Морфофункціональні характеристики баскетболістів різного амплуа як критерій відбору на етапі підготовки до вищих досягнень
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.13Ключові слова:
баскетбол, ігрова позиція (амплуа), підготовка, морфологічні та функціональні критерії, відбірАнотація
Мета досліджень. Дослідити морфофункціональні особливості баскетболістів 17-20 річного віку з урахуванням ігрового амплуа та обґрунтувати можливість їх використання як критерію відбору та орієнтації на етапі підготовки до вищих досягнень.
Матеріали і методи. В дослідженнях брали участь 200 баскетболістів (17-20 років). Використано теоретичний аналіз, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент з використанням інструментальних методів функціональної діагностики (ергометрії, хронометрії, спірометрії, газоаналізу та пульсометрії), антропометричні методи, методи статистики.
Результати. Визначено статистично значущі відмінності за показниками росту та ваги за всіма ігровими позиціями: «Point guard» характеризується статистично значуще меншою довжиною тіла порівняно з «Shooting guard» (U = 46,5; z = -6,88; р < 0,01), «Shooting guard» відрізняється статистично значуще меншою довжиною тіла з «Small forward» (U = 51,0; z = -5,58; р < 0,01), той має меншу довжину тіла порівняно з «Power forward» (U = 38,0; z =-5,56; р < 0,01). «Center» виявився статистично значуще вищим від «Power forward» (U = 82,0; z = 4,24; р = 2,3∙10-5<0,01). Модельні показники росту центрових гравців на цьому етапі вдосконалення – 205,9 ± 3,53 см. Групи спортсменів залежно від амплуа статистично значуще відрізняються за масою тіла (F = 64,304; p<0,01). Баскетболісти позиції «Center» мають найбільшу, а «Point guard» – найменшу масу тіла. Встановлено динаміку показників довжини та ваги тіла баскетболістів з 16 до 20 років.
Баскетболісти «Point guard» та «Shooting guard», мають статистично значуще більший рівень VO2max у порівняні із «Center» та «Power forward». Середній рівень VO2max гравців, що виступають на позиції «Point guard» склав – 57,05 ± 3,78 мл.кг.-1хв-1. У гравців «Center» цей показник в середньому на рівні – 49,10 ± 4,63 мл.кг.-1хв-1. Гравці позиції «Center» мали значення ЖЄЛ на рівні 9,38 ± 0,76 л, «Power forward» – 8,72 ± 0,80 л, баскетболісти лінії захисту - у діапазоні 7,5-8 л. Статистично значущих відмінностей не виявлено у гравців різного амплуа за рівнем досягнення ПАНО у відсотках від VO2max.
Висновки. Морфологічні та функціональні характеристики слугують інформативними критеріями моніторингу за індивідуальним станом гравців, є динамічними та можуть використовуватися в різній віковій групі з урахуванням специфіки підготовки в команді та індивідуальних даних.
Завантаження
Посилання
Bavli, Ö. (2008). Comparison the structural and biomotorical features of adolescent basketball players according to playing position. Nigde University Journal of Physical Education and Sport Sciences, 2(3).
Dalextrat, A., & Cohen, D. (2009). Strength, power, speed, and agility of women basketball players according to playing position. Journal of Sports Strength & Conditioning Research, 23(7), 1974-1981. https://doi.org/10.1519/jsc.0b013e3181b86a7e
Issurin, V. (2016). Podgotovka sportsmena XXI veka. Nauchnyye osnovy i postroyeniye trenirovki. M: Sport. 464 s.
Trninić, S., & Dizdar, D. (2000). System of the Performance Evaluation Criteria Weighted per Positions in the Basketball Game. Coll. Antropol., 24(1), 217-234.
Cormery, B., Marcil, M., & Bouvard, M. (2008). Rule change incidence on physiological characteristics of elite basketball players: A 10-year-period investigation. British Journal of Sports Medicine, (42), 25-30. https://doi.org/10.1136/bjsm.2006.033316
Matulaitis, K., Skarbalius, A., Abrantes, C., Gonçalves, B., & Sampaio, J. (2019). Fitness, technical, and kinanthropometrical profile of young Lithuanian basketball players aged 7-17 years old. Frontiers in Psychology, 10. Article 1677. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01677
Stroganov, S., Serhiyenko, K., Shynkaruk, O., Byshevets, N., Denysova, L., Yukhno, Yu., Stepanenko, O., & Ulan, A. (2020). Features of preventive activity at the initial stage of training of many years standing of young basketball players. Journal of Physical Education and Sport, 20(1), 66, 452-5. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1066
Yixiong, C., Yixiong, C., Fuzheng, L., Dapeng, B., Haoyang, L., Shaoliang, Z., & Gomez, M.A. (2019). Key anthropometric and physical determinants for different playing positions during national basketball association draft combine test. Frontiers in Psychology, 10. Article 2359. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02359
Erol, E., Özen, G., & Koç, H. (2014). Selected Motor Skills of Elite Young Male Basketball Players According to Position on the Court of Players. Journal of Athletic Performance and Nutrition, 1(1), 1-9.
