Психологічна характеристика оточуючого середовища як чинника сприяння розвитку футболістів в Індонезії та Малайзії
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.5.08Ключові слова:
оточуючий, психологічна характеристика, футболістАнотація
Історія питання. На шляху становлення футболіста як професійного гравця можна виокремити чотири основні аспекти: фізичний, технічний, тактичний і психологічний.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити психологічні характеристики оточуючогосередовища, які визначають та сприяють процесу розвитку футболістів віком до 17 років в Індонезії та Малайзії.
Матеріали та методи. У даній роботі було застосовано якісний дослідницький підхід, зокрема розвинена обґрунтована теорія, процес збору даних проведено із використанням трьох окремих методів: напівструктуровані інтерв’ю, спостереження та аналіз документів. У дослідженні взяли участь двадцять п’ять тренерів, з яких п’ятнадцять тренерів представляли різні футбольні академії Малайзії та десять тренерів з Індонезії. Усі тренери, залучені до цього дослідження, мали ліцензію та щонайменше п’ять років досвіду роботи тренером у віковій групі до 17 років. Збір та аналіз даних розпочався з відкритого кодування, осьового кодування та вибіркового кодування, а в процесі аналізу використовувалося програмне забезпечення для якісних досліджень, а саме N-Vivo 14.
Результати. Результати дослідження показали, що на становлення розвитку гравців впливають такі аспекти: політика підтримки, що включає структуровані та конкурентоспроможні змагання у вікових групах, сприятлива футбольна екосистема; інші результати були визначені як відносини та співпраця, що підтримуються сім’єю, дружні взаємозв’язки між клубами та робота в команді. Наостанок підкреслена важливість врахування тренерських чинників, зокрема захопленості до своєї справи, терпіння та вміння тренера надавати психологічну допомогу. Саме такі психологічні характеристики оточуючого середовища можуть впливати на рівень розвитку футболістів.
Висновки. Очікується, що результати цього дослідження можуть слугувати орієнтиром для тренерів, Індонезійської футбольної асоціації та Малайзійської футбольної асоціації у створенні політики підтримки футболістів віком до 17 років на рівні всіх аспектів, включаючи психологію.
Завантаження
Посилання
Bullough, S., & Jordan, J. F. (2017). Youth academy player development in English football. Sport, Business and Management, 7(4), 375-392. https://doi.org/10.1108/sbm-10-2016-0059 DOI: https://doi.org/10.1108/SBM-10-2016-0059
Orosz, R., & Mezo, F. (2015). Psychological Factors in the Development of Football-Talent from the Perspective of an Integrative Sport-Talent Model. Journal for the Education of Gifted Young Scientists, 3(1), 58. https://doi.org/10.17478/jegys.2015112018 DOI: https://doi.org/10.17478/JEGYS.2015112018
Gledhill, A., Harwood, C., & Forsdyke, D. (2017). Psychosocial factors associated with talent development in football: A systematic review. Psychology of Sport and Exercise, pp. 31, 93-112. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2017.04.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2017.04.002
Lauer, L., Gould, D., Roman, N., & Pierce, M. (2010a). How parents influence junior tennis players’ development: qualitative narratives. Journal of Clinical Sport Psychology, 4(1), 69-92. https://doi.org/10.1123/jcsp.4.1.69 DOI: https://doi.org/10.1123/jcsp.4.1.69
Sullivan, M., Woods, C. T., Vaughan, J., & Davids, K. (2021). Towards a contemporary player learning in development framework for sports practitioners. International Journal of Sports Science & Coaching, 16(5), 1214-1222. https://doi.org/10.1177/17479541211002335 DOI: https://doi.org/10.1177/17479541211002335
Bean, C., Kramers, S., Forneris, T., & Camiré, M. (2018). The Implicit/Explicit continuum of life skills development and transfer. Quest, 70(4), 456-470. https://doi.org/10.1080/00336297.2018.145134 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.2018.1451348
Marholz, P. O., Gomez-Lopez, M., Martin, I., Garrido, R. E. R., Garcia-Mas, A., & Chirosa, L. J. (2016). Role Played By The Coach In The Adolescent Players’ Commitment. Studia Psychologica, 58(3), 184. DOI: https://doi.org/10.21909/sp.2016.03.716
Sweeney, L., MacNamara, Á., & Horan, D. (2022). The Irish Football Player Pathway: Examining stakeholder coherence throughout and across the player development system. Frontiers in Sports and Active Living, p. 4. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.834633 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2022.834633
Larsen, C. H., Alfermann, D., & Christensen, M. K. (2012). Psychosocial Skills in a Youth Soccer Academy: A holistic ecological perspective. Sport Science Review, 21(3-4), 51-74. https://doi.org/10.2478/v10237-012-0010-x DOI: https://doi.org/10.2478/v10237-012-0010-x
Ivarsson, A., Kilhage-Persson, A., Martindale, R., Priestley, D., Huijgen, B. C. H., Ardern, C. L., & McCall, A. (2020). Psychological factors and future performance of football players: A systematic review with meta-analysis. Journal of Science and Medicine in Sport, 23(4), 415-420. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2019.10.021 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2019.10.021
Gledhill, A. (2016). Psychosocial factors associated with talent development in UK female youth football players (Doctoral dissertation, Loughborough University).
Hagen, K. (2011). Young Swedish athletes’ perceived social support and well-being in football academies. (Master’s thesis in sport psychology, pp. 91-120 ECTS credits)—School of Social and Health Sciences. University of Halmstad.
