Аналіз впливу 8-тижневої структурованої програми фізичної активності на показники оздоровчого фітнесу учнів сьомих класів у Бутані
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.15Ключові слова:
бутанський учень, оздоровчий фітнес, програма фізичної активностіАнотація
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в проведенні аналізу впливу 8-тижневої програми фізичної активності (ПФА) на компоненти оздоровчого фітнесу (ОФ) учнів сьомих класів у Бутані. Основні напрямки дослідження включали оцінку впливу програми на показники кардіореспіраторної витривалості, м’язової сили, м’язової витривалості, гнучкості і композиції тіла.
Матеріали та методи. За методом простої випадкової вибірки 62 студенти було розподілено на дві групи: контрольну (n = 31), яка займалася за стандартною програмою фізичного виховання, та експериментальну (n = 31), яка брала участь у ПФА із застосуванням принципу FITT (“frequency”, “intensity”, “time”, and “type” — частота, інтенсивність, час і тип). Перед впровадженням інтервенції з метою вимірювання показників ОФ використовували методику Fitness Gram. Для проведення порівняльного аналізу результатів між групами використовували t-критерії для незалежних вибірок, а для зіставлення результатів на перед- та післятестовому етапах дослідження — t-критерії для парних вибірок в межах зазначених груп.
Результати. В експериментальній групі помітно покращилися всі компоненти ОФ. Кардіореспіраторна витривалість зросла в середньому з 23,23 до 30,57 (p < 0,05), м’язова сила — з 7,47 до 12,37 (p < 0,05), м’язова витривалість — з 10,10 до 16,40 (p < 0,05), а гнучкість — з 27,98 до 29,85 (p < 0,05). Крім того, спостерігалося поліпшення показників композиції тіла, з істотним зниженням індексу маси тіла (ІМТ). Натомість у контрольній групі спостерігалося менш значне зниження показників гнучкості та ІМТ, водночас відзначалося виражене підвищення рівнів кардіореспіраторної витривалості, м’язової сили та м’язової витривалості.
Висновки. Дослідження вказує на ефективність застосування організованої ПФА щодо покращення компонентів ОФ порівняно зі стандартною навчальною програмою з фізичного виховання. Отримані дані свідчать про доцільність впровадження структурованих програм фізичної активності із застосуванням принципів FITT для підвищення показників фізичної підготовленості та оздоровчих результатів серед дітей та молоді.
Завантаження
Посилання
Ye, S., Lee, J. E., Stodden, D. F., & Gao, Z. (2018). Impact of exergaming on children’s motor skill competence and health-related fitness: A quasi-experimental study. Journal of Clinical Medicine, 7(9), 261. https://doi.org/10.3390/jcm7090261 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm7090261
Gjonbalaj, M., Morina, B., Gontarev, S., & Georgiev, G. (2022). Health-Related Physical Fitness is Associated with Total and Central Body Fat in Children Aged 6 to 10 Years. Physical Education Theory and Methodology, 22(3s), S117-S123. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.16 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.16
World Health Organization. (2019). Global action plan on physical Activity 2018-2030: more active people for a healthier world. World Health Organization.