Bezmylov, M., Shynkaruk, O., & Murphy, T. (2020). Sports reserve training and selection of basketball players in the USA. Theory and Methods of Physical education and sports, 3, 10-20. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.10–20
Bezmylov, N., Shynkaruk, O., & Zhigon, S. (2020). The selection peculiarities of basketball players at the specialized basic training stage. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 2(50), 93-102. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-93-102
Mann, H.B, & Whitney, D.R. (1947). On a test of whether one of two random variables is stochastically larger than the other. Annals of Mathematical Statistics, 18, 50-60. https://doi.org/10.1214/aoms/1177730491
Byshevets, N., Denysova, L., Shynkaruk, O., Serhiyenko, K., Usychenko, V., Stepanenko, O., & Syvash, I. (2019). Using the methods of mathematical statistics in sports and educational research. Journal of Physical Education and Sport, 19(3), 1030–34. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s3148
Byshevets, N., Shynkaruk, O., Stepanenko, O., Gerasymenko, S., Tkachenko, S., Synihovets, I., Filipov, V., Serhiyenko, K., & Iakovenko, O. (2019). Development skills implementation of analysis of variance at sport-pedagogical and biomedical researches. Journal of Physical Education and Sport, 19(6), 2086-90. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s6311
Shynkaruk, O.A. (2011). Otbor sportsmenov i oriyentatsiya ikh podgotovki v protsesse mnogoletnego sovershenstvovaniya (na materiale olimpiyskikh vidov sporta): monografiya. Kiev: Olympic literature. 360 s.
Kostiukevych,V., Lazarenko, N., Vozniuk, T., Shchepotina,N., Shynkaruk, O., Voronova, V., Borysova, O., Didyk, T., Perepelytsia, O., Hudyma, S., & Bezmylov, N. (2020). Choice and experimental substantiation of tests for controlling physical and technical preparedness of hockey players. Journal of Physical Education and Sport, 20(5), 2735-744. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.05372
Kostiukevych, V., Lazarenko, N., Shchepotina, N., Vozniuk, T., Shynkaruk, О., Voronova, V., Kutek, T., Konnov, S., Stasiuk, I., Poseletska, K., & Dobrynskiy, V. (2021). Factor Analysis of Special Qualities of Elite Field Hockey Players. Sport Mont, 19(S2), 41-47. https://doi.org/10.26773/smj.210908
Apostolidis, N., Nassis, G.P., Bolatoglou, T., & Geladas, N.D. (2004). Physiological and technical characteristics of elite young basketball players . J Sports Med. Phys. Fitness, 4, 157-163.
Jeličić, M,. Sekulić, D., & Marinković, M. (2002). Anthropometric characteristics of high level European junior basketball players . Collegium Antropologicum, 26. 69-76.
Abdelkrim, B.N. Jabri, C., Battikh, I., El Fazaa, T. & El Ati, J. (2010). Activity profile and physiological requirements of junior elite basketball players in relation to aerobic-anaerobic fitness. J Strength Cond Res., 24, 2330-2342. https://doi.org/10.1519/jsc.0b013e3181e381c1
Matveyev, L. (1999). Osnovy obshchey teorii sporta i sistemy podgotovki sportsmenov. Kiev: Olympic literature. 320 s.
Ostojic, S.M., Mazic, S., & Dikic, N. (2006). Profiling in basketball: Physical and physiological characteristics of elite players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 20(4), 740-744. https://doi.org/10.1519/00124278-200611000-00003
Sallet, P., Perrier, D., Ferret, J.M., Vitelli, V., & Baverel, G. (2005). Physiological differences in professional basketball players as a function of playing position and level of play. The journal of sports medicine and physical fitness, 45(3), 291-294.
Abdelkrim, B.N., Fazaa, S.E., & Ati, J.A. (2007). Time–motion analysis and physiological data of elite under-19-year-old basketball players during competition. British Journal of Sports Medicine, 41, 69-75. https://doi.org/10.1136/bjsm.2006.032318
Bompa, T. (2000). Total Training for Young Champions. Champaign, IL: Kinetics H, editor.
Lysenko, Ye. (2010). Osobennosti struktury funktsional’noy podgotovlennosti vysokokvalifitsirovannykh basketbolistov razlichnoy spetsializatsii. Nauka v olimpiyskom sporte, (1-2), 80-86.
Marinkovic, D., & Pavlovic, S. (2013). The differences in aerobic capacity of basketball players in different playing positions. Physical Education and Sport, 11(1), 73-80.
Lamontagne, A.M. (2013). The Long-term development of basketball athletes. [Dissertation]. Porto. Faculdade de desporto. Univeridade do Porto, 114.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Oksana Shynkaruk, Mykola Bezmylov, Nataliia Byshevets, Gan Qi, Shao Zhigong
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
