Вплив структурованої шкільної фізичної активності на фізичну підготовленість та психосоціальне благополуччя дітей передпідліткового віку
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.08Ключові слова:
фізична підготовленість, інтервенція на базі шкіл, психосоціальне благополуччя, мотивація, дітиАнотація
Цілі. Дослідження мало на меті визначити вплив структурованої шкільної програми фізичної активності на фізичну підготовленість та психосоціальне благополуччя учнів передпідліткового віку.
Матеріали та методи. Застосовано квазіекспериментальне дослідження з контрольною групою, що включало проведення претесту та посттесту. Загалом було залучено 100 та 120 учнів (віком від 10 до 12 років) з інтактних шкіл, яких розподілили на інтервенційну (n = 60) та контрольну (n = 60) групи. Курс інтервенції складався з 8-тижневої структурованої програми фізичної активності, що проводилася тричі на тиждень (45 хвилин/заняття) і включала в себе прогресивні вправи на витривалість, силу, спритність та кооперативні активності. Результатами фізичної підготовленості були аеробна витривалість (PACER — тест з бігу для визначення прогресивної аеробної серцево-судинної витривалості), м’язова витривалість (тест на віджимання) та спритність (човниковий біг). Змінні, засновані на психосоціальних факторах, оцінювалися через самосприйняття, внутрішню мотивацію, підтримку однолітків та психічне благополуччя шляхом використання культурно адаптованих та валідованих анкет. Аналіз даних проводився за допомогою t-критеріїв для парних вибірок, змішаного дисперсійного та коваріаційного аналізів. Також наведено розміри ефекту та довірчі інтервали.
Результати. Група втручання продемонструвала статистично значущі покращення за всіма показниками фізичної підготовленості та психосоціальними результатами (p < .01), що супроводжувалися великими розмірами ефекту (d Коена > 1,60; часткова η² > .40). Натомість у контрольній групі статистично значущих змін не виявлено, а розміри ефекту були незначними. Крім того, між психосоціальними змінними спостерігалися сильні позитивні кореляції, що свідчить про скоординовані покращення в межах психологічних доменів.
Висновки. Результати цього дослідження показують, що структурована фізична активність на базі шкіл значно покращує фізичну підготовленість та психосоціальне благополуччя дітей передпідліткового віку, тому є доцільним її впровадження до стандартних шкільних програм.
Завантаження
Посилання
Carson, V., Hunter, S., Kuzik, N., Gray, C.E., Poitras, V.J., Chaput, J.P., Tremblay, M.S. (2016). Systematic review of sedentary behaviour and health indicators in school-aged children and youth. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 41(6), S240-S265. https://doi.org/10.1139/apnm-2015-0630 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2015-0630
Donnelly, J.E., Hillman, C.H., Castelli, D.M., Etnier, J.L., Lee, S., Tomporowski, P., Lambourne, K., & Szabo-Reed, A.N. (2016). Physical activity, fitness, cognitive function, and academic achievement in children: A systematic review. Medicine & Science in Sports & Exercise, 48(6), 1197-1222. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000901 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000901
Poitras, V.J., Gray, C.E., Borghese, M.M., Carson, V., Chaput, J.P., Janssen, I., Tremblay, M.S. (2016). Systematic review of the relationships between objectively measured physical activity and health indicators in school-aged children. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 41(6), S197-S239. https://doi.org/10.1139/apnm-2015-0663 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2015-0663
Guthold, R., Stevens, G.A., Riley, L.M., & Bull, F.C. (2020). Global trends in insufficient physical activity among adolescents. The Lancet Child & Adolescent Health, 4(1), 23-35. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2
Aubert, S., Barnes, J.D., Abdeta, C., Abi Nader, P., Adeniyi, A.F., Aguilar-Farias, N., Tremblay, M.S. (2021). Global matrix 4.0 physical activity report card grades for children and adolescents: Results and analyses from 57 countries. Journal of Physical Activity and Health, 18(S2), S251-S264. https://doi.org/10.1123/jpah.2021-0116
Donnelly, J.E., Greene, J.L., Gibson, C.A., Smith, B.K., Washburn, R.A., Sullivan, D.K., … Williams, S.L. (2017). Physical activity across the curriculum (PAAC): A randomized controlled trial. Preventive Medicine, 99, 64-71. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2017.01.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2017.01.015
Love, R., Adams, J., & Van Sluijs, E.M. F. (2019). Are school-based physical activity interventions effective and equitable? A systematic review. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 16(1), 55. https://doi.org/10.1186/s12966-019-0791-6
