ЧСС у стані спокою та серцево-судинна витривалість провінційних гравців у крикет і бігунів на середню дистанцію: спостереження
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.18Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, аналіз у часовій області, МСК, Polar, тест Йо-ЙоАнотація
Показник частоти серцевих скорочень у стані спокою є надійним біомаркером для вимірювання фізичної підготовленості в частині здоров’я серцево-судинної системи, а також для аналізу відновлення спортсмена.
Метою дослідження було вивчення ЧСС у стані спокою та серцево-судинної витривалості гравців у крикет і бігунів на середню дистанцію зі штату Західна Бенгалія (Індія).
Матеріали та методи. Учасниками дослідження стали 40 висококласних спортсменів регіонального рівня чоловічої статі середнім віком 19,8±2,4 року, зростом 1,66±0,05 м та з індексом маси тіла 55,5±7,0 кг, які були відібрані випадковим чином і поділені на категорії гравців у крикет (20) та бігунів на середню дистанцію (20). Реєстрували п’ятихвилинні кардіоінтервали (RR-інтервали) у стані спокою в положенні лежачи на спині з використанням смарт-годинника «Polar V800» разом із нагрудним ременем-пульсометром «Polar H10» і датчиком ЧСС «Polar H7». Вимірювання показників серцево-судинної витривалості (прогнозоване значення максимального споживання кисню – МСК) здійснювали за допомогою інтервального тесту на відновлення Йо-Йо, Рівень 1.
Результати. Було встановлено, що середні показники ЧСС у стані спокою, статистичного відхилення нормальних RR-інтервалів (SDNN), стандартного відхилення RR-інтервалів (rMSSD), відсотку послідовних RR-інтервалів із відмінністю понад 50 мс (pNN50) та прогнозованого МСК гравців у крикет і бігунів на середню дистанцію дорівнюють 57,2±5,9 уд./хв, 53,5±26,6 мс, 68,4±36,8 мс, 40,9±23,2%, 48,4±1,7 мл/кг/хв та 61,7±7,3 уд./хв, 47,0±18,8 мс, 59,2±27,3 мс, 32,4±20,9%, 49,0±2,2 мл/кг/хв відповідно. Жодної статистично значущої різниці параметрів у часовій області та прогнозованого МСК не спостерігалося, але спостерігалася статистично значуща різниця (p=0,033) показників ЧСС у стані спокою двох груп. Спостерігався статистично значущий негативний (r= -0,62, p=<0,001) зв’язок між ЧСС у стані спокою та прогнозованим МСК.
Висновки. Низький показник ЧСС у стані спокою гравців у крикет, можливо, є результатом вищого тренувального навантаження, яке несуть молоді гравці. З огляду на прогнозований показник МСК гравців, здається, що наявність гарного функціонального стану серцево-судинної системи є не меншою мірою важливою в сучасному крикеті, ніж у бігу на середню дистанцію.
Завантаження
Посилання
Baggish, A. L., & Wood, M. J. (2011). Athlete’s Heart and Cardiovascular Care of the Athlete: Scientific and Clinical Update. Circulation, 123(23), 2723-2735. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.981571
Nes, B. M., Janszky, I., Wisløff, U., Støylen, A., & Karlsen, T. (2013). Age-predicted maximal heart rate in healthy subjects: The HUNT Fitness Study: Maximal heart rate in a population. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 23(6), 697-704. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2012.01445.x
Olshansky, B., Ricci, F., & Fedorowski, A. (2022). Importance of resting heart rate. Trends in Cardiovascular Medicine, S1050173822000731. https://doi.org/10.1016/j.tcm.2022.05.006
Jensen‐Urstad, K., Saltin, B., Ericson, M., Storck, N., & Jensen‐Urstad, M. (1997). Pronounced resting bradycardia in male elite runners is associated with high heart rate variability. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 7(5), 274-278. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9338944/ https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.1997.tb00152.x
Rexhepi, A. M., & Brestovci, B. (2014). Prediction of vo2max based on age, body mass, and resting heart rate. Human Movement, 15(1). https://doi.org/10.2478/humo-2014-0003
Biswas, S. (2020). A Study on Resting Heart Rate and Heart Rate Variability of Athletes, Non-athletes and Cricketers. American Journal of Sports Science, 8(4), 95. https://doi.org/10.11648/j.ajss.20200804.13
