Роль спорту у зміцненні психічного здоров’я підлітків
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.07Ключові слова:
підлітки, психічне здоров’я, спорт, фізична активність, зміцнення здоров’яАнотація
Мета. Підлітковий вік, як критичний перехідний етап життя, характеризується біологічними, психологічними та соціальними змінами, що можуть підвищувати вразливість до психічних розладів. Метою цього огляду є інтегративний аналіз ролі спорту та фізичної активності у зміцненні психічного здоров’я підлітків із особливим акцентом на біологічних, психологічних і соціальних механізмах.
Матеріали та методи. Наративний огляд проведено на основі досліджень, відібраних із провідних наукових баз даних, зокрема PubMed, Scopus і Web of Science. До аналізу включалися статті, присвячені підліткам (віком 10–24 роки), фізичній активності або участі у спортивній діяльності, а також показникам психічного здоров’я. Доказову базу аналізували із застосуванням тематичного підходу для виявлення закономірностей, взаємозв’язків і суперечностей між дослідженнями.
Результати. У результаті огляду визначено чотири основні домени: нейробіологічний, психологічний, соціальний і контекстуальний. Загалом отримані дані свідчать, що фізична активність сприяє психічному здоров’ю підлітків через декілька взаємопов’язаних механізмів, зокрема нейробіологічних (наприклад, регуляція нейромедіаторів, таких як серотонін і дофамін), психологічних (наприклад, підвищення самооцінки) і соціальних (наприклад, взаємодія з однолітками). Водночас вираженість і спрямованість цих ефектів значною мірою залежать від контекстуальних і середовищних чинників.
Висновки. Спорт є багатовимірним чинником зміцнення психічного здоров’я у підлітковому віці. Його вплив слід розглядати в межах інтегрованої моделі, у якій біологічні, психологічні та соціальні механізми динамічно взаємодіють. Участь у спортивній діяльності не є універсально корисною, оскільки може мати як позитивні, так і негативні наслідки залежно від якості середовища та рівня змагальності. Подальші дослідження мають бути спрямовані на уточнення причинно-наслідкових механізмів і контекстуальних модераторів, а також на розроблення контекстно чутливих і механізм-орієнтованих втручань.
Завантаження
Посилання
World Health Organization. (2021). Guidelines on mental health promotive and preventive interventions for adolescents: helping adolescents thrive. Executive summary. Geneva: World Health Organization; 2021. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. https://www.who.int/publications/i/item/guidelines-on-mental-health-promotive-and-preventive-interventions-for-adolescents
Organisation for Economic Co-operation and Development. (2025). Mental health promotion and prevention. https://doi.org/10.1787/88bbe914-en DOI: https://doi.org/10.1787/88bbe914-en
World Health Organization. (2024). Mental health atlas 2024. Geneva: World Health Organization; 2025. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. https://www.who.int/publications/i/item/9789240114487
Gallè, F., Grassi, F., Valeriani, F., Albertini, R., Angelillo, S., Caggiano, G., Bargellini, A., Bianco, A., Bianco, L., Dallolio, L., Della Polla, G., Di Giuseppe, G., Gioffrè, M. E., Laganà, P., Licata, F., Liguori, F., Lo Moro, G., Marchesi, I., Martella, M., Masini, A., … Protano, C. (2025). Sleep quality among Italian university students: The UnSleep multicenter study. Annali di Igiene, 37(1), 141–153. https://doi.org/10.7416/ai.2024.2655
CENSIS. (2026). Rapporto sulla salute mentale. https://www.censis.it/sanita-il-benessere-del-cervello-e-della-mente-come-dimensione-essenziale-della-salute/
Merikangas, K. R., He, J. P., Burstein, M., Swanson, S. A., Avenevoli, S., Cui, L., Benjet, C., Georgiades, K., & Swendsen, J. (2010). Lifetime prevalence of mental disorders in U.S. adolescents. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 49(10), 980–989. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2010.05.017 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2010.05.017
Masi, G., Favilla, L., Millepiedi, S., & Mucci, M. (2000). Somatic symptoms in children and adolescents. Psychiatry, 63(2), 140–149. https://doi.org/10.1080/00332747.2000.11024905 DOI: https://doi.org/10.1080/00332747.2000.11024905
