Рівень фізичної активності студентів і викладачів університетів за різними спеціальностями та програмами в Індонезії
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.1.07Ключові слова:
фізична підготовленість, метаболічні еквіваленти, викладач, студент, коледжАнотація
Історія питання. Відсутність фізичної активності є четвертим провідним фактором ризику, що сприяє швидкому зростанню глобальної смертності. Ця кількість зростає в усіх секторах, і заклади вищої освіти не є винятком. Оскільки проблеми зі здоров’ям і самопочуттям викладачів і студентів університетів стають дедалі поширеними, потреба приділяти більше часу фізичній активності стає все більш важливою.
Метою цього дослідження є оцінка поточного рівня фізичної активності студентів і викладачів різних факультетів і спеціальностей.
Матеріали та методи. У листопаді 2021 року було проведено перехресне дослідження серед 2698 студентів та 355 викладачів. Вони заповнили глобальну онлайн-анкету з фізичної активності (GPAQ) і повідомили кількість днів і тривалість діяльності, яку вони витратили на навчання або роботу, подорожі та активний відпочинок. Усі відповіді щодо тривалості були конвертовані з годин у метаболічні еквіваленти (METs). Статистичний аналіз і введення даних здійснювали з використанням програмного забезпечення SPSS версія 21.
Результати. Була виявлена статистично значуща різниця в балах метаболічних еквівалентів між викладачами та студентами трьох спеціальностей: економіка, наука про спорт та наукова освіта (p < 0,05). Інші результати показали, що рівень фізичної активності серед студентів і викладачів належав до середньої категорії, хоча низький рівень фізичної активності також був вищим. Відсутність фізичної активності є основним фактором ризику розвитку неінфекційних захворювань і негативно впливає на якість життя та психічне здоров’я.
Висновки. Таким чином, університету потрібно ретельно розробляти політики та стратегії для заохочення та покращення фізичної активності та гарного самопочуття студентів, викладачів, членів персоналу та всіх залучених осіб.
Завантаження
Посилання
Lee, I.-M., Shiroma, E. J., Lobelo, F., Puska, P., Blair, S. N., Katzmarzyk, P. T., & Lancet Physical Activity Series Working Group. (2012). Effect of physical inactivity on major non-communicable diseases worldwide: An analysis of burden of disease and life expectancy. Lancet (London, England), 380(9838), 219-229. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61031-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61031-9
Chu, A. H. Y., Koh, D., Moy, F. M., & Müller-Riemenschneider, F. (2014). Do workplace physical activity interventions improve mental health outcomes? Occupational Medicine (Oxford, England), 64(4), 235-245. https://doi.org/10.1093/occmed/kqu045 DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqu045
Kim, Y. S., Park, Y. S., Allegrante, J. P., Marks, R., Ok, H., Ok Cho, K., & Garber, C. E. (2012). Relationship between physical activity and general mental health. Preventive Medicine, 55(5), 458-463. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2012.08.021 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2012.08.021
Rodríguez-Fernández, A., & Ramos-Díaz, A. Z.-R.-B. and E. (2017). Quality of life and physical activity: Their relationship with physical and psychological well-being. In Quality of Life and Quality of Working Life. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.69151 DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.69151
Elmagd, M. A. (2016). Benefits, need and importance of daily exercise. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 3(5), 22-27.
Anderson, E., & Durstine, J. L. (2019). Physical activity, exercise, and chronic diseases: A brief review. Sports Medicine and Health Science, 1(1), 3-10. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2019.08.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.smhs.2019.08.006
Harvey, S. B., Øverland, S., Hatch, S. L., Wessely, S., Mykletun, A., & Hotopf, M. (2018). Exercise and the Prevention of Depression: Results of the HUNT Cohort Study. The American Journal of Psychiatry, 175(1), 28-36. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2017.16111223 DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2017.16111223
Moore, S. C., Lee, I.-M., Weiderpass, E., Campbell, P. T., Sampson, J. N., Kitahara, C. M., Keadle, S. K., Arem, H., Berrington de Gonzalez, A., Hartge, P., Adami, H.-O., Blair, C. K., Borch, K. B., Boyd, E., Check, D. P., Fournier, A., Freedman, N. D., Gunter, M., Johannson, M., … Patel, A. V. (2016). Association of Leisure-Time Physical Activity With Risk of 26 Types of Cancer in 1.44 Million Adults. JAMA Internal Medicine, 176(6), 816-825. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.1548 DOI: https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.1548
Safi, A., Cole, M., Kelly, A. L., & Walker, N. C. (2021). An evaluation of physical activity levels amongst university employees. Advances in Physical Education, 11(2), 158-171. https://doi.org/10.4236/ape.2021.112012 DOI: https://doi.org/10.4236/ape.2021.112012
Guthold, R., Stevens, G. A., Riley, L. M., & Bull, F. C. (2020). Global trends in insufficient physical activity among adolescents: A pooled analysis of 298 population-based surveys with 1·6 million participants. The Lancet Child & Adolescent Health, 4(1), 23-35. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2
