Сприяння шкільній інклюзії засобами структурованої фізичної активності: фізіологічні, когнітивні та соціальні результати учнів-мігрантів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.3.21Ключові слова:
фізична активність, шкільна інклюзія, учні-мігранти, фізичне виховання, змішаний методАнотація
Обґрунтування. В контексті мультикультурного освітнього простору перед закладами освіти дедалі частіше виникає потреба впроваджувати інклюзивні практики, що сприяють соціальній інтеграції та благополуччю учнів, які мають міграційне походження. Фізична активність визначається як потенційно ефективний інструмент розвитку комунікативних та інтеркультурних навичок, проте кількість емпіричних даних, що ґрунтуються на структурованих інтервенціях, залишається обмеженою.
Мета дослідження. Метою дослідження було оцінити ефективність структурованої, інклюзивно орієнтованої програми фізичної активності у підвищенні рівня соціальної інклюзії, самооцінки та покращенні психологічного клімату в класі серед учнів базової середньої школи, з особливим акцентом на здобувачах освіти з міграційним походженням.
Матеріали і методи. У роботі застосовано квазіекспериментальний дизайн із використанням змішаних методів та вимірюванням показників на претест- посттестовому етапах дослідження. Вибірку склали 72 учні віком 11–13 років, яких було розподілено на експериментальну (n = 36) та контрольну (n = 36) групи. Інтервенція тривалістю 12 тижнів передбачала кооперативне навчання, взаємонавчання, вправи на невербальну комунікацію та культурологічно релевантні ігри. Збирання кількісних даних проведено за допомогою валідизованих інструментів (SISCA, Шкала самооцінки Розенберга, Шкала психологічного клімату в класі) та проаналізовано за допомогою t-критеріїв та дисперсійного аналізу з повторними вимірюваннями. Якісні дані були отримані шляхом проведення фокус-груп, аналізу вчительських щоденників та систематичного спостереження.
Результати. В експериментальній групі виявлено статистично значущі покращення порівняно з контрольною групою. Показники соціальної інклюзії зросли з M = 2,91 (SD = 0,43) до M = 3,47 (SD = 0,38) (F(1, 70) = 14,62; p = 0,001). Рівень самооцінки підвищився з M = 21,8 (SD = 3,6) до M = 25,1 (SD = 3,2) (t = 4,07; p = 0,002). Показники психологічного клімату в класі зросли з M = 3,02 (SD = 0,40) до M = 3,55 (SD = 0,36) (F(1, 70) = 11,89; p = 0,003). У контрольній групі статистично значущих змін не зафіксовано (p > 0,05). Якісні результати підтвердили ці дані, вказуючи на покращення взаємин між однолітками, розвиток невербальної комунікації та посилення почуття приналежності до колективу.
Висновки. За умов структурованого та теоретично обґрунтованого підходу програми фізичної активності, побудовані на інклюзивних педагогічних стратегіях, можуть суттєво підвищити рівень соціальної інклюзії, самооцінки та покращити психологічний клімат у класі в мультикультурному середовищі базової середньої школи. Отримані результати свідчать на користь упровадження цільових інтервенцій фізичної активності як ефективного підходу до сприяння соціальній інтеграції та психологічному благополуччю учнів, зокрема тих, які мають міграційне походження.
Завантаження
Посилання
Ainscow, M., Booth, T., & Dyson, A. (2006). Improving schools, developing inclusion. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203967157
UNESCO. (2017). A guide for ensuring inclusion and equity in education. UNESCO.
Slee, R. (2011). The irregular school. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203831564
Fiorucci, M. (2014). Educazione, formazione e pedagogia interculturale. FrancoAngeli.
Benadusi, L. (2018). Scuola e integrazione degli studenti di origine straniera. Il Mulino.
Bailey, R. (2006). Physical education and sport in schools: A review of benefits and outcomes. Journal of School Health, 76(8), 397-401. https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.2006.00132.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.2006.00132.x
Kirk, D. (2010). Physical education futures. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203874622
European Commission. (2018). Key competences for lifelong learning. Publications Office of the EU.
Fox, K.R. (2000). Self-esteem, self-perceptions and exercise. International Journal of Sport Psychology, 31(2), 228-240.
Weiss, M.R., & Ferrer-Caja, E. (2002). Motivational orientations and sport behavior. In T. Horn (Ed.), Advances in sport psychology (pp. 101-183). Human Kinetics.
