Оцінка силових зусиль у дівчат передпідліткового віку: Аспекти точності визначення зусиль на різних порогових рівнях сили
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.03Ключові слова:
оцінка силових зусиль, руховий розвиток, юні дівчата, максимальна сила, кінестетична чутливістьАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити особливості оцінки силових зусиль у дівчат віком 10, 11 та 12 років. Зокрема, з’ясувати, яким чином у даних вікових групах визначається оцінка зусиль на рівні різних відсотків від максимальної сили (1/3, 1/2 та 2/3).
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 75 дівчат, розподілених на три вікові групи: 10 років (n = 20), 11 років (n = 25) і 12 років (n = 30). За допомогою динамометра вимірювали максимальну силу кистей рук досліджуваних осіб, а також фіксували їхню здатність оцінювати зусилля на рівні 1/3, 1/2 і 2/3 від цього максимуму.
Результати. Похибка оцінки зусиль була розрахована та проаналізована з використанням t-критеріїв для парних та незалежних вибірок. Статистична значущість була встановлена на рівні α = 0,05. Аналіз не виявив суттєвих пов’язаних з віком відмінностей в оцінці максимальної сили кистей рук або силових зусиль між різними віковими групами. Найточніша оцінка зусиль відбувалася на рівні 2/3 від максимальної сили для всіх вікових груп. Значні відмінності встановлено в оцінці зусиль між 1/3 і 1/2 від максимальної сили, а також між 1/3 і 2/3 від максимальної сили, при цьому покращення показників відзначалося зі збільшенням відсотка зусиль. Однак значних відмінностей між показниками зусиль на рівні 1/2 і 2/3 від максимальної сили не спостерігалося.
Висновки. Дослідження показало, що здатність оцінювати силові зусилля у віковому діапазоні від 10 до 12 років залишається стабільною, а найточніша оцінка відбувається на рівні 2/3 від максимальної сили. Отримані дані вказують на той факт, що незважаючи на незмінний характер загальних здібностей щодо оцінки силових показників, цілеспрямовані тренування можуть підвищити точність визначення на різних рівнях зусиль. Це сприяє розумінню розвитку рухової функції та підкреслює необхідність впровадження інтервенцій з метою поліпшення навичок оцінки зусиль у юних дівчат.
Завантаження
Посилання
Choudhary, P. K., & Dubey, S. (2024). Physiological effects of Zumba exercise on male college students: An intervention study. Physical Education Theory and Methodology, 24(3), 404-410. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.08 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.3.08
Mario, M., & Das, A. (2022). Development of an Instrument Based on Salient Behavioral Beliefs to Measure Attitude towards Physical Education. Physical Education Theory and Methodology, 22(3s), S102-S109. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.14 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.14
Bălan, V., Marinescu, G., Ticală, L., & Shaao, M. (2012). Physical Education–Longlife Learning Factor. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 46, 1328–1332. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.05.296 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.05.296
Santos, F., Neves, R., & Parker, M. (2019). Future Pathways in Implementing the Teaching Personal and Social Responsibility Model in Spain and Portugal (Rutas futuras en la Implementación del modelo de enseñanza de la responsabilidad personal y social en España y Portugal). Retos, 38, 802–810. https://doi.org/10.47197/retos.v38i38.72696 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v38i38.72696
Ikechukwu, U., Ebonyi, B., Chioma, O P., Ijeoma, I., & Assumpta, M. (2019). The Role of Physical Education Instructors Towards Effective Sports Management in Nigeria Primary Schools. Journal of Education and Practice. https://doi.org/10.7176/jep/10-24-06 DOI: https://doi.org/10.7176/JEP/10-24-06
Harris, S R., Mickelson, E C R., & Zwicker, J G. (2015). Diagnosis and management of developmental coordination disorder. Canadian Medical Association Journal, 187(9), 659-665. https://doi.org/10.1503/cmaj.140994 DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.140994
