Аналіз емоційного контролю університетських спортсменів: Крос-культурна та гендерна перспектива
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.2.10Ключові слова:
емоційний контроль, спортивна результативність, університетські спортсмени, змагальні види спорту, емоційна регуляціяАнотація
Історія питання. Емоційний контроль відіграє вирішальну роль у досягненні спортивної результативності і залежить від таких факторів, як стать і культурний контекст. Розуміння взаємозв’язку між емоційною регуляцією та спортивними успіхами може стати цінним підґрунтям задля оптимізації стратегій результативності.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити роль емоційного контролю у досягненні спортивної результативності серед студентів-спортсменів з Багдада (Ірак) та Делі (Індія), приділяючи особливу увагу вивченню відмінностей згідно з гендерною та університетською приналежністю. У дослідженні також розглядаються взаємозв’язки між субшкалами емоційного контролю та загальною результативністю.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 300 спортсменів віком від 18 до 30 років, яких порівну було розподілено між Багдадським університетом (БУ), Ірак, і Делійським університетом (ДУ), Індія, за принципом збалансованого гендерного співвідношення (75 спортсменів-чоловіків і 75 спортсменів-жінок від кожного університету). Оцінка емоційного контролю проводилася за допомогою опитувальника емоційного контролю (“Emotional Control Questionnaire”, ECQ), який містить субшкали для повторюваного типу мислення, емоційної інгібіції, контролю агресії та сприятливого контролю. Для аналізу даних було застосовано описову статистику, двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та кореляції Пірсона із використанням програмного забезпечення SPSS.
Результати. Показники емоційного контролю були порівнянними як для університетів, так і для обох статевих груп, причому спортсмени БУ набрали дещо менше балів (M = 34,41, SD = 5,86), ніж спортсмени ДУ (M = 34,66, SD = 3,46). Двофакторний дисперсійний аналіз не виявив значущих відмінностей у показниках загального емоційного контролю або його субшкал залежно від статі, університетської приналежності або їхньої взаємодії, за винятком сприятливого контролю, де спортсмени ДУ отримали значно вищі результати (F(1, 298) = 5.55, p = 0.02). Встановлено міцні позитивні кореляції між загальним емоційним контролем і субшкалами сприятливого контролю (r = .69, p < .01), повторюваним типом мислення (r = .69, p < .01) та контролем агресії (r = .64, p < .01).
Висновки. Отримані дані підкреслюють взаємопов’язаний характер компонентів емоційної регуляції та їхній варіативний внесок у досягнення спортивної результативності. Зазначені висновки можуть слугувати орієнтиром для розроблення тренувальних програм, що включатимуть стратегії емоційного контролю щодо підвищення змагальних результатів університетських спортсменів.
Завантаження
Посилання
Akelaitis, A. V., & Malinauskas, R. K. (2018). The expression of emotional skills among individual and team sports male athletes. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 22(2), 62-67. https://doi.org/10.15561/18189172.2018.0201 DOI: https://doi.org/10.15561/18189172.2018.0201
Birwatkar, V. P. (2014). Emotional intelligence: The invisible phenomenon in sports. European Journal of Sports and Exercise Science, 3(19), 31. Available from http://scholarsresearchlibrary.com/archive.html
Laborde, S., Dosseville, F., & Allen, M. S. (2016). Emotional intelligence in sport and exercise: A systematic review. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 26(8), 862-874. https://doi.org/10.1111/sms.12510 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.12510
Korobeynikov, G., Korobeinikova, L., & Shatskih, V. (2013). Age, psycho-emotional states, and stress resistance in elite wrestlers. International Journal of Wrestling Science, 3(1), 58-69. https://doi.org/10.1080/21615667.2013.10878970 DOI: https://doi.org/10.1080/21615667.2013.10878970
Hodgson, L. (2018). The role of emotional abilities in elite sports coaching [Doctoral dissertation, Sheffield Hallam University]. https://doi.org/10.7190/shu-thesis-00149 DOI: https://doi.org/10.7190/shu-thesis-00149
Gatsis, G., Strigas, A., & Ntasis, L. (2021). Contribution of emotional intelligence to Taekwondo athlete’s performance. Journal of Physical Education and Sport, 21, 1976-1980. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.s3251 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.s3251
Crombie, D., Lombard, C., & Noakes, T. (2009). Emotional intelligence scores predict team sports performance in a national cricket competition. International Journal of Sports Science & Coaching, 4(2), 209-224. https://doi.org/10.1260/174795409788549544 DOI: https://doi.org/10.1260/174795409788549544
Lane, A. M., & Wilson, M. (2011). Emotions and trait emotional intelligence among ultra-endurance runners. Journal of Science and Medicine in Sport, 14(4), 358-362. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2011.03.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2011.03.001
Lu, F. J., Li, G. S. F., Hsu, E. Y. W., & Williams, L. (2010). Relationship between athletes’ emotional intelligence and precompetitive anxiety. Perceptual and Motor Skills, 110(1), 323-338. https://doi.org/10.2466/pms.110.1.323-338 DOI: https://doi.org/10.2466/pms.110.1.323-338
Lane, A. M., Thelwell, R. C., Lowther, J., & Devonport, T. J. (2009). Emotional intelligence and psychological skills use among athletes. Social Behavior and Personality: An International Journal, 37(2), 195-201. https://doi.org/10.2224/sbp.2009.37.2.195 DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.2009.37.2.195
Crust, L., & Azadi, K. (2010). Mental toughness and athletes’ use of psychological strategies. European Journal of Sport Science, 10(1), 43-51. https://doi.org/10.1080/17461390903049972 DOI: https://doi.org/10.1080/17461390903049972
Singh, D., Kaur, S., & Dureja, G. (2012). Emotional maturity differentials among university students. Journal of Physical Education and Sport Management, 3(3), 41-45. https://doi.org/10.5897/JPESM11.076
