Визначення викликів та можливостей у впровадженні мобільного навчання на заняттях з фізичного виховання: Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.3.29Ключові слова:
виклики, можливості, мобільне навчання, фізичне виховання, огляд літературиАнотація
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті визначити виклики та можливості щодо впровадження мобільного навчання у фізичному вихованні, акцентуючи увагу на його впливі з точки зору ефективності навчання, залученості студентів та підготовленості викладачів.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні проведено систематичний огляд статей, індексованих наукометричною базою даних Scopus (2019-2024 рр.), у яких розглянуто питання застосування мобільного навчання у фізичному вихованні. Дослідження проводилось згідно з методологією PRISMA, шляхом відбору 10 релевантних статей з початкового набору даних у кількості 241,924. Аналіз охоплював тенденції публікацій, фокус досліджень, методології та частоту цитування з метою оцінювання ролі мобільного навчання у фізичному вихованні.
Результати. Отримані дані вказують на наявність як викликів, так і можливостей щодо застосування мобільного навчання у фізичному вихованні. Основні проблеми включають обмежену технологічну інфраструктуру, недостатню підготовку викладачів та потенційне зниження фізичної активності студентів через неналежне використання додатків. Однак використання технології мобільного навчання пропонує значні переваги, як-от підвищена доступність, гнучкі варіанти навчання, гейміфікація з метою мотивації та відстеження успішності в реальному часі. Ефективне впровадження зазначеної технології навчання потребує відповідної підготовки викладачів, покращеної інфраструктури та ретельного відбору цифрових інструментів, які сприятимуть залученню студентів до занять фізичною активністю.
Висновки. Мобільне навчання має потенціал для поліпшення навчального процесу з фізичного виховання за умови його стратегічної інтеграції. Подолання технологічних та педагогічних бар’єрів може максимізувати його переваги, сприяючи більш інтерактивному та ефективному навчанню.
Завантаження
Посилання
Yang, Q. F., Hwang, G. J., & Sung, H. Y. (2020). Trends and research issues of mobile learning studies in physical education: a review of academic journal publications. Interactive Learning Environments, 28(4), 419-437. https://doi.org/10.1080/10494820.2018.1533478 DOI: https://doi.org/10.1080/10494820.2018.1533478
Chu, H.-C. (2014). Potential negative effects of mobile learning on students’ learning achievement and cognitive load—A format assessment perspective. Journal of Educational Technology & Society, 17(1), 332-344.
Sobral, S. R. (2020). Mobile learning in higher education: A bibliometric review. International Journal of Interactive Mobile Technologies, 14(11). DOI: https://doi.org/10.3991/ijim.v14i11.13973
Criollo-C, S., Guerrero-Arias, A., Jaramillo-Alcázar, Á., & Luján-Mora, S. (2021). Mobile learning technologies for education: Benefits and pending issues. Applied Sciences, 11(9), 4111. DOI: https://doi.org/10.3390/app11094111
Bustillo, J., Rivera, C., Guzmán, J. G., & Acosta, L. R. (2017). Benefits of using a mobile application in learning a foreign language. Sistemas & Telemática, 15(40), 55-68. DOI: https://doi.org/10.18046/syt.v15i40.2391
Dingli, A., & Seychell, D. (2015). The new digital natives. JB Metzler: Stuttgart, Germany. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-46590-5
Kim, S.-M., Ryu, C.-S., & You, K.-S. (2017). Development and application of mobile coaching systems of each sport game for athletic directors. International Information Institute (Tokyo). Information, 20(1B), 549.
Zhu, X., & Dragon, L. A. (2016). Physical activity and situational interest in mobile technology integrated physical education: A preliminary study. Acta Gymnica, 46(2). https://doi.org/10.5507/ag.2016.010 DOI: https://doi.org/10.5507/ag.2016.010
Khaddage, F., Müller, W., & Flintoff, K. (2016). Advancing mobile learning in formal and informal settings via mobile app technology: Where to from here, and how? Journal of Educational Technology & Society, 19(3), 16-26.
