Визначення особливостей агресивної поведінки учнів на заняттях з фізичного виховання
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.4.05Ключові слова:
агресивна поведінка, форми агресивної поведінки, учні, урок фізичної культуриАнотація
Історія питання. Останнім часом особлива увага приділяється шкільному середовищу, де агресивна поведінка учнів, яка швидко поширюється, набуває все більш яскравих контурів і відображає процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві та їх наслідки для молодого покоління. Вона часто може мати різні короткострокові та довгострокові наслідки для поведінки учня, його спілкування з оточуючими, емоційного стану та самооцінки. Таким чином, ця складна ситуація спонукає все частіше цікавитися причинами агресивної поведінки студентів та особливостями її прояву.
Мета дослідження – виявити особливості прояву агресивної поведінки учнів на уроках фізичної культури в аспекті віку та статі.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 197 учнів, з них 52 дівчинки 12-13 років і 44 хлопчики та 60 дівчаток і 41 хлопчик 14-15 років.
Результати. Результати дослідження показали, що 14-15-річні учні у порівнянні з 12-13-річними учнями більш схильні до таких форм агресивної поведінки на уроках фізичної культури, як негативізм, образа, роздратування, фізична та вербальна агресія. Також було визначено, що старші школярі характеризуються статистично достовірно вищими показниками ворожості та агресивності, ніж молодші. При аналізі агресивної поведінки учнів у гендерному аспекті було виявлено, що хлопці частіше проявляють такі форми агресивної поведінки, як негативізм, образа, роздратування та фізична агресія, тоді як дівчата більш схильні до почуття провини та вербальної агресії. Вища ворожість більш характерна для хлопців, ніж для дівчат, але агресивність у групах хлопців і дівчат за індексом агресивності оцінювалася однаково.
Висновки. Вважаємо, що отримані результати можуть бути більш ефективно застосовані при подальшому аналізі, наприклад, при аналізі конкретних життєвих ситуацій студентів.
Завантаження
Посилання
Šeibokaitė, L. (2008). The changes of harmful behaviour towards self and others from 5th to 12th grades and psychosocial factors related to this behaviour. Doctoral thesis. Kaunas: VDU. (in Lithuania).
Lloyd, C. B., Grant, M., & Ritchie, A. (2008). Gender differences in time use among adolescents in developing countries: Implications of rising school enrollment rates. Journal of Research on Adolescence, 18(1), 99-120. https://doi.org/10.1111/j.1532-7795.2008.00552.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-7795.2008.00552.x
Palujanskienė, A., & Uzdila, