Оцінка кореляції між рівнями передзмагальної тривожності у плавців віком 16-17 років та показниками результативності
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.12Ключові слова:
передстартова тривожність, навички саморегуляції, змагальна результативність, плавці віком 16–17 роківАнотація
Історія питання. Результати, отримані плавцями різного віку на змаганнях, як правило, є нижчими за результати, досягнуті на тренуваннях. Це підтверджується тим, що плавці часто повідомляють про неможливість керувати своїми емоціями перед змаганнями. У представленому дослідженні вивчається вплив психологічного тренування на рівні передзмагальної тривожності та показники результативності у плавців віком 16–17 років, які беруть участь у змаганнях.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала в оцінці кореляції між рівнями передзмагальної тривожності та показниками результативності 16–17-річних плавців, які беруть участь у спеціальній програмі вправ у воді, що включає різні методи розвитку психологічних навичок.
Матеріали та методи. В підсумковий аналіз на основі критеріїв включення було залучено 20 плавців. Були застосовані наступні методи: теоретичний аналіз; емпіричні методи (опитувальник для оцінки стану та властивостей тривожності — State-Trait Anxiety Inventory (STAI), педагогічне втручання та бали Міжнародної федерації плавання — World Aquatics (WA) для оцінювання змагальної результативності); а також методи статистичного аналізу (обробка даних за допомогою RStudio: описова статистика, критерій Шапіро, критерій Фішера, t-критерій та критерій кореляції Пірсона).
Результати. Результати показали статистично значуще зниження ситуаційної тривожності (p < 0.01), при цьому середні показники СТ знизилися з 34.5 (СВ = 4.2) до 26.5 (СВ = 6.1). Однак показники особистісної тривожності залишилися відносно стабільними (p = 0.06). У змагальній результативності, що вимірювалася за балами WA, продемонстровано незначне поліпшення, проте це не було статистично значущим (p = 0.26). Кореляційний аналіз виявив помірний взаємозв’язок між рівнями тривожності та показниками результативності.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що цілеспрямоване психологічне тренування сприяє ефективному зменшенню передзмагальної тривожності, однак безпосередньо не призводить до поліпшення результативності. Необхідні подальші дослідження з метою вивчення індивідуальних відмінностей у реакціях на тривожність та довгострокових ефектів психологічної підготовки у змагальному плаванні.
Завантаження
Посилання
Kostov, F.F., Rodichkin, P.V., & Buznik, G.V. (2016). Autonomic nervous system regulation mechanisms in athletes anxiety control process. Theory and Practice of Physical Culture, (8), 19-19, EID:2-s2.0-84984612172, http://www.scopus.com/inward/record.url?eid=2s2.084984612172&partnerID=MN8TOARS
Kellmann, M., & Kölling, S. (2019). Recovery and stress in sport: a manual for testing and assessment. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429423857 DOI: https://doi.org/10.4324/9780429423857
Yu, X., Yang, Y., & He, B. (2024). The effect of athletes’ training satisfaction on competitive state anxiety—a chain-mediated effect based on psychological resilience and coping strategies. Frontiers in Psychology, 15, 1409757. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1409757 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1409757
Weinberg, R. S., & Gould, D. (2023). Foundations of sport and exercise psychology. Human kinetics.
