Рухово-орієнтовані втручання та рухова компетентність у контексті фізичного виховання та рухової активності дітей і підлітків: наративний синтез експериментальних доказів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.5.04Ключові слова:
рухова компетентність, фізичне виховання, рухово-орієнтоване втручання, фізичні вправи у педіатрії, фундаментальні рухові навички, фізична грамотність, наративний огляд, руховий розвитокАнотація
Мета. Рухова компетентність є фундаментальною складовою фізичного виховання, фізичної грамотності та тривалої участі у фізичній активності. У цьому критичному наративному синтезі проаналізовано сучасні експериментальні та інтервенційні дані щодо рухово-орієнтованих втручань у дітей і підлітків з акцентом на спрямованість, узгодженість, специфічність, переносимість ефектів та методологічні обмеження отриманих результатів.
Матеріали та методи. Для виявлення та критичного узагальнення літератури, опублікованої з 2018 року, застосовано структурований наративний огляд. Під час відбору досліджень враховували популяцію, дизайн, спрямованість втручання або експерименту, наявність групи порівняння, сферу оцінюваних результатів, контекст, мову та відповідність дослідницькому питанню. Основну доказову базу становили 18 досліджень: 16 інтервенційних або порівняльних досліджень і два структуровані експериментальні дослідження, присвячені регуляції м’язових зусиль як компоненту рухового контролю. Дані синтезували тематично з урахуванням методологічних переваг, обмежень, суперечностей і ефектів переносу.
Результати. Структуровані програми фізичного виховання та розвитку рухової компетентності загалом сприяли поліпшенню безпосередньо тренованих грубих рухових і фундаментальних рухових навичок. Структурована гра, тренування на баланс-велосипеді, програми фізичної активності та спортивно-орієнтовані заняття покращували окремі показники рухової підготовленості та фізичної працездатності, однак ці зміни не завжди переносилися на ширшу рухову компетентність. Координаційні втручання позитивно впливали на низку показників рівноваги, стрибкових здібностей і координації, тоді як результати щодо гальмівного контролю та інших когнітивних показників були неоднозначними. Силові тренування покращували окремі показники м’язової підготовленості та фізичної працездатності, терапевтичні вправи — окремі фундаментальні рухові навички у педіатричній клінічній популяції, а програма FIFA 11+ Kids знижувала загальну частоту травм на 57% (IRR = 0,43; 95% ДІ: 0,29–0,61). Дослідження регуляції м’язових зусиль також засвідчили, що точність відтворення зусилля може залежати від відносної величини відтворюваного зусилля.
Висновки. Сучасні дані підтверджують ефективність структурованого та відповідного віковому розвитку рухового досвіду для покращення рухової компетентності й окремих пов’язаних із нею показників у дітей і підлітків. Водночас ефекти часто мають специфічний характер, тому поліпшення безпосередньо тренованих здібностей не слід автоматично трактувати як перенесення на загальну рухову компетентність, фізичну активність або когнітивне функціонування. На величину спостережуваних ефектів, імовірно, впливають структура втручання, специфічність завдань, прогресування навантаження, характеристики учасників і методи оцінювання. У майбутніх дослідженнях необхідно чітко розмежовувати безпосередні тренувальні ефекти та ширший розвитковий перенос.Завантаження
Посилання
Goodway, J.D., Ozmun, J.C., & Gallahue, D.L. (2019). Understanding motor development: Infants, children, adolescents, adults (8th ed.). Jones & Bartlett Learning.
Malina, R.M., Bouchard, C., & Bar-Or, O. (2004). Growth, maturation, and physical activity (2nd ed.). Human Kinetics.