Carlson, S. A., Fulton, J. E., Pratt, M., Yang, Z., & Adams, E. K. (2015). Inadequate physical activity and health care expenditures in the United States. Progress in cardiovascular diseases, 57(4), 315-323. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2014.08.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2014.08.002
Tremblay, M. S., Aubert, S., Barnes, J. D., Saunders, T. J., Carson, V., Latimer-Cheung, A. E., Chastin, S. F., Altenburg, T. M., & Chinapaw, M. J. (2017). Sedentary Behavior Research Network (SBRN) - Terminology Consensus Project process and outcome. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 14, 1-17. https://doi.org/10.1186/s12966-017-0525-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-017-0525-8
Himmelstein, M. S., Puhl, R. M., & Quinn, D. M. (2017). Intersectionality: an understudied framework for addressing weight stigma. American journal of preventive medicine, 53(4), 421-431. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2017.04.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2017.04.003
World Health Organization. (2019). Global action plan on physical Activity 2018-2030: more active people for a healthier world. World Health Organization
Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., Borodulin, K., Buman, M. P., Cardon, G., Carty, C., Chaput, J.-P., Chastin, S., & Chou, R. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British journal of sports medicine, 54(24), 1451-1462. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955
Dendup, T., Putra, I. G. N. E., Dorji, T., Tobgay, T., Dorji, G., Phuntsho, S., & Tshering, P. (2020). Correlates of sedentary behaviour among Bhutanese adolescents: Findings from the 2016 Global School-based health survey. Children and Youth Services Review, 119, 105520. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105520 DOI: https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105520
Tamang, M., Dahal, BP, Dorji, T., Tamang, S.T., & Lucero-Prisno, DE (2022). Situation of physical activity in the prevention of non-communicable diseases in Bhutan: challenges and the way forward. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 8(4), e001448. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2022-001448 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2022-001448
World Health Organization. (2021). The WHO STEPwise approach to surveillance. https://iris.who.int/handle/10665/341077
Gyaltshen, D. (2023). Maximizing the impact of the Bhutanese instructional Health and Physical Education curriculum on primary students in educating for Gross National Happiness. https://doi.org/10.26181/21851847.v1
Almnifi, A. H. L., Elsayed, A. G., & Elgendy, L. M. (2023). Ketogenic diet and physical activity for the prevention of hypertension. MISJ-International Journal of Medical Research and Allied Sciences, 1(01), 1-6. https://ijmraas.misj.net/index.php/ijmraas/article/view/1
Bearne, L. M. (2022). Physical activity in rheumatoid arthritis—Is it time to push the pace of change? Rheumatology Advances in Practice, 7(1), rkac107. https://doi.org/10.1093/rap/rkac107 DOI: https://doi.org/10.1093/rap/rkac107
Kandola, A., & Bann, D. (2021). Measuring physical activity and cardiovascular health in population-based cohort studies.
Thivel, D., Tremblay, A., Genin, P. M., Panahi, S., Rivière, D., & Duclos, M. (2018). Physical activity, inactivity, and sedentary behaviors: definitions and implications in occupational health. Frontiers in Public Health, 6, 288. https://doi.org/10.3389/fpubh.2018.00288 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2018.00288
Sánchez-Roa, IJ, Reina-Monroy, JL, Juliao-Vargas, CS, & Cardozo, LA (2024). The Effect of Physical Exercise on Functional Capacity and Perception of Well-Being in Older Adults. Physical Education Theory and Methodology, 24(2), 187-197. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.01 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.01
Cooper Institute. (2017). FitnessGram administration manual: The journey to MyHealthyZone. Human Kinetics Champaign, IL, USA.
Amal, C. H., Bipin, G., & Demir, G. T. (2024). Adapting the Motivation Scale for Participation in Physical Activity. Physical Education Theory and Methodology, 24(3), 396-403. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.07 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.07
Melnyk, B. M., Kelly, S. A., Stephens, J., Dhakal, K., McGovern, C., Tucker, S., Hoying, J., McRae, K., Ault, S., & Spurlock, E. (2020). Interventions to improve mental health, well-being, physical health, and lifestyle behaviors in physicians and nurses: a systematic review. American Journal of Health Promotion, 34(8), 929-941. https://doi.org/10.1177/0890117120920451 DOI: https://doi.org/10.1177/0890117120920451
Northey, J. M., Cherbuin, N., Pumpa, K. L., Smee, D. J., & Rattray, B. (2018). Exercise interventions for cognitive function in adults older than 50: a systematic review with meta-analysis. British journal of sports medicine, 52(3), 154-160. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096587 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096587
Rebar, A. L., Stanton, R., Geard, D., Short, C., Duncan, M. J., & Vandelanotte, C. (2015). A meta-meta-analysis of the effect of physical activity on depression and anxiety in non-clinical adult populations. Health psychology review, 9(3), 366-378. https://doi.org/10.1080/17437199.2015.1022901 DOI: https://doi.org/10.1080/17437199.2015.1022901
Swift, D. L., Johannsen, N. M., Lavie, C. J., Earnest, C. P., & Church, T. S. (2014). The role of exercise and physical activity in weight loss and maintenance. Progress in cardiovascular diseases, 56(4), 441-447. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2013.09.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2013.09.012
Pocaan, J. (2024). The Effect of 16-Week Progressive Circuit Training Program on the Health and Skill-Related Fitness Parameters of Overweight University Students. Physical Education Theory and Methodology, 24(2), 198-204. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.02 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.02
American College of Sports Medicine. (2013). ACSM’s health-related physical fitness assessment manual. Lippincott Williams & Wilkins.