Rahman, M. H., & Islam, M. S. (2021). Immediate effect of mental imagery training on accuracy of basketball free-throws in Bangladesh. Journal of Advanced Sports and Physical Education, 4(4), 68-72. https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i04.004 DOI: https://doi.org/10.36348/jaspe.2021.v04i04.004
Mayer, J. D. (2000). Models of emotional intelligence. In R. J. Sternberg (Ed.), Handbook of Intelligence (pp. 396–420). Cambridge University Press. Available from https://books.google.co.in DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511807947.019
Tinkler, N. (2021). The relationship between emotional intelligence, anxiety, coping skills, and psychological skill levels in South African female field-hockey players [Master’s thesis, North-West University]. Available from http://hdl.handle.net/10394/42195
Martinent, G., Ledos, S., Ferrand, C., Campo, M., & Nicolas, M. (2015). Athletes’ regulation of emotions experienced during competition: A naturalistic video-assisted study. Sport, Exercise, and Performance Psychology, 4(3), 188. Available from https://www.apa.org DOI: https://doi.org/10.1037/spy0000037
Kajbafnezhad, H., Ahadi, H., Heidarie, A., Askari, P., & Enayati, M. (2012). Predicting athletic success motivation using mental skills and emotional intelligence and its components in male athletes. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 52(5), 551-557. Available from https://europepmc.org
Roger, D., & Najarian, B. (1989). The construction and validation of a new scale for measuring emotion control. Personality and Individual Differences, 10(8), 845-853. https://doi.org/10.1016/0191-8869(89)90020-2 DOI: https://doi.org/10.1016/0191-8869(89)90020-2
Robazza, C., Pellizzari, M., & Hanin, Y. (2004). Emotion self-regulation and athletic performance: An application of the IZOF model. Psychology of Sport and Exercise, 5(4), 379-404. https://doi.org/10.1016/S1469-0292(03)00034-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S1469-0292(03)00034-7
Robazza, C., & McCarthy, R. (2018). Emotional self-regulation in sport and performance. Oxford Research Encyclopedia of Psychology, 1–35. Available from https://hdl.handle.net/11564/694477 DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190236557.013.154
Beatty, G. F., & Janelle, C. M. (2020). Emotion regulation and motor performance: An integrated review and proposal of the Temporal Influence Model of Emotion Regulation (TIMER). International Review of Sport and Exercise Psychology, 13(1), 266-296. https://doi.org/10.1080/1750984X.2019.1695140 DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2019.1695140
Kucharski, B., Strating, M. A., Cameron, A. A., & Pascual-Leone, A. (2018). Complexity of emotion regulation strategies in changing contexts: A study of varsity athletes. Journal of Contextual Behavioral Science, 10, 85-91. https://doi.org/10.1016/j.jcbs.2018.09.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcbs.2018.09.002
Wilson, D., Bennett, E. V., Mosewich, A. D., Faulkner, G. E., & Crocker, P. R. (2019). “The zipper effect”: Exploring the interrelationship of mental toughness and self-compassion among Canadian elite women athletes. Psychology of Sport and Exercise, 40, 61-70. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.09.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.09.006
Mercader-Rubio, I., Gutiérrez Ángel, N., Oropesa Ruiz, N. F., & Sánchez-López, P. (2022). Emotional intelligence, interpersonal relationships, and the role of gender in student athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(15), 9212. https://doi.org/10.3390/ijerph19159212 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19159212
Shoukry, H., & Cox, E. (2018). Coaching as a social process. Management Learning, 49(4), 413-428. https://doi.org/10.1177/1350507618762600 DOI: https://doi.org/10.1177/1350507618762600
Martin, K., Staiano, W., Menaspà, P., Hennessey, T., Marcora, S., Keegan, R., et al. (2016). Superior inhibitory control and resistance to mental fatigue in professional road cyclists. PLoS ONE, 11(7), e0159907. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0159907 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0159907
Ignacio, J., Scherpbier, A., Dolmans, D., Rethans, J. J., & Liaw, S. Y. (2017). Mental rehearsal strategy for stress management and performance in simulations. Clinical Simulation in Nursing, 13(7), 295-302. https://doi.org/10.1016/j.ecns.2017.04.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecns.2017.04.005
Pawliczek, C. M., Derntl, B., Kellermann, T., Kohn, N., Gur, R. C., & Habel, U. (2013). Inhibitory control and trait aggression: Neural and behavioral insights using the emotional stop signal task. NeuroImage, 79, 264-274. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2013.04.104 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2013.04.104
Hsieh, I. J., & Chen, Y. Y. (2017). Determinants of aggressive behavior: Interactive effects of emotional regulation and inhibitory control. PLoS ONE, 12(4), e0175651. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175651 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175651
Tang, Y., Liu, Y., Jing, L., Wang, H., & Yang, J. (2022). Mindfulness and regulatory emotional self-efficacy of injured athletes returning to sports: The mediating role of competitive state anxiety and athlete burnout. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(18), 11702. https://doi.org/10.3390/ijerph191811702 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191811702
Ciarrochi, J., & Scott, G. (2006). The link between emotional competence and well-being: A longitudinal study. British Journal of Guidance & Counselling, 34(2), 231-243. https://doi.org/10.1080/03069880600583287 DOI: https://doi.org/10.1080/03069880600583287
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ahmed Jabbar Abiyra, Sandeep Tiwari, Sandhya Tiwari, Mir Ahsan Ul Haq
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
