Моделювання ефективності рекреаційної фізичної активності, спрямованої на підвищення стресостійкості студентів університету в умовах війни
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.2.12Ключові слова:
студенти, пригодницький туризм, ментальний фітнес, ігрові види, профілактика, стрес-асоційований стан, моделювання, ефектАнотація
Мета дослідження – оцінити ефективність впливу різних програм оздоровчо-рекреаційної рухової активності у профілактиці стрес-асоційованих станів у студентів в умовах воєнного часу.
Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 125 здобувачів вищої освіти. Використано анкети, що містили блоки питань, спрямовані на визначення: психофізіологічних показників (активність, настрій, сон, апетит, працездатність, самопочуття; вимірювання – 5-бальна шкала Лайкерта від 1 (дуже погано) до 5 (дуже добре); альфа Кронбаха – 0,863); оцінки стресу, тривоги за опитувальником Спілберга-Ханіна; ризику ПТСР за Місісіпською шкалою. Для аналізу впливу різних видів рухової активності на стрес-асоційовані стани було побудовано логістичні регресійні моделі. Використано GLZ-моделі. Статистична значущість моделей перевірялася з допомогою критерію Вальда.
Результати. Аналіз показав, що пригодницький туризм є статистично значущим предиктором (p<0,05) для прогнозування зниження рівня стресу, зменшення нав’язливих думок і покращення настрою, ментальний фітнес виявився найбільш ефективним для відновлення психічного стану. Моделі прогнозування підвищення стресостійкості виявили залежності від виду та обсягу рухової активності. Дослідження доповнює сучасну наукову базу знань у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності, спрямованої на профілактику стрес-асоційованих станів. Запропонований підхід до використання GLZ-моделей у дослідженні стресостійкості студентів відкриває нові можливості для аналізу складних залежностей між видами рухової активності та психоемоційними станами.
Висновки. Результати моделювання дозволяють з високою точністю прогнозувати ефективність різних видів рухової активності для профілактики стрес-асоційованих станів у здобувачів вищої освіти. Отримані моделі можуть бути використані для розробки персоналізованих рекомендацій щодо рухової активності для студентів з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, рівня стресу та психоемоційного стану.
Завантаження
Посилання
Andrieieva, O., Byshevets, N., & Kashuba, V. (2023). Changes in physical activity indicators of Ukrainian students in the conditions of distance education. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 8(2), 75-81. https://doi.org/10.15391/prrht.2023-8(2).01 DOI: https://doi.org/10.15391/prrht.2023-8(2).01
Byshevets, N., Andrieieva, O., & Goncharova, N. (2023). Prediction of stress-related conditions in students and their prevention through health-enhancing recreational physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 23(4), 937-943. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.11339 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2023.11339
Rybalko, L., Hulko, T., Yopa, T., Żukow, X., Gorgol, P., Khomenko, E., & Zukow, W. (2024). Using fitness technologies to address post-traumatic stress disorders. Journal of Physical Education and Sport, 24, 1569-1581. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.07177 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2024.07177
Petrachkov, O., Yarmak, O., & Shostak, R., et al. (2023). The effect of stress factors on cognitive and management functions of cadets of higher military educational institutions. Journal of Physical Education and Sport, 23, 162-169. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.01020 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2023.01020
Ai, X., Yang, J., Lin, Z., & Wan, X. (2021). Mental health and the role of physical activity during the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 12, 759987. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.759987 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.759987
Bramwell, R. C., Streetman, A. E., & Besenyi, G. M. (2023). The effect of outdoor and indoor group exercise classes on psychological stress in college students: A pilot study with randomization. International Journal of Exercise Science, 16(5), 1012-1024. https://doi.org/10.1016/37650002 DOI: https://doi.org/10.70252/EERP4920
Gerber, M., Brand, S., Herrmann, C., Colledge, F., Holsboer-Trachsler, E., & Pühse, U. (2014). Increased objectively assessed vigorous-intensity exercise is associated with reduced stress, increased mental health and good objective and subjective sleep in young adults. Physiology & behavior, 135, 17-24. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2014.05.047 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2014.05.047
Skaliy, A., Mulyk, V., Skaliy, T., Maksymova, K., & Mulyk, K. (2024). Determining the impact of adaptive games on the individuals’ psycho-emotional state among different age groups in Poland and Ukraine. Physical Education Theory and Methodology, 24(5), 769-776. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.5.12 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.5.12
Fuente, A., Chang, E. C., Cardeñoso, O., & Chang, O. D. (2018). How loneliness is associated with depressive symptoms in Spanish college students: Examining specific coping strategies as mediators. The Spanish Journal of Psychology, 21, E54. https://doi.org/10.1017/sjp.2018.56 DOI: https://doi.org/10.1017/sjp.2018.56
Ahmed, N., Mehmood, N., & Nizami, G. N. (2021). Pre and post analysis of stress reduction following Pilates exercise among undergraduate students of physical therapy. Med Forum, 32(10), 224-227. Retrieved from https://medicalforummonthly.com/index.php/mfm/article/view/1485
Andrieieva, O., Byshevets, N., Kashuba, V. et al. (2024). Application of mental fitness tools in the prevention of stress-associated conditions of female students of higher education establishments. Physical rehabilitation and recreational health technologies, 9, 98-112. https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(3).01. DOI: https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(3).01
Hanna, J. L. (1995). The power of dance: Health and healing. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 1(4), 323-331. https://doi.org/10.1089/acm.1995.1.323 DOI: https://doi.org/10.1089/acm.1995.1.323
