Вплив пліометричного тренування та його поєднання з тренуванням м’язів кору на вегетативну регуляцію та оксигенацію м’язів під час виконання силових вправ із інкрементальним навантаженням у студентів-спортсменів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.17Ключові слова:
пліометричне тренування, стабільність кору, варіабельність серцевого ритму, оксигенація м’язів, ближня інфрачервона спектроскопія, силові вправи, вегетативна регуляціяАнотація
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті порівняти вплив пліометричного тренування (ПТ) та його поєднання з тренуванням м’язів кору (ПТ+КТ) на регуляцію вегетативної нервової системи та локальну оксигенацію м’язів під час виконання силових вправ у студентів-спортсменів. Зокрема, було вивчено зміни варіабельності серцевого ритму (ВСР), сатурації кисню в м’язах (SmO₂) та показників результативності після 10-тижневої інтервенції.
Матеріали і методи. Проведено тригрупове рандомізоване контрольоване дослідження в паралельних групах із засліпленням оцінювача, у якому взяли участь 45 студентів-спортсменів (вік: 19–24 роки), які займаються волейболом, футболом та баскетболом. Учасників розподілили за методом рандомізації до групи ПТ (n = 15), групи ПТ+КТ (n = 15) або контрольної групи (КОН; n = 15). Група ПТ виконувала прогресивні пліометричні вправи, тоді як група ПТ+КТ виконувала ідентичне пліометричне тренування, доповнене структурованими вправами для м’язів кору, із частотою три заняття на тиждень протягом 10 тижнів. Група КОН продовжувала лише специфічне для конкретного виду спорту тренування. Первинні показники включали індекси ВСР у стані спокою та після фізичного навантаження (RMSSD, SDNN, потужність у діапазоні високих частот, співвідношення LF/HF), а також SmO₂, виміряну за допомогою ближньої інфрачервоної спектроскопії під час присідань зі штангою на плечах із інкрементальним навантаженням на рівні 60%, 70% та 80% від 1-ПМ. Вторинні показники включали максимальну силу, результативність стрибків, рівень лактату в крові та суб’єктивне сприйняте навантаження.
Результати. Сорок два учасники повністю завершили дослідження. У групах ПТ та ПТ+КТ спостерігалося значніше покращення показників 1-ПМ у присіданнях зі штангою на плечах порівняно з групою КОН (P < .001). Група ПТ+КТ продемонструвала вищі темпи зростання індексу RMSSD у стані спокою порівняно з групою ПТ (P = .008) та групою КОН (P < .001). Під час високоінтенсивних вправ (80% від 1-ПМ) рівень SmO₂ був значно вищим у групі ПТ+КТ, ніж в обох групах ПТ та КОН (P ≤ .01). Потужність високих частот (HF) після виконання вправ краще зберігалася в групі ПТ+КТ, ніж у КОН (P = .003). Крім того, показники стрибка з контррухом продемонстрували суттєвіший приріст у групі ПТ+КТ, ніж у ПТ (P = .04) та КОН (P < .001), при цьому статистично значущих відмінностей у рівнях лактату в крові або показниках рейтингу сприйнятого навантаження (RPE) виявлено не було.
Висновки. Отримані результати підтверджують, що поєднання пліометричного тренування з методикою тренувань м’язів кору забезпечує значніше поліпшення показників вегетативної регуляції та оксигенації м’язів порівняно з виключним застосуванням пліометрики, що обґрунтовує інтеграцію зазначеного методу у програми кондиційного тренування на основі силових вправ з метою покращення фізіологічної адаптації та підвищення результативності.
