Визначення готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження адаптивного фізичного виховання в школах для учнів з порушеннями слуху
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.14Ключові слова:
інклюзивна освіта, професійна готовність, жестова мова, спеціальна педагогікаАнотація
Обгрунтування. У статті подано результати комплексного дослідження рівня готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження адаптивного фізичного виховання для дітей з порушеннями слуху. Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби України в інклюзивній освіті та необхідністю забезпечення доступу дітей із сенсорними порушеннями до фізичної активності. Інклюзивна освіта передбачає створення рівних освітніх можливостей для всіх учнів, зокрема для осіб з порушеннями слуху. У цьому контексті фізичне виховання сприяє як збереженню та зміцненню здоров’я, так і соціалізації.
Мета. Метою дослідження було теоретично обґрунтувати проблему, провести емпіричне дослідження, оцінити рівень готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження адаптивного фізичного виховання в закладах освіти, де навчаються учні з порушеннями слуху, а також розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення їхньої професійної підготовки. У статті розкрито структуру професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури, подано результати емпіричного дослідження рівнів готовності та проаналізовано чинники, що впливають на їх формування.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 186 студентів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Вивчалися знання учасників з адаптивного фізичного виховання, їхні вміння працювати з учнями з порушеннями слуху, а також мотиваційно-ціннісні установки та ставлення до інклюзивної освіти. Метою було оцінити рівень професійної готовності студентів спеціальності «Фізична культура» до впровадження адаптивного фізичного виховання в школах з інклюзивними формами навчання для дітей з порушеннями слуху. Оцінювання здійснювалося за чотирма основними компонентами: когнітивним, мотиваційно-ціннісним, операційно-практичним та комунікативно-рефлексивним.
Результати. Отримані результати свідчать про недостатній рівень практичної підготовки та обмежене володіння жестовою мовою, водночас більшість студентів продемонстрували позитивну мотивацію до інклюзії. Запропоновано модель підготовки, що передбачає теоретичний курс, практичні модулі, волонтерську діяльність, педагогічну практику та супровід досвідченого наставника. Визначено перспективні напрями вдосконалення освітніх програм.
Висновки. Готовність майбутніх учителів до впровадження адаптивного фізичного виховання в школах, де навчаються діти з порушеннями слуху, є ключовим чинником успішної реалізації інклюзивної освіти. Дослідження робить внесок у розвиток адаптивного фізичного виховання та у підготовку педагогічних кадрів для роботи в інклюзивному освітньому середовищі.
Завантаження
Посилання
Nosko, M, & Troianovska M. (2025) Comparative analysis of biomechanical parameters of balance in 7–8 years old pupils with hearing impairment during physical education classes. Visnyk Chernihiv Natl Univ T.H. Shevchenko, 187(31), 82–86. https://doi.org/10.58407/visnik.253114 DOI: https://doi.org/10.58407/visnik.253114
Nosko, M., Troianovska М., Cieslicka, M., & Stancu, M. (2025). Motor skill development in schoolchildren with hearing impairments during physical education in general secondary schools. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 29(5), 379–388. https://doi.org/10.15561/26649837.2025.0501 DOI: https://doi.org/10.15561/26649837.2025.0501
Alhumaid, M. (2023). Primary students’ attitudes towards peers with disabilities in physical education in Saudi Arabia. Children, 10(3), 580. https://doi.org/10.3390/children10030580 DOI: https://doi.org/10.3390/children10030580
Dubey, A., (2024). Inclusive Physical Education: Strategies for Creating an Accessible and Supportive Learning Environment. Innovations in Sports Science, 1(2). https://doi.org/10.36676/iss.v1.i2.7 DOI: https://doi.org/10.36676/iss.v1.i2.7
Rekaa, H., Hanisch, H., & Ytterhus, B. (2018). Inclusion in Physical Education: Teacher Attitudes and Student Experiences. A Systematic Review. International Journal of Disability, Development and Education, 66(1), 1–20. https://doi.org/10.1080/1034912X.2018.1435852 DOI: https://doi.org/10.1080/1034912X.2018.1435852
Bruno, L. E. (2020). Teacher Readiness in Adapted Physical Education: Teaching the “Able,” Not the “Label.” Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 91(4), 14–21. https://doi.org/10.1080/07303084.2020.1720871 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2020.1720871
Azubuike, A. S., Obih, S. O., & Okwarachukwu, A. C. (2023). Adapted Physical Education in Special Need Education: The Way Forward. Special Needs Education from the Lens of Interdisciplinary Dialogue: A Festchrift in Honour of Prof. Emeka D. Ozoji, 1(2). https://journals.ezenwaohaetorc.org/index.php/AFHOPEO/article/view/2451
Orhan, B. E., Karaçam, A., & Astuti, Y. (2024). Exploring educators’ preparedness and program implementation in adapted physical education classes for individuals with autism spectrum disorder. Journal of Physical Education and Sport, 24(1), 229-240. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.01028 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2024.01028
Holland, K., Haegele, J. A., Zhu, X., & Bobzien, J. (2022). “Everybody Wants to be Included”: Experiences with ‘Inclusive’ Strategies in Physical Education. Journal of Developmental and Physical Disabilities, 35(2), 273–293. https://doi.org/10.1007/s10882-022-09852-x DOI: https://doi.org/10.1007/s10882-022-09852-x
