Роль емоційної регуляції у результативності суддівства: Приклад баскетболу
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.18Ключові слова:
емоція, баскетбол, арбітр, результативність, спортивні суддіАнотація
Історія питання. Емоційна регуляція означає те, як індивіди керують переживаннями та вираженням своїх емоцій. Вона є невід’ємною частиною спортивної підготовки, що дозволяє максимально розкрити свій потенціал.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між навичками регулювання емоцій баскетбольних суддів та їхніми показниками суддівської діяльності, а також певними демографічними змінними.
Матеріали та методи. Дослідження зосереджено на комплексному аналізі із використанням реляційної моделі скринінгу. Учасників було відібрано за допомогою методу цільової вибірки, що дозволило отримати вибірку з 59 арбітрів класу B. Арбітри класу B належать до елітних арбітрів. Ці арбітри судять матчі жіночої Суперліги та чоловічої 1-ї ліги. Серед них жінки складали 10.2% (n=6), а чоловіки — 89.8% (n=53) вибірки. Середній вік учасників становив 31 рік, а середній стаж роботи арбітром — 12 років. Протягом сезону 2022-2023 років судді обслуговували від 12 до 43 матчів, в середньому 26 матчів на одного суддю. Збір даних здійснювався за допомогою анкети з особистими даними та шкали емоційної регуляції суддів (RERS), розробленої Карачамом та ін. Аналіз даних проведено із використанням програмного забезпечення SPSS 25. Для вивчення взаємозв’язків між змінними застосовано коефіцієнт кореляції моменту добутку Пірсона, рівень значущості встановлено на рівні p < .05.
Результати. Результати показали значні позитивні кореляції між результативністю суддівства та загальним показником емоційної регуляції (r = .63, p < .01), когнітивною переоцінкою (r = .67, p < .01) та подавленням емоцій (r = .35, p < .01).
Висновки. Результати цього дослідження підкреслюють важливість емоційної регуляції, досвіду суддівства та впливу гри у підвищенні результативності. Отримані дані наголошують на вирішальній ролі емоційної регуляції та досвіду в оптимізації результативності баскетбольних суддів й підтверджують доцільність включення тренувань психологічних навичок, зокрема розвитку емоційної компетентності, до освітніх програм з підготовки суддів.
Завантаження
Посилання
Karaçam, A., Orhan, B. E., Özdemir, A. S., Sabuncu, A. A., & Mereută, C. (2023). Examination of the relationship between basketball referee’s mental well-being and emotional regulation levels. Heliyon, 9(6). https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16768 DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16768
Tuero, C., Tabernero, B., Marquez, S., & Guillén, F. (2002). Análisis de los factores que influyen en la práctica del arbitraje [Analysis of the factors affecting the practice of refereeing]. Revista Scape, 1(1), 7-16.
Ekmekçi, R. (2008). Determining the source and coping style of stress among basketball referees and developing preventative administrative practices. Abant Izzet Baysal Universty.
Weinberg, R. S., & Richardson, P. A. (1990). Psychology of Officiating (1st ed.). Leisure Press.
Blynova, O., Kruglov, K., Semenov, O., Los, O., & Popovych, I. (2020). Psychological safety of the learning environment in sports school as a factor of achievement motivation development in young athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(1), 14-23. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01002 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01002
Guillén, F., & Feltz, D. L. (2011). A conceptual model of referee efficacy. Frontiers in Psychology, 2(FEB). https://doi.org/10.3389/fpsyg.2011.00025 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2011.00025
Popovych, I., Halian, I., Halian, O., Nosov, P., Zinchenko, S., & Panok, V. (2021). Research on personality determinants of athletes’ mental exhaustion during the ongoing COVID-19 pandemic. Journal of Physical Education and Sport, 21(4), 1769-1780. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04224 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04224
Popovych, I., Halian, I., Pavliuk, M., Kononenko, A., Hrys, A., & Tkachuk, T. (2022). Emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes. Journal of Physical Education and Sport, 22(2), 337-345. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.02043 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.02043
Barr, C. A., & Hums, M. A. (2012). Management Principles Applied to Sport Management Learning Objectives.
Chelladurai, P. (2014). Managing Organizations for Sport and Physical Activity (4th ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315213286 DOI: https://doi.org/10.4324/9781315213286
Ekmekçi, R. (2017). Psychological preparation in refereeing. Detay Publication.
