Оптимізація тренувального процесу висококваліфікованих спортсменів у легкоатлетичному багатоборстві на етапі безпосередньої підготовки до змагань
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.2.12Ключові слова:
базовий мезоцикл, контрольно-підготовчий мезоцикл, передзмагальний мезоцикл, легкоатлетичне багатоборство, багатоборці, тренувальний процес, величина навантаження, обсяг навантаження, інтенсивність навантаженняАнотація
Метою дослідження було розробити оптимальну модель етапу безпосередньої підготовки до змагань висококваліфікованих багатоборців у легкій атлетиці й експериментально обґрунтувати її ефективність.
Матеріал і методологія. У педагогічному експерименті брали участь 5 висококваліфікованих багатоборців, спортивна кваліфікація яких – Майстер спорту України. Середній вік учасників становив (M±SD) 25,2±1,79 років. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел; педагогічний експеримент (дослідження проводилося з 2019 по 2021 рр. за схемою послідовного педагогічного експерименту: з 2019 по 2020 рр. – констатувальний етап і з 2020 по 2021 рр. – формувальний етап), педагогічне спостереження за тренувальною та змагальною діяльністю; педагогічне тестування (біг 60 м з високого старту, біг 2х200 м з інтервалом відпочинку 1 хв, потрійний стрибок з місця, метання ядра двома руками знизу на дальність, біговий варіант тесту PWC170(V) використовувався для оцінки фізичної працездатності й аеробної продуктивності організму); математико-статистичні методи.
Результати. Загальний обсяг тренувальної роботи досліджуваних багатоборців на етапі формувального експерименту був зменшений до 3148 хв, порівняно з констатувальним етапом (4999 хв), однак збільшено їх інтенсивність у середньому до 6,11 бал/хв, порівняно з 5,72 бал/хв на констатувальному етапі. Нам вдалось оптимізувати тренувальний процес за рахунок розроблених моделей мікроциклів на етапі безпосередньої підготовки до змагань, у яких акцентувалась увага на провідні види кожного з багатоборців.
Висновки. Зменшення обсягів навантаження на етапі безпосередньої підготовки до змагань з одночасним збільшенням їх інтенсивності дало змогу вийти спортсменам на пік своєї спортивної форми, про що свідчать результати головних змагань кожного зі спортсменів. Аналіз показників фізичної та функціональної підготовленості висококваліфікованих легкоатлетів-багатоборців дав змогу встановити, що більшість результатів на етапі формувального експерименту статистично достовірно покращились у середньому на 2.6-6.5 %, що підтверджує ефективність запропонованої 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до змагань і дозволяє її рекомендувати для практичного застосування в тренувальному процесі багатоборців на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
Завантаження
Посилання
Nedoshchak, V.S., & Sukhynyn, V.A. (2013). Organization of the training process at the pre-competition stage. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and Pedagogical Problems of Physical Culture (physical Culture and Sports), 94-100.
Kasper, K. (2019). Sports training principles. Current Sports Medicine Reports, 18(4), 95-96. https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000576 DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000576
Jeffreys, I., & Moody, J. (2021). Strength and conditioning for sports performance. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429330988
Spilsbury, K.L. (2021). Tapering and Peaking for an Event or Major Competition. The Science and Practice of Middle and Long Distance Running, 132-144. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003088912-11
Ouergui, I., Daira, I., Chtourou, H., Bouassida, A., Bouhlel, E., Franchini, E., & Ardigò, L.P. (2022). Effects of intensified training and tapering periods using different exercise modalities on judo-specific physical test performances. Biology of Sport, 39(4), 875-881. https://doi.org/10.5114/biolsport.2022.108702 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2022.108702
Winwood, P. W., Keogh, J. W. L., Travis, S. K., & Pritchard, H. J. (2023). The Tapering Practices of Competitive Weightlifters. Journal of Strength and Conditioning Research, 37(4), 829–839. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004324 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004324
Bobrovnik, V. I. (2014). Structure and logical organization of current studies in track and field sports. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 18(3), 3-18. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.936956
Ritchie, D., Allen, J.B., & Kirkland, A. (2018). Where science meets practice: Olympic coaches’ crafting of the tapering process. Journal of sports sciences, 36(10), 1145-1154. https://doi.org/10.1080/02640414.2017.1362717 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2017.1362717
Botonis, P.G., Toubekis, A.G., & Platanou, T.I. (2019). Training loads, wellness and performance before and during tapering for a Water-Polo tournament. Journal of Human Kinetics, 66(1), 131-141. https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0053 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0053
Le Meur, Y., Hausswirth, C., & Mujika, I. (2012). Tapering for competition: A review. Science & Sports, 27(2), 77-87. https://doi.org/10.1016/j.scispo.2011.06.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.scispo.2011.06.013
Bazyler, C.D., Mizuguchi, S., Harrison, A.P., Sato, K., Kavanaugh, A.A., DeWeese, B.H., & Stone, M.H. (2017). Changes in muscle architecture, explosive ability, and track and field throwing performance throughout a competitive season and after a taper. Journal of Strength & Conditioning Research, 31(10), 27852793. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001619 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001619
Bompa, T.O., & Buzzichelli, C. (2018). Periodization: theory and methodology of training. Human kinetics.