Rajappan, R., Selvaganapathy, K., & Liew, L. (2015). Physical activity level among university students: A cross sectional survey. International Journal of Physiotherapy and Research, 3(6), 1336-1343. https://doi.org/10.16965/ijpr.2015.202 DOI: https://doi.org/10.16965/ijpr.2015.202
Van Dyck, D., Cerin, E., De Bourdeaudhuij, I., Hinckson, E., Reis, R. S., Davey, R., Sarmiento, O. L., Mitas, J., Troelsen, J., MacFarlane, D., Salvo, D., Aguinaga-Ontoso, I., Owen, N., Cain, K. L., & Sallis, J. F. (2015). International study of objectively measured physical activity and sedentary time with body mass index and obesity: IPEN adult study. International Journal of Obesity (2005), 39(2), 199-207. https://doi.org/10.1038/ijo.2014.115 DOI: https://doi.org/10.1038/ijo.2014.115
WHO. (2020). WHO Guideline on Physical Activity and Sedentary Behaviour. World Health Organization. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/337001/9789240014886-eng.pdf
WHO. (2009). Global health risks: Mortality and burden of disease attributable to selected major risks. World Health Organization. https://apps.who.int/iris/handle/10665/44203
Mathers, C. D. (2020). History of global burden of disease assessment at the World Health Organization. Archives of Public Health, 78(1), 77. https://doi.org/10.1186/s13690-020-00458-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s13690-020-00458-3
Calestine, J., Bopp, M., Bopp, C. M., & Papalia, Z. (2017). College student work habits are related to physical activity and fitness. International Journal of Exercise Science, 10(7), 1009-1017.
Alkhateeb, S. A., Alkhameesi, N. F., Lamfon, G. N., Khawandanh, S. Z., Kurdi, L. K., Faran, M. Y., Khoja, A. A., Bukhari, L. M., Aljahdali, H. R., Ashour, N. A., Bagasi, H. T., Delli, R. A., Khoja, O. A., & Safdar, O. Y. (2019). Pattern of physical exercise practice among university students in the Kingdom of Saudi Arabia (before beginning and during college): A cross-sectional study. BMC Public Health, 19(1), 1716. https://doi.org/10.1186/s12889-019-8093-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-019-8093-2
Fountaine, C. J., Piacentini, M., & Liguori, G. (2014). Occupational sitting and physical activity among university employees. International Journal of Exercise Science, 7(4), 295-201.
Pengpid, S., & Peltzer, K. (2021). Prevalence and correlates of multiple behavioural risk factors of non-communicable diseases among university students from 24 countries. Journal of Public Health, 43(4), 857-866. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdaa138 DOI: https://doi.org/10.1093/pubmed/fdaa138
Acebes-Sánchez, J., Diez-Vega, I., & Rodriguez-Romo, G. (2019). Physical activity among spanish undergraduate students: A descriptive correlational study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(15), 2770. https://doi.org/10.3390/ijerph16152770 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16152770
Uddin, R., Khan, A., & Burton, N. W. (2017). Prevalence and sociodemographic patterns of physical activity among Bangladeshi young adults. Journal of Health, Population and Nutrition, 36(1), 31. https://doi.org/10.1186/s41043-017-0108-y DOI: https://doi.org/10.1186/s41043-017-0108-y
Brown, T. C., Volberding, J., Baghurst, T., & Sellers, J. (2014). Faculty/staff perceptions of a free campus fitness facility. International Journal of Workplace Health Management, 7(3), 156-170. https://doi.org/10.1108/IJWHM-05-2013-0020 DOI: https://doi.org/10.1108/IJWHM-05-2013-0020
Edmunds, S., Hurst, L., & Harvey, K. (2013). Physical activity barriers in the workplace: An exploration of factors contributing to non-participation in a UK workplace physical activity intervention. International Journal of Workplace Health Management, 6(3), 227-240. https://doi.org/10.1108/IJWHM-11-2010-0040 DOI: https://doi.org/10.1108/IJWHM-11-2010-0040
Joseph, R. P., Ainsworth, B. E., Keller, C., & Dodgson, J. E. (2015). Barriers to physical activity among african american women: An integrative review of the literature. Women & Health, 55(6), 679-699. https://doi.org/10.1080/03630242.2015.1039184 DOI: https://doi.org/10.1080/03630242.2015.1039184
Kljajević, V., Stanković, M., Đorđević, D., Trkulja-Petković, D., Jovanović, R., Plazibat, K., Oršolić, M., Čurić, M., & Sporiš, G. (2022). Physical activity and physical fitness among university students—A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(1), 158. https://doi.org/10.3390/ijerph19010158 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010158
Legido-Quigley, H., Mateos-García, J. T., Campos, V. R., Gea-Sánchez, M., Muntaner, C., & McKee, M. (2020). The resilience of the Spanish health system against the COVID-19 pandemic. The Lancet Public Health, 5(5), e251–e252. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(20)30060-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-2667(20)30060-8
Romero-Blanco, C., Rodríguez-Almagro, J., Onieva-Zafra, M. D., Parra-Fernández, M. L., Prado-Laguna, M. del C., & Hernández-Martínez, A. (2020). Physical activity and sedentary lifestyle in university students: Changes during confinement due to the covid-19 pandemic. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(18), 6567. https://doi.org/10.3390/ijerph17186567 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17186567
