https://doi.org/10.1007/s11332-023-01154-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s11332-023-01154-9
Theofilou, G., Ladakis, I., Mavroidi, C., Kilintzis, V., Mirachtsis, T., Chouvarda, I., & Kouidi, E. (2022). The effects of a visual stimuli training program on reaction time, cognitive function, and fitness in young soccer players. Sensors (Basel, Switzerland), 22(17), 6680. https://doi.org/10.3390/s22176680 DOI: https://doi.org/10.3390/s22176680
Bourgase, B. (2009). Reaction time. Coach Brock Bourgase | Basketball Coaching and Training. Retrieved February 26, 2024, from https://bourgase.com/training/athletic-abilities/reaction-time/
Debrousse, L. (2023). Improve your reaction time in tennis. SportsEdTV. Retrieved February 26, 2024, from https://sportsedtv.com/blog/improve-your-reaction-time-in-tennis
Jackson, D. (2017). Reaction time. HSC PDHPE. https://pdhpe.net/the-body-in-motion/what-is-the-relationship-between-physical-fitness-training-and-movement-efficiency/skill-related-components-of-physical-fitness/reaction-time/
Donders, F. C. (1868). On the speed of mental processes. Translated by W. G. Koster, 1969. Acta Psychologica, 30, 412–431. https://doi.org/10.1016/0001-6918(69)90065-1 DOI: https://doi.org/10.1016/0001-6918(69)90065-1
Vinupradha, P. (2016). A comparative study of simple auditory reaction time and tactile sensitivity in blind and sighted individuals. (Doctoral dissertation, Coimbatore Medical College, Coimbatore)
Yadav, D., Behera, B., & Kumar, A. (2013). Role of smriti-syrup-1 in reaction time of children. Research and Reviews: Journal of medical and Health Sciences, 2(1), 40-45.
Mohan, M., Thombre, D. P., Das, A. K., Subramanian, N., & Chandrasekar, S. (1984). Reaction time in clinical diabetes mellitus. Indian Journal of Physiology and Pharmacology, 28(4), 311–314
Malathi, A. R., Parulkar, V. G., Dhavale, H. S., & Pinto, C. (1990). A preliminary study of reaction time in schizophrenics. Indian Journal of Physiology and Pharmacology, 34(1), 54-56
Annett, M. (1981). The right shift theory of handedness and developmental language problems. Bulletin of the Orton Society, 31, 103-121. https://doi.org/10.1007/BF02658604 DOI: https://doi.org/10.1007/BF02658604
Rahman, M. H., & Islam, M. S. (2021a). Immediate effect of mental imagery training on accuracy of basketball free throws in Bangladesh. Journal of Advances in Sports and Physical Education, 4(4), 68–72. https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i04.004 DOI: https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i04.004
Scharoun, S. M., & Bryden, P. J. (2014). Hand preference, performance abilities, and hand selection in children. Frontiers in Psychology, 5(82), 1–15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.00082 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.00082
Luce, R. D. (2008). Response Times: Their Role in Inferring Elementary Mental Organization. New York: Oxford University Press. https://doi.org/1093/acprof:oso/9780195070019.001.0001
Godlove, J. M., Whaite, E. O., & Batista, A. P. (2014). Comparing temporal aspects of visual, tactile, and microstimulation feedback for motor control. Journal of Neural Engineering, 11(4). https://doi.org/10.1088/1741-2560/11/4/046025 DOI: https://doi.org/10.1088/1741-2560/11/4/046025
Sonwane, T. D., & Mishra, N. V. (2016). Study of effects of yoga and pranayam on human reaction time and certain physiological parameters in normal and hypertensive subjects. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 6(4), 323–328. https://doi.org/10.5455/njppp.2016.6.04022016136 DOI: https://doi.org/10.5455/njppp.2016.6.04022016136
Bagya, D. A., Ganesan, T., Maheshkumar, K., Venkateswaran, S. T., & Padmavathi, R. (2018). Perception of stress among yoga trained individuals. National Journal of Physiology, Pharmacy and Pharmacology, 8(1), 47-50. DOI: https://doi.org/10.5455/njppp.2018.8.0728305082017
