Носимі технології у шкільному фізичному вихованні: систематичний огляд педагогічних аспектів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.07Ключові слова:
носимі технології, шкільне фізичне виховання, мотивація учнів, персоналізоване навчання, інтеграція технологійАнотація
Обґрунтування. Носимі технології, зокрема монітори серцевого ритму, акселерометри та фітнес-трекери, дедалі частіше інтегруються у шкільне фізичне виховання з метою вдосконалення навчальних стратегій, підвищення залученості учнів і забезпечення персоналізованого навчання. Водночас емпіричні докази їхньої педагогічної ефективності залишаються фрагментованими.
Мета. Метою цього систематичного огляду є узагальнення досліджень щодо застосування носимих технологій у шкільному фізичному вихованні з аналізом їх інтеграції в навчальні стратегії, впливу на мотивацію та участь учнів, а також використання персоналізованого зворотного зв’язку.
Методи. Систематичний пошук у базах Web of Science, Scopus, ERIC, SPORTDiscus та PsycINFO дозволив ідентифікувати 12 рецензованих досліджень, опублікованих у період з 2000 по 2025 рік. Методологічну якість досліджень оцінювали за допомогою інструмента оцінювання змішаних методів, після чого результати було синтезовано.
Результати. Носимі технології сприяли реалізації різноманітних навчальних стратегій, зокрема наданню зворотного зв’язку в реальному часі, самоконтролю, гейміфікації та постановці цілей. Їх використання підвищувало мотивацію й участь учнів, а також забезпечувало персоналізований зворотний зв’язок, хоча водночас було відзначено проблеми, пов’язані з конфіденційністю даних та етичними аспектами. Рівень цифрової грамотності вчителів і їхня педагогічна компетентність суттєво впливали на ефективність упровадження.
Висновки. Носимі технології мають значний педагогічний потенціал у шкільному фізичному вихованні, сприяючи підвищенню мотивації, участі та персоналізації навчання. Успішне впровадження потребує продуманого навчального дизайну, готовності вчителів і ретельного етичного управління даними учнів. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення довгострокових ефектів та моделей професійного розвитку педагогів.
Завантаження
Посилання
Lin, K.-C., Wei, C.-W., Lai, C.-L., Cheng, I.-L., & Chen, N.-S. (2021). Development of a badminton teaching system with wearable technology for improving students’ badminton doubles skills. Educational Technology Research and Development, 69(2), 945–969. https://doi.org/10.1007/s11423-020-09935-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s11423-020-09935-6
Wort, G. K., Wiltshire, G., Peacock, O., Sebire, S., Daly-Smith, A., & Thompson, D. (2021). Teachers’ perspectives on the acceptability and feasibility of wearable technology to inform school-based physical activity practices. Frontiers in Sports and Active Living, 3, Article 777105. https://doi.org/10.3389/fspor.2021.777105 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2021.777105
Boiché, J., Escalera, M. Y., & Chanal, J. (2020). Students’ physical activity assessed by accelerometers and motivation for physical education during class: Should we consider lessons as a whole or only active periods? PLOS ONE, 15(3), e0229046. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0229046 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0229046
Xu, Y., Peng, J., Jing, F., & Ren, H. (2024). From wearables to performance: How acceptance of IoT devices influences physical education results in college students. Scientific Reports, 14(1), Article 23776. https://doi.org/10.1038/s41598-024-75071-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-75071-3
Cunningham-Rose, R., Garrett, N., Lonsdale, C., & Harris, N. (2024). The acute effect of heart rate monitor projection on exercise effort in school students. European Physical Education Review, 31(3), 415–425. https://doi.org/10.1177/1356336X241280834 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X241280834
