Тренувальне навантаження, втома та ризик травмування передньої хрестоподібної зв’язки у студентів-гандболістів чоловічої статі: Двосезонне проспективне когортне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.19Ключові слова:
травма передньої хрестоподібної зв’язки, тренувальне навантаження, моніторинг втоми, профілактика травмування, нервово-м’язовий скринінг, спортивна результативність у гандболіАнотація
Історія питання. Травмування передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) становить суттєву проблему в змагальному гандболі, що часто призводить до тривалої відсутності гравця та зниження спортивної результативності. З огляду на високі фізичні вимоги до цього виду спорту, особливо на студентському рівні, моніторинг тренувального навантаження та втоми є надзвичайно важливим для зменшення ризику травмування.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між тренувальним навантаженням, маркерами втоми та ризиком травмування передньої хрестоподібної зв’язки у студентів-гандболістів чоловічої статі впродовж двох змагальних сезонів.
Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 93 спортсменів-чоловіків (середній вік: 20.8 ± 1.6 року) з 13 студентських гандбольних команд протягом двох сезонів (2022-2024 навчальні роки). Тренувальне навантаження відстежувалося за допомогою щотижневих годин, тренувальних сесій, в яких інтенсивність вправ регулювалася на основі індивідуального сприйняття навантаження та рівня ризику отримання травмування під час матчів. Оцінка рівня втоми проводилася через щоденні показники самопочуття та зниження висоти стрибка з контррухом (СКР). Ризик травмування ПХЗ розраховувався на основі комбінованого балу, що включав показники LESS (система оцінювання помилок під час приземлення), асиметрію кінцівок та зниження результативності, пов’язане з втомою. З метою визначення предикторів травми ПХЗ використовувалася логістична регресія, а позиційні відмінності досліджувалися за методом дисперсійного аналізу.
Результати. Показник втоми був єдиним статистично значущим предиктором травми передньої хрестоподібної зв’язки (p = 0.041). Гравці, які повідомляли про вищий рівень втоми і належали до групи з високим тренувальним навантаженням, мали найбільший ризик травмування передньої хрестоподібної зв’язки. Праві та центральні захисники стикалися з більшими тренувальними навантаженнями та накопиченням втоми порівняно з лівими захисниками.
Висновки. Результати дослідження свідчать, що постійна втома, як чинник, що має більший вплив, ніж обсяг тренувань, є значущим предиктором ризику травмування передньої хрестоподібної зв’язки у студентів-гандболістів. Інтеграція регулярного моніторингу втоми та індивідуального контролю навантажень до тренувальних програм може сприяти зниженню рівня травматизму та покращенню спортивного довголіття.
Завантаження
Посилання
Laver, L., Laver, L., Luig, P., Achenbach, L., Myklebust, G., & Karlsson, J. (2018). Handball Injuries: Epidemiology and Injury Characterization: Part 1. https://doi.org/10.1007/978-3-662-55892-8_11 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-55892-8_11
Di Paolo, S., Zaffagnini, S., Pizza, N., Grassi, A., & Bragonzoni, L. (2021). Poor Motor Coordination Elicits Altered Lower Limb Biomechanics in Young Football (Soccer) Players: Implications for Injury Prevention through Wearable Sensors. Sensors, 21(13), 4371. https://doi.org/10.3390/s21134371 DOI: https://doi.org/10.3390/s21134371
Setuain, I., Bencke, J., Alfaro-Adrián, J., & Izquierdo, M. (2018). A Biomechanical Perspective on Rehabilitation of ACL Injuries in Handball. https://doi.org/10.1007/978-3-662-55892-8_34 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-55892-8_34
Rector, J. L., Marceau, K., & Friedman, E. M. (2020). Moderation of the Association Between Chronic Medical Conditions and Functional Limitations Over Time by Physical Activity: Effects of Age. The Journals of Gerontology: Series A, 75(1), 168-174. https://doi.org/10.1093/gerona/glz020 DOI: https://doi.org/10.1093/gerona/glz020
Monajati, A. (2017). Analysis of lower limb injury prevention programmes in relation to hamstring and anterior cruciate ligament risk factors in team sport athletes.