Завантаження
Посилання
Zhang, F., Liu, Y., Liu, J., Yeremenko, O., & Shi, L. (2026). The effects of plyometric training on physical fitness in adolescent team sports: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Physiology, 17, 1760239. https://doi.org/10.3389/fphys.2026.1760239 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2026.1760239
Markovic, G., & Mikulic, P. (2010). Neuro-musculoskeletal and performance adaptations to lower-extremity plyometric training. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 40(10), 859–895. https://doi.org/10.2165/11318370-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11318370-000000000-00000
Moran, J., Vali, N., Sand, A., Beato, M., Hammami, R., Ramirez-Campillo, R., Chaabene, H., & Sandercock, G. (2024). Effect of vertical, horizontal, and combined plyometric training on jump, sprint and change of direction performance in male soccer players. PLOS ONE, 19(5), e0295786. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0295786 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0295786
Ramirez-Campillo, R., Álvarez, C., García-Hermoso, A., Ramírez-Vélez, R., Gentil, P., Asadi, A., Chaabene, H., Moran, J., Meylan, C., García-de-Alcaraz, A., Sanchez-Sanchez, J., Nakamura, F. Y., Granacher, U., Kraemer, W., & Izquierdo, M. (2018). Methodological Characteristics and Future Directions for Plyometric Jump Training Research: A Scoping Review. Sports Medicine, 48(5), 1059–1081. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0870-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-018-0870-z
Sun, J., Sun, J., Shaharudin, S., & Zhang, Q. (2025). Effects of plyometrics training on lower limb strength, power, agility, and body composition in athletically trained adults: Systematic review and meta-analysis. Scientific Reports, 15(1), 34146. https://doi.org/10.1038/s41598-025-10652-4 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-10652-4
Cormie, P., McGuigan, M. R., & Newton, R. U. (2011). Developing Maximal Neuromuscular Power: Part 2 – Training Considerations for Improving Maximal Power Production. Sports Medicine, 41(2), 125–146. https://doi.org/10.2165/11538500-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11538500-000000000-00000
Suchomel, T. J., Nimphius, S., & Stone, M. H. (2016). The Importance of Muscular Strength in Athletic Performance. Sports Medicine, 46(10), 1419–1449. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0486-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0486-0
Kibler, W. B., Press, J., & Sciascia, A. (2006). The role of core stability in athletic function. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 36(3), 189–198. https://doi.org/10.2165/00007256-200636030-00001 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200636030-00001
Hibbs, A. E., Thompson, K. G., French, D., Wrigley, A., & Spears, I. (2008). Optimizing Performance by Improving Core Stability and Core Strength. Sports Medicine, 38(12), 995–1008. https://doi.org/10.2165/00007256-200838120-00004 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200838120-00004
Reed, C. A., Ford, K. R., Myer, G. D., & Hewett, T. E. (2012). The Effects of Isolated and Integrated ‘Core Stability’ Training on Athletic Performance Measures: A Systematic Review. Sports Medicine, 42(8), 697–706. https://doi.org/10.1007/BF03262289 DOI: https://doi.org/10.1007/BF03262289
Yu, T., Xu, Y., Zhang, Z., Sun, Y., Zhong, J., & Ding, C. (2025). The impact of core training on overall athletic performance in different sports: A comprehensive meta-analysis. BMC Sports Science, Medicine & Rehabilitation, 17(1), 112. https://doi.org/10.1186/s13102-025-01159-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-025-01159-6
Cabrejas, C., Solana-Tramunt, M., Morales, J., Nieto, A., Bofill, A., Carballeira, E., & Pierantozzi, E. (2023). The Effects of an Eight-Week Integrated Functional Core and Plyometric Training Program on Young Rhythmic Gymnasts’ Explosive Strength. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(2), 1041. https://doi.org/10.3390/ijerph20021041 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20021041
Prieske, O., Muehlbauer, T., & Granacher, U. (2016). The Role of Trunk Muscle Strength for Physical Fitness and Athletic Performance in Trained Individuals: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Medicine, 46(3), 401–419. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0426-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0426-4
Benjamim, C. J. R., Monteiro, L. R. L., Pontes, Y. M. D. M., Silva, A. A. M. D., Souza, T. K. M. D., Valenti, V. E., Garner, D. M., & Cavalcante, T. C. F. (2021). Caffeine slows heart rate autonomic recovery following strength exercise in healthy subjects. Revista Portuguesa de Cardiologia, 40(6), 399–406. https://doi.org/10.1016/j.repc.2020.07.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.repc.2020.07.015
Leng, B., Huang, H., & Zhang, C. (2024). Effects of coffee intake on skeletal muscle microvascular reactivity at rest and oxygen extraction during exercise: A randomized cross-over trial. Journal of the International Society of Sports Nutrition, 21(1), 2409673. https://doi.org/10.1080/15502783.2024.2409673 DOI: https://doi.org/10.1080/15502783.2024.2409673
Ruiz-Moreno, C., Gutiérrez-Hellín, J., Lara, B., & Del Coso, J. (2022). Effect of caffeine on muscle oxygen saturation during short-term all-out exercise: A double-blind randomized crossover study. European Journal of Nutrition, 61(6), 3109–3117. https://doi.org/10.1007/s00394-022-02875-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00394-022-02875-2
Addleman, J. S., Lackey, N. S., DeBlauw, J. A., & Hajduczok, A. G. (2024). Heart Rate Variability Applications in Strength and Conditioning: A Narrative Review. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 9(2), 93. https://doi.org/10.3390/jfmk9020093 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk9020093