Baker, J., & Horton, S. (2004). A review of primary and secondary influences on sport expertise. High Ability Studies, 15(2), 211-228. https://doi.org/10.1080/1359813042000314781 DOI: https://doi.org/10.1080/1359813042000314781
Crawley, N. R., & Hills, L. (2023). Mind the gap: Environmental influences on player psychosocial needs and development in an elite youth football academy. Sport & Exercise Psychology Review, 18(1), 38-55. https://doi.org/10.53841/bpssepr.2023.18.1.38 DOI: https://doi.org/10.53841/bpssepr.2023.18.1.38
Henriksen, K., Stambulova, N., & Roessler, K. K. (2010). A holistic approach to athletic talent development environments: A successful sailing milieu. Psychology of Sport and Exercise, 11(3), 212-222. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2009.10.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2009.10.005
O’Connor, D., Larkin, P., & Williams, A. M. (2017). Observations of youth football training: How do coaches structure training sessions for player development? Journal of Sports Sciences, 36(1), 39-47. https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1277034 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1277034
Richardson, L., Lugo, R. G., & Firth, A. (2022). Investigating an online course for player psychosocial development in Elite Sport (Professional Football). Scandinavian Journal of Sport and Exercise Psychology, 4(1), 11-19. https://doi.org/10.7146/sjsep.v4i1.125418 DOI: https://doi.org/10.7146/sjsep.v4i1.125418
Nopembri, S., & Sugiyama, Y. (2022). Interaction between physical fitness, psychosocial, and spiritual aspects of children in Indonesian physical education. Journal of Physical Education, 33(1). https://doi.org/10.4025/jphyseduc.v33i1.3306 DOI: https://doi.org/10.4025/jphyseduc.v33i1.3306
Khan, T. K. A., Malek, N. F. A., Muszali, R., Salimin, N., Sankaravel, M., & Adnan, M. A. (2023). The Challenges and Psychological Skills Training Experiences of Malaysian Elite Field Hockey Players. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 11(5), 1011–1019. https://doi.org/10.13189/saj.2023.110509 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2023.110509
Lee, S. L., & Tam, C. L. (2024). Confounding analysis with gaming aspects in predicting psychological distress of esports players. Psych Journal. https://doi.org/10.1002/pchj.728 DOI: https://doi.org/10.1002/pchj.728
Zulkefly, N. S., & Baharudin, R. (2009). Mobile phone use amongst students in a university in Malaysia: its correlates and relationship to psychological health. European Journal of Scientific Research. http://core.ac.uk/download/pdf/12226007.pdf
Landis, J.R., & Koch, G.G. (1977) The Measurement of Observer Agreement for Categorical Data. Biometrics, 33, 159. https://doi.org/10.2307/2529310 DOI: https://doi.org/10.2307/2529310
McLeod, C. J., Agha, N., & Rosenblum-Larson, S. (2022). Organizational support factors for minor league baseball player development. Journal of Athlete Development and Experience, 4(3). https://doi.org/10.25035/jade.04.03.01 DOI: https://doi.org/10.25035/jade.04.03.01
Bullough, S., & Coleman, R. (2019). Measuring player development outputs in European football (2005-06 to 2015-16). Team performance management DOI: https://doi.org/10.1108/TPM-03-2018-0023
Morley, D., Morgan, G., McKenna, J., & Nicholls, A. R. (2014). Developmental Contexts and Features of Elite Academy Football Players: Coach and Player Perspectives. International Journal of Sports Science & Coaching, 9(1), 217-232. https://doi.org/10.1260/1747-9541.9.1.217 DOI: https://doi.org/10.1260/1747-9541.9.1.217
Hellstedt, J. C. (2005). Invisible Players: a family systems model. Clinics in Sports Medicine, 24(4), 899-928. https://doi.org/10.1016/j.csm.2005.06.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.csm.2005.06.001
Weiss, M. R. (2004). Developmental sport and exercise psychology: A lifespan perspective.
Lauer, L., Gould, D., Roman, N., & Pierce, M. (2010b). Parental behaviors that affect junior tennis player development. Psychology of Sport and Exercise, 11(6), 487-496. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2010.06.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2010.06.008
Wolfenden, L., & Holt, N. L. (2005). Talent development in elite junior tennis: perceptions of players, parents, and coaches. Journal of Applied Sport Psychology, 17(2), 108-126. https://doi.org/10.1080/10413200590932416 DOI: https://doi.org/10.1080/10413200590932416
Dohme, L., Bloom, G. A., & Knight, C. J. (2020). Understanding the behaviors employed by parents to support the psychological development of elite youth tennis players in England. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 19(6), 957-974. https://doi.org/10.1080/1612197x.2020.1827004 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2020.1827004
Vella, S. A., Oades, L. G., & Crowe, T. P. (2011). The Role of the Coach in Facilitating Positive Youth Development: Moving from Theory to Practice. Journal of Applied Sport Psychology, 23(1), 33-48. https://doi.org/10.1080/10413200.2010.511423 DOI: https://doi.org/10.1080/10413200.2010.511423
Smoll, F. L., Smith, R. E., Barnett, N. P., & Everett, J. J. (1993). Enhancement of children’s self-esteem through social support training for youth sport coaches. Journal of Applied Psychology, 78(4), 602. DOI: https://doi.org/10.1037//0021-9010.78.4.602
Vella, S. A., Oades, L. G., & Crowe, T. P. (2013). The relationship between coach leadership, the coach–athlete relationship, team success, and the positive developmental experiences of adolescent soccer players. Physical Education and Sport Pedagogy, 18(5), 549-561. https://doi.org/10.1080/17408989.2012.726976 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2012.726976
Ford, P. R., Yates, I., & Williams, A. M. (2010). An analysis of practice activities and instructional behaviors used by youth soccer coaches during practice: Exploring the link between science and application. Journal of Sports Sciences, 28(5), 483-495. https://doi.org/10.1080/02640410903582750 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410903582750
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Amin Akbar, Zulakbal Abd Karim, Jaffry Zakaria
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
