Духовний розвиток особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання

Автор(и)

  • Т. Т. Ротерс Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

Ключові слова:

духовний розвиток, фізичне виховання, естетичне виховання, ритм, ритмічний розвиток

Анотація

Стаття присвячена проблемі духовного розвитку особистості школяра в процесі взаємодії фізичного та естетичного виховання. Aвтор аналізує взаємодію фізичного та естетичного виховання на підставі формування відчуття ритму музикального та відчуття ритму рухів

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Омельченко О. П. Духовний розвиток учнівської молоді в регіональному культурно-освітньому просторі: Автореф. дис. канд. пед. наук. — Луганськ, 2006. — 20 с.

Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура. — М.: Политиздат, 1991. — 525 с.

Downloads

Опубліковано

2006-12-28

Як цитувати

Ротерс, Т. Т. (2006). Духовний розвиток особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання. Теорія та методика фізичного виховання, (6), 15–17. вилучено із https://tmfv.com.ua/journal/article/view/258

Номер

№ 6 (2006): Теорія та методика фізичного виховання

Розділ

Фізична культура в школі

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).