Luong, N. T., Vu, N. N., & Lien, N. T. H. (2021). Mobile Learning for Physical Education Students in Vietnam: Promises and Challenges. European Journal of Physical Education and Sport Science, 6(11), 131-144. https://doi.org/10.46827/ejpe.v6i11.3654 DOI: https://doi.org/10.46827/ejpe.v6i11.3654
Barker, D., Quennerstedt, M., & Annerstedt, C. (2015). Inter-student interactions and student learning in health and physical education: A post-Vygotskian analysis. Physical Education and Sport Pedagogy, 20(4), 409-426. https://doi.org/10.1080/17408989.2013.868875 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2013.868875
Palao, J. M., Hastie, P. A., Cruz, P. G., & Ortega, E. (2015). The impact of video technology on student performance in physical education. Technology, Pedagogy and Education, 24(1), 51-63. https://doi.org/10.1080/1475939X.2013.813404 DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2013.813404
Orlando, J. (2014). Veteran teachers and technology: Change fatigue and knowledge insecurity influence practice. Teachers and Teaching, 20(4), 427-439. https://doi.org/10.1080/13540602.2014.881644 DOI: https://doi.org/10.1080/13540602.2014.881644
Pyle, B., & Esslinger, K. (2014). Utilizing technology in physical education: Addressing the obstacles of integration. Delta Kappa Gamma Bulletin, 80(2), 35.
Law, N. (2008). Pedagogy and ICT Use in Schools around the World: Findings from the IEA SITES 2006 Study. CERC-Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4020-8928-2
Kretschmann, R. (2015). Physical Education Teachers’ Subjective Theories about Integrating Information and Communication Technology (ICT) into Physical Education. Turkish Online Journal of Educational Technology-TOJET, 14(1), 68-96.
Karo-Karo, A. A. P., Rahayu, T., Setyawati, H., Mukarromah, S. B., & Syaifullah, R. (2023). Analysis of Pencak Silat Techniques Using a Biomechanical Approach: Systematic Literature Review. Physical Education Theory and Methodology, 23(6), 947-953. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.18 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.18
Moher, D., Stewart, L., & Shekelle, P. (2016). Implementing PRISMA-P: recommendations for prospective authors. Systematic Reviews, 5, 1-2. https://doi.org/10.1186/s13643-016-0191-y DOI: https://doi.org/10.1186/s13643-016-0191-y
Sari, L. P., Karo Karo, A. A. P., Keliat, P., Abady, A. N., Nugroho, A., Syaleh, M., Winata, D. C., & Al Munawar, A. (2024). The Impact of Regular Exercise on Cardiovascular Health: A Literature Review. Physical Education Theory and Methodology, 24(4), 651-656. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.18 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.18
Ng, K., Klavina, A., Ferreira, J. P., Barrett, U., Pozeriene, J., & Reina, R. (2021). Teachers’ preparedness to deliver remote adapted physical education from different European perspectives: Updates to the European Standards in Adapted Physical Activity. European Journal of Special Needs Education, 36(1), 98-113. https://doi.org/10.1080/08856257.2021.1872848 DOI: https://doi.org/10.1080/08856257.2021.1872848
Bonfield, C. A., Salter, M., Longmuir, A., Benson, M., & Adachi, C. (2020). Transformation or evolution?: Education 4.0, teaching and learning in the digital age. Higher Education Pedagogies, 5(1), 223-246. https://doi.org/10.1080/23752696.2020.1816847 DOI: https://doi.org/10.1080/23752696.2020.1816847
Goad, T., Towner, B., Jones, E., & Bulger, S. (2019). Instructional Tools for Online Physical Education: Using Mobile Technologies to Enhance Learning. Journal of Physical Education, Recreation and Dance, 90(6), 40-47. https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1614118 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1614118
Iannucci, C., Fletcher, C., & Scanlon, D. (2023). A teacher’s self-study of digitally-enabled assessment practices to support enhancements in assessment literacy in primary physical education. Curriculum Studies in Health and Physical Education, 15(3), 255-273. https://doi.org/10.1080/25742981.2023.2265903 DOI: https://doi.org/10.1080/25742981.2023.2265903
Isgren Karlsson, A., Alatalo, T., Nyberg, G., & Backman, E. (2023). Exploring physical education teachers’ perceptions and attitudes towards digital technology in outdoor education. Journal of Adventure Education and Outdoor Learning, 23(4), 510-524. https://doi.org/10.1080/14729679.2022.2054835 DOI: https://doi.org/10.1080/14729679.2022.2054835
Laughlin, M. K., Hodges, M., & Iraggi, T. (2019). Deploying Video Analysis to Boost Instruction and Assessment in Physical Education. Journal of Physical Education, Recreation and Dance, 90(5), 23-29. https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1580637 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2019.1580637
Lee, J. E., & Gao, Z. (2020). Effects of the iPad and mobile application-integrated physical education on children’s physical activity and psychosocial beliefs. Physical Education and Sport Pedagogy, 25(6), 567-584. https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1761953 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1761953
Klimova, B. (2019). Impact of Mobile Learning on Students. Education Sciences, 9(2), 8. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci9020090
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Raehang, La Ode Adhi Virama, Dewangga Yudhistira
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
