Вплив тренувального навантаження та часу відновлення на нервово-м'язову працездатність елітних юних футболістів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.4.11Ключові слова:
нервово-м’язова втома, стрибок із контррухом, тренувальне навантаження, співвідношення гострого й хронічного тренувального навантаження, юні футболісти, відновленняАнотація
Актуальність. Управління тренувальним навантаженням і відновленням у молодих елітних футболістів є важливим завданням для оптимізації спортивної результативності при одночасному обмеженні ризику розвитку нервово-м’язової втоми. Вертикальний стрибок із контррухом (VJM) залишається пріоритетним показником нервово-м’язового стану, однак кінетика відновлення після мікроциклів контрастної інтенсивності у юних спортсменів досі недостатньо вивчена.
Мета. Дослідити вплив тренувального навантаження та часу відновлення на нервово-м’язову працездатність шляхом аналізу модулюючого впливу типу мікроциклу, вікової категорії та співвідношення гострого й хронічного тренувального навантаження (ACWR).
Матеріали та методи. У шестимісячному лонгітюдному дослідженні взяли участь 75 елітних футболістів чоловічої статі (U16–U18). Протокол передбачав оцінювання стрибка з контррухом (CMJ) до, а також через 24 год і 48 год після мікроциклів помірної та високої інтенсивності. Для аналізу основних ефектів і взаємодій використовували лінійні змішані моделі.
Результати. Виявлено статистично значущі ефекти типу мікроциклу (F = 69.93, p < 0.001), часу вимірювання (F = 374.48, p < 0.001) та ACWR (F = 7.41, p = 0.007). Мікроцикли високої інтенсивності спричиняли більш виражене зниження показників CMJ через 24 год (β = -1.072, p < 0.001), після чого через 48 год спостерігалося часткове відновлення. Встановлено сильний кореляційний зв’язок між ACWR і змінами показників CMJ через 24 год (r = -0.766, p < 0.001).
Висновок. Через 24 год після мікроциклу існує критичне «вікно» нервово-м’язової втоми, яке модулюється інтенсивністю тренувального навантаження та контекстом тренувального навантаження, що підтверджує доцільність систематичного моніторингу нервово-м’язового стану після мікроциклів високої інтенсивності.
Завантаження
Посилання
West, S.W., Clubb, J., Torres-Ronda, L., Howells, D., Leng, E., Vescovi, J.D., Carmody, S., Posthumus, M., Dalen-Lorentsen, T., & Windt, J. (2021). More than a metric: How training load is used in elite sport for athlete management. International Journal of Sports Medicine, 42(4), 300–306. https://doi.org/10.1055/a-1268-8791 DOI: https://doi.org/10.1055/a-1268-8791
Malone, S., Owen, A., Newton, M., Mendes, B., Collins, K.D., & Gabbett, T.J. (2017). The acute:chonic workload ratio in relation to injury risk in professional soccer. Journal of Science and Medicine in Sport, 20(6), 561–565. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2016.10.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2016.10.014
Evans, D.A., Jackson, D.T., Kelly, A.L., Williams, C.A., McAuley, A.B.T., Knapman, H., & Morgan, P.T. (2022). Monitoring postmatch fatigue during a competitive season in elite youth soccer players. Journal of Athletic Training, 57(2), 184–190. https://doi.org/10.4085/1062-6050-0245.21 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-0245.21
García-Santamaría, A., Abelairas-Gómez, C., Carrera, S., Padrón-Cabo, A., & Rey, E. (2024). Effects of maturation on myotonometric parameters and their predictors of athletic performance in elite youth soccer players. Scientific Reports, 14, Article 12287. https://doi.org/10.1038/s41598-024-63224-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-63224-3
Wenger, M., & Csapo, R. (2025). The relative age effect and the relationship between biological maturity and athletic performance in Austrian elite youth soccer players. Frontiers in Sports and Active Living, 7, Article 1583880. https://doi.org/10.3389/fspor.2025.1583880 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2025.1583880
Gundersen, H., Riiser, A., Algrøy, E., Vestbøstad, M., Sæterbakken, A.H., Clemm, H.H., Grendstad, H., Hafstad, A., Kristoffersen, M., & Rygh, C.B. (2022). Associations between biological maturity level, match locomotion, and physical capacities in youth male soccer players. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 32(11), 1592–1601. https://doi.org/10.1111/sms.14225 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.14225
Hannon, M.P., Coleman, N.M., Parker, L.J.F., McKeown, J., Unnithan, V.B., Close, G.L., Drust, B., & Morton, J.P. (2021). Seasonal training and match load and micro-cycle periodization in male Premier League academy soccer players. Journal of Sports Sciences, 39(16), 1838–1849. https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1899610 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1899610
Gathercole, R.J., Stellingwerff, T., & Sporer, B.C. (2015). Effect of acute fatigue and training adaptation on countermovement jump performance in elite snowboard cross athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 29(1), 37–46. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000622 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000622
Silva, R., Clemente, F.M., González-Fernández, F.T., Bernardo, A., & Ardigò, L.P. (2021). Weekly variations of short-duration maximal jumping performance in soccer players: Exploring relationships with accumulated training load and match demands. Frontiers in Physiology, 12, Article 690353. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.690353 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.690353
