Інтегративний вплив вправ Vinyasa Yoga та Animal Flow на спринтерську результативність і фізіологічні адаптації у юних спринтерів чоловічої статі
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.16Ключові слова:
Vinyasa Yoga, Animal Flow, спринтерська результативність, інтегративне тренування, юні спортсмени, фізична підготовленістьАнотація
Мета. Метою дослідження було з’ясувати, чи впровадження вправ Vinyasa Yoga або Animal Flow у поєднанні зі структурованою програмою спринтерського тренування забезпечує більші зміни вибраних показників рухової результативності та фізіологічних характеристик у юних спринтерів чоловічої статі порівняно з контрольною групою, яка виконувала лише спринтерське тренування.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 45 учнів-спринтерів чоловічої статі старших класів (16,0 ± 0,8 року), яких було випадковим чином розподілено на три групи в межах 12-тижневого рандомізованого експерименту: лише спринтерське тренування (ST), Vinyasa Yoga у поєднанні зі спринтерським тренуванням (VY+ST) та Animal Flow у поєднанні зі спринтерським тренуванням (AF+ST). Усі групи виконували однакову програму спринтерського тренування тричі на тиждень, тоді як експериментальні групи додатково виконували 45-хвилинні допоміжні тренування через день. До показників рухової результативності належали час бігу на 30 м, висота вертикального стрибка та спритність, а до фізіологічних показників — гнучкість, оцінена аеробна працездатність (12-хвилинний біговий тест Купера) та частота серцевих скорочень у стані спокою. Дані до та після експерименту аналізували з використанням парних t-тестів і однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) для показників змін, із поданням величин ефекту.
Результати. Обидві інтегративні тренувальні групи продемонстрували статистично значуще більші покращення за всіма показниками рухової результативності та фізіологічними змінними порівняно з групою ST (p < 0,05). Група VY+ST виявила відносно більші покращення показників гнучкості, оціненої аеробної працездатності та частоти серцевих скорочень у стані спокою, тоді як група AF+ST продемонструвала більший приріст висоти вертикального стрибка та спритності. Для всіх результативних показників зафіксовано великі міжгрупові величини ефекту.
Висновки. Отримані результати свідчать, що доповнення спринтерського тренування вправами Vinyasa Yoga або Animal Flow асоціюється зі сприятливими та модально-специфічними адаптаціями у юних спринтерів чоловічої статі. Такі інтегративні, рухово-орієнтовані підходи можуть слугувати комплементарними стратегіями в системі підготовки юних спринтерів. Водночас, з огляду на непрямий характер оцінки аеробної працездатності, а також відсутність контролю процесів біологічного дозрівання та a priori аналізу статистичної потужності, отримані результати слід інтерпретувати з обережністю.
Завантаження
Посилання
Paradisis, G. P., Bissas, A., Pappas, P., Zacharogiannis, E., Theodorou, A., & Girard, O. (2019). Sprint mechanical differences at maximal running speed: Effects of performance level. Journal of Sports Sciences, 37(18), 2146–2153. https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1616958 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1616958
Yoshimoto, T., Takai, Y., Tsuchie, H., Chiba, Y., Motoshio, R., & Kanehisa, H. (2019). Ten-second maximal pedaling power as a representative measure for assessing sprint performance. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 59(9), 1505–1511. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.09504-5 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.09504-5
Derakhti, M., Bremec, D., Kambič, T., Ten Siethoff, L., & Psilander, N. (2021). Four weeks of power-optimized sprint training improves sprint performance in adolescent soccer players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 16(9), 1318–1325. https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0959 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0959
Okudaira, M., Willwacher, S., Kawama, R., Ota, K., & Tanigawa, S. (2021). Sprinting kinematics and inter-limb coordination patterns at varying slope inclinations. Journal of Sports Sciences, 39(21), 2417–2426. https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1939949 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1939949
Hicks, D. S., Drummond, C., Williams, K. J., Pickering, C., & van den Tillaar, R. (2023). Individualization of training based on sprint force–velocity profiles: A conceptual framework. Strength and Conditioning Journal, 45(2), 1–13. https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000790 DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000790
Edouard, P., Mendiguchia, J., Guex, K., Lahti, J. L., Prince, C., Samozino, P., & Morin, J.-B. (2022). Sprinting: A key piece of the hamstring injury risk management puzzle. British Journal of Sports Medicine, 56(17), 1009–1015. https://doi.org/10.1136/bjsports-2022-105532 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2022-105532
