Вплив хронотипу на силові показники студенток університету в різний час доби: Поперечне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.08Ключові слова:
хронотип, ранкова – вечірня активність, максимальна сила, вибухова потужність, м’язова сила кистейАнотація
Історія питання. Хронотип впливає на фізичну результативність через циркадні ритми, що змінюються протягом дня. Пік сили та потужності часто спостерігається ввечері, що свідчить про вплив часу на результати тренувань. У цій науковій роботі вивчається вплив зазначених факторів на студенток університету — групі, яка недостатньо представлена в хронобіологічних дослідженнях.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу хронотипу на силову працездатність студенток університету в різний час доби. Зокрема, проведено порівняльний аналіз показників максимальної сили, вибухової потужності та м’язової сили кистей між особами ранкового та вечірнього типу з метою визначення оптимального часу для проведення тренувань або продуктивної діяльності на основі хронобіологічних переваг.
Матеріали та методи. Для класифікації 56 індійських студенток (середній вік = 22.2 роки; вага = 56 ± 4.31 кг; зріст = 158 ± 5 см; ІМТ = 21 ± 1.5 кг/м²) було застосовано опитувальник Хорна– Остберга щодо визначення схильності до ранкової або вечірньої активності (“The Horne and Ostberg Morningness–Eveningness Questionnaire”). Оцінка силової працездатності проводилася за допомогою трьох вимірювань: одне повторення з максимальною вагою (1ПM) для визначення максимальної сили; стрибок із контррухом (КРС) для вибухової потужності; динамометрія кистьового хвату для оцінки м’язової сили. Тестування проводилося в стандартних умовах, в узгоджений час відповідно до хронотипу кожної учасниці (ранок або вечір). З метою аналізу використовувалися t-критерії для незалежних вибірок, а також критерії Шапіро-Вілка та Левене, що підтверджують припущення про нормальність та однорідність.
Результати. Відзначено, що особи вечірнього типу продемонстрували значно кращі результати за всіма досліджуваними показниками, ніж особи ранкового типу. Група вечірнього типу досягла значніших показників у присіданні з 1ПM (78.3 ± 2.63 кг проти 72.1 ± 3.11 кг; t (54) = -8.08, p < .001, d = 2.16), КРС (30.1 ± 2.32 см проти 26.1 ± 2.32 см; t (54) = -6.46, p < .001, d = 1.
Висновки. Результати цього дослідження показують, що студентки вечірнього типу мають підвищену силову працездатність у вечірні години, що підкреслює необхідність враховувати хронотип при плануванні тренувань та оцінюванні результативності спортсменок.
Завантаження
Посилання
Das, S.C., Singh, S., & Chakraborty, S. (2024). Chronotype and Athletic Performance in Different Time of Day. ShodhKosh: Journal of Visual and Performing Arts, 5(6). https://doi.org/10.29121/shodhkosh.v5.i6.2024.3419 DOI: https://doi.org/10.29121/shodhkosh.v5.i6.2024.3419
Roenneberg, T., Pilz, L.K., Zerbini, G., & Winnebeck, E.C. (2019). Chronotype and social jetlag: A (self-) critical review. Biology, 8(3). https://doi.org/10.3390/biology8030054 DOI: https://doi.org/10.3390/biology8030054
Adan, A., Archer, S.N., Hidalgo, M.P., Di Milia, L., Natale, V., & Randler, C. (2012). Circadian typology: A comprehensive review. Chronobiology International, 29(9), 1153-1175. DOI: https://doi.org/10.3109/07420528.2012.719971
Merrow, M., & Roenneberg, T. (2003). The network of time: Understanding the molecular circadian system. Current Biology, 13(5), R198-R207. DOI: https://doi.org/10.1016/S0960-9822(03)00124-6
Adan, A., Archer, S. N., Hidalgo, M. P., Di Milia, L., Natale, V., & Randler, C. (2012). Circadian typology: A comprehensive review. Chronobiology International, 29(9), 1153-1175. https://doi.org/10.3109/07420528.2012.719971 DOI: https://doi.org/10.3109/07420528.2012.719971
Chtourou, H., & Souissi, N. (2012). The Effect of Training at a Specific Time of Day: A Review. www.nsca.com DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31825770a7
Vitale, J.A., & Weydahl, A. (2017). Chronotype, Physical Activity, and Sport Performance: A Systematic Review. Sports Medicine, 47(9), 1859-1868. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/s40279-017-0741-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-017-0741-z
Facer-Childs, E., & Brandstaetter, R. (2015). The impact of circadian phenotype and time since awakening on diurnal performance in athletes. Current Biology, 25(4), 518-522. https://doi.org/10.1016/j.cub.2014.12.036 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cub.2014.12.036
Garber, C. E., Blissmer, B., Deschenes, M. R., Franklin, B. A., Lamonte, M. J., Lee, I.-M., Nieman, D. C., & Swain, D. P. (2011). Quantity and Quality of Exercise for Developing and Maintaining Cardiorespiratory, Musculoskeletal, and Neuromotor Fitness in Apparently Healthy Adults: Guidance for Prescribing Exercise. Medicine & Science in Sports & Exercise, 43(7), 1334-1359. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e318213fefb DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e318213fefb