Falces-Prieto, M., González-Fernández, F.T., García-Delgado, G., Silva, R., Nobari, H., & Clemente, F.M. (2022). Relationship between sprint, jump, dynamic balance with the change of direction on young soccer players’ performance. Scientific Reports, 12, Article 12272. https://doi.org/10.1038/s41598-022-16558-9 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-16558-9
Muñoz-Gracia, J.L., Alentorn-Geli, E., Casals, M., Hewett, T.E., & Baiget, E. (2025). Assessment methods of sport-induced neuromuscular fatigue: A scoping review. International Journal of Sports Physical Therapy, 20(7), 943–962. https://doi.org/10.26603/001c.141230 DOI: https://doi.org/10.26603/001c.141230
Akyildiz, Z., Ocak, Y., Clemente, F.M., Birgonul, Y., Günay, M., & Nobari, H. (2022). Monitoring the post-match neuromuscular fatigue of young Turkish football players. Scientific Reports, 12, Article 13835. https://doi.org/10.1038/s41598-022-17831-7 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-17831-7
Clemente, F.M., Afonso, J., Trybulski, R., Beato, M., Sanchez, J.S., Mroczek, D., Grzywacz, T., Sawicki, P., & González-Fernández, F.T. (2025). Acute and residual physical fatigue, along with recovery time following sided games: A scoping review and evidence gap map focusing on methodological aspects. Journal of Sports Science and Medicine, 24(4), 779–800. https://doi.org/10.52082/jssm.2025.779 DOI: https://doi.org/10.52082/jssm.2025.779
Martin-Garetxana, I., Ayala, F., De Ste Croix, M., Larruskain, J., Lekue, J., & Hughes, J. (2024). Unlocking male youth soccer players’ peak performance potential: Exploring the impact of maturation, age, and physical demands on neuromuscular injury risk and recovery following competitive matchplay. Youth, 4(3), 1287–1304. https://doi.org/10.3390/youth4030081 DOI: https://doi.org/10.3390/youth4030081
Benson, L.C., Räisänen, A.M., Volkova, V.G., Pasanen, K., & Emery, C.A. (2020). Workload a-WEAR-ness: Monitoring workload in team sports with wearable technology: A scoping review. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 50(10), 549–563. https://doi.org/10.2519/jospt.2020.9753 DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.2020.9753
Bowen, L., Gross, A.S., Gimpel, M., & Li, F.X. (2017). Accumulated workloads and the acute:chronic workload ratio relate to injury risk in elite youth football players. British Journal of Sports Medicine, 51(5), 452–459. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095820 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095820
Wiewelhove, T., Schneider, C., Kellmann, M., Pfeiffer, M., Meyer, T., & Ferrauti, A. (2024). Recovery management in sport: Overview and outcomes of a nine-year multicenter research program. International Journal of Sports Science & Coaching, 19(3), 1223–1233. https://doi.org/10.1177/17479541241227527 DOI: https://doi.org/10.1177/17479541241227527
Connolly, D.R., Stolp, S., Gualtieri, A., Ferrari Bravo, D., Sassi, R., Rampinini, E., & Coutts, A.J. (2024). How do young soccer players train? A 5-year analysis of weekly training load and its variability between age groups in an elite youth academy. Journal of Strength and Conditioning Research, 38(8), e423–e429. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004813 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004813
Monasterio, X., Gil, S.M., Bidaurrazaga-Letona, I., Cumming, S.P., Malina, R.M., Williams, S., Lekue, J.A., Santisteban, J.M., Diaz-Beitia, G., & Larruskain, J. (2024). Estimating maturity status in elite youth soccer players: Evaluation of methods. Medicine & Science in Sports & Exercise, 56(6), 1124–1133. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000003405 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000003405
Pueo, B., Penichet-Tomás, A., & Jiménez-Olmedo, J.M. (2020). Reliability and validity of the Chronojump open-source jump mat system. Biology of Sport, 37(3), 255–259. https://doi.org/10.5114/biolsport.2020.95636 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2020.95636
Foster, C., Florhaug, J.A., Franklin, J., Gottschall, L., Hrovatin, L.A., Parker, S., Doleshal, P., & Dodge, C. (2001). A new approach to monitoring exercise training. Journal of Strength and Conditioning Research, 15(1), 109–115. https://doi.org/10.1519/00124278-200102000-00019 DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200102000-00019
Impellizzeri, F.M., Menaspà, P., Coutts, A.J., Kalkhoven, J., & Menaspà, M.J. (2020). Training load and its role in injury prevention, Part I: Back to the future. Journal of Athletic Training, 55(9), 885–892. https://doi.org/10.4085/1062-6050-500-19 DOI: https://doi.org/10.4085/1062-6050-500-19
Akyildiz, Z., Alvurdu, S., Ceylan, H.I., & Clemente, F.M. (2024). Validity and reliability of 10 Hz GPS sensor for measuring distance and maximal speed in soccer: Possible differences of unit positioning. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part P: Journal of Sports Engineering and Technology, 238(3), 215–225. https://doi.org/10.1177/17543371221098888 DOI: https://doi.org/10.1177/17543371221098888
Kielė, D., & Solianik, R. (2023). Four-week application of kinesiotaping improves proprioception, strength, and balance in individuals with complete anterior cruciate ligament rupture. Journal of Strength and Conditioning Research, 37(1), 213–219. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004245 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004245