Smith, S. V., Pickford, R., Priestley, J., & Sellers, R. (2021). Developing the Inclusive Course Design Tool: a tool to support staff reflection on their inclusive practice. Compass: Journal of Learning and Teaching in Higher Education, 14(1). https://doi.org/10.21100/compass.v14i1.1115 DOI: https://doi.org/10.21100/compass.v14i1.1115
David, R. D., & Brown, K. (2022). Disability, Inclusion and Language-in-Education Policy in the Global South: The Colombian Context. Center for Educational Policy Studies Journal, 12(4), 13–33. https://doi.org/10.26529/cepsj.1441 DOI: https://doi.org/10.26529/cepsj.1441
Kovalenko, І. (2024). Teaching a foreign language in the text of inclusiv education: adapting activities and materials for students with special needs. Scientific perspectives, 8(26), 718-729. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-8(26)-718-729 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-8(26)-718-729
Celestino, T., Ribeiro, E., Morgado, E. G., Leonido, L., & Pereira, A. (2024). Physical Education Teachers’ Representations of Their Training to Promote the Inclusion of Students with Disabilities. Education Sciences, 14(1), 49. https://doi.org/10.3390/educsci14010049 DOI: https://doi.org/10.3390/educsci14010049
Kim, M., Santiago, J. A., Park, C. W., & Roper, E. A. (2021). Adapted physical education teachers’ job satisfaction. Adapted Physical Activity Quarterly, 38(4), 661-680. https://doi.org/10.1123/apaq.2020-0203 DOI: https://doi.org/10.1123/apaq.2020-0203
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. http://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Clarke, V., & Braun, V. (2016). Thematic analysis. Journal of Positive Psychology, 12(3), 297–298. https://doi.org/10.1080/17439760.2016.1262613 DOI: https://doi.org/10.1080/17439760.2016.1262613
Savolainen, H., Engelbrecht, P., Nel, M., & Malinen, O.-P. (2020). Initial teacher education students’ self-efficacy, attitudes, and concerns towards inclusive education: A systematic review. Teaching and Teacher Education, 92, 103079. https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103079 DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103079
Jung, J., Case, L., Logan, S., & Yun, J. (2022). Physical educators’ qualifications and instructional practices toward students with disabilities. Adapted Physical Activity Quarterly, 39(2), 230-246. https://doi.org/10.1123/apaq.2021-0117 DOI: https://doi.org/10.1123/apaq.2021-0117
Braksiek, M. (2022). Pre-service physical education teachers’ attitudes toward inclusive physical education. German Journal of Exercise and Sport Research, 52(1), 1–10. https://doi.org/10.1007/s12662-021-00755-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s12662-021-00755-1
Kravchenko, G. (2022). Adaptive Management Methods In Creating Inclusive Environment In Higher Education Institution. Adaptive Management: Theory and Practice. Series Pedagogics, 13(25). https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-02 DOI: https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-02
Loreman, T. (2014) Measuring Inclusive Education Outcomes in Alberta, Canada. International Journal of Inclusive Education, 18, 459-483. https://doi.org/10.1080/13603116.2013.788223 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2013.788223
Block, M. E. (2016). A teacher’s guide to adapted physical education: Including students with disabilities in sports and recreation (4th ed.). Paul H. Brookes Publishing. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2016.00197
Antala, B., Průžek, M., & Popluhárová, M. (2022). Self-efficacy and attitudes of physical education teachers towards inclusion of pupils with disabilities. Sustainability, 14(20), 13292. https://doi.org/10.3390/su142013292 DOI: https://doi.org/10.3390/su142013292
Rojo-Ramos, J., et al. (2023). Validation of the Evaluation of Teachers’ Preparation for Inclusion (CEFI-R) questionnaire among physical education teachers. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(3), 2306. https://doi.org/10.3390/ijerph20032306. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20032306
Qi, J., & Ha, A. S. (2012). Inclusion in Physical Education: A review of literature. International Journal of Disability, Development and Education, 59(3), 257–281. https://doi.org/10.1080/1034912X.2012.697737 DOI: https://doi.org/10.1080/1034912X.2012.697737
Tarantino, G., & Makopoulou, K. (2023). Teachers’ attitudes towards inclusion in physical education: systematic review and meta-analysis of studies conducted before and after the Salamanca Statement. International Journal of Inclusive Education, 29(7), 1–15. https://doi.org/10.1080/13603116.2023.2287465 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2023.2287465
Cabahug, Z. C., Biyok, F., Cogollodo, M. J., Pascual, C., Bongco, J., & Quinco-Cadosales, M. N. (2025). Teachers’ Readiness, Restrictions, and Responsiveness in Inclusive and Adapted Physical Education. IJPSAT, 52(1), 277–295. https://doi.org/10.52155/ijpsat.v52.1.7399
Beyazoğlu, G. (2021). Attitudes of Teachers Towards Inclusion of Students with Disabilities in Physical Education. Pakistan Journal of Medical and Health Sciences, 15(10), 3390-3393. https://doi.org/10.53350/pjmhs2115103390 DOI: https://doi.org/10.53350/pjmhs2115103390
Mawena, J., & Sorkpor, R. S. (2024). Enhancing inclusive physical activity for students with disabilities: Patterns and opportunities. Aquademia, 8(1), ep24002. https://doi.org/10.29333/aquademia/14430 DOI: https://doi.org/10.29333/aquademia/14430
Utami, N. A. B. (2025). Exploring physical education teachers’ perspectives on inclusive education in Bandung, Indonesia. International Journal of Inclusive Education, 1–15. https://doi.org/10.1080/13603116.2025.2490591 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2025.2490591
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Mykola Nosko, Maria Troyanovskaya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