Cormie, P., McGuigan, M.R., & Newton, R.U. (2011). Developing maximal neuromuscular power: Part 1 - Biological basis of maximal power production. Sports Medicine, 41(1). https://doi.org/10.2165/11537690-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11537690-000000000-00000
Sale, D.G. (1988). Neural adaptation to resistance training. Medicine and Science in Sports and Exercise, 20(5). https://doi.org/10.1249/00005768-198810001-00009 DOI: https://doi.org/10.1249/00005768-198810001-00009
Kraemer, W.J., & Ratamess, N.A. (2004). Fundamentals of resistance training: Progression and exercise prescription. Medicine & Science in Sports & Exercise, 36(4), 674-688. DOI: https://doi.org/10.1249/01.MSS.0000121945.36635.61
Miller, A.E. J., MacDougall, J.D., Tarnopolsky, M.A., & Sale, D.G. (1993). Gender differences in strength and muscle fiber characteristics. European Journal of Applied Physiology and Occupational Physiology, 66(3). https://doi.org/10.1007/BF00235103 DOI: https://doi.org/10.1007/BF00235103
İlbak, İ., Eken, Ö., Stojanović, S., Joksimović, M., Pavlović, R., & Radulović, N. (2024). Investigation of maximal strength performance in terms of training time routine. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 28(1), 26-32. https://doi.org/10.15561/26649837.2024.0103 DOI: https://doi.org/10.15561/26649837.2024.0103
Izquierdo, M., Ibañez, J., González-Badillo, J.J., & Gorostiaga, E.M. (2002). Effects of creatine supplementation on muscle power, endurance, and sprint performance. Medicine and Science in Sports and Exercise, 34(2), 332–343. https://doi.org/10.1097/00005768-200202000-00023 DOI: https://doi.org/10.1097/00005768-200202000-00023
Jurado-Castro, J. M., Campos-Pérez, J., Vilches-Redondo, M. Á., Mata, F., Navarrete-Pérez, A., & Ranchal-Sanchez, A. (2022). Morning versus evening intake of creatine in elite female handball players. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(1). https://doi.org/10.3390/ijerph19010393 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010393
Souissi, W., Hammouda, O., Ammar, A., Ayachi, M., Bardiaa, Y., Daoud, O., Hassen, I. Ben, Souissi, M., & Driss, T. (2022). Higher evening metabolic responses contribute to diurnal variation of self-paced cycling performance. Biology of Sport, 39(1). https://doi.org/10.5114/biolsport.2021.102930 DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2021.102930
Thun, E., Bjorvatn, B., Flo, E., Harris, A., & Pallesen, S. (2015). Sleep, circadian rhythms, and athletic performance. Sleep Medicine Reviews, 23. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2014.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2014.11.003
Fernandes, A.L., Lopes-Silva, J.P., Bertuzzi, R., Casarini, D.E., Arita, D.Y., Bishop, D.J., & Lima-Silva, A.E. (2014). Effect of time of day on performance, hormonal and metabolic response during a 1000-M cycling time trial. PLoS ONE, 9(10). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0109954 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0109954
Küüsmaa, M., Schumann, M., Sedliak, M., Kraemer, W. J., Newton, R. U., Malinen, J. P., Nyman, K., Häkkinen, A., & Häkkinen, K. (2016). Effects of morning versus evening combined strength and endurance training on physical performance, muscle hypertrophy, and serum hormone concentrations. Applied Physiology, Nutrition and Metabolism, 41(12). https://doi.org/10.1139/apnm-2016-0271 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2016-0271
De Hoyo, M., Gonzalo-Skok, O., Sanudo, B., Carrascal, C., Plaza-Armas, J. R., Camacho-Candil, F., & Otero-Esquina, C. (2016). Comparative effects of in-season full-back squat, resisted sprint training, and plyometric training on explosive performance in U-19 elite soccer players. Journal of Strength and Conditioning Research, 30(2). https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001094 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001094
Heishman, A. D., Curtis, M. A., Saliba, E. N., Hornett, R. J., Malin, S. K., & Weltman, A. L. (2017). Comparing performance during morning vs. afternoon training sessions in intercollegiate basketball players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 31(6), 1557-1562. DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001882
Zelenović, M., Kontro, T., Čaušević, D., Bjelica, B., Aksović, N., & Milanović, Z. (2024). Warm-up is an efficient strategy to prevent diurnal variation of short-term maximal performance in young basketball players. Chronobiology International, 41(3). https://doi.org/10.1080/07420528.2024.2313646 DOI: https://doi.org/10.1080/07420528.2024.2313646
López-Samanes, Á., Moreno-Pérez, D., Maté-Muñoz, J. L., Domínguez, R., Pallarés, J. G., Mora-Rodriguez, R., & Ortega, J. F. (2017). Circadian rhythm effect on physical tennis performance in trained male players. Journal of Sports Sciences, 35(21). https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1258481 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1258481