Kutek, T., & Akhmetov, R. (2018). Improvement of sports training of qualified athletes. Health, Sport, Rehabilitation, 3(2), 44-49. http://dx.doi.org/10.34142/zenodo.1110381 DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2017.03.02.07
Bezmylov, M., Shynkaruk, O., Byshevets, N., Qi, G., & Zhigong, S. (2022). Morphofunctional Characteristics of Basketball Players with Different Roles as Selection Criteria at the Stage of Preparation for Higher Achievements. Physical Education Theory and Methodology, 22(1), 92-100. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.13 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.13
Platonov, V.N. (2018). The structure and content of the direct preparation of highly qualified athletes for the main competition. Science in Olympic Sports, 2, 1741. DOI: https://doi.org/10.32652/olympic2018.2_2
Platonov, V. (2020). Sports science of Ukraine: chapters of history. Science in Olympic Sport, 3, 4-47. https://doi.org/10.32652/olympic2020.3_1.
Bora, P. (2012). Direct competition preparation in elite high jumping. New Studies in Athletics, 3, 23-28.
Kozlova, E., Wei, W., & Kozlov, K. (2020). Individual peculiarities of long jump technique of skilled athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20, 408412. https://www.doi.org/10.7752/jpes.2020.s1058
Adamchuk, V., Shchepotina, N., Kostiukevych, V., Vozniuk, T., Kulchytska, I., Didyk, T., & Poliak, V. (2021). Technological Aspects of Introduction of 8-Week Model at the Phase of Direct Training for Competitions of Highly Qualified Multi-Sport Athletes in Track-And-Field Athletics. Physical Education Theory and Methodology, 21(3), 200-210. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.03 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.03
Bilous, N., & Kononenko, N. (2022). The peculiarities of the physical training of the female heptathletes. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and Pedagogical Problems of Physical Culture (physical Culture and Sports), 11(157), 30-35. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.11(157).08 DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.11(157).08
Pahan, M. K., & Singh, M. K. (2022). Reactive Stress Tolerance in Preadolescent Sports Participants: A Comparison of Six Individual Non-Contact Sports. Physical Education Theory and Methodology, 22(1), 121–127. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.17 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.17
Kostiukevych, V., Shchepotina, N., Shynkaruk, O., Koliadych, Y., Hatsoieva, L., Voronova, V., Vozniuk, T., Kaplinskyi, V., Diachenko, A., Chernyshenko, T., & Konnova, M. (2020). Highly qualified grass hockey sportswomen’s adaptation to training intensity in the macrocycle preparatory period. Journal of Physical Education and Sport, 20(S1), 385-394. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1055 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1055
Kostiukevych, V., Lazarenko, N., Shchepotina, N., Vozniuk, T., Shynkaruk, O., Voronova, V., Kutek, T., Konnov, S., Stasiuk, I., Poseletska, K., & Dobrynskiy, V. (2021). Factor Analysis of Special Qualities of Elite Field Hockey Players. Sport Mont, 19(S2), 41-47. https://doi.org/10.26773/smj.210908 DOI: https://doi.org/10.26773/smj.210908
Albert, J., Glickman, M.E., Swartz, T.B., & Koning, R.H. (2017). Handbook of statistical methods and analyses in sports. CRC Press. DOI: https://doi.org/10.1201/9781315166070
Byshevets, N., Denysova, L., Shynkaruk, O., Serhiyenko, K., Usychenko, V., Stepanenko, O., & Syvash, I. (2019). Using the methods of mathematical statistics in sports and educational research. Journal of Physical Education and Sport, 19(3), 1030-1034. https://www.doi.org/10.7752/jpes.2019.s3148
Kostiukevych, V., Lazarenko, N., Vozniuk, T., Shchepotina, N., Shynkaruk, O., Valentina, V., Borysova, O., Didyk, T., Perepelytsia, O., Hudyma, S., & Bezmylov, N. (2020). Choice and experimental substantiation of tests for controlling physical and technical preparedness of hockey players. Journal of Physical Education and Sport, 20(5), 2735-2744. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.05372 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.05372
Chojnicki, D., Smoleńska, O., & Muszkieta, R. (2021). Key psychological factors in long distance running. Health, Sport, Rehabilitation, 7(3), 31-42. https://doi.org/10.34142/HSR.2021.07.03.02 DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2021.07.03.02
Sobol, E., Svatyev, A., Doroshenko, I., Kokareva, S., Korzh, N., & Doroshenko, E. (2021). Formation of National Teams Taking into Account the Factors of Football Players’ Club Migration. Physical Education Theory and Methodology, 21(4), 389–396. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.15 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.15
Dobrynska, N. (2015). Improvement of specialized preparedness of highly skilled athletes in combined track and field events [author’s abstract]. Kyiv: NUUPES. (in Ukrainian)
Chapon, J., Navarro, L., & Edouard, P. (2022). Relationships between performance and injury occurrence in athletics (track and field): a pilot study on 8 national-level athletes from sprints, jumps and combined events followed during at least five consecutive seasons. Frontiers in sports and active living, 4, 852062. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.852062 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2022.852062
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Vadym Adamchuk, Natalia Shchepotina, Viktor Kostiukevych, Olha Borysova, Viktoriia Bohuslavska, Valeria Tyshchenko, Vira Ovcharuk, Anna Bondar, Vadym Poliak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