Britton, U., Issartel, J., Fahey, G., Conyngham, G., & Belton, S. (2020). What is health-related fitness? Investigating the underlying factor structure of fitness in youth. European Physical Education Review, 26(4), 782-796. https://doi.org/10.1177/1356336X19882060 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X19882060
Britton, U., Issartel, J., Fahey, G., Conyngham, G., & Belton, S. (2020). What is health-related fitness? Investigating the underlying factor structure of fitness in youth. European Physical Education Review, 26(4), 782-796. https://doi.org/10.1177/1356336X19882060 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X19882060
Smith, J. J., Eather, N., Morgan, P. J., Plotnikoff, R. C., Faigenbaum, A. D., & Lubans, D. R. (2014). The health benefits of muscular fitness for children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Sports medicine, 44, 1209-1223. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0196-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-014-0196-4
Knudson, D. V. (2018). Warm-up and Flexibility. In Conditioning for strength and human performance (pp. 212-231). Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315438450-11
American College of Sports Medicine. (2013). ACSM’s health-related physical fitness assessment manual. Lippincott Williams & Wilkins.
Santos, R., Mota, J., Santos, D. A., Silva, A. M., Baptista, F., & Sardinha, L. B. (2014). Physical fitness percentiles for Portuguese children and adolescents aged 10–18 years. Journal of Sports Sciences, 32(16), 1510-1518. https://doi.org/10.1080/02640414.2014.906046 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2014.906046
Cooper Institute. (2017). FitnessGram administration manual: The journey to MyHealthyZone. Human Kinetics Champaign, IL, USA.
Wibowo, C., Nopiyanto, Y. E., Raibowo, S., Insanistyo, B., Kardi, I. S., Ibrahim, Rasyono, Defliyanto, & Cs, A. (2024). Assessing the Influence of the Flipped Classroom on Physical Education Students’ Engagement in Basketball Learning Activities. Physical Education Theory and Methodology, 24(4), 511-519. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.01 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.01
Song, J. H., Song, H. H., & Kim, S. (2021). Effects of School-Based Exercise Program on Obesity and Physical Fitness of Urban Youth: A Quasi-Experiment. Healthcare, 9(3), 358. https://doi.org/10.3390/healthcare9030358 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare9030358
Gonçalves, M. J. R., Santos, C. R., & Silva, C. C. (2019). The impact of systematized physical activity on parameters of health-related physical fitness in schoolchildren aged 8 to 11 years. Revista Brasileira de Atividade Física & Saúde, 24, 1-7. https://doi.org/10.12820/rbafs.24e0072 DOI: https://doi.org/10.12820/rbafs.24e0072
Cvejic, D., & Ostojić, S. (2018). Effects of the FITT program on physical activity and health-related fitness in primary school age children. Facta Universitatis, Series: Physical Education and Sport, 15(3), 437-451. DOI: https://doi.org/10.22190/FUPES1703437C
https://doi.org/10.22190/FUPES1703437C DOI: https://doi.org/10.22190/FUPES1703437C
Ługowska, K., Kolanowski, W., & Trafialek, J. (2023). Increasing physical activity at school improves the physical fitness of early adolescents. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(3), 2348. https://doi.org/10.3390/ijerph20032348 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20032348
Swift, D. L., Johannsen, N. M., Lavie, C. J., Earnest, C. P., & Church, T. S. (2014). The role of exercise and physical activity in weight loss and maintenance. Progress in cardiovascular diseases, 56(4), 441-447. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2013.09.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2013.09.012
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Gayley Lhendup, Pufa Savagpun, Arphat Tiaotrakul
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