Myklebust, G., Mæhlum, S., Holm, I., & Bahr, R. (2007). A prospective cohort study of anterior cruciate ligament injuries in elite Norwegian team handball. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports. https://doi.org/10.1111/J.1600-0838.1998.TB00185.X DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.1998.tb00185.x
Myklebust, G., Mæhlum, S., Holm, I., & Bahr, R. (1998). A prospective cohort study of anterior cruciate ligament injuries in elite Norwegian team handball. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 8(3), 149-153. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.1998.tb00185.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.1998.tb00185.x
Aus Der Fünten, K., Tröß, T., Hadji, A., Beaudouin, F., Steendahl, I. B., & Meyer, T. (2023). Epidemiology of Football Injuries of the German Bundesliga: A Media-Based, Prospective Analysis over 7 Consecutive Seasons. Sports Medicine - Open, 9(1). https://doi.org/10.1186/s40798-023-00563-x DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-023-00563-x
Szymski, D., Achenbach, L., Zellner, J., Weber, J., Koch, M., Zeman, F., Huppertz, G., Pfeifer, C., Alt, V., & Krutsch, W. (2022). Higher risk of ACL rupture in amateur football compared to professional football: 5‐year results of the ‘Anterior cruciate ligament‐registry in German football’. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 30(5), 1776-1785. https://doi.org/10.1007/s00167-021-06737-y DOI: https://doi.org/10.1007/s00167-021-06737-y
Drole, K., Paravlic, A., Steffen, K., & Doupona, M. (2023). Effects of physical, psychosocial and dual-career loads on injuries and illnesses among elite handball players: Protocol of prospective cohort study. BMJ Open, 13(3), e069104. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-069104 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-069104
Nasrabadi, R., & Sadeghi, H. (2022). effect of Fatigue on Biomechanical Parameters and Incidence of Injury in Selected Movements of Healthy People: A Systemic Review. Scientific Journal of Rehabilitation Medicine, 10(4), 604-617. https://doi.org/10.32598/sjrm.10.4.1 DOI: https://doi.org/10.32598/SJRM.10.4.1
Bourne, M. N., Webster, K. E., & Hewett, T. E. (2019). Is Fatigue a Risk Factor for Anterior Cruciate Ligament Rupture? Sports Medicine, 49(11), 1629-1635. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01134-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01134-5
Verschueren, J., Tassignon, B., De Pauw, K., Proost, M., Teugels, A., Van Cutsem, J., Roelands, B., Verhagen, E., & Meeusen, R. (2020). Does Acute Fatigue Negatively Affect Intrinsic Risk Factors of the Lower Extremity Injury Risk Profile? A Systematic and Critical Review. Sports Medicine. https://doi.org/10.1007/S40279-019-01235-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01235-1
Verschueren, J., Tassignon, B., De Pauw, K., Proost, M., Teugels, A., Van Cutsem, J., Roelands, B., Verhagen, E., & Meeusen, R. (2020). Does Acute Fatigue Negatively Affect Intrinsic Risk Factors of the Lower Extremity Injury Risk Profile? A Systematic and Critical Review. Sports Medicine, 50(4), 767-784. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01235-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01235-1
Eckard, T. G., Padua, D. A., Hearn, D. W., Pexa, B. S., & Frank, B. S. (2018). The Relationship Between Training Load and Injury in Athletes: A Systematic Review. Sports Medicine. https://doi.org/10.1007/S40279-018-0951-Z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-018-0951-z
Eckard, T. G., Padua, D. A., Hearn, D. W., Pexa, B. S., & Frank, B. S. (2018). The Relationship Between Training Load and Injury in Athletes: A Systematic Review. Sports Medicine, 48(8), 1929–1961. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0951-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-018-0951-z
Zeghari, L., Moufti, H., Arfaoui, A., & Habki, Y. (2019). The prevention of overtraining with the monitoring training loads: Case of football. International Journal of Physical Education, Fitness and Sports, 42-50. https://doi.org/10.26524/ijpefs1935 DOI: https://doi.org/10.26524/ijpefs1935
Schmidt, M., Nolte, K., Terschluse, B., Willwacher, S., & Jaitner, T. (2022). Positive influence of neuromuscular training on knee injury risk factors during cutting and landing tasks in elite youth female handball players. German Journal of Exercise and Sport Research. https://doi.org/10.1007/s12662-022-00851-w DOI: https://doi.org/10.1007/s12662-022-00851-w
Schmidt, M., Nolte, K., Terschluse, B., Willwacher, S., & Jaitner, T. (2023). Positive influence of neuromuscular training on knee injury risk factors during cutting and landing tasks in elite youth female handball players. German Journal of Exercise and Sport Research, 53(1), 19-29. https://doi.org/10.1007/s12662-022-00851-w DOI: https://doi.org/10.1007/s12662-022-00851-w
Zouhal, H., Boullosa, D., Ramirez-Campillo, R., Ali, A., & Granacher, U. (2021). Editorial: Acute: Chronic Workload Ratio: Is There Scientific Evidence? Frontiers in Physiology, 12. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.669687 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.669687
Maciel, F. O., Miranda, R., Ferreira-Júnior, J. B., Goulart, T., Brandão, F., Werneck, F. Z., & Bara-Filho, M. G. (2022). Analysis of different training load monitoring methods in youth women handball players. Apunts Sports Medicine, 57(215), 100381. https://doi.org/10.1016/j.apunsm.2022.100381 DOI: https://doi.org/10.1016/j.apunsm.2022.100381
Ardern, C. L., Grindem, H., Kvist, J., Kvist, J., Waldén, M., & Hägglund, M. (2018). Rehabilitation of ACL Injury in the Handball Player. https://doi.org/10.1007/978-3-662-55892-8_33 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-55892-8_33
Rashid, I. (2016). Using SPSS: An Interactive Hands-On Approach. South Asian Journal of Management.