Cameron, C. E., Brock, L. L., Murrah, W. M., Bell, L. H., Worzalla, S. L., Grissmer, D., & Morrison, F. J. (2012). Fine Motor Skills and Executive Function Both Contribute to Kindergarten Achievement. Child Development, 83(4), 1229-1244. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2012.01768.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2012.01768.x
Ruiz-Pérez, L. M., & Palomo-Nieto, M. (2018). Clumsiness and Motor Competence in Physical Education and Sport Pedagogy. In N. Llevot-Calvet & O. B. Cavero (Eds.), Advanced Learning and Teaching Environments—Innovation, Contents and Methods. InTech. https://doi.org/10.5772/intechopen.70832 DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.70832
Gidion, H. (2020). The Importance of Measuring Fine Motor Skill in Early Children’s Education. Proceedings of the 3rd International Conference on Vocational Higher Education (ICVHE 2018), Batam, Indonesia. https://doi.org/10.2991/assehr.k.200331.160 DOI: https://doi.org/10.2991/assehr.k.200331.160
Carlson, A. G., Rowe, E., & Curby, T. W. (2013). Disentangling Fine Motor Skills’ Relations to Academic Achievement: The Relative Contributions of Visual-Spatial Integration and Visual-Motor Coordination. The Journal of Genetic Psychology, 174(5), 514-533. https://doi.org/10.1080/00221325.2012.717122 DOI: https://doi.org/10.1080/00221325.2012.717122
Hodges, N. J., & Franks, I. M. (2002). Modelling coaching practice: The role of instruction and demonstration. Journal of Sports Sciences, 20(10), 793-811. https://doi.org/10.1080/026404102320675648 DOI: https://doi.org/10.1080/026404102320675648
Piccoli, A., Rossettini, G., Cecchetto, S., Viceconti, A., Ristori, D., Turolla, A., Maselli, F., & Testa, M. (2018). Effect of Attentional Focus Instructions on Motor Learning and Performance of Patients with Central Nervous System and Musculoskeletal Disorders: A Systematic Review. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 3(3), 40. https://doi.org/10.3390/jfmk3030040 DOI: https://doi.org/10.3390/jfmk3030040
Yu, J., Sit, C. H. P., Capio, C. M., Burnett, A., Ha, A. S. C., & Huang, W. Y. J. (2016). Fundamental movement skills proficiency in children with developmental coordination disorder: Does physical self-concept matter? Disability and Rehabilitation, 38(1), 45–51. https://doi.org/10.3109/09638288.2015.1014067 DOI: https://doi.org/10.3109/09638288.2015.1014067
Li, K., Su, W., Fu, H., & Pickett, K. A. (2015). Kinesthetic deficit in children with developmental coordination disorder. Research in Developmental Disabilities, 38, 125–133. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2014.12.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ridd.2014.12.013
Brink, A. O., & Jacobs, A. B. (2011). Kinesthetic Sensitivity and Related Measures of Hand Sensitivity in Children With Nonproficient Handwriting. Pediatric Physical Therapy, 23(1), 88–94. https://doi.org/10.1097/PEP.0b013e318208cc81 DOI: https://doi.org/10.1097/PEP.0b013e318208cc81
Thomas, J R., Thomas, K T., & Williams, K. (2008). Motor Development and Elementary Physical Education Are Partners. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 79(7), 40-43. https://doi.org/10.1080/07303084.2008.10598214 DOI: https://doi.org/10.1080/07303084.2008.10598214
Purnama, A., Yus, A., Yus, A., & Wau, Y. (2020). The Profile of Fine Motor Development Achievement in Children of Island (5-6 Years Old) in Teulaga Tujuh Langsa Village. Budapest International Research and Critics in Linguistics and Education (BirLE) Journal, 3(1), 127–132. https://doi.org/10.33258/birle.v3i1.764 DOI: https://doi.org/10.33258/birle.v3i1.764
Gunawan, S., Syifa, M., Irianto, D M., & Sukardi, R R. (2023). Investigates The Implementation of Kinesthetic Intelligence-based Thematic Learning: A Case Study in Elementary School's Second-Grade. Equator Science Journal, 1(1), 1-8. https://doi.org/10.61142/esj.v1i1.2 DOI: https://doi.org/10.61142/esj.v1i1.2
Sadaruddin, S., Intisari, I., Hajerah, H., Amri, N. A., & Mariyani, M. (2022). Kinesthetic Learning Development Methods to Train Fine Motors for Early Childhood: 1st World Conference on Social and Humanities Research (W-SHARE 2021), Makassar, Indonesia. https://doi.org/10.2991/assehr.k.220402.049 DOI: https://doi.org/10.2991/assehr.k.220402.049
