Соціальна адаптація спортсменів в Україні: виклики та пріоритетні напрями підтримки
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.6.01Ключові слова:
соціальна адаптація, спортсмени, спортивна кар'єра, підтримка, виклики, подвійна кар'єраАнотація
Історія питання. Спорт – важлива частина життя значної частини населення. Проте інтенсивний тренувальний процес, високий рівень фізичних та психоемоційних навантажень істотно звужують можливості для всебічного особистісного розвитку спортсменів та обмежують їх інтеграцію в соціальне середовище. Сукупність цих чинників формує комплексні виклики для процесів соціальної адаптації, що набувають особливої актуальності в період переходу від активної спортивної діяльності до посткар’єрного етапу життя.
Мета дослідження полягала у здійсненні ґрунтовного та комплексного аналізу рівня обізнаності фахівців сфери фізичної культури та спорту щодо сутності соціальної адаптації спортсменів, а також ідентифікація ключових проблем, з якими стикаються атлети в процесі їх соціальної адаптації.
Матеріал та методи. Методологія дослідження ґрунтувалася на проведенні анонімного онлайн-опитування, в якому взяли участь 150 фахівців сфери фізичної культури і спорту. Було застосовано комплекс методів, зокрема системний аналіз, аналіз і синтез наукової літератури, соціологічне опитування та статистичний аналіз, включно з критерієм хі-квадрат (χ²) для перевірки взаємозв’язку між професійним досвідом та рівнем обізнаності.
Результати дослідження засвідчили, що 87.3% респондентів розглядають соціальну адаптацію спортсменів як «безумовно, дуже важливу». Серед провідних труднощів, з якими спортсмени стикаються у процесі професійної кар’єри, респонденти виокремили дисбаланс між спортивною діяльністю та освітнім процесом (54.5%), а також психологічні проблеми/стрес (40.0%). У посткар’єрний період ключовими викликами визначено працевлаштування (33.8%) та фінансові труднощі (26.9%), що виникають в житті спортсменів. Найбільш результативними формами підтримки постспортивної адаптації спортсменів визнано сприяння у працевлаштуванні (середній бал – 4.3) та надання фінансової допомоги у розробці відповідних адаптаційних програм (середній бал – 4.0). Водночас серед головних бар’єрів реалізації програм соціальної адаптації названо обмежене фінансування їх розробки та реалізації (37.3%) та недостатній рівень обізнаності спортсменів щодо існуючих адаптаційних можливостей (19.3%).
Висновки. Дослідження підкреслює актуальність і необхідність розроблення та впровадження комплексних системних програм соціальної адаптації спортсменів на загальнодержавному рівні в Україні.
Завантаження
Посилання
Korzh, N. L., Zakharina, Ye. A., & Cherednychenko, I. A. (2024). Factors of desocialization of athletes in the context of their post-sports life. Olympicus, (1), 98-105. https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.14 DOI: https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.14
Ponomaryov, V., Korchagin, M., & Baich, M. (2024). Crisis stages of sports career development of single combat athletes and the formation of ways to overcome them. Martial Arts, (1(31)), 80-91. https://doi.org/10.15391/ed.2024-1.08 DOI: https://doi.org/10.15391/ed.2024-1.08
Pryimak, M. M. (2025a). Socio-psychological adaptation of athletes after the completion of their sports career. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.14769845
Leeder, T. M., & Beaumont, L. C. (2023). Navigating the athlete-to-coach transition: understanding the experiences, philosophies, and practices of British orienteering coaches. Journal of Adventure Education and Outdoor Learning, 25(2), 476-492. https://doi.org/10.1080/14729679.2023.2274095 DOI: https://doi.org/10.1080/14729679.2023.2274095
Aptsiauri L. (2024) Problems of social adaptation of the athlete after the end of the sports career. Health of nation and improvement of physical culture and sports education. 200-204. https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/77389
Samuel, R. D., & Tenenbaum, G. (2011). The Role of Change in Athletes’ Careers: A Scheme of Change for Sport Psychology Practice. The Sport Psychologist, 25(2), 233-252. https://doi.org/10.1123/tsp.25.2.233 DOI: https://doi.org/10.1123/tsp.25.2.233
Voorheis, P., Silver, M., & Consonni, J. (2023). Adaptation to life after sport for retired athletes: A scoping review of existing reviews and programs. PLOS ONE, 18(9), e0291683. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0291683 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0291683
Voronova, V., Shynkaruk, O., Kovalchuk, V., & Marchenko, G. (2024). Ascertaining the Peculiarities of Athletes’ Adaptation Course to Post–Sports Life. Physical Education Theory and Methodology, 24(4), 579-585. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.09 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.09
Voronova, V., Petrovska, T., Kovalchuk, V., & Smoliar, I. (2020). Psychological research of a personality as a subject of sports activity. Theory and Methods of Physical Education and Sport, (2), 116-123. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.2.116-123 DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.2.116-123
Polishchuk, V., Perepelytsia, M., & Polishchuk, V. (2025). Psychological and pedagogical support in the “Coach-athlete-parents” system. Physical Culture, Sports, and Health of the Nation: A Collection of Scientific Papers, 19(38), 382-391. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-382-391 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-382-391
Pryimak, M. M. (2025b). Features of social adaptation of athletes at different stages of a sports career. Sport Science Spectrum, (1), 77-82. https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1-11 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1-11
Choi J., & Kim H. D. (2021). Sustainable careers of athletes: themes and concepts regarding transition theories involving athletes. Sustainability, 13(9), 4824. https://doi.org/10.3390/su13094824 DOI: https://doi.org/10.3390/su13094824