Reed, J., & Ones, D. S. (2006). The effect of acute aerobic exercise on positive activated affect: A meta-analysis. Psychology of Sport and Exercise, 7(5), 477-514. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2005.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2005.11.003
Hakman, A., Andrieieva, O., Bezverkhnia, H. et al. (2020). Dynamics of the physical fitness and circumference sizes of body parts as a motivation for self-improvement and self-control in students. Journal of Physical Education and Sport, 20(1), 116-122. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01015 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01015
Mulyk, K., Skaliy, A., Mukazhanov, N., Ostrowski, A., Paievskyi, V., & Abdula, A. (2024). Influence of volleyball and sports and health tourism on the physical, mental and social state of schoolchildren and students. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 28(1), 31-37. https://doi.org/10.15391/snsv.2024-1.004 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2024-1.004
Kaplan, S. (1995). The restorative benefits of nature: Toward an integrative framework. Journal of Environmental Psychology, 15(3), 169-182. https://doi.org/10.1016/0272-4944(95)90001-2 DOI: https://doi.org/10.1016/0272-4944(95)90001-2
Holland, H., Powell, R., Thompsen, J., & Monz, C. (2018). A systematic review of the psychological, sociological, and educational outcomes associated with participation in wildland recreational activities. Journal of Outdoor Recreation, Education, and Leadership, 10(3), 197-225. https://doi.org/10.18666/JOREL-2018-V10-I3-8382 DOI: https://doi.org/10.18666/JOREL-2018-V10-I3-8382
Ewert, A., & Yoshino, A. (2011). The influence of short-term adventure-based experiences on levels of resilience. Journal of Adventure Education and Outdoor Learning, 11(1), 35-50. https://doi.org/10.1080/14729679.2010.532986 DOI: https://doi.org/10.1080/14729679.2010.532986
Andrieieva, O., Blystiv, T., & Byshevets, N. (2022). Assessment of the impact of outdoor activities at leisure facilities on the physical activity of 15-year-old schoolchildren during the COVID-19 pandemic. Journal of Physical Education and Sport, 22(8), 1839-1847. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.08231 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.08231
Andrieieva, O., Byshevets, N., Kashuba, V., Loshytska, T., & Golovanova, N. (2024). The potential of adventure tourism as a means of preventing stress-related states in students during wartime. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 9(5), 418-430. https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(5).08 DOI: https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(5).08
Van den Berg, A. E., Maas, J., Verheij, R. A., & Groenewegen, P. P. (2010). Green space as a buffer between stressful life events and health. Social Science & Medicine, 70(8), 1203-1210. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2010.01.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2010.01.002
Byshevets, N., Andrieieva, O., Goncharova, N., Shynkaruk, O., Hakman, A., Usuchenko, V., & Synihovets, I. (2024). General regression modeling of the impact of physical activity on stress-related states in higher education students during military conflict. Journal of Physical Education and Sport, 24(9), 1147-1158. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.09239 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08
Shynkaruk, O., Byshevets, N., Aloshyna, A., Iakovenko, O., Serhiienko, K., Pinchuk, V., Petryk, O., & Lut, I. (2025). Linear Programming as a Tool for Managing the Training Process of Esports Teams. Physical Education Theory and Methodology, 25(1), 120-129. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.15 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.15
Martín-Rodríguez, A., Gostian-Ropotin, L. A., Beltrán-Velasco, A. I., Belando-Pedreño, N., Simón, J. A., López-Mora, C., Navarro-Jiménez, E., Tornero-Aguilera, J. F., & Clemente-Suárez, V. J. (2024). Sporting mind: The interplay of physical activity and psychological health. Sports, 12(1), 37. https://doi.org/10.3390/sports12010037 DOI: https://doi.org/10.3390/sports12010037
Steinacker, J. M., Mechelen, W. V., Bloch, W., et al. (2023). Global alliance for the promotion of physical activity: The Hamburg Declaration. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 9, e001626. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2023-001626 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2023-001626
Biggs, A., Brough, P. & Drummond, S. (2017). Lazarus and Folkman’s Psychological Stress and Coping Theory. In The Handbook of Stress and Health (eds C.L. Cooper and J.C. Quick). https://doi.org/10.1002/9781118993811.ch21 DOI: https://doi.org/10.1002/9781118993811.ch21
Weinberg, R. S., & Gould, D. (2019). Foundations of Sport and Exercise Psychology (6th ed.). Human Kinetics.
Park, B.J., Tsunetsugu, Y., Kasetani, T. et al. (2010). The physiological effects of Shinrin-yoku (taking in the forest atmosphere or forest bathing): evidence from field experiments in 24 forests across Japan. Environ Health Prev Med., 15, 18-26. https://doi.org/10.1007/s12199-009-0086-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s12199-009-0086-9
Berman, M. G., Jonides, J., & Kaplan, S. (2008). The cognitive benefits of interacting with nature. Psychological science, 19(12), 1207-1212. https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.2008.02225.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.2008.02225.x
Biddle, S., & Mutrie, N. (2008). Psychology of Physical Activity: Determinants, Well-being, and Interventions (2nd ed.). Routledge.
McEwen, B. S., & Wingfield, J. C. (2003). The concept of allostasis in biology and biomedicine. Hormones and Behavior, 43(1), 2-15. https://doi.org/10.1016/S0018-506X(02)00024-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S0018-506X(02)00024-7
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Nataliia Byshevets, Olena Andrieieva, Oksana Shynkaruk, Myroslav Dutchak, Oleksandra Blagii, Ievgeniia Zakharina, Nataliia Khlus, Nataliia Golovanova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