Pinelli, S., Mandorino, M., Fantozzi, S., & Lacome, M. (2025). Exploring the relationship between the acute:chronic workload ratio and running parameters in elite football athletes. Applied Sciences, 15(3), Article 1659. https://doi.org/10.3390/app15031659 DOI: https://doi.org/10.3390/app15031659
Qin, W., Li, R., & Chen, L. (2025). Acute to chronic workload ratio for predicting sports injury risk: A systematic review and meta-analysis. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 17, Article 285. https://doi.org/10.1186/s13102-025-01332-x DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-025-01332-x
Field, A., Harper, L.D., Chrismas, B.C.R., Fowler, P.M., McCall, A., Paul, D.J., Chamari, K., & Taylor, L. (2021). The use of recovery strategies in professional soccer: A worldwide survey. International Journal of Sports Physiology and Performance, 16(12), 1804–1815. https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0799 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0799
Nobari, H., Alijanpour, N., Martins, A.D., & Oliveira, R. (2022). Acute and chronic workload ratios of perceived exertion, global positioning system, and running-based variables between starters and non-starters: A male professional team study. Frontiers in Psychology, 13, Article 860888. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.860888 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.860888
Gualtieri, A., Rampinini, E., Dello Iacono, A., & Beato, M. (2023). High-speed running and sprinting in professional adult soccer: Current thresholds definition, match demands and training strategies. A systematic review. Frontiers in Sports and Active Living, 5, Article 1116293. https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1116293 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1116293
Morán-Navarro, R., Pérez, C.E., Mora-Rodríguez, R., de la Cruz-Sánchez, E., González-Badillo, J.J., Sánchez-Medina, L., & Pallarés, J.G. (2017). Time course of recovery following resistance training leading or not to failure. European Journal of Applied Physiology, 117(12), 2387–2399. https://doi.org/10.1007/s00421-017-3725-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-017-3725-7
Gabbett, T.J., Hulin, B.T., Blanch, P., & Whiteley, R. (2016). High training workloads alone do not cause sports injuries: How you get there is the real issue. British Journal of Sports Medicine, 50(8), 444–445. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095567 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095567
Stapleton, D.T., Boergers, R.J., Rodriguez, J., Green, G., Johnson, K., Williams, P., Leelum, N., Jackson, L., & Vallorosi, J. (2021). The relationship between functional movement, dynamic stability, and athletic performance assessments in baseball and softball athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 35(Suppl. 12), S42–S50. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003781 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003781
Impellizzeri, F.M., Marcora, S.M., & Coutts, A.J. (2019). Internal and external training load: 15 years on. International Journal of Sports Physiology and Performance, 14(2), 270–273. https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0935 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0935
Moore, I.S. (2016). Is there an economical running technique? A review of modifiable biomechanical factors affecting running economy. Sports Medicine, 46(6), 793–807. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0474-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0474-4
Katare, P.B., Dalmau-Fernández, A., Mengeste, A.M., Hamarsland, H., Ellefsen, S., Bakke, H.G., Kase, E.T., Thoresen, G.H., & Rustan, A.C. (2022). Energy metabolism in skeletal muscle cells from donors with different body mass index. Frontiers in Physiology, 13, Article 982842. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.982842 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2022.982842
Birat, A., Bourdier, P., Piponnier, E., Blazevich, A.J., Maciejewski, H., Duché, P., & Ratel, S. (2018). Metabolic and fatigue profiles are comparable between prepubertal children and well-trained adult endurance athletes. Frontiers in Physiology, 9, Article 387. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00387 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00387
Clavel, P., Tiollier, E., Leduc, C., Fabre, M., Lacome, M., & Buchheit, M. (2022). Concurrent validity of a continuous glucose-monitoring system at rest and during and following a high-intensity interval training session. International Journal of Sports Physiology and Performance, 17(4), 627–633. https://doi.org/10.1123/ijspp.2021-0222 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2021-0222
Abbott, W., Williams, S., Brickley, G., & Smeeton, N.J. (2019). Effects of bio-banding upon physical and technical performance during soccer competition: A preliminary analysis. Sports, 7(8), Article 193. https://doi.org/10.3390/sports7080193 DOI: https://doi.org/10.3390/sports7080193
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Walid Bouzid, Carla Lourenço, Khalaf Waleed Khalaf Diabat, Omar Ben Rakaa, Aziz Chokri, Aziz Eloirdi, Mohamed Barkaoui
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