Long, C., Ranellone, S., & Welch, M. (2024). Strength and conditioning in the young athlete. HSS Journal, 20(1), 1–10. https://doi.org/10.1177/15563316241248445 DOI: https://doi.org/10.1177/15563316241248445
Chaouachi, A., Chamari, K., Wong, P., Castagna, C., Chaouachi, M., Moussa-Chamari, I., & Behm, D. G. (2008). Stretch and sprint training reduces stretch-induced sprint performance deficits in youth. European Journal of Applied Physiology, 104(3), 515–522. https://doi.org/10.1007/s00421-008-0799-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-008-0799-2
Polsgrove, J., Haus, D., & Lockyer, R. (2019). Athlete perspectives on eight weeks of yoga practice. International Journal of Yoga, 12(1), 40–47. https://doi.org/10.4103/0973-6131.246682 DOI: https://doi.org/10.35831/07122019jp
Raj, T., Hamlin, M. J., & Elliot, C. (2021). Association between hamstring flexibility and sprint speed after eight weeks of yoga in male rugby players. International Journal of Yoga, 14(2), 140–146. https://doi.org/10.4103/IJOY.IJOY_79_20 DOI: https://doi.org/10.4103/ijoy.IJOY_79_20
Saraswati, P., Anshu, Kataria, N., & Yadav, P. (2023). Effect of yoga and mindfulness on psychological correlates in young athletes: A meta-analysis. Journal of Ayurveda and Integrative Medicine, 14(2), 100725. https://doi.org/10.1016/j.jaim.2023.100725 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaim.2023.100725
Gupta, S., & Dhawan, A. (2022). Methodological issues in conducting yoga- and meditation-based research: A narrative review. Journal of Ayurveda and Integrative Medicine, 13(3), 100620. https://doi.org/10.1016/j.jaim.2022.100620 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaim.2022.100620
Buxton, J., Prins, P. J., Miller, M. G., Moreno, A., Welton, G. L., Atwell, A., Talampas, T. R., & Elsey, G. E. (2020). Effects of a quadrupedal movement training program on functional movement and strength. Journal of Strength and Conditioning Research, 34(8), 2159–2168. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003818 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003818
Kullman, E. L., Saylor, S. M., & Little, K. D. (2020). Whole-body suspension training and functional movement outcomes. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(6), 873–881. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.10066-7 DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.10066-7
Buxton, J. D., Sherman, S. A., Sterrett, M. T., Kannel, K. D., Blanchflower, M. E., Jancay, K. T., Jenkins, A. K., Donofrio, T. P., & Prins, P. J. (2022). A comparison of the energy demands of quadrupedal movement training to walking. Frontiers in Sports and Active Living, 4, 992687. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.992687 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2022.992687
Ding, W., Li, J., & Zhu, C.-X. (2023). Core training impacts running athletes’ physical capacity. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 29, e2022_0295. https://doi.org/10.1590/1517-8692202329012022_0295 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-8692202329012022_0295
Boynton, A. M., Truong, T. E., Luttmer, N. G., Merryweather, A., Minor, M. A., & Carrier, D. R. (2023). Axial muscle activation provides stabilization against perturbations while running. Human Movement Science, 87, 103096. https://doi.org/10.1016/j.humov.2023.103096 DOI: https://doi.org/10.1016/j.humov.2023.103096
Brown, R. P., & Gerbarg, P. L. (2005). Sudarshan Kriya yogic breathing in the treatment of stress, anxiety, and depression: Part I—Neurophysiologic model. Journal of Alternative and Complementary Medicine, 11(1), 189–201. https://doi.org/10.1089/acm.2005.11.189 DOI: https://doi.org/10.1089/acm.2005.11.189
Haugen, T. A., Seiler, S., Sandbakk, Ø., & Tønnessen, E. (2019). The training and development of elite sprint performance. Sports Medicine – Open, 5, 44. https://doi.org/10.1186/s40798-019-0221-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-019-0221-0
Skoglund, A., Strand, M. F., & Haugen, T. A. (2023). Effects of flying sprints at 90–95% maximal velocity. International Journal of Sports Physiology and Performance, 18(7), 903–910. https://doi.org/10.1123/ijspp.2022-0244 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2022-0244
Brunelle, J.-F., Blais-Coutu, S., Gouadec, K., Bédard, É., & Fait, P. (2015). Yoga intervention and postural skills in speed skaters. Open Access Journal of Sports Medicine, 6, 105–113. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S68337 DOI: https://doi.org/10.2147/OAJSM.S68337
Nicholson, B., Dinsdale, A., Jones, B., & Till, K. (2021). Training short-distance sprint performance: A systematic review. Sports Medicine, 51(2), 325–346. https://doi.org/10.1007/s40279-020-01372-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-021-01447-4
Bandyopadhyay, A. (2014). Validity of Cooper’s 12-minute run test for estimation of maximum oxygen uptake. Journal of Human Sport and Exercise, 9(2), 451–458. https://doi.org/10.4100/jhse.2014.92.12
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Victor A Paulraj, T Parasuraman
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