Jackson, C., Lewis, K., Conner, M., Lawton, R., & R.C. McEachan, R. (2014). Are incremental changes in physical activity and sedentary behaviours associated with improved employee health? : A 12-month prospective study in five organisations. International Journal of Workplace Health Management, 7(1), 16-39. https://doi.org/10.1108/IJWHM-03-2013-0013 DOI: https://doi.org/10.1108/IJWHM-03-2013-0013
Arias-Palencia, N. M., Solera-Martínez, M., Gracia-Marco, L., Silva, P., Martínez-Vizcaíno, V., Cañete-García-Prieto, J., & Sánchez-López, M. (2015). Levels and Patterns of Objectively Assessed Physical Activity and Compliance with Different Public Health Guidelines in University Students. PLOS ONE, 10(11), e0141977. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0141977 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0141977
Lee, I.-M., Shiroma, E. J., Lobelo, F., Puska, P., Blair, S. N., & Katzmarzyk, P. T. (2012). Impact of physical inactivity on the world’s major non-communicable diseases. Lancet, 380(9838), 219-229. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61031-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61031-9
Guthold, R., Stevens, G. A., Riley, L. M., & Bull, F. C. (2018). Worldwide trends in insufficient physical activity from 2001 to 2016: A pooled analysis of 358 population-based surveys with 1·9 million participants. The Lancet Global Health, 6(10), e1077–e1086. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30357-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30357-7
Ekelund, U., Steene-Johannessen, J., Brown, W. J., Fagerland, M. W., Owen, N., Powell, K. E., Bauman, A., & Lee, I.-M. (2016). Does physical activity attenuate, or even eliminate, the detrimental association of sitting time with mortality? A harmonised meta-analysis of data from more than 1 million men and women. The Lancet, 388(10051), 1302-1310. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30370-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30370-1
Peyman, N., Rezai-Rad, M., Tehrani, H., Gholian-Aval, M., Vahedian-Shahroodi, M., & Heidarian Miri, H. (2018). Digital media-based health intervention on the promotion of women’s physical activity: A quasi-experimental study. BMC Public Health, 18(1), 134. https://doi.org/10.1186/s12889-018-5025-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-018-5025-5
Alkatan, M., Alsharji, K., Akbar, A., Alshareefi, A., Alkhalaf, S., Alabduljader, K., & Al-Hazzaa, H. M. (2021). Physical activity and sedentary behaviors among active college students in Kuwait relative to gender status. Journal of Preventive Medicine and Hygiene, 62(2), E407-E414. https://doi.org/10.15167/2421-4248/jpmh2021.62.2.1650
Gayles, J. G., & Hu, S. (2009). The influence of student engagment and sport participation on college outcomes among division I student athletes. The Journal of Higher Education, 80(3), 315-333. DOI: https://doi.org/10.1080/00221546.2009.11779015
Bulqini, A., Sholikhah, A. M., Ridwan, M., & Prakoso, B. B. (2021). Impact of health-related lifestyle (HRL) factors on student academic achievement. DEGRES, 20(1), 265-277. https://doi.org/10.1877/degres.v20i1.61
Beaudoin, C., Parker, T., Tiemersma, K., & Lewis, C. (2018). Evaluating university physical activity courses from student and instructor perspectives. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 89(1), 7-11. https://doi.org/10.1080/07303084.2017.1390508 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2017.1390508
Choi, S. M., Sum, K. W. R., Leung, F. L. E., Ha, S. C. A., Sit, C., & Yeung, K. H. (2021). Predictors of physical activity levels in university physical education implementing sport education. Journal of Sports Science & Medicine, 20(3), 516. https://doi.org/10.52082/jssm.2021.516 DOI: https://doi.org/10.52082/jssm.2021.516
Cairney, J., Dudley, D., Kwan, M., Bulten, R., & Kriellaars, D. (2019). Physical literacy, physical activity and health: Toward an evidence-informed conceptual model. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 49(3), 371-383. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3
Klinker, C. D., Aaby, A., Ringgaard, L. W., Hjort, A. V., Hawkins, M., & Maindal, H. T. (2020). Health Literacy is Associated with Health Behaviors in Students from Vocational Education and Training Schools: A Danish Population-Based Survey. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(2), 671. https://doi.org/10.3390/ijerph17020671 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17020671
Zhang, F., Or, P. P. L., & Chung, J. W. Y. (2021). How different health literacy dimensions influences health and well‐being among men and women: The mediating role of health behaviours. Health Expectations : An International Journal of Public Participation in Health Care and Health Policy, 24(2), 617-627. https://doi.org/10.1111/hex.13208 DOI: https://doi.org/10.1111/hex.13208
Visscher, B. B., Steunenberg, B., Heijmans, M., Hofstede, J. M., Devillé, W., van der Heide, I., & Rademakers, J. (2018). Evidence on the effectiveness of health literacy interventions in the EU: A systematic review. BMC Public Health, 18(1), 1414. https://doi.org/10.1186/s12889-018-6331-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-018-6331-7
Sun, F., Norman, I. J., & While, A. E. (2013). Physical activity in older people: A systematic review. BMC Public Health, 13(1), 449. https://doi.org/10.1186/1471-2458-13-449 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-13-449
Whipple, K., Kinney, J., & Kattenbraker, M. (2008). Maintenance of physical activity among faculty and staff in university settings. Health Educator, 40(1), 21-28.