Spielberger, C.D., & Sarason, I.,G. (2005). Stress and Emotion. Anxiety, Anger, & Curiosity. Vol. 17., NY: Routledge, https://doi.org/10.4324/9780203954577 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203954577
Wilczyńska, D., Qi, W., Jaenes, J. C., Alarcón, D., Arenilla, M. J., & Lipowski, M. (2022). Burnout and mental interventions among youth athletes: A systematic review and meta-analysis of the studies. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(17), 10662. https://doi.org/10.3390/ijerph191710662 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191710662
Budnik-Przybylska, D., Huzarska, I., & Karasiewicz, K. (2022). Does imagery ability matter for the relationship between temperament and self-confidence in team and individual sport disciplines? Frontiers in Psychology, 13, 893457. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.893457 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.893457
Popovych, I., Koval, I., Raievska, Y., Piletskyi, V., Buryanovatiy, O., & Hrynchuk, O. (2023). Dominating mental states of the representatives of individual sports under lockdown and martial law: comparative analysis. Journal of Physical Education & Sport, 23(1). https://doi.org/0.7752/jpes.2023.01021
Ferreira, F. A., Santos, C. C., Palmeira, A. L., Fernandes, R. J., & Costa, M. J. (2024). Effects of Swimming Exercise on Early Adolescents’ Physical Conditioning and Physical Health: A Systematic Review. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 9(3), 158. https://doi.org/10.3390/jfmk9030158 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk9030158
Gwyther, K., Pilkington, V., Bailey, A. P., Mountjoy, M., Bergeron, M. F., Rice, S. M., & Purcell, R. (2024). Mental health and well-being of elite youth athletes: a scoping review. British Journal of Sports Medicine, 58(17), 1011-1019. https://doi.org/10.1136/bjsports-2024-108244 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2024-108244
Afanasieva, N., Ilina, Y., & Svitlychna, N. (2023). Features of the relationship between the pre-start state and stress resistance in athletes of different qualifications. Journal of Physical Education and Sport, 23.1: 237-246. https://doi.org/0.7752/jpes.2023.01029
Zhu, Y., & Festijo, J. F. (2025). Pre-Competition Anxiety and Achievement Motivation as Factors of Fear in Competition among Athletes. Diversitas Journal, 10(special_1). https://doi.org/10.48017/dj.v10ispecial_1.3173 DOI: https://doi.org/10.48017/dj.v10ispecial_1.3173
Read, P. J., Bishop, C., Brazier, J., & Turner, A. N. (2016). Performance Modeling: A System-Based Approach to Exercise Selection. Strength & Conditioning Journal, 38(4), 90-97. https://doi.org/10.1519/ssc.0000000000000187 DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000187
Stoll, O., & Ufer, M. (2021). Flow in sports and exercise: A historical overview. Advances in flow research, 351-375, https://doi.org/10.1007/978-3-030-53468-4_13. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-53468-4_13
Biasutti, M. (2011). Flow and optimal experience. In Encyclopedia of creativity, Second Edition, (Vol. 1, pp. 522-528). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809324-5.06191-5 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-375038-9.00099-6
Beard, K. S. (2015). Theoretically speaking: An interview with Mihaly Csikszentmihalyi on flow theory development and its usefulness in addressing contemporary challenges in education. Educational Psychology Review, 27(2), 353-364. https://doi.org/10.1007/s10648-014-9291-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10648-014-9291-1
Swann, C. (2016). Flow in sport. Flow experience: empirical research and applications, 51-64. https://doi.org/10.1007/978-3-319-28634-1_4 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-28634-1_4
Schuler, J., & Brunner, S. (2009). The rewarding effect of flow experience on performance in a marathon race. Psychology of Sport and Exercise, 10(1), 168-174. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2008.07.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2008.07.001
Woodcock, C., Cumming, J., Duda, J. L., & Sharp, L. A. (2012). Working within an Individual Zone of Optimal Functioning (IZOF) framework: Consultant practice and athlete reflections on refining emotion regulation skills. Psychology of Sport and Exercise, 13(3), 291-302. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2011.11.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2011.11.011
