Формування індивідуального профілю технічної підготовленості висококваліфікованого каноїста за біомеханічними і функціональними показниками
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.5.10Ключові слова:
веслування на каное, технічна підготовленість, індивідуальний профіль, біомеханічні показники, електроміографія, динаміка гребка, центр тиску, взаємодія «спортсмен – човен»Анотація
Актуальність. Технічна підготовленість у веслуванні на каное залежить від узгодженої взаємодії спортсмена, весла й човна. Ізольоване оцінювання показників не дозволяє визначити, які саме порушення обмежують ефективність гребка. Комплексне формування індивідуального профілю дає змогу виявити ці взаємозв’язки та обґрунтувати напрями корекції техніки, інвентарю й посадки в човні.
Мета. Сформувати індивідуальний профіль технічної підготовленості висококваліфікованого каноїста на основі комплексного аналізу біомеханічних і функціональних показників та обґрунтувати напрями індивідуалізації техніки, вибору інвентарю, калібрування посадки й тренувального процесу.
Матеріали і методи. Дослідження виконано за дизайном індивідуального випадку за участю каноїста міжнародного рівня. Для референтної інтерпретації окремих показників додатково обстежено двох каноїстів. Застосовано поверхневу електроміографію, тензометричну реєстрацію гребка з веслами Braca та Erbi, кінематичний аналіз, оцінювання швидкості човнів Nelo, Vajda і Plastex на 150 м, аналіз опорних взаємодій до і після калібрування посадки, методи оцінки сили, функціональні методи. Профіль формували через первинне опрацювання даних, внутрішньоіндивідуальне порівняння, перевірку узгодженості, розподіл результатів за рівнями та обґрунтування тренерських рішень.
Результати. Застосування алгоритму дозволило сформувати індивідуальний профіль технічної підготовленості каноїста. До сильних сторін віднесено стабільність кута атаки весла, швидкісну реалізацію техніки на човнах Plastex і Vajda та підвищення стабільності опорних взаємодій після калібрування посадки. Основними резервами визначено міжланкове передавання зусилля в системі «нога – тулуб – рука – весло», стабільність нахилу тулуба у завершальній фазі гребка та швидкісно-силову витривалість плечового поясу. Erbi порівняно з Braca забезпечувало більшу роботу за гребок – 73,0 проти 49,3 Дж, більшу ефективну частину гребка – 45,6 проти 25,8 Дж і вищу частку ефективної роботи – 62,3 проти 53,0 %. Середня швидкість становила 3,99 м·с⁻¹ на Plastex, 3,95 м·с⁻¹ на Vajda і 3,80 м·с⁻¹ на Nelo. Калібрування посадки зменшило площу переміщення центра тиску в усіх опорних зонах. Підтверджених лімітуючих факторів за результатами комплексного аналізу не встановлено.
Висновки. Інтеграція біомеханічних і функціональних показників в індивідуальний профіль створює науково обґрунтовану основу для персоналізації технічної підготовки каноїста.
Завантаження
Посилання
Altukhov, P., & Shynkaruk, O. (2026c). Tekhnichna pidhotovka ta pidhotovlenist v systemi pidhotovky sportsmeniv u vesluvanni na kanoe [Technical training and preparedness in the system of athlete preparation in canoe paddling]. In Molod ta olimpiiskyi rukh: Zbirnyk tez dopovidei XIX Mizhnarodnoi konferentsii molodykh vchenykh (pp. 58–59). https://surl.li/foiblf
Gomes, B.B., Ramos, N.V., Conceição, F.A.V., Sanders, R.H., Vaz, M.A.P., & Vilas-Boas, J.P. (2015). Paddling force profiles at different stroke rates in elite sprint kayaking. Journal of Applied Biomechanics, 31(4), 258–263. https://doi.org/10.1123/jab.2014-0114 DOI: https://doi.org/10.1123/jab.2014-0114
Michael, J.S., Rooney, K.B., & Smith, R.M. (2012). The dynamics of elite paddling on a kayak simulator. Journal of Sports Sciences, 30(7), 661–668. https://doi.org/10.1080/02640414.2012.655303 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2012.655303
Zahálka, F., Malý, T., Malá, L., Doktor, M., & Větrovský, J. (2011). Kinematic analysis of canoe stroke and its changes during different types of paddling pace: Case study. Journal of Human Kinetics, 29, 25–33. https://doi.org/10.2478/v10078-011-0036-7 DOI: https://doi.org/10.2478/v10078-011-0036-7
Bonaiuto, V., Gatta, G., Romagnoli, C., Boatto, P., Lanotte, N., & Annino, G. (2020). A pilot study on the e-Kayak system: A wireless DAQ suited for performance analysis in flatwater sprint kayaks. Sensors, 20(2), Article 542. https://doi.org/10.3390/s20020542 DOI: https://doi.org/10.3390/s20020542
Kong, P.W., Tay, C.S., & Pan, J.W. (2020). Application of instrumented paddles in measuring on-water kinetics of front and back paddlers in K2 sprint kayaking crews of various ability levels. Sensors, 20(21), Article 6317. https://doi.org/10.3390/s20216317 DOI: https://doi.org/10.3390/s20216317
Niu, L., Kong, P.W., Tay, C.S., Lin, Y., Wu, B., Ding, Z., & Chan, C.C. (2019). Evaluating on-water kayak paddling performance using optical fiber technology. IEEE Sensors Journal, 19(24), 11918–11925. https://doi.org/10.1109/JSEN.2019.2927304 DOI: https://doi.org/10.1109/JSEN.2019.2927304