da Silva, I. C. M., Mielke, G. I., Bertoldi, A. D., Arrais, P. S. D., Luiza, V. L., Mengue, S. S., & Hallal, P. C. (2018). Overall and leisure-time physical activity among brazilian adults: National survey based on the global physical activity questionnaire. Journal of Physical Activity & Health, 15(3), 212-218. https://doi.org/10.1123/jpah.2017-0262 DOI: https://doi.org/10.1123/jpah.2017-0262
Edge, C. E., Cooper, A. M., & Coffey, M. (2017). Barriers and facilitators to extended working lives in Europe: A gender focus. Public Health Reviews, 38(1), 2. https://doi.org/10.1186/s40985-017-0053-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s40985-017-0053-8
Headley, S., Hutchinson, J., Wooley, S., Dempsey, K., Phan, K., Spicer, G., Janssen, X., Laguilles, J., & Matthews, T. (2018). Subjective and objective assessment of sedentary behavior among college employees. BMC Public Health, 18(1), 768. https://doi.org/10.1186/s12889-018-5630-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-018-5630-3
Waters, C. N., Ling, E. P., Chu, A. H. Y., Ng, S. H. X., Chia, A., Lim, Y. W., & Müller-Riemenschneider, F. (2016). Assessing and understanding sedentary behaviour in office-based working adults: A mixed-method approach. BMC Public Health, 16(1), 360. https://doi.org/10.1186/s12889-016-3023-z DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-016-3023-z
Mustar, Y. S., Nissa, F. A. K., Hariyanto, A., Pramono, B. A., & Susanto, I. H. (2021). Self-Reported Assessment of Occupational Sitting and Physical Activity Among Employees. 438-444. https://doi.org/10.2991/assehr.k.211223.076 DOI: https://doi.org/10.2991/assehr.k.211223.076
Puig-Ribera, A., Martínez-Lemos, I., Giné-Garriga, M., González-Suárez, Á. M., Bort-Roig, J., Fortuño, J., Muñoz-Ortiz, L., McKenna, J., & Gilson, N. D. (2015). Self-reported sitting time and physical activity: Interactive associations with mental well-being and productivity in office employees. BMC Public Health, 15, 72. https://doi.org/10.1186/s12889-015-1447-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-015-1447-5
Rosenkranz, S. K., Mailey, E. L., Umansky, E., Rosenkranz, R. R., & Ablah, E. (2020). Workplace sedentary behavior and productivity: A cross-sectional study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(18), E6535. https://doi.org/10.3390/ijerph17186535 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17186535
Cinar, S., & Bavli, Ö. (2014). Investigation the physical activity level of academics: Çanakkale sample. Türk Spor ve Egzersiz Dergisi, 16(3), 8-12. DOI: https://doi.org/10.15314/TJSE.201439606
Bogaert, I., De Martelaer, K., Deforche, B., Clarys, P., & Zinzen, E. (2014). Associations between different types of physical activity and teachers’ perceived mental, physical, and work-related health. BMC Public Health, 14(1), 534. https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-534 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-534
Erick, P. N., & Smith, D. R. (2011). A systematic review of musculoskeletal disorders among school teachers. BMC Musculoskeletal Disorders, 12, 260. https://doi.org/10.1186/1471-2474-12-260 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2474-12-260
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Agus Hariyanto, Yetty Septiani Mustar, Anindya Mar’atus Sholikhah, Afif Rusdiawan, Indra Himawan Susanto, Mochammad Purnomo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
