Порівняльний аналіз впливу редукованих позиційних ігор та традиційного тренування на показники фізичної та технічної результативності юних футболістів у процесі підготовки

Анотація

Історія питання. Впровадження редукованих позиційних ігор як методу тренування в сучасному футболі є важливим визначальним чинником вдосконалення та розвитку навичок юних футболістів у процесі підготовки.

Мета дослідження. Метою дослідження було визначити вплив 12-тижневого періоду застосування редукованих позиційних ігор на показники фізичної та технічної результативності юних футболістів під час тренувань.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 40 футболістів чоловічої статі, які тренуються в клубі CFC, що представляє національний чемпіонат Марокко U17. Відповідно до клубної приналежності, гравців було розподілено на експериментальну групу, в якій застосовувалася практика редукованих позиційних ігор, та контрольну групу, яка займалася в рамках традиційних тренувань. Обидві команди брали участь у тренувальних заняттях тричі на тиждень протягом 12 тижнів. Кожне заняття тривало 90 хвилин. Перед початком і після завершення курсу обидві групи виконували тести з фізичної підготовки (Yo-Yo інтервальний тест на визначення рівня загальної фізичної витривалості, лінійний спринт на 10 м, 20 м і 20 м зі зміною напрямку, стрибок із положення присіду, вертикальний стрибок із контррухом), а також тести з оцінки рівня технічної підготовки (LSPT — The Loughborough Soccer Passing Test, Лафборський тест на визначення точності пасів; LSST — The Loughborough Soccer Shooting Test, Лафборський тест на визначення точності ударів), під час яких оцінювалися всі показники, досягнуті учасниками обох груп. З метою кількісної оцінки результатів використовувалися наступні програми: OptoJump (оптична система контролю та аналізу кінематичних характеристик локомоторних рухів спорстменів), додаток My Jump (технологія вимірювання результативності стрибків) та матриця контролю технічних елементів.

Результати. Результати дослідження виявили значне покращення показників максимальної аеробної швидкості (МАШ) (p < 0,001; n² = 0,017); спринті на 10 м (p < 0,001; n² = 0,102), спринті на 20 м (p = 0,002; n² = 0,022), спринті на 20 м (p < 0,001; n² = 0,022), спринті на 20 м зі зміною напрямку (p < 0,001; n² = 0,087), а також збільшення висоти стрибків із положення присіду (p < 0,001; n² = 0,012) і вертикальних стрибків із контррухом (p < 0,001; n² = -0,016). Порівняно з результатами Лафборського тесту на визначення точності пасів, в експериментальній групі спостерігалося збільшення кількості передач м’яча (p < 0,001; n² = 0,175) і суттєве поліпшення показників контролю пасів (p < 0,001; n² = 0,131). За результатами Лафборського тесту на визначення точності ударів, встановлено значне підвищення результативності ударів (p = 0,001; n² (права нога) = 0,045; n² (ліва нога) = 0,049) та зменшення часу виконання ударів (p = 0,001; n² (права нога) = 0,045, n² (ліва нога) = 0,005). Post-hoc тести продемонстрували, що тренування із застосуванням редукованих позиційних ігор призвело до суттєвого покращення показників у виконанні стрибків із положення присіду, вертикальних стрибків із контррухом, спринті на 10 м, спринті на 20 м, спринті на 20 м зі зміною напрямку, а також результатів проведення LSPT та LSST.

Висновки. Отримані дані вказують на значне поліпшення показників фізичної та технічної результативності юних футболістів у процесі підготовки за 12-тижневою програмою тренувань на основі редукованих позиційних ігор, що передбачало проведення 3-х тренувальних занять на тиждень. Таким чином, тренерському складу та тренерам з фізичної підготовки рекомендується включити тренувальні заняття на основі редукованих позиційних ігор до програми річного циклу підготовки команди.