Buchheit, M. (2014). Monitoring training status with HR measures: Do all roads lead to Rome? Frontiers in Physiology, 5. https://doi.org/10.3389/fphys.2014.00073 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2014.00073
Zhang, W., Bi, S., & Luo, L. (2025). The impact of long-term exercise intervention on heart rate variability indices: A systematic meta-analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 12, 1364905. https://doi.org/10.3389/fcvm.2025.1364905 DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2025.1364905
Yang, F., Ma, Y., Liang, S., Shi, Y., & Wang, C. (2024). Effect of Exercise Modality on Heart Rate Variability in Adults: A Systematic Review and Network Meta-Analysis. Reviews in Cardiovascular Medicine, 25(1), 9. https://doi.org/10.31083/j.rcm2501009 DOI: https://doi.org/10.31083/j.rcm2501009
Boushel, R., & Piantadosi, C. A. (2000). Near‐infrared spectroscopy for monitoring muscle oxygenation. Acta Physiologica Scandinavica, 168(4), 615–622. https://doi.org/10.1046/j.1365-201x.2000.00713.x DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-201x.2000.00713.x
Tuesta, M., Yáñez-Sepúlveda, R., Verdugo-Marchese, H., Mateluna, C., & Alvear-Ordenes, I. (2022). Near-Infrared Spectroscopy Used to Assess Physiological Muscle Adaptations in Exercise Clinical Trials: A Systematic Review. Biology, 11(7), 1073. https://doi.org/10.3390/biology11071073 DOI: https://doi.org/10.3390/biology11071073
Perrey, S., Quaresima, V., & Ferrari, M. (2024). Muscle Oximetry in Sports Science: An Updated Systematic Review. Sports Medicine, 54(4), 975–996. https://doi.org/10.1007/s40279-023-01987-x DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-023-01987-x
Baker, J. S., McCormick, M. C., & Robergs, R. A. (2010). Interaction among Skeletal Muscle Metabolic Energy Systems during Intense Exercise. Journal of Nutrition and Metabolism, 2010, 1–13. https://doi.org/10.1155/2010/905612 DOI: https://doi.org/10.1155/2010/905612
Pelka, E. Z., Davis, B. R., & McDaniel, J. (2024). Sourcebook update: Using near-infrared spectroscopy to assess skeletal muscle oxygen uptake. Advances in Physiology Education, 48(3), 566–572. https://doi.org/10.1152/advan.00047.2024 DOI: https://doi.org/10.1152/advan.00047.2024
World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. (2013). JAMA, 310(20), 2191. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
Shapiro, S. S., & Wilk, M. B. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika, 52(3–4), 591–611. https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591 DOI: https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591
Field, A. (2013). Discovering statistics using IBM SPSS statistics: And sex and drugs and rock “n” roll (4th edition). Sage.
Armstrong, R. A. (2014). When to use the Bonferroni correction. Ophthalmic and Physiological Optics, 34(5), 502–508. https://doi.org/10.1111/opo.12131 DOI: https://doi.org/10.1111/opo.12131
Girden, E. R. (1992). ANOVA: Repeated measures. Sage Publications. DOI: https://doi.org/10.4135/9781412983419
Kruskal, W. H., & Wallis, W. A. (1952). Use of Ranks in One-Criterion Variance Analysis. Journal of the American Statistical Association, 47(260), 583–621. https://doi.org/10.1080/01621459.1952.10483441 DOI: https://doi.org/10.1080/01621459.1952.10483441
Cohen, J. (2013). Statistical Power Analysis for the Behavioral Sciences (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203771587 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203771587
Kassambara, A. (2023). Rstatix: Pipe-Friendly Framework for Basic Statistical Tests. R package version 0.7.2. [Computer software]. https://rpkgs.datanovia.com/rstatix/
Nobrega, A. C. L., O’Leary, D., Silva, B. M., Marongiu, E., Piepoli, M. F., & Crisafulli, A. (2014). Neural Regulation of Cardiovascular Response to Exercise: Role of Central Command and Peripheral Afferents. BioMed Research International, 2014, 1–20. https://doi.org/10.1155/2014/478965 DOI: https://doi.org/10.1155/2014/478965
Shaffer, F., & Ginsberg, J. P. (2017). An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Frontiers in Public Health, 5, 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258
Salem, A., Ammar, A., Kerkeni, M., Boujelbane, M., Uyar, A. M., Köbel, L. M., Selvaraj, S., Zare, R., Heinrich, K. M., Jahrami, H., Tounsi, S., Grosso, G., Zmijewski, P., Schöllhorn, W., Trabelsi, K., & Chtourou, H. (2025). Acute effects of beetroot juice vs. Creatine supplementation on maximal strength, autonomic regulation, and muscle oxygenation during incremental resistance exercise. Biology of Sport, 42(4), 241–259. https://doi.org/10.5114/biolsport.2025.151658 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2025.151658
Jones, A. M., Thompson, C., Wylie, L. J., & Vanhatalo, A. (2018). Dietary Nitrate and Physical Performance. Annual Review of Nutrition, 38(1), 303–328. https://doi.org/10.1146/annurev-nutr-082117-051622 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-nutr-082117-051622
Michael, S., Graham, K. S., & Davis, G. M. (2017). Cardiac Autonomic Responses during Exercise and Post-exercise Recovery Using Heart Rate Variability and Systolic Time Intervals—A Review. Frontiers in Physiology, 8, 301. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00301 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00301
Staniszewski, M., Tkaczyk, J., Kęska, A., Zybko, P., & Mróz, A. (2024). Effect of rest duration between sets on fatigue and recovery after short intense plyometric exercise. Scientific Reports, 14(1), 15080. https://doi.org/10.1038/s41598-024-66146-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-66146-2
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Dhanasekaran Chandrasekaran, Sundar Raj Narsing Raj, Vedan Shatish Raj Kannan Baba, Kiran Kumar Nagaraj, Uma Palanisamy, Farjana Akter Boby, Yuni Astuti, Josyula Tejaswi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