Kuppusamy, M., Kamaldeen, D., Pitani, R., Amaldas, J., &Shanmugam, P. (2017). Effects of bhramari pranayama on health - A systematic review. Journal of Traditional and Complementary Medicine, 8(1), 11–16. https://doi.org/10.1016/j.jtcme.2017.02.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jtcme.2017.02.003
Kuppusamy, M., Kamaldeen, D., Pitani, R., Amaldas, J., Ramasamy, P., Shanmugam, P., & Vijayakumar, V. (2020). Effects of yoga breathing practice on heart rate variability in healthy adolescents: A randomized controlled trial. Integrative Medicine Research, 9(1), 28–32. https://doi.org/10.1016/j.imr.2020.01.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.imr.2020.01.006
Madanmohan, Thombre, D. P., Balakumar, B., Nambinarayanan, T. K., Thakur, S., Krishnamurthy, N., &Chandrabose, A. (1992). Effect of yoga training on reaction time, respiratory endurance and muscle strength. Indian Journal of Physiology and Pharmacology, 36(4), 229–233
Madanmohan, Bhavanani, A. B., Dayanidy, G., Sanjay, Z., &Basavaraddi, I. V. (2012). Effect of yoga therapy on reaction time, biochemical parameters and wellness score of peri and post-menopausal diabetic patients. International Journal of Yoga, 5(1), 10–15. https://doi.org/10.4103/0973-6131.91696 DOI: https://doi.org/10.4103/0973-6131.91696
Andreou, E. (2017). Yoga training & reaction time. LinkedIn. Retrieved February 26, 2024, from https://www.linkedin.com/pulse/yoga-training-reaction-time-evi-andreou
Rahman, M. H., & Islam, M. S. (2020). Stretching and flexibility: A range of motion for games and sports. European Journal of Physical Education and Sport Science, 6(8), 22–36. http://dx.doi.org/10.46827/ejpe.v6i8.3380
Kulkarni, A. (2023). Teaching body awareness in yoga classes. Aura Wellness Center. Retrieved February 27, 2024, from https://aurawellnesscenter.com/2023/02/19/teaching-body-awareness-in-yoga-classes/
Castro, J. M. (2020). Yoga changes the brain to improve body awareness, attention, and present moment awareness. Contemplative Studies. Retrieved February 27, 2024, https://contemplative-studies.org/wp/index.php/2020/10/16/yoga-changes-the-brain-to-improve-body-awareness-attention-and-present-moment-awareness/
Shohani, M., Badfar, G., Nasirkandy, M. P., Kaikhavani, S., Rahmati, S., Modmeli, Y., Soleymani, A., &Azami, M. (2018). The effect of yoga on stress, anxiety, and depression in women. International Journal of Preventive Medicine, 9, 21. https://doi.org/10.4103/ijpvm.IJPVM_242_16 DOI: https://doi.org/10.4103/ijpvm.IJPVM_242_16
De, A., & Mondal, S. (2020). Yoga and brain wave coherence: A systematic review for brain function improvement. Heart and Mind, 4(2), 33–39. https://doi.org/10.4103/hm.hm_78_19 DOI: https://doi.org/10.4103/hm.hm_78_19
Islam, M. S. (2021). Yogic intervention may be used as an alternative medicine in games and sports: An observation. Heart and Mind, 5(3), 98–99. https://doi.org/10.4103/hm.hm_30_21 DOI: https://doi.org/10.4103/hm.hm_30_21
Medisystems Medical Equipments. (n.d.). Retrieved 01 2, 2024, from https://medisystemsindia.com/product/audio-visual-reaction-timer/
Ramanathan, M., & Bhavanani, A. B. (2020). Yoga training enhances auditory and visual reaction time in elderly woman inmates of a hospice: A pilot randomized controlled trial. Yoga Mimamsa, 52(2), 56–60. https://doi.org/10.4103/ym.ym_16_20
Şenel, Ö., & Eroğlu, H. (2006). correlation between reaction time and speed in elite soccer players. Journal of Exercise Science & Fitness, 4(2), 126–130
Rahman, M. H., & Islam, M. S. (2021b). Investigation of audio-visual simple reaction time of university athletes and non-athletes. Journal of Advances in Sports and Physical Education, 4(3), 24–29. https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i03.002 DOI: https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i03.002