Sawyer, S. M., Azzopardi, P. S., Wickremarathne, D., & Patton, G. C. (2018). The age of adolescence. The Lancet Child & Adolescent Health, 2(3), 223–228. https://doi.org/ 10.1016/S2352-4642(18)30022-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(18)30022-1
Giedd, J. N., Blumenthal, J., Jeffries, N. O., Castellanos, F. X., Liu, H., Zijdenbos, A., Paus, T., Evans, A. C., & Rapoport, J. L. (1999). Brain development during childhood and adolescence. Nature Neuroscience, 2(10), 861–863. https://doi.org/10.1038/13158 DOI: https://doi.org/10.1038/13158
Andrews, J.L., Ahmed, S.P., & Blakemore, S.J. (2021). Navigating the social environment in adolescence: The role of social brain development. Biological Psychiatry, 89(2), 109–118. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2020.09.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2020.09.012
Lamblin, M., Murawski, C., Whittle, S., & Fornito, A. (2017). Social connectedness and the adolescent brain. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 80, 57–68. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2017.05.010 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2017.05.010
Schwartz-Mette, R. A., Shankman, J., Dueweke, A. R., Borowski, S., & Rose, A. J. (2020). Relations of friendship experiences with depressive symptoms and loneliness in childhood and adolescence: A meta-analytic review. Psychological bulletin, 146(8), 664–700. https://doi.org/10.1037/bul0000239 DOI: https://doi.org/10.1037/bul0000239
Egger, H.L., Costello, E.J., Angold, A. (2003). School refusal and psychiatric disorders: A community study. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 42(7), 797–807. https://doi.org/10.1097/01.CHI.0000046865.56865.79 DOI: https://doi.org/10.1097/01.CHI.0000046865.56865.79
Finning, K., Ukoumunne, O. C., Ford, T., Danielsson-Waters, E., Shaw, L., Romero De Jager, I., Stentiford, L., & Moore, D. A. (2019). The association between child and adolescent depression and poor attendance at school: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 245, 928–938. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.11.055 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.11.055
Ballarin, G., Gallè, F., Dinacci, L., Liberti, F., Liguori, F., Nisco, M. C., Cunti, A., & Valerio, G. (2023). Bullying victimization, real and perceived physical fitness, and self-perception profiles in middle-school students with overweight or obesity. Nutrients, 15(24), 5019. https://doi.org/10.3390/nu15245019 DOI: https://doi.org/10.3390/nu15245019
World Health Organization. (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva: World Health Organization; 2020. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128
ISTAT. (2021). Sport, attività fisica, sedentarietà. https://www.istat.it/comunicato-stampa/sport-attivita-fisica-sedentarieta/
Janssen, I., & LeBlanc, A.G. (2010). Health benefits of physical activity in youth. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 7, 40. https://doi.org/10.1186/1479-5868-7-40. DOI: https://doi.org/10.1186/1479-5868-7-40
Calella, P., Di Dio, M., Pelullo, C. P., Di Giuseppe, G., Liguori, F., Paduano, G., Valerio, G., Liguori, G., & Gallè, F. (2024). Sedentary behaviors and eating habits in active and inactive individuals: A cross-sectional study in a population from Southern Italy. Behavioral Sciences, 14, 208. https://doi.org/10.3390/bs14030208 DOI: https://doi.org/10.3390/bs14030208
Gruppo di Coordinamento HBSC-Italia. (2022). Attività fisica e sedentarietà. https://www.epicentro.iss.it/hbsc/pdf/temi2022/attivita-fisica-2022.pdf
García-Ortiz, C., Lorenzo-González, M., Fernández-Sánchez, J., Solano-Lizcano, V., Del Coso, J., & Collado-Mateo, D. (2025). Recommendations for physical exercise as a strategy to reduce problematic use of the internet and digital devices: a perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health, 22(5), 753. https://doi.org/10.3390/ijerph22050753 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph22050753
Cantoia, M., Crippa, M. C., Simoncelli, C., & Vagli, M. (Eds.). (2017). Vivere lo sport: Motivazione e benessere. New York: PsyPrint – Kindle Direct Publishing. ISBN 9781546536031. https://s949405d67a5e407c.jimcontent.com/download/version/1704297287/module/11169785697/name/Vivere%20lo%20sport.pdf