Dagkas, S., Benn, T., & Jawad, H. (2011). Multiple voices: Improving participation of Muslim girls. Sport, Education and Society, 16(2), 223-239. https://doi.org/10.1080/13573322.2011.540425 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2011.540427
OECD. (2019). Educating immigrant students. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9789264301156-en
Suárez-Orozco, C., Abo-Zena, M.M., & Marks, A.K. (2018). Transitions. NYU Press.
Haegele, J.A., Hodge, S.R., & Rizzo, T.L. (2018). Inclusive physical education. Adapted Physical Activity Quarterly, 35(3), 233-257. https://doi.org/10.1123/apaq.2017-0043
Bailey, R., Armour, K., Kirk, D., Jess, M., Pickup, I., Sandford, R., & BERA Physical Education and Sport Pedagogy SIG. (2013). The educational benefits claimed for physical education and school sport. Research Papers in Education, 24(1), 1-27. https://doi.org/10.1080/02671520701809817 DOI: https://doi.org/10.1080/02671520701809817
Creswell, J.W., & Plano Clark, V.L. (2018). Designing and conducting mixed methods research (3rd ed.). Sage.
Shadish, W.R., Cook, T.D., & Campbell, D.T. (2002). Experimental and quasi-experimental designs. Houghton Mifflin. DOI: https://doi.org/10.1016/B0-08-043076-7/00419-8
Lubans, D.R., Richards, J., Hillman, C.H., et al. (2016). Physical activity for cognitive and mental health. Preventive Medicine, 66, 17-31. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2014.12.018 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2014.12.018
Johnson, D.W., & Johnson, R.T. (2009). Social interdependence theory. Educational Researcher, 38(5), 365-379. https://doi.org/10.3102/0013189X09339057 DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X09339057
Haegele, J.A., & Sutherland, S. (2015). Students with disabilities in physical education. Quest, 67(3), 255-273. https://doi.org/10.1080/00336297.2015.1050118 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.2015.1050118
Garcia, O., & Wei, L. (2014). Translanguaging. Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137385765
Shilling, C. (2012). The body and social theory (3rd ed.). Sage. DOI: https://doi.org/10.4135/9781473914810
Ward, P., & Lee, M.-A. (2005). Peer-assisted learning. Journal of Teaching in Physical Education, 24(3), 205-225. https://doi.org/10.1123/jtpe.24.3.205 DOI: https://doi.org/10.1123/jtpe.24.3.205
Dyson, B., & Casey, A. (2012). Cooperative learning in physical education. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203132982
Casey, A., & Goodyear, V.A. (2015). Can cooperative learning achieve the four learning outcomes of physical education? Quest, 67(1), 56-72. https://doi.org/10.1080/00336297.2014.984733 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.2014.984733
Portera, A. (2013). Manuale di pedagogia interculturale. Laterza.
Benn, T., Pfister, G., & Jawad, H. (2011). Muslim women and sport. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203880630
Mosston, M., & Ashworth, S. (2008). Teaching physical education (6th ed.). Pearson.
Pijl, S.J., & Frostad, P. (2010). Peer acceptance and self-concept. European Journal of Special Needs Education, 25(1), 93-105. https://doi.org/10.1080/08856250903450947 DOI: https://doi.org/10.1080/08856250903450947
Rosenberg, M. (1965). Society and the adolescent self-image. Princeton University Press. DOI: https://doi.org/10.1515/9781400876136
Marsh, H.W., Martin, A.J., Yeung, A.S., & Craven, R.G. (2014). Competence self-perceptions. In A.J. Elliot (Ed.), Handbook of competence and motivation (pp. 85-115). Guilford Press.
Moos, R.H., & Trickett, E.J. (1987). Classroom Environment Scale manual (2nd ed.). Consulting Psychologists Press.
Thapa, A., Cohen, J., Guffey, S., & Higgins-D’Alessandro, A. (2013). School climate research. Review of Educational Research, 83(3), 357-385. https://doi.org/10.3102/0034654313483907 DOI: https://doi.org/10.3102/0034654313483907
Morgan, D.L. (1997). Focus groups as qualitative research (2nd ed.). Sage. DOI: https://doi.org/10.4135/9781412984287
Zabalza, M.A. (2004). Diari di bordo e formazione. FrancoAngeli.
Anguera, M.T. (2003). Observational methods (general). In R. Fernández-Ballesteros (Ed.), Encyclopedia of psychological assessment (pp. 632-637). Sage.
Field, A. (2018). Discovering statistics using IBM SPSS statistics (5th ed.). Sage.
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77-101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Fabiola Palmiero, Emma Saraiello, Miriam Maisuradze, Maria Giovanna Tafuri
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