Gråstén, A., Yli-Piipari, S., Huhtiniemi, M., Salin, K., Seppälä, S., Lahti, J., Hakonen, H., & Jaakkola, T. (2019). Predicting accelerometer-based physical activity in physical education and total physical activity: The self-determination theory approach. Journal of Human Sport and Exercise, 14(4), 757–771. https://doi.org/10.14198/jhse.2019.144.05 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2019.144.05
Zhang, Z., & Wang, X. (2024). Wearable sports smart glasses real-time monitoring and feedback mechanism in physical education. EAI Endorsed Transactions on Pervasive Health and Technology, 10, Article 5531. https://doi.org/10.4108/eetpht.10.5531 DOI: https://doi.org/10.4108/eetpht.10.5531
Siacor, K. H., Ng, B., & Liu, W. C. (2024). Fostering student motivation and engagement through teacher autonomy support: A self-determination theory perspective. International Journal of Instruction, 17(2), 583–598. https://doi.org/10.29333/iji.2024.17232a DOI: https://doi.org/10.29333/iji.2024.17232a
Esmonde, K. (2019). Tracing the feedback loop: A Foucauldian and actor-network-theory examination of heart rate monitors in a physical education classroom. Sport, Education and Society, 24(7), 689–701. https://doi.org/10.1080/13573322.2018.1432480 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2018.1432480
Zhang, Z., Rittisom, S., & Hongseanyatham, P. (2025). Utilizing wearable technology to enhance physical education teaching in Chinese high schools. International Journal of Sociologies and Anthropologies Science Reviews, 5(3), 77–86. https://doi.org/10.60027/ijsasr.2025.5788 DOI: https://doi.org/10.60027/ijsasr.2025.5788
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Viciana, J., Mayorga-Vega, D., Martínez-Baena, A., Hagger, M. S., Liukkonen, J., & Yli-Piipari, S. (2019). Effect of self-determined motivation in physical education on objectively measured habitual physical activity: A trans-contextual model. Kinesiology, 51(1), 141–149. https://doi.org/10.26582/k.51.1.15 DOI: https://doi.org/10.26582/k.51.1.15
Kerner, C., & Goodyear, V. A. (2017). The motivational impact of wearable healthy lifestyle technologies: A self-determination perspective on Fitbits with adolescents. American Journal of Health Education, 48(5), 287–297. https://doi.org/10.1080/19325037.2017.1343161 DOI: https://doi.org/10.1080/19325037.2017.1343161
Page, M. J., McKenzie, J. E., Bossuyt, P. M., Boutron, I., Hoffmann, T. C., Mulrow, C. D., Shamseer, L., Tetzlaff, J. M., Akl, E. A., Brennan, S. E., Chou, R., Glanville, J., Grimshaw, J. M., Hróbjartsson, A., Lalu, M. M., Li, T., Loder, E. W., Mayo-Wilson, E., McDonald, S., … Moher, D. (2021). The PRISMA 2020 statement: An updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ, 372, n71. https://doi.org/10.1136/bmj.n71 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.n71
Rodgers, M., Sowden, A., Petticrew, M., Arai, L., Roberts, H., Britten, N., & Popay, J. (2009). Testing methodological guidance on the conduct of narrative synthesis in systematic reviews: Effectiveness of interventions to promote smoke alarm ownership and function. Evaluation, 15(1), 49–73. https://doi.org/10.1177/1356389008097871 DOI: https://doi.org/10.1177/1356389008097871
Keogh, A., Argent, R., Anderson, A., Caulfield, B., & Johnston, W. (2021). Assessing the usability of wearable devices to measure gait and physical activity in chronic conditions: A systematic review. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation, 18(1), Article 31. https://doi.org/10.1186/s12984-021-00931-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s12984-021-00931-2
Siddaway, A. P., Wood, A. M., & Hedges, L. V. (2019). How to do a systematic review: A best practice guide for conducting and reporting narrative reviews, meta-analyses, and meta-syntheses. Annual Review of Psychology, 70(1), 747–770. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010418-102803 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010418-102803
Higgins, J. P. T. (Ed.). (2019). Cochrane handbook for systematic reviews of interventions (2nd ed.). Wiley-Blackwell.
