Комплексний аналіз сприйняття чеснот у дошкільнят віком 5–6 років з різним досвідом занять дзюдо на основі авторської шкали
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.14Ключові слова:
чесноти, діти дошкільного віку, філософія дзюдо, дошкільна освіта, шкала спостереження за чеснотами, розвитокАнотація
Мета дослідження. Дослідження мало на меті проаналізувати сприйняття та розвиток чеснот у дітей віком 5–6 років з різним досвідом занять, заснованих на філософії дзюдо.
Матеріали та методи. У представленому дослідженні взяли участь 36 дітей дошкільного віку, розділених на три групи залежно від їхнього досвіду в дзюдо: новачки (без попереднього досвіду), один рік і два роки практики. На цьому віковому етапі тренування не включали техніки кидків і зосереджувалися на основних елементах, підготовчих вправах та ігрових формах, що відповідають принципам дзюдо. Розроблено авторську шкалу спостереження для оцінки чотирьох чеснот — дружби, поваги, чесності та залучення. Збір даних здійснювався за допомогою структурованих спостережень під час занять фізичною активністю та піддавався кількісному аналізу.
Результати. Діти з тривалішим досвідом занять дзюдо продемонстрували значно вищі показники за всіма оцінюваними чеснотами порівняно з новачками. У групі, яка мала дворічну практику, було досягнуто найвищих результатів у категоріях дружба та повага, що свідчить про позитивну роль освітньої діяльності на основі дзюдо у вихованні моральних цінностей.
Висновки. Дослідження підкреслює важливість інтеграції занять на основі дзюдо не тільки як фізичного тренування, але й як педагогічного інструменту для культивування соціальної та емоційної компетентності в ранньому дитинстві. Результати підтверджують ефективність застосування авторської шкали спостереження для моніторингу розвитку чеснот у дошкільній освіті.Завантаження
Посилання
Wulandari, I. I., & Suhma, F. M. (2024). Developing Prosocial Skills in 4–5-Year-Olds Through Collaborative Learning Models: A Qualitative Study. GENIUS: Indonesian Journal of Early Childhood Education, 5(2), 157-168. https://doi.org/10.35719/gns.v5i2.177 DOI: https://doi.org/10.35719/gns.v5i2.177
Chi-Kin Lee, J., Wong, K. L., & Kong, R. H. M. (2021). Secondary school teachers’ self-efficacy for moral and character education and its predictors: a Hong Kong perspective. Teachers and Teaching, 27(1–4), 32-47. https://doi.org/10.1080/13540602.2021.1920907 DOI: https://doi.org/10.1080/13540602.2021.1920907
Arda Tuncdemir, T.B., Burroughs, M.D., & Moore, G. (2022). Effects of philosophical ethics in early childhood on preschool children’s social–emotional competence and theory of mind. International Journal of Child Care and Education Policy, 16(1), 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s40723-022-00098-w
Song, I. (2022). A Study on the Teaching Method of Judo Subjects as Practical Personality Self-Reflection and Martial Arts. International Journal of Martial Arts, 7(1), 1-12. DOI: https://doi.org/10.22471/martialarts.2022.7.1.01
Kwok, W.W. (2024). Strategies for Integrating Martial Arts-Based Mindfulness Into Educational Settings (Doctoral dissertation, Northeastern University). https://doi.org/10.17760/D20649864 DOI: https://doi.org/10.17760/D20649864
Križalkovičová, Z., Szabó, P., Kumli, K., Štefanovský, M., Makai, A., & Szentpéteri, J. (2024). Neurodevelopmental benefits of judo training in preschool children: a multinational, mixed methods follow-up study. Frontiers in Psychology, 15, 1457515. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1457515 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1457515
Jadwiszczak, M., Wawrzyniak, S., & Pezdek, K. (2025). More than movement: a systematic review of moral and social development in adolescents physical education. BMC Public Health, 25(1), 2076. https://doi.org/10.1186/s12889-025-23169-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-025-23169-2
Soengkono, M.S. Y.R. (2024). Customers’ Expectations and Perceptions of SERVQUAL Dimensions in Children’s Martial Arts Programs (Doctoral dissertation, California Southern University).
Martín-Rodríguez, A., Gostian-Ropotin, L.A., Beltrán-Velasco, A.I., Belando-Pedreño, N., Simón, J.A., López-Mora, C., Navarro-Jiménez, E., Tornero-Aguilera, J.F., & Clemente-Suárez, V.J. (2024). Sporting Mind: The Interplay of Physical Activity and Psychological Health. Sports, 12(1), 37. https://doi.org/10.3390/sports12010037 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12010037
Garbeloto, F., Miarka, B., Guimarães, E., Gomes, F. R. F., Tagusari, F. I., & Tani, G. (2023). A New Developmental Approach for Judo Focusing on Health, Physical, Motor, and Educational Attributes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(3), 2260. https://doi.org/10.3390/ijerph20032260 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20032260
Shishida, F. (2012). A Judo that incorporates Kendo: Jigoro Kano’s ideas and their theoretical development. Archives of Budo, 8(4), 225-233. DOI: https://doi.org/10.12659/AOB.883619
Jarilkapovich, M.A. (2025). Program Technology for Choosing an Effective Educational Methodology Based on Modern Pedagogical Research in The Educational System. Current Research Journal of Pedagogics, 6(02), 30-33. DOI: https://doi.org/10.37547/pedagogics-crjp-06-02-06
Borich, G. D., & Tombari, M. L. (2021). Educational psychology: A contemporary approach.