Plews, D. J., Laursen, P. B., Stanley, J., Kilding, A. E., & Buchheit, M. (2013). Training Adaptation and Heart Rate Variability in Elite Endurance Athletes: Opening the Door to Effective Monitoring. Sports Medicine, 43(9), 773-781. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0071-8
Vesterinen, V., Häkkinen, K., Hynynen, E., Mikkola, J., Hokka, L., & Nummela, A. (2013). Heart rate variability in prediction of individual adaptation to endurance training in recreational endurance runners: HRV and endurance training adaptation. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 23(2), 171-180. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2011.01365.x
Reimers, A., Knapp, G., & Reimers, C.-D. (2018). Effects of Exercise on the Resting Heart Rate: A Systematic Review and Meta-Analysis of Interventional Studies. Journal of Clinical Medicine, 7(12), 503. https://doi.org/10.3390/jcm7120503
Fry, R. W., Morton, A. R., & Keast, D. (1991). Overtraining in Athletes: An Update. Sports Medicine, 12(1), 32-65. https://doi.org/10.2165/00007256-199112010-00004
Berkoff, D. J., Cairns, C. B., Sanchez, L. D., & Moorman, C. T. (2007). Heart rate variability in elite american track-and-field athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 21(1), 227-231. https://doi.org/10.1519/00124278-200702000-00041
Biswas, S., Biswas, A., & Bandhyopadhyay, N. (2021). Effects of Four Weeks Intervention of Yogic Practices on Cricket Specific Motor Fitness. Journal of Advances in Sports and Physical Education, 4(5), 125-130. https://saudijournals.com/media/articles/JASPE_45_125-130.pdf
Hoque, N. (2019). Game Specific Fitness Profile of Male Cricket Players from Kerala. IOSR Journal of Sports and Physical Education, 5(6), 34-42.
Kossmann, C. E. (1953). The Normal Electrocardiogram. Circulation, 8(6), 920–936. https://doi.org/10.1161/01.CIR.8.6.920
Bangsbo, J., Iaia, F. M., & Krustrup, P. (2008). The Yo-Yo Intermittent Recovery Test: A Useful Tool for Evaluation of Physical Performance in Intermittent Sports. Sports Medicine, 38(1), 37-51. https://doi.org/10.2165/00007256-200838010-00004
Shaffer, F., & Ginsberg, J. P. (2017). An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Frontiers in Public Health, 5, 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258
Catai, A. M., Chacon-Mikahil, M. P. T., Martinelli, F. S., Forti, V. A. M., Silva, E., Golfetti, R., Martins, L. E. B., Szrajer, J. S., Wanderley, J. S., Lima-Filho, E. C., Milan, L. A., Marin-Neto, J. A., Maciel, B. C., & Gallo-Junior, L. (2002). Effects of aerobic exercise training on heart rate variability during wakefulness and sleep and cardiorespiratory responses of young and middle-aged healthy men. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 35(6), 741-752. https://doi.org/10.1590/S0100-879X2002000600016
Fernandes, T., Hashimoto, N. Y., Magalhães, F. C., Fernandes, F. B., Casarini, D. E., Carmona, A. K., ... & Oliveira, E. M. (2011). Aerobic exercise training–induced left ventricular hypertrophy involves regulatory MicroRNAs, decreased angiotensin-converting enzyme-angiotensin II, and synergistic regulation of angiotensin-converting enzyme 2-angiotensin (1-7). Hypertension, 58(2), 182-189. https://doi.org/10.1161/hypertensionaha.110.168252
Martinelli, F. S., Chacon-Mikahil, M. P. T., Martins, L. E. B., Lima-Filho, E. C., Golfetti, R., Paschoal, M. A., & Gallo-Junior, L. (2005). Heart rate variability in athletes and nonathletes at rest and during head-up tilt. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 38(4), 639-647. https://doi.org/10.1590/S0100-879X2005000400019
Manna, I., Khanna, G., & Dhara, P. (2009). Training induced changes on physiological and biochemical variables of young Indian field hockey players. Biology of Sport, 26(1), 33-43. https://doi.org/10.5604/20831862.890173
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