Harrison, P.W., James, L.P., Jenkins, D.G., McGuigan, M.R., Holmberg, P.M., & Kelly, V.G. (2024). The Effects of Low-Load Squat Jump and Maximal Isometric Priming Exercise on Muscular Performance and Perceptual State. Journal of Strength and Conditioning Research, 38(1). https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004524 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004524
Robles-González, L., Ramírez Maldonado, M., Alcalá-Escamilla, J. C., Jurado-Fasoli, L., Miras-Moreno, S., Soriano, M. A., García-Ramos, A., Ruiz, J. R., & Amaro-Gahete, F. J. (2023). Caffeine ingestion attenuates diurnal variation of lower-body ballistic performance in resistance-trained women. European Journal of Sport Science, 23(3). https://doi.org/10.1080/17461391.2022.2038274 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2022.2038274
Pavlović, L., Stojiljković, N., Aksović, N., Stojanović, E., Valdevit, Z., Scanlan, A. T., & Milanović, Z. (2018). Diurnal Variations in Physical Performance: Are There Morning-to-Evening Differences in Elite Male Handball Players? Journal of Human Kinetics, 63(1). https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0012 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0012
Martin-López, J., Pérez-López, A., Varillas-Delgado, D., & López-Samanes, Á. (2024). Influence of time-of-day on neuromuscular performance in team sport athletes: a systematic review and meta-analysis. In Frontiers in Sports and Active Living, 6. Frontiers Media SA. https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1466050 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1466050
Patel, A., Adams, J., & Davey, C. (2004). Diurnal Variation in Grip Strength and Hand Dexterity in Healthy Adults. The British Journal of Hand Therapy, 9(4). https://doi.org/10.1177/175899830400900402 DOI: https://doi.org/10.1177/175899830400900402
Reinberg, A.E., Bicakova-Rocher, A., Gorceix, A., Ashkenazi, I.E., & Smolensky, M.H. (1994). Placebo effect on the circadian rhythm period τ of temperature and hand-grip strength rhythms: Interindividual and gender-related difference. Chronobiology International, 11(1). https://doi.org/10.3109/07420529409057230 DOI: https://doi.org/10.3109/07420529409057230
Kons, R., Santos, G., Borges, M. L. B., Cintra de Sousa, P. H., & Detanico, D. (2025). Time-of-day effects on physical performance and perceptual responses in Brazilian Jiu-Jitsu athletes. Chronobiology international, 42(1), 147-154. DOI: https://doi.org/10.1080/07420528.2025.2453235
Küüsmaa, M., Schumann, M., Sedliak, M., Kraemer, W. J., Newton, R. U., Malinen, J. P., Nyman, K., Häkkinen, A., & Häkkinen, K. (2016). Effects of morning versus evening combined strength and endurance training on physical performance, muscle hypertrophy, and serum hormone concentrations. Applied Physiology, Nutrition and Metabolism, 41(12). https://doi.org/10.1139/apnm-2016-0271 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2016-0271
Duan, C., Kim, Y., & Park, Y. (2024). Effects of speed-agility-quickness training and sprint interval training on physiological and physical performance, and sports enjoyment in young soccer players. Journal of Men’s Health, 20(7), 59-69. https://doi.org/10.22514/jomh.2024.110 DOI: https://doi.org/10.22514/jomh.2024.110
Teo, W., Newton, M.J., & Mcguigan, M.R. (2011). Circadian rhythms in exercise performance: Implications for hormonal and muscular adaptation. Journal of Sports Science and Medicine, 10.
Reilly, T., Atkinson, G., Edwards, B., Waterhouse, J., Farrelly, K., & Fairhurst, E. (2007). Diurnal variation in temperature, mental and physical performance, and tasks specifically related to football (soccer). Chronobiology International, 24(3). https://doi.org/10.1080/07420520701420709 DOI: https://doi.org/10.1080/07420520701420709
Cherif, M., Said, M.A., Ben Chaifa, M., & Kotb, A.A. H. (2022). Position-dependent morning-to-evensing variability in physical performances in elite male handball players. Biological Rhythm Research, 53(10), 1496-1508. https://doi.org/10.1080/09291016.2021.1967574 DOI: https://doi.org/10.1080/09291016.2021.1967574
Klaus-Karwisch, S., Merkle, A., Werner, S., Ruf, L., Woll, A., Härtel, S., & Altmann, S. (2023). Sprint and jump performances of female athletes are enhanced in the evening but not associated with individual chronotype. Chronobiology International, 40(10). https://doi.org/10.1080/07420528.2023.2267659 DOI: https://doi.org/10.1080/07420528.2023.2267659
Saha, G. C., Orhan, B. E., Hazra, S., Biswas, S., Karak, P. K., Mondal, S., ... & Gaur, M. P. (2025). Effect of diurnal variations on cognitive and physical performance among female athletes. Retos: nuevas tendencias en educación física, deporte y recreación, (68), 874-888. https://doi.org/10.47197/retos.v DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v68.113742
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Gopal Chandra Saha, Prem Kumar Karak, Smriti Mondal, Chandan Shaw, Subhashis Biswas, Tarak Nath Pramanik, Mahendra Pratap Gaur, Madhu Gaur, Samaresh Jana
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
