Характеристика теоретичного, методичного та практичного рівнів знань про фізичне здоров’я старшокласників
Ключові слова:
фізичне здоров’я, теоретичний рівень знань, методичний рівень знань, практичний рівень знаньАнотація
У даній статті представлені результати дослідження знань старшокласників про фізичне здоров’я на теоретичному, методичному та практичному рівнях та їх взаємозв’язок.
Завантаження
Посилання
Зубаль М. Теоретична підготовка у фізичному вихованні школярів 1–11 класів загальноосвітньої школи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми розвитку // «Спорт для всіх» у контексті європейської інтеґрації України». — Тернопіль, 2004. — С. 258—260.
Кінденко В.П. Специфіка формування теоретичних знань з фізичної культури в учнів підліткового віку // Педагогіка і психологія. — 2000. — № 1. — С. 82—87.
Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної освіти відповідно до статті 31 Закону України «Про загальну середню освіту» від 14 січня
р., № 24.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1–11 класи. «Основи здоров’я і фізична культура». — К.: Початкова школа, 2001. — 112 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