Lubans, D.R., Smith, J.J., Morgan, P.J., Beauchamp, M.R., Miller, A., Lonsdale, C., Dally, K. (2016). Mediators of psychological well-being in adolescent boys. Preventive Medicine, 87, 11-16. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2016.02.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2016.02.007
Rodríguez-Ayllon, M., Cadenas-Sánchez, C., Estévez-López, F., Muñoz, N.E., Mora-Gonzalez, J., Migueles, J.H., … Ortega, F.B. (2019). Physical activity and mental health in children and adolescents. Sports Medicine, 49(9), 1383-1410. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01084-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01099-5
Lang, J.J., Tomkinson, G.R., Janssen, I., Ruiz, J.R., Ortega, F.B., Léger, L., & Tremblay, M.S. (2023). Making a case for cardiorespiratory fitness surveillance among children and youth. Sports Medicine, 53(3), 417-428. https://doi.org/10.1007/s40279-022-01788-9
Deci, E.L., & Ryan, R.M. (2017). Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. Guilford Press. https://doi.org/10.1521/978.14625/28806 DOI: https://doi.org/10.1521/978.14625/28806
Standage, M., & Ryan, R.M. (2020). Self-determination theory and exercise motivation. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 18(1), 1-15. https://doi.org/10.1080/1612197X.2019.1611906
Vasconcellos, D., Parker, P.D., Hilland, T., Cinelli, R., Owen, K.B., Kapsal, N., Lonsdale, C. (2020). Self-determination theory applied to physical activity interventions. Journal of Sport and Exercise Psychology, 42(2), 110-122. https://doi.org/10.1123/jsep.2019-0031 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.2019-0031
Owen, K.B., Smith, J., Lubans, D.R., Ng, J.Y. Y., & Lonsdale, C. (2022). Self-determined motivation and physical activity in youth. Psychology of Sport and Exercise, 58, 102078. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2021.102078 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2021.102078
Singh, A.K., Maheshwari, S., & Sharma, N. (2018). Status of physical education in Indian schools. International Journal of Physical Education, Fitness and Sports, 7(1), 1-7.
Kumar, S., & Joshi, D. (2021). Physical education in Indian schools: Barriers and opportunities. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 8(2), 112-117.
Sahoo, K., Sahoo, B., Choudhury, A.K., Sofi, N.Y., Kumar, R., & Bhadoria, A.S. (2017). Childhood obesity: Causes and consequences. Journal of Family Medicine and Primary Care, 6(2), 187-192. https://doi.org/10.4103/2249-4863.214253
Ramesh, K., Subramanian, S., & Prakash, S. (2022). Physical activity patterns and mental well-being among Indian adolescents. Journal of Health Research, 36(4), 623-633. https://doi.org/10.1108/JHR-04-2021-0204
Patel, V., Saxena, S., Lund, C., Thornicroft, G., Baingana, F., Bolton, P. UnÜtzer, J. (2018). The Lancet Commission on global mental health and sustainable development. The Lancet, 392(10157), 1553-1598. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31612-X DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31612-X
WHO, (2020). Guidelines on physical activity and sedentary behaviour. WHO. https://doi.org/10.5588/who.pa-sb.2020
Bailey, R., Hillman, C., Arent, S., & Petitpas, A. (2020). Physical activity: An underestimated investment in human capital. Journal of Physical Activity and Health, 10(3), 289-308. https://doi.org/10.1123/jpah.10.3.289 DOI: https://doi.org/10.1123/jpah.10.3.289
Cairney, J., Dudley, D., Kwan, M., Bulten, R., & Kriellaars, D. (2019). Physical literacy, physical activity and health: Toward an evidence-informed conceptual model. Sports Medicine, 49(3), 371-383. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3
Guérin, E., Bales, E., Sweet, S., & Fortier, M. (2021). A meta-analysis of the influence of physical activity interventions on self-esteem in youth. Journal of Sport and Health Science, 10(5), 526-539. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.07.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2020.07.001
Mancini, D., Musella, G., & Raiola, G. (2024). Physical activity, motivation, and mental well-being in youth: A structural equation modelling approach. Journal of Physical Education and Sport, 24(1), 1-9. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.01001 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2024.01001
Faul, F., Erdfelder, E., Buchner, A., & Lang, A.-G. (2009). Statistical power analyses using G*Power 3.1: Tests for correlation and regression analyses. Behavior Research Methods, 41(4), 1149-1160. https://doi.org/10.3758/BRM.41.4.1149 DOI: https://doi.org/10.3758/BRM.41.4.1149
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Vivek T, Parasuraman T
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