Lubans, D.R., Morgan, P.J., Cliff, D.P., Barnett, L.M., & Okely, A.D. (2010). Fundamental movement skills in children and adolescents: Review of associated health benefits. Sports Medicine, 40(12), 1019–1035. https://doi.org/10.2165/11536850-000000000-00000
Piotrowski, T., Makaruk, H., Tekień, E., Feleszko, W., Kołodziej, M., Albrecht, K., Grela, K., Makuch, R., Werner, B., & Gąsior, J.S. (2025). Fundamental movement/motor skills as an important component of physical literacy and bridge to physical activity: A scoping review. Children, 12(10), 1406. https://doi.org/10.3390/children12101406
Stodden, D.F., Goodway, J.D., Langendorfer, S.J., Roberton, M.A., Rudisill, M.E., Garcia, C., & García, L.E. (2008). A developmental perspective on the role of motor skill competence in physical activity: An emergent relationship. Quest, 60(2), 290–306. https://doi.org/10.1080/00336297.2008.10483582
Fisher, A., Reilly, J.J., Kelly, L.A., Montgomery, C., Williamson, A., Paton, J.Y., & Grant, S. (2005). Fundamental movement skills and habitual physical activity in young children. Medicine & Science in Sports & Exercise, 37(4), 684–688. https://doi.org/10.1249/01.MSS.0000159138.48107.7D
Williams, H.G., Pfeiffer, K.A., O’Neill, J.R., Dowda, M., McIver, K.L., Brown, W.H., & Pate, R.R. (2008). Motor skill performance and physical activity in preschool children. Obesity, 16(6), 1421–1426. https://doi.org/10.1038/oby.2008.214
Logan, S.W., Robinson, L.E., Wilson, A.E., & Lucas, W.A. (2012). Getting the fundamentals of movement: A meta-analysis of the effectiveness of motor skill interventions in children. Child: Care, Health and Development, 38(3), 305–315. https://doi.org/10.1111/j.1365-2214.2011.01307.x
Mulvey, K.L., Taunton, S., Pennell, A., & Brian, A. (2018). Head, toes, knees, SKIP! Improving preschool children’s executive function through a motor competence intervention. Journal of Sport and Exercise Psychology, 40(5), 233–239. https://doi.org/10.1123/jsep.2018-0007
Navarro-Patón, R., Canosa-Pasantes, F., Mecías-Calvo, M., & Arufe-Giráldez, V. (2024). Is it possible to improve motor competence through a structured balance bike program in preschool children aged 3 to 6 years?. Sports, 12(3), 83. https://doi.org/10.3390/sports12030083
Palmer, K.K., Chinn, K.M., & Robinson, L.E. (2019). The effect of the CHAMP intervention on fundamental motor skills and outdoor physical activity in preschoolers. Journal of Sport and Health Science, 8(2), 98–105. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2018.12.003
Strotmeyer, A., Kehne, M., & Herrmann, C. (2021). Effects of an intervention for promoting basic motor competencies in middle childhood. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(14), 7343. https://doi.org/10.3390/ijerph18147343
Kojić, F., Arsenijević, R., Grujić, G., Toskić, L., & Šimenko, J. (2024). Effects of structured physical activity on motor fitness in preschool children. Children, 11(4), 433. https://doi.org/10.3390/children11040433
Ren, F., Zhao, X., Qu, S., & Song, W. (2026). Effects of different types of structured physical activity courses on gross motor development in preschool children: A 12-week comparative intervention study. BMC Public Health, 26(1), 19. https://doi.org/10.1186/s12889-025-25727-0
Staiano, A.E., Newton, R.L., Beyl, R.A., Kracht, C.L., Hendrick, C.A., Viverito, M., & Webster, E.K. (2022). mHealth intervention for motor skills: A randomized controlled trial. Pediatrics, 149(5), e2021053362. https://doi.org/10.1542/peds.2021-053362
Tortella, P., Haga, M., Lorås, H., Fumagalli, G.F., & Sigmundsson, H. (2022). Effects of free play and partly structured playground activity on motor competence in preschool children: A pragmatic comparison trial. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(13), 7652. https://doi.org/10.3390/ijerph19137652
Başarır, B., Canlı, U., Şendil, A.M., Alexe, C.I., Tomozei, R.A., Alexe, D.I., & Burchel, L.O. (2025). Effects of coordination-based training on preschool children’s physical fitness, motor competence and inhibition control. BMC Pediatrics, 25(1), 539. https://doi.org/10.1186/s12887-025-05897-x
Şendil, A.M., Canlı, U., Sheeha, B.B., Alkhamees, N.H., Batrakoulis, A., & Al-Mhanna, S.B. (2024). The effects of structured coordinative exercise protocol on physical fitness, motor competence and inhibitory control in preschool children. Scientific Reports, 14(1), 28462. https://doi.org/10.1038/s41598-024-79811-3
Choudhary, P.K., Dubey, S., Rawat, B., Kumar, S., Pratap, B., Bangari, D., Kumar, S., Prasad, S., & Kaunteya, D.S. (2024). Assessing strength effort in pre-adolescent girls: Insights into effort accuracy at different strength thresholds. Physical Education Theory and Methodology, 24(6), 873–880. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.03
Ivashchenko, O.V., Nosko, M.O., Cieślicka, M., & Malyshev, D.A. (2019). Motor abilities: Peculiarities of strength effort assessment in boys aged 11–13. Physical Education Theory and Methodology, 19(1), 37–43. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.1.05