Ruiz, M. C., Raglin, J. S., & Hanin, Y. L. (2017). The individual zones of optimal functioning (IZOF) model (1978–2014): Historical overview of its development and use. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 15(1), 41-63. https://doi.org/10.1080/1612197X.2015.1041545 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2015.1041545
Wagstaff, C. R. (2014). Emotion regulation and sport performance. Journal of Sport and Exercise Psychology, 36(4), 401-412. https://doi.org/10.1123/jsep.2013-0257 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.2013-0257
Geghamyan, V., & Tarjumanyan, S. (2023). Psychological Indicators Ensuring Efficiency of the Chess Player’s Competitive Activity. Physical Education Theory and Methodology, 23(1), 110-115. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.1.16. DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.1.16
Hasham, J., Jamshaid, A., Aqsa Shamim, A., & Sumaira, S. (2016). Anxiety and self-confidence as predictors of athletic performance. Journal of Administrative & Business Studies (Peshawar),1. https://www.researchgate.net/publication/321796357_ANXIETY_AND_SELF_CONFIDENCE_AS_PREDICTORS_OF_ATHLETIC_PERFORMANCE
Nogueira, F. C. D. A., Bara, M. G., & Lourenço, L. M. (2019). Application of IZOF model for anxiety and self-efficacy in volleyball athletes: a case study. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 25, 338-343. https://doi.org/10.1590/1517-869220192504211038 DOI: https://doi.org/10.1590/1517-869220192504211038
Nam, J. H., Kim, E. J., & Cho, E. H. (2022). Sport Psychological Skill Factors and Scale Development for Taekwondo Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(6), 3433, https://doi.org/10.3390/ijerph19063433 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19063433
Latinjak, A. T., & Hatzigeorgiadis, A. (Eds.). (2020). Self-talk in Sport. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429460623 DOI: https://doi.org/10.4324/9780429460623
Merlin, Q., Vacher, P., Martinent, G., & Nicolas, M. (2024). Youth athletes’ self-esteem: the impact of integrated psychological skills training. Pediatric Exercise Science, 36(4), 265-273. https://doi.org/10.1123/pes.2024-0005 DOI: https://doi.org/10.1123/pes.2024-0005
Ma, X., Yue, Z. Q., Gong, Z. Q., Zhang, H., Duan, N. Y., Shi, Y. T., & Li, Y. F. (2017). The effect of diaphragmatic breathing on attention, negative affect and stress in healthy adults. Frontiers in psychology, 8, 234806. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00874 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00874
Nicholls, A. R., Levy, A. R., Carson, F., Thompson, M. A., & Perry, J. L. (2016). The applicability of self-regulation theories in sport: goal adjustment capacities, stress appraisals, coping, and well-being among athletes. Psychology of Sport and Exercise, 27, 47-55. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2016.07.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2016.07.011
Yigiter, K., & Kuru, M. (2014). Investigating the swimmers’ stress levels before and after the swimming competition. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 152, 480-482. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.09.236 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.09.236
Hanin, Y. L., & Spielberger, C. D. (1983). The development and validation of the Russian Form of the State-Trait Anxiety Inventory. Series in Clinical & Community Psychology: Stress & Anxiety, 2, 15–26. DOI: https://doi.org/10.1037/t06496-000
Spielberger, C. D. (1989). State-Trait Anxiety Inventory: Bibliography (2nd ed.). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press.
Rogissart, A., & Martinent, G. (2018). The effects of a multimodal intervention program on national competitive swimmers’ state anxiety and coping. Anger and anxiety: Predictors, coping strategies and health effects, Nova Publishers, pp.269-294.
Silva, G. C. B., Cortez, A. C. L., Nascimento Júnior, J. R. A. do, Granja, C. T. L., Conde, E. F. Q., & Melo, G. F. de. (2019). Analysis of pre-competitive anxiety of Brazilian young swimmers. Acta Scientiarum. Health Sciences, 41(1). https://doi.org/10.4025/actascihealthsci.v41i1.45475 DOI: https://doi.org/10.4025/actascihealthsci.v41i1.45475
De Sousa F. L., Lira, H. A. A. S., De Lima, R. C., & Sousa, S. A. (2016). Mental training generates positive effect on the competitive anxiety of young swimmers? Revista Brasileira de Cineantropometria e Desempenho Humano, 18(3):353-361. https://doi.org/10.5007/1980-0037.2016v18n3p353 DOI: https://doi.org/10.5007/1980-0037.2016v18n3p353
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Veronika Gorskova, Agita Abele, Jelena Solovjova, Hovhannes Gabrielyan
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