Trevithick, B.A., Ginn, K.A., Halaki, M., & Balnave, R. (2007). Shoulder muscle recruitment patterns during a kayak stroke performed on a paddling ergometer. Journal of Electromyography and Kinesiology, 17(1), 74–79. https://doi.org/10.1016/j.jelekin.2005.11.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jelekin.2005.11.012
Štryncl, R., Bittner, V., Šifta, P., Tregler, M., Kubový, P., Jelen, K., & Ravnik, D. (2021). Selected biomechanical aspects of the asymmetrical loading of the human postural system when riding the C1 speed canoe and their influence on the development of muscular imbalances. Neuroendocrinology Letters, 42(7), 446–458. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34969187/
Álvarez-Yates, T., Iglesias-Caamaño, M., Cuba-Dorado, A., Serrano-Gómez, V., Ferreira-Lima, V., Nakamura, F.Y., & García-García, O. (2024). Explanatory model for elite canoeists’ performance using a functional electromechanical dynamometer based on detected lateral asymmetry. Symmetry, 16(3), Article 347. https://doi.org/10.3390/sym16030347 DOI: https://doi.org/10.3390/sym16030347
Altukhov, P., & Shynkaruk, O. (2026b). Suchasni naukovi pidkhody doslidzhennia tekhniky u vesluvanni na kanoe [Modern scientific approaches to the study of technique in canoe paddling]. In Problemy ta perspektyvni napriamy rozvytku suchasnoho sportu: Aktualni pytannia teorii ta praktyky: Zbirnyk tez Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 200–202). Kharkiv State Academy of Physical Culture. https://surl.li/feifya
Altukhov, P., & Shynkaruk, O. (2026a). Current state and trends in scientific research on canoe paddling technique based on a bibliometric analysis of the Web of Science Core Collection database. Sport Science Spectrum, (1), 3–11. https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-1-1 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-1-1
Tilden, M.L., Oberoi, A.R., & Wakeling, J.M. (2024). Canoe slalom C1 stroke technique during international competitions. Sports Biomechanics, 23(10), 1443–1454. https://doi.org/10.1080/14763141.2021.1942968 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2021.1942968
Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. (1996). Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Circulation, 93(5), 1043–1065. https://doi.org/10.1161/01.CIR.93.5.1043 DOI: https://doi.org/10.1161/01.CIR.93.5.1043
Baevsky, R.M., & Chernikova, A.G. (2017). Heart rate variability analysis: Physiological foundations and main methods. Cardiometry, 10, 66–76. https://doi.org/10.12710/cardiometry.2017.10.6676 DOI: https://doi.org/10.12710/cardiometry.2017.10.6676
Plews, D.J., Laursen, P.B., Stanley, J., Kilding, A.E., & Buchheit, M. (2013). Training adaptation and heart rate variability in elite endurance athletes: Opening the door to effective monitoring. Sports Medicine, 43(9), 773–781. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0071-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-013-0071-8
Shynkaruk, O., & Altukhov, P. (2026). Instrumental, sensor, and digital technologies of biomechanical movement control in canoe paddling. In Biomechanics of sport, health-enhancing physical activity, physical culture and sports rehabilitation: Current problems, innovative projects and trends: Proceedings of the V All-Ukrainian electronic scientific-practical conference with international participation (pp. 83–85). National University of Ukraine on Physical Education and Sport. https://lnk.ua/v5kCcQYWC
Begon, M., Colloud, F., & Sardain, P. (2010). Lower limb contribution in kayak performance: Modelling, simulation and analysis. Multibody System Dynamics, 23(4), 387–400. https://doi.org/10.1007/s11044-010-9189-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s11044-010-9189-8
Nilsson, J.E., & Rosdahl, H.G. (2016). Contribution of leg-muscle forces to paddle force and kayak speed during maximal-effort flat-water paddling. International Journal of Sports Physiology and Performance, 11(1), 22–27. https://doi.org/10.1123/ijspp.2014-0030 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2014-0030
McDonnell, L.K., Hume, P.A., & Nolte, V. (2013). A deterministic model based on evidence for the associations between kinematic variables and sprint kayak performance. Sports Biomechanics, 12(3), 205–220. https://doi.org/10.1080/14763141.2012.760106 DOI: https://doi.org/10.1080/14763141.2012.760106
Bonito, P., Sousa, M., Ferreira, F.J., Justo, J.F., & Gomes, B.B. (2022). Magnitude and shape of the forces applied on the foot rest and paddle by elite kayakers. Sensors, 22(4), Article 1612. https://doi.org/10.3390/s22041612 DOI: https://doi.org/10.3390/s22041612
Klitgaard, K.K., Rosdahl, H., Brund, R.B.K., Hansen, J., & de Zee, M. (2021). Characterization of leg push forces and their relationship to velocity in on-water sprint kayaking. Sensors, 21(20), Article 6790. https://doi.org/10.3390/s21206790 DOI: https://doi.org/10.3390/s21206790
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Oksana Shynkaruk, Pavlo Altukhov, Olena Iakovenko, Maksym Yarmolenko, Lolita Denysova, Vitalii Usychenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