Wilson, P.H., Ruddock, S., Smits-Engelsman, B., Polatajko, H., & Blank, R. (2013). Understanding performance deficits in developmental coordination disorder: A meta-analysis of recent research. Developmental Medicine & Child Neurology, 55(3), 217–228. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2012.04436.x
Yu, J., Sit, C.H.P., Capio, C.M., Burnett, A., Ha, A.S.C., & Huang, W.Y.J. (2016). Fundamental movement skills proficiency in children with developmental coordination disorder: Does physical self-concept matter?. Disability and Rehabilitation, 38(1), 45–51. https://doi.org/10.3109/09638288.2015.1014067
Al Attar, W.S.A., Bizzini, M., Alzahrani, H., Alarifi, S., Ghulam, H., Alyami, M., Alzhrani, M., & Sanders, R.H. (2023). The FIFA 11+ Kids injury prevention program reduces injury rates among male children soccer players: A clustered randomized controlled trial. Sports Health: A Multidisciplinary Approach, 15(3), 397–409. https://doi.org/10.1177/19417381221109224
Choudhary, P.K., & Dubey, S. (2024). Physiological effects of Zumba exercise on male college students: An intervention study. Physical Education Theory and Methodology, 24(3), 404–410. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.08
Choudhary, S., & Choudhary, P.K. (2025). Effects of a 12-week extracurricular resistance training program on physical fitness parameters in adolescents: A controlled quasi-experimental study. Physical Culture, Recreation and Rehabilitation, 4(2), 90–101. https://doi.org/10.15561/physcult.2025.0204
Joschtel, B., Gomersall, S.R., Tweedy, S., Petsky, H., Chang, A.B., & Trost, S.G. (2022). Effects of a therapeutic exercise program in children with non-cystic fibrosis bronchiectasis: A pilot randomized controlled trial. Frontiers in Pediatrics, 10, 953429. https://doi.org/10.3389/fped.2022.953429
Kumar, S., Rajpoot, Y.S., Sahu, K.K., Pratap, B., Choudhary, S., Choudhary, P.K., & Hooda, N. (2025). Assessing the impact of gender and body mass index on motor competence: A cross-sectional analysis of children. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 29(3), 172–185. https://doi.org/10.15561/26649837.2025.0303
Saha, S., İlbak, İ., Abdi, E., Deutsch, J., Katanić, B., Choudhary, S., Choudhary, P.K., de Souza, L.N., da Silva Júnior, R.R., & Tornóczky, G.J. (2026). How do students learn to move? A systematic review of collaborative and game-based pedagogies in physical education. Frontiers in Sports and Active Living, 8, 1830716. https://doi.org/10.3389/fspor.2026.1830716
Mačak, D., Popović, B., Babić, N., Cadenas-Sanchez, C., Madić, D.M., & Trajković, N. (2022). The effects of daily physical activity intervention on physical fitness in preschool children. Journal of Sports Sciences, 40(2), 146–155. https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1978250
Navarro-Patón, R., Martín-Ayala, J.L., Martí González, M., Hernández, A., & Mecías-Calvo, M. (2021). Effect of a 6-week physical education intervention on motor competence in pre-school children with developmental coordination disorder. Journal of Clinical Medicine, 10(9), 1936. https://doi.org/10.3390/jcm10091936
Navarro-Patón, R., Brito-Ballester, J., Pueyo Villa, S., Anaya, V., & Mecías-Calvo, M. (2021). Changes in motor competence after a brief physical education intervention program in 4- and 5-year-old preschool children. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(9), 4988. https://doi.org/10.3390/ijerph18094988
Serbetar, I., Loftesnes, J.M., & Mamen, A. (2019). Reliability and structural validity of the Movement Assessment Battery for Children-2 in Croatian preschool children. Sports, 7(12), 248. https://doi.org/10.3390/sports7120248
Wang, T.N., Tseng, M.H., Wilson, B.N., & Hu, F.C. (2009). Functional performance of children with developmental coordination disorder at home and at school. Developmental Medicine & Child Neurology, 51(10), 817–825. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2009.03271.x
Smits-Engelsman, B., Vinçon, S., Blank, R., Quadrado, V.H., Polatajko, H., & Wilson, P.H. (2018). Evaluating the evidence for motor-based interventions in developmental coordination disorder: A systematic review and meta-analysis. Research in Developmental Disabilities, 74, 72–102. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2018.01.002
Thornton, A., Licari, M., Reid, S., Armstrong, J., Fallows, R., & Elliott, C. (2016). Cognitive Orientation to (Daily) Occupational Performance intervention leads to improvements in impairments, activity and participation in children with developmental coordination disorder. Disability and Rehabilitation, 38(10), 979–986. https://doi.org/10.3109/09638288.2015.1070298
Yu, J.J., Burnett, A.F., & Sit, C.H. (2018). Motor skill interventions in children with developmental coordination disorder: A systematic review and meta-analysis. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 99(10), 2076–2099. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2017.12.009
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Hilmainur Syampurma, Ganesh Shanker Pandey, Bharat Prasad, Ishu Verma, Megha Sahu, Manoj Sahu, Kamal Dhoni, Deepak Bangari, Yuni Astuti
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