Biddle, S.J.H., & Asare M. (2011). Physical activity and mental health in children and adolescents: A review of reviews. British Journal of Sports Medicine, 45(11), 886–895. https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090185. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090185
Eime, R. M., Young, J. A., Harvey, J. T., Charity, M. J., & Payne, W. R. (2013). A systematic review of the psychological and social benefits of participation in sport for children and adolescents. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 10, 98. https://doi.org/10.1186/1479-5868-10-98 DOI: https://doi.org/10.1186/1479-5868-10-98
Eccles, J.S., & Barber, B.L. (1999). Student council, volunteering, basketball, or marching band: What kind of extracurricular involvement matters? Journal of Adolescent Research, 14(1), 10–43. https://doi.org/10.1177/074355849914100 DOI: https://doi.org/10.1177/0743558499141003
Fredericks, J.A., & Eccles, J.S. (2006). Is extracurricular participation associated with beneficial outcomes? Developmental Psychology, 42(4), 698–713. https://doi.org/10.1037/0012-1649.42.4.698 DOI: https://doi.org/10.1037/0012-1649.42.4.698
Francia, N., Borgi, M., Cirulli, F., Collacchi, B., & Calamandrei, G. (2023). Lo sport per la promozione della salute mentale negli adolescenti. Notiziario Istituto Superiore di Sanità, 36(7–8), 3–7. PublISS
Valeriani, F., Protano, C., De Giorgi, A., Mazzeo, E., Liguori, G., Romano Spica, V., Vitali, M., & Gallè, F. (2023). Analysing features of home-based physical activity during COVID-19. Public Health, 222, 100–114. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2023.06.040 DOI: https://doi.org/10.1016/j.puhe.2023.06.040
Caffo, E., Scandroglio, F., & Asta, L. (2020). Debate: COVID-19 and psychological well-being of children and adolescents in Italy. Child and Adolescent Mental Health, 25(3), 167–168. https://doi.org/10.1111/camh.12405 DOI: https://doi.org/10.1111/camh.12405
Gallè, F., Sabella, E. A., Ferracuti, S., De Giglio, O., Caggiano, G., Protano, C., Valeriani, F., Parisi, E. A., Valerio, G., Liguori, G., Montagna, M. T., Romano Spica, V., Da Molin, G., Orsi, G. B., & Napoli, C. (2020). Sedentary behaviors and physical activity of Italian undergraduate students during lockdown. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17, 6171. https://doi.org/10.3390/ijerph17176171 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17176171
Orgilés, M., Morales, A., Delvecchio, E., Mazzeschi, C., & Espada, J. P. (2020). Immediate psychological effects of COVID-19 quarantine. Frontiers in Psychology, 11, 579038. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.579038 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.579038
Muzi, S., Sansò, A., & Pace, C. S. (2021). What’s happened to Italian adolescents during the COVID-19 Pandemic? A preliminary study on symptoms, problematic social media usage, and attachment: relationships and differences with pre-pandemic peers. Frontiers in Psychiatry, 12, 590543. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.590543 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.590543
Gallè, F., Sabella, E. A., Bianco, L., Maninchedda, M., Barchielli, B., Liguori, F., Da Molin, G., Liguori, G., Orsi, G. B., Ferracuti, S., & Napoli, C. (2022). How the COVID-19 pandemic has impacted daily life? Assessing the use of web resources for recreational activities in the Italian adult population. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 15136. https://doi.org/10.3390/ijerph192215136 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192215136
Medda, E., Gigantesco, A., Picardi, A., Carluccio, E., D’Ippolito, C., Ferri, M., Brescianini, S., Toccaceli, V., & Stazi, M.A. (2021). La pandemia da covid-19 in Italia: l’impatto sulla vita e la salute mentale. Rivista di Psichiatria, 56(4), 182–188. https://www.rivistadipsichiatria.it/archivio/3654/articoli/36345/ DOI: https://doi.org/10.1708/3654.36345
UNICEF. (2021). The state of the world’s children 2021. https://www.unicef.org/reports/state-worlds-children-2021
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Fabrizio Liguori, Concetta Paola Pelullo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