Bulatova, M. M., Bubka, S. N., & Platonov, V. M. (2019). Olympic sport in the system of humanitarian education: A study guide. Persha Drukarnia. https://reposit.uni-sport.edu.ua/items/48f7a19f-c5ac-43b6-9cfc-e23d85b8a26f
Radchenko, L., Yermolova, V., & Krol, I. (2024). Olympic education is a component of the national education system. Scientific Journal of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University. Series 15, (12(185)), 162-165. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.12(185).34 DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.12(185).34
Hong, H. J., & Minikin, B. (2023). An international analysis of career assistance programmes for high-performance athletes. International Journal of Sport Policy and Politics, 15(4), 705-724. https://doi.org/10.1080/19406940.2023.2242873 DOI: https://doi.org/10.1080/19406940.2023.2242873
Glandorf, H. L., Madigan, D. J., Kavanagh, O., & Mallinson-Howard, S. H. (2023). Mental and physical health outcomes of burnout in athletes: a systematic review and meta-analysis. International Review of Sport and Exercise Psychology, 18(1), 372-416. https://doi.org/10.1080/1750984X.2023.2225187 DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2023.2225187
Nuetzel, B. (2023). Coping strategies for handling stress and providing mental health in elite athletes: a systematic review. Frontiers in Sports and Active Living, 5. https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1265783 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1265783
Pilkington, V., Rice, S., Olive, L., Walton, C., & Purcell, R. (2024). Athlete Mental Health and Wellbeing During the Transition into Elite Sport: Strategies to Prepare the System. Sports Medicine - Open, 10(1). https://doi.org/10.1186/s40798-024-00690-z DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-024-00690-z
Thornton, J., Rosen, C., Davenport, M., Mountjoy, M. L., Dorian, P., Gouttebarge, V., Breau, B., Pila, E., Reilly, K., Yuan, J., Mok, K., Di Ciacca, S., Speechley, M., & Crossley, K. (2023). Beyond the medals: a cross-sectional study exploring retired elite female athletes’ health. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 9(1), e001479. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2022-001479 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2022-001479
Tossici, G., Zurloni, V., & Nitri, A. (2024). Stress and sport performance: a PNEI multidisciplinary approach. Frontiers in Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1358771 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1358771
Trigueros, R., Aguilar-Parra, J. M., Álvarez, J. F., González-Bernal, J. J., & López-Liria, R. (2019). Emotion, Psychological Well-Being and Their Influence on Resilience. A Study with Semi-Professional Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(21), 4192. https://doi.org/10.3390/ijerph16214192 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16214192
Pryimak, M., Bihun, V., & Lazorenko, T. (2024). Models of management of professional growth and career development of employees. Scientific Innovations and Advanced Technologies, (2(30)). https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-2(30)-498-509 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-2(30)-498-509
Pryimak, M. (2025c). Main aspects of the interaction of an athlete with the social environment in the context of their social adaptation. Scientific Journal of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University. Series 15, (1(186)), 136-141. https://doi.org/10.31392/UDU–nc.series15.2025.01(186).28 DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.01(186).28
Pryimak, M. M. (2025d). Sports career at different stages of age development: management strategies and challenges. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.14955062
Samuel, R. D., Stambulova, N., Galily, Y., & Tenenbaum, G. (2023). Adaptation to change: a meta-model of adaptation in sport. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 22(4), 953-977. https://doi.org/10.1080/1612197X.2023.2168726 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2023.2168726
Brown, C. J., Webb, T. L., Robinson, M. A., & Cotgreave, R. (2018). Athletes’ experiences of social support during their transition out of elite sport: An interpretive phenomenological analysis. Psychology of Sport and Exercise, 36, 71-80. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.01.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.01.003
Pierce, S., Sangalang, M., Kisvari, L., Kellar, L., & Martin, E. (2024). Supporting Collegiate Students in the United States Through Athletic and Career Transitions. Journal of Sport Psychology in Action, 16(1), 31-43. https://doi.org/10.1080/21520704.2024.2377148 DOI: https://doi.org/10.1080/21520704.2024.2377148
Ryba, T. V., Ronkainen, N. J., & Selänne, H. (2015). Elite athletic career as a context for life design. Journal of Vocational Behavior, 88, 47-55. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2015.02.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvb.2015.02.002
Stambulova, N. B., Ryba, T. V., & Henriksen, K. (2020). Career development and transitions of athletes: the International Society of Sport Psychology Position Stand Revisited. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 19(4), 524-550. https://doi.org/10.1080/1612197X.2020.1737836 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2020.1737836
Pierce, S., Gould, D., & Camiré, M. (2017). Definition and Model of Life Skills Transfer. International Review of Sport and Exercise Psychology, 10, 186-211. https://doi.org/10.1080/1750984X.2016.1199727 DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2016.1199727
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Mariia Bulatova, Lidiia Radchenko, Mariia Pryimak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