Gross, J. J. (2001). Emotion Regulation in Adulthood: Timing Is Everything. Current Directions in Psychological Science, 10(6), 214-219. https://doi.org/10.1111/1467-8721.00152 DOI: https://doi.org/10.1111/1467-8721.00152
Gross, J. J., Feldman Barrett, L., John, O., Lane, R., Larsen, R., & Pennebaker, J. (1998). The Emerging Field of Emotion Regulation: An Integrative Review. In Review of General Psychology, 2(5). DOI: https://doi.org/10.1037//1089-2680.2.3.271
Berking, M., & Whitley, B. (2014). Development of the “Affect Regulation Training” (ART) Program. In Affect Regulation Training (pp. 53–65). Springer New York. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-1022-9_6 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4939-1022-9_6
Romo-Perez, V., Karaçam, A., Çeti̇n, A., Pulur, A., Orhan, B. E., & Özdemir, A. S. (2023). Adapting the Emotion Regulation Scale for Athletes for Use with Referees and Examining Its Psychometric Properties. In Mediterranean Journal of Sport Science, 6(4). https://doi.org/10.38021asbid.1315121 DOI: https://doi.org/10.38021/asbid.1315121
Etikan, I., Musa, S. A., & Alkassim Rukayya, S. (2016). Comparison of Convenience Sampling and Purposive Sampling. American Journal of Theoretical and Applied Statistics, 5(1), 1. https://doi.org/10.11648/j.ajtas.20160501.11 DOI: https://doi.org/10.11648/j.ajtas.20160501.11
Karaçam, A., Çetin, A., & Pulur, A. (2021). Sporcu duygu düzenleme ölçeğinin hakemler için uyarlanması ve psikometrik özelliklerinin incelenmesi. 4. Uluslararası Herkes İçin Spor Kongresi, 22–23.
Spencer, B. D. (2015). Self-Effıcacy And Performance In Volleyball Referees. Michigan State University.
Tabachenik, D., & Fidel, J. (2012). Structural equation modeling: Guidelines for determining model fit. J Bus Res Methods, 6(5), 1-55.
Catteeuw, P., Helsen, W., Gilis, B., & Wagemans, J. (2009). Decision-making skills, role specificity, and deliberate practice in association football refereeing. Journal of Sports Sciences, 27(11), 1125-1136. https://doi.org/10.1080/02640410903079179 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410903079179
Dosseville, F., Laborde, S., & Raab, M. (2011). Contextual and personal motor experience effects in judo referees’ decisions. Sport Psychologist, 25(1), 67-81. https://doi.org/10.1123/tsp.25.1.67 DOI: https://doi.org/10.1123/tsp.25.1.67
Myers, N. D., Feltz, D. L., Guillén, F., & Dithurbide, L. (2012). Development of, and initial validity evidence for, the referee self-efficacy scale: A multistudy report. Journal of Sport and Exercise Psychology, 34(6), 737-765. https://doi.org/https://doi.org/10.1123/jsep.34.6.737 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.34.6.737
Pizzera, A., & Raab, M. (2012). Perceptual Judgments of Sports Officials are Influenced by their Motor and Visual Experience. Journal of Applied Sport Psychology, 24(1), 59-72. https://doi.org/10.1080/10413200.2011.608412 DOI: https://doi.org/10.1080/10413200.2011.608412
Karacam, A., & Adiguzel, N. S. (2019). Examining the relationship between referee performance and self-efficacy. European Journal of Educational Research, 8(1), 377-382. https://doi.org/10.12973/eu-jer.8.1.377 DOI: https://doi.org/10.12973/eu-jer.8.1.377
Karaçam, A., Orhan, B. E., Özdemir, A. S., & Sabuncu, A. (2022). Hakemlerin duygu düzenleme düzeylerinin incelenmesi. Journal of Sport for All and Recreation, 4(1), 4-9.
Riza, S. Ö. (2016). Evli Bireylerin Bilişsel Duygu Düzenleme Stratejilerinin Psikolojik İyi Oluşları Ve Evlilik Doyumları İle İlişkisinin İncelenmesi. Social Sciences Institute.
Goodall, K., Trejnowska, A., & Darling, S. (2012). The relationship between dispositional mindfulness, attachment security and emotion regulation. Personality and Individual Differences, 52(5), 622-626. https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.12.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.12.008
Turner, K. (2014). Mindfulness Skills Training: A Pilot Study of Changes in Mindfulness, Emotion Regulation, and Self-Perception of Aging in Older Participants. Activities, Adaptation and Aging, 38(2), 156-167. https://doi.org/10.1080/01924788.2014.901074 DOI: https://doi.org/10.1080/01924788.2014.901074
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Aydın Karaçam, Bekir Erhan Orhan, Walaa Jumah Alkasasbeh, Umut Canlı, Niyazi Sıdkı Adıgüzel
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