Birhan, W., Shiferaw, G., Amsalu, A., Tamiru, M., & Tiruye, H. (2021). Exploring the context of teaching character education to children in preprimary and primary schools. Social Sciences & Humanities Open, 4(1), 100171. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2021.100171 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2021.100171
McCredie, M. N., & Morey, L. C. (2018). Evaluating new supplemental indicators for the Personality Assessment Inventory: Standardization and cross-validation. Psychological Assessment, 30(10), 1292. https://doi.org/10.1037/pas0000574 DOI: https://doi.org/10.1037/pas0000574
Kowalczyk, M., Zgorzalewicz-Stachowiak, M., & Kostrzewa, M. (2023). Health Outcomes of Judo Training as an Organized Physical Activity for Children and Adolescents: A Literature Review. Children, 10(8), 1290. https://doi.org/10.3390/children10081290 DOI: https://doi.org/10.3390/children10081290
Krauze, J., Ābele, A., & Bula Biteniece, I. (2024). Interrelations between the Morals of 5–6 Year Old Children and Balance Exercises in Judo Physical Activities. LASE Journal of Sport Science, 15(1-2). https://doi.org/10.25143/lase_joss.v15i1-2.04 DOI: https://doi.org/10.25143/lase_joss.v15i1-2.04
Kano, J., & Murata, N. (2005). Mind over muscle: Writings from the founder of judo. Revista de Artes Marciales Asiáticas, 1(3-2006), 89. https://doi.org/10.18002/rama.v1i3.262 DOI: https://doi.org/10.18002/rama.v1i3.262
Bradić, S. (2023). Judo as a Method of Moral and Psychological Development.
Blewitt, C., O’Connor, A., Morris, H., May, T., Mousa, A., Bergmeier, H., Nolan, A., Jackson, K., Barrett, H., & Skouteris, H. (2021). A systematic review of targeted Social and Emotional Learning interventions in early childhood education and care settings. Early Child Development and Care, 191(14), 2159-2187. https://doi.org/10.1080/03004430.2019.1702037 DOI: https://doi.org/10.1080/03004430.2019.1702037
Mondi, C.F., Giovanelli, A., & Reynolds, A.J. (2021). Fostering socio-emotional learning through early childhood intervention. International Journal of Child Care and Education Policy, 15(1), 1-43. DOI: https://doi.org/10.1186/s40723-021-00084-8
Jotov, M., & Ratković, T. (2024). A proposal for applying the Kaizen method in youth and professional sports. Baština, 34(62). https://doi.org/10.5937/bastina34-48549 DOI: https://doi.org/10.5937/bastina34-48549
Parry, J., Martínková, I., & Reppold Filho, A.R. (2024). Sport ethics around the globe. Movimento, 30, e30051. https://doi.org/10.22456/1982-8918.143568 DOI: https://doi.org/10.22456/1982-8918.143568
Davison, I., Harrison, T., Hayes, D., & Higgins, J. (2016). How to assess children’s virtue literacy: methodological lessons learnt from the Knightly Virtues programme. Journal of Beliefs & Values, 37(1), 16-28. https://doi.org/10.1080/13617672.2016.1141526 DOI: https://doi.org/10.1080/13617672.2016.1141526
Killen, M., & Dahl, A. (2021). Moral Reasoning Enables Developmental and Societal Change. Perspectives on Psychological Science, 16(6), 1209-1225. https://doi.org/10.1177/1745691620964076 DOI: https://doi.org/10.1177/1745691620964076
Alexander, H. A. (2016). Assessing virtue: measurement in moral education at home and abroad. Ethics and Education, 11(3), 310-325. https://doi.org/10.1080/17449642.2016.1240385 DOI: https://doi.org/10.1080/17449642.2016.1240385
Niyozova , M. . (2025). Methodological approaches to the formation of spirituality and moral qualities in preschool children. Journal of Multidisciplinary Sciences and Innovations, 1(2), 86-91. Retrieved from https://inlibrary.uz/index.php/jmsi/article/view/85214
Kozdras, G.P. (2019). Empathy in children practising judo compared to their non practicing peers. Revista de Artes Marciales Asiáticas, 14(2s). https://doi.org/10.18002/rama.v14i2s.5950 DOI: https://doi.org/10.18002/rama.v14i2s.5950
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Jekaterina Krauze, Agita Ābele, Inta Bula-Biteniece, Olga Rajevska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