Bonino, D., Ricciardi, E., Bernardi, G., Sani, L., Gentili, C., Vecchi, T., & Pietrini, P. (2015). Spatial imagery relies on a sensory independent, though sensory sensitive, functional organization within the parietal cortex: A fMRI study of angle discrimination in sighted and congenitally blind individuals. Neuropsychologia, 68, 59-70. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2015.01.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2015.01.004
Morash, V., Connell Pensky, A. E., Alfaro, A. U., & McKerracher, A. (2012). A Review of Haptic Spatial Abilities in the Blind. Spatial Cognition & Computation, 12(2–3), 83-95. https://doi.org/10.1080/13875868.2011.599901 DOI: https://doi.org/10.1080/13875868.2011.599901
Johnstone, B., & Garcia, L. (1994). Neuropsychological evaluation and academic implications for developmental coordination disorder: A case study. Developmental Neuropsychology, 10(4), 369-375. https://doi.org/10.1080/87565649409540590 DOI: https://doi.org/10.1080/87565649409540590
Nilufar, R., Mukhamedova, N., Djalilova, G., Kariyeva, M., Rajabova, N., & Yarova, S B. (2023). Structural elements of didactic skills of educators in the educational process: theoretical and methodological approaches and principles. BIO Web of Conferences, 65, 10008. https://doi.org/10.1051/bioconf/20236510008 DOI: https://doi.org/10.1051/bioconf/20236510008
Cochran, K F., DeRuiter, J A., & King, R A. (1993). Pedagogical Content Knowing: An Integrative Model for Teacher Preparation. Journal of Teacher Education, 44(4), 263-272. https://doi.org/10.1177/0022487193044004004 DOI: https://doi.org/10.1177/0022487193044004004
Ivashchenko, O., Prykhodko, V., & Cieslicka, M. (2018). Movement Coordination: Factor Structure of Development in 5th-7th Grade Girls. Physical Education Theory and Methodology, 18(1), 38-49. https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.1.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.1.05
Liakh, V. I. (2000). Driving abilities of schoolchildren: Fundamentals of theory and methods of development. M.: Terra–Sport, 192. (in Russian)
Hirschfeld, H. (2007). Motor control of every day motor tasks: Guidance for neurological rehabilitation. Physiology & Behavior, 92(1–2), 161-166. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2007.05.018 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2007.05.018
Radnor, J. M., Moeskops, S., Morris, S. J., Mathews, T. A., Kumar, N. T. A., Pullen, B. J., Meyers, R. W., Pedley, J. S., Gould, Z. I., Oliver, J. L., & Lloyd, R. S. (2020). Developing Athletic Motor Skill Competencies in Youth. Strength & Conditioning Journal, 42(6), 54-70. https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000602 DOI: https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000602
Rivilis, I., Hay, J., Cairney, J., Klentrou, P., Liu, J., & Faught, B. E. (2011). Physical activity and fitness in children with developmental coordination disorder: A systematic review. Research in Developmental Disabilities, 32(3), 894-910. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2011.01.017 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ridd.2011.01.017
Whitehead, J. M. (2006). Starting school—Why girls are already ahead of boys. Teacher Development, 10(2), 249-270. https://doi.org/10.1080/13664530600773341 DOI: https://doi.org/10.1080/13664530600773341
Farfel, V. S. (2011). Motion control in sports. M.: Sovetskii sport, 202.
Ivashchenko, O. V., Nosko, M. O., Cieślicka, M., & Malyshev, D. A. (2019). Motor Abilities: Peculiarities of Strength Effort Assessment in Boys Aged 11–13. Physical Education Theory and Methodology, 19(1), 37-43. https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.1.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.1.05
Huda, M. (2019). The problematic: Teachers’ pedagogical ability in using technology on mathematics learning of junior high school. Journal of Physics: Conference Series, 1200, 012009. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1200/1/012009 DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1200/1/012009
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Prashant Kumar Choudhary, Suchishrava Dubey, Bindiya Rawat, Sonu Kumar, Bhanu Pratap, Deepak Bangari, Sandeep Kumar, Sambhu Prasad, Dalveer Singh Kaunteya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