Mejane, J., Faubert, J., Romeas, T., & Labbe, D. R. (2019). The combined impact of a perceptual–cognitive task and neuromuscular fatigue on knee biomechanics during landing. The Knee, 26(1), 52-60. https://doi.org/10.1016/j.knee.2018.10.017 DOI: https://doi.org/10.1016/j.knee.2018.10.017
Larson, D. J., Pinto, B. L., & Brown, S. H. M. (2018). Differential effects of muscle fatigue on dynamic spine stability: Implications for injury risk. Journal of Electromyography and Kinesiology, 43, 209-216. https://doi.org/10.1016/j.jelekin.2018.11.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jelekin.2018.11.001
Bowen, L., Gross, A. S., Gimpel, M., & Li, F.-X. (2017). Accumulated workloads and the acute:chronic workload ratio relate to injury risk in elite youth football players. British Journal of Sports Medicine, 51(5), 452-459. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095820 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095820
Ertel, K. A., Hallam, J. E., & Hillman, A. R. (2020). The effects of training status and exercise intensity on exercise-induced muscle damage. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(3). https://doi.org/10.23736/s0022-4707.19.10151-x DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.10151-X
Batterson, A. M., Froelich, R. K., Schleck, C. D., & Laskowski, E. R. (2020). Injury Rate and Patterns in Group Strength-Endurance Training Classes. Mayo Clinic Proceedings, 95(3), 468-475. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2019.03.032 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2019.03.032
Yung, M., Rose, L. M., Neumann, W. P., Yazdani, A., & Kapellusch, J. (2023). Is there a u-shaped relationship between load levels and fatigue and recovery? An examination of possible mechanisms. Ergonomics, 66(12), 2058-2073. https://doi.org/10.1080/00140139.2023.2183850 DOI: https://doi.org/10.1080/00140139.2023.2183850
Payne, S., Alloto, S., Wilkins, J., & Simons, A. (2023). The Effect of Fatigue on Lower Extremity Joint Kinematics and Performance. Journal of Sports Medicine and Allied Health Sciences: Official Journal of the Ohio Athletic Trainers’ Association, 9(1). https://doi.org/10.25035/jsmahs.09.01.01 DOI: https://doi.org/10.25035/jsmahs.09.01.01
Dashti Rostami, K., Alizadeh, M. H., Minoonejad, H., Yazdi, H., & Thomas, A. (2018). Effect of Fatigue on Electromyographic Activity Patterns of the Knee Joint Muscles in Anterior Cruciate Ligament Reconstructed and Deficient Patients during Landing Task. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 3(2), 22. https://doi.org/10.3390/jfmk3020022 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk3020022
Parker, C., Robinson, K., Nessler, T., Sells, P., & Lydon, K. (2022). Investigation of an Eight-Week Neuromuscular Training Intervention on Biomechanical Parameters of the Lower Quarter in Adolescent Female Soccer Players. OALib, 09(01), 1-21. https://doi.org/10.4236/oalib.1108239 DOI: https://doi.org/10.4236/oalib.1108239
Andrade, R., Wik, E. H., Rebelo-Marques, A., Blanch, P., Whiteley, R., Espregueira-Mendes, J., & Gabbett, T. J. (2020). Is the Acute: Chronic Workload Ratio (ACWR) Associated with Risk of Time-Loss Injury in Professional Team Sports? A Systematic Review of Methodology, Variables and Injury Risk in Practical Situations. Sports Medicine, 50(9), 1613-1635. https://doi.org/10.1007/s40279-020-01308-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-020-01308-6
Sampson, J. A., Murray, A., Williams, S., Sullivan, A., & Fullagar, H. H. K. (2019). Subjective Wellness, Acute: Chronic Workloads, and Injury Risk in College Football. Journal of Strength and Conditioning Research, 33(12), 3367-3373. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000003000 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003000
Yamchi, F. R., Karimizadehardekani, M., Tabrizi, Y. M., & Minoonegad, H. (2022). Comparing the Effect of 8 Weeks of Total Body Resistance Exercises and Core Stability on the Onset of Electromyography Activity of Selected Muscles and Pain intensity in Amateur Soccer Players with Chronic Non-specific Low Back Pain. Physical Treatments - Specific Physical Therapy Journal, 12(3), 199–212. https://doi.org/10.32598/ptj.12.3.453.2 DOI: https://doi.org/10.32598/ptj.12.3.453.2
Zemková, E., Kováčiková, Z., & Zapletalová, L. (2020). Is There a Relationship Between Workload and Occurrence of Back Pain and Back Injuries in Athletes? Frontiers in Physiology, 11. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00894 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00894
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Anwar Ali S Syed, J David Mathew James
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