Stone, M. J., Knight, C. J., Hall, R., Shearer, C., Nicholas, R., & Shearer, D. A. (2023). The psychology of athletic tapering in sport: A scoping review. Sports Medicine, 53(4), 777–801. https://doi.org/10.1007/s40279-022-01798-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-022-01798-6
Gee, A. (2024). Review of Zotero. Journal of Electronic Resources Librarianship, 36(4), 334–336. https://doi.org/10.1080/1941126X.2024.2417126 DOI: https://doi.org/10.1080/1941126X.2024.2417126
Kellermeyer, L., Harnke, B., & Knight, S. (2018). Covidence and Rayyan. Journal of the Medical Library Association, 106(4), 580–583. https://doi.org/10.5195/jmla.2018.513 DOI: https://doi.org/10.5195/jmla.2018.513
Hong, Q. N., Fàbregues, S., Bartlett, G., Boardman, F., Cargo, M., Dagenais, P., Gagnon, M.-P., Griffiths, F., Nicolau, B., O’Cathain, A., Rousseau, M.-C., Vedel, I., & Pluye, P. (2018). The mixed methods appraisal tool (MMAT) version 2018 for information professionals and researchers. Education for Information, 34(4), 285–291. https://doi.org/10.3233/EFI-180221 DOI: https://doi.org/10.3233/EFI-180221
Souto, R. Q., Khanassov, V., Hong, Q. N., Bush, P. L., Vedel, I., & Pluye, P. (2015). Systematic mixed studies reviews: Updating results on the reliability and efficiency of the mixed methods appraisal tool. International Journal of Nursing Studies, 52(1), 500–501. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2014.08.010 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2014.08.010
Hong, Q. N., Pluye, P., Fàbregues, S., Bartlett, G., Boardman, F., Cargo, M., Dagenais, P., Gagnon, M.-P., Griffiths, F., Nicolau, B., O’Cathain, A., Rousseau, M.-C., & Vedel, I. (2019). Improving the content validity of the mixed methods appraisal tool: A modified e-Delphi study. Journal of Clinical Epidemiology, 111, 49–59.e1. https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2019.03.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2019.03.008
Almusawi, H. A., Durugbo, C. M., & Bugawa, A. M. (2021). Innovation in physical education: Teachers’ perspectives on readiness for wearable technology integration. Computers & Education, 167, Article 104185. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104185 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104185
Guijarro-Romero, S., Mayorga-Vega, D., Casado-Robles, C., & Viciana, J. (2025). Effect of a gamified-based intermittent teaching unit in physical education on schoolchildren’s accelerometer-measured weekly physical activity: A cluster-randomized controlled trial (School-Fit study). Revista de Psicodidáctica, 30(1). https://doi.org/10.1016/j.psicod.2024.500156 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psicoe.2024.500156
Layne, T., Simonton, K., & Irwin, C. (2022). Effects of a sport education instructional model and heart rate monitor system on the physical activity and jump rope performance of fourth-grade students. Journal of Physical Education and Sport, 22(4), 889–899. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.04113 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.04113
Lindberg, R., Seo, J., & Laine, T. H. (2016). Enhancing physical education with exergames and wearable technology. IEEE Transactions on Learning Technologies, 9(4), 328–341. https://doi.org/10.1109/TLT.2016.2556671 DOI: https://doi.org/10.1109/TLT.2016.2556671
Sit, C. H. P., Huang, W. Y., Yu, J. J., & McKenzie, T. L. (2019). Accelerometer-assessed physical activity and sedentary time at school for children with disabilities: Seasonal variation. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(17), Article 3163. https://doi.org/10.3390/ijerph16173163 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16173163
Smith, J. D., Schroeder, C., & Smith, R. M. (2019). Pedometer accuracy and metabolic cost in elementary school children while walking, skipping, galloping, and sliding. The Physical Educator, 76(1), 1–23. https://doi.org/10.18666/TPE-2019-V76-I1-8392 DOI: https://doi.org/10.18666/TPE-2019-V76-I1-8392
Stöckel, T., & Grimm, R. (2021). Psychophysiological benefits of real-time heart rate feedback in physical education. Frontiers in Psychology, 12, Article 651065. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.651065 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.651065
Goodyear, V. A., Armour, K. M., & Wood, H. (2019). Young people learning about health: The role of apps and wearable devices. Learning, Media and Technology, 44(2), 193–210. https://doi.org/10.1080/17439884.2019.1539011 DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2019.1539011
Goad, T., Towner, B., Jones, E., & Bulger, S. (2019). Instructional tools for online physical education: Using mobile technologies to enhance learning. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 90(6), 40–47. https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1614118 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1614118
Casey, A., Goodyear, V. A., & Armour, K. M. (2017). Rethinking the relationship between pedagogy, technology and learning in health and physical education. Sport, Education and Society, 22(2), 288–304. https://doi.org/10.1080/13573322.2016.1226792 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2016.1226792
Creaser, A. V., Frazer, M. T., Costa, S., Bingham, D. D., & Clemes, S. A. (2022). The use of wearable activity trackers in schools to promote child and adolescent physical activity: A descriptive content analysis of school staff’s perspectives. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(21), Article 14067. https://doi.org/10.3390/ijerph192114067 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192114067
Jovanovic, P., & Kay, R. (2022). Exploring ethical issues with using wearable technology in K–12 classrooms: A review of the literature. Journal of Digital Life and Learning, 2(2), 3–11. DOI: https://doi.org/10.51357/jdll.v2i2.203
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Zuoxian Zhao, Yingxue Su
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