Kemp, B. J. (1973). Reaction time of young and elderly subjects in relation to perceptual deprivation and signal-on versus signal-off condition. Developmental Psychology, 8(2), 268–272. https://doi.org/10.1037/h0034147 DOI: https://doi.org/10.1037/h0034147
Marshall, W. H., Talbot, S. A., & Ades, H. W. (1943). Cortical response of the anesthetized cat to gross photic and electrical afferent stimulation. Journal of Neurophysiology, 6(1), 1–15. https://doi.org/10.1152/jn.1943.6.1.1 DOI: https://doi.org/10.1152/jn.1943.6.1.1
Pain, M. T., & Hibbs, A. (2007). Sprint starts and the minimum auditory reaction time. Journal of Sports Sciences, 25(1), 79–86. https://doi.org/10.1080/02640410600718004 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410600718004
Shelton, J., & Kumar, G. P. (2010). Comparison between auditory and visual simple reaction time. Neuroscience & Medicine, 1, 30–32. https://doi.org/10.4236/nm.2010.11004 DOI: https://doi.org/10.4236/nm.2010.11004
Ghuntla, T. P., Mehta, H. B., Gokhale, P. A., & Shah, C. J. (2014). A comparison and importance of auditory and visual reaction time in basketball players. Saudi Journal of Sports Medicine, 14(1), 35–38. https://doi.org/10.4103/1319-6308.131616 DOI: https://doi.org/10.4103/1319-6308.131616
Ghuntla, T. P., & Dholakiya, J. R. (2023). A meta-analysis of influence of yoga activities on reaction time as a component of skill related fitness. Health Promotion & Physical Activity, 24(3), 50–55. https://doi.org/10.55225/hppa.535 DOI: https://doi.org/10.55225/hppa.535
Begum, N., Kumaran, S., Venkatesh, G., & Kulkarni, S. B. (2012). Study of the utility of short course of yoga to improve reaction time. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 6(7), 1241–1243
Naik, L. (2021). Effect of yogic relaxation technique on auditory and visual reaction times. International Journal of Research in Medical Sciences, 9(5), 1473–1478. https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20211888 DOI: https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20211888
Reza, M. N., Rahman, M. H., Islam, M. S., & Gayen, A. (2023). An examination of audio-visual simple reaction times in selected court games. Australian Journal of Basic and Applied Sciences, 17(1), 9–14. https://doi.org/10.22587/ajbas.2023.17.1.2 DOI: https://doi.org/10.22587/ajbas.2023.17.1.2
Rahman, M. H., Chanda, S., & Reza, M. N. (2020). Comparison of simple choice visual reaction time between athlete and sedentary university women students. European Journal of Physical Education and Sport Science, 6(4), 1–8. https://doi.org/10.5281/zenodo.3786160
Atan, T., & Akyol, P. (2014). Reaction times of different branch athletes and correlation between reaction time parameters. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 116, 2886–2889. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.01.674 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.01.674
Palashikar, S. G., Waghmare, P. P., & Mundewadi, S. A. (2014). Comparative study of auditory reaction time, visual reaction time and agility in basketball players and healthy controls. Indian Journal of Basic and Applied Medical Research, 3(4), 304-307.
Kaplan, D. S., Yıldırım, C., Akcan, F., Özdal, M., Abakay, Z., & Bağçeci, A. M. (2019). The investigation of visual and auditory reaction time in racket sports by skills and sedentary. European Journal of Physical Education and Sport Science, 5(5), 11–18. https://doi.org/10.5281/zenodo.2558241
Shobana, R., Maheshkumar, K., Bagavad Geetha, M., Padmavathi, R., & Venkateswaran, S. T. (2021). Effect of yoga training on the visual and auditory reaction time in young adults – A pilot study. International Journal of Current Research and Review, 13(14), 166–169. https://doi.org/10.31782/IJCRR.2021.131403 DOI: https://doi.org/10.31782/IJCRR.2021.131403
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Tarak Nath Pramanik, Aminur Rahaman, Subrata Pramanick, Prasoon Chowdhuri, Rajib Dutta
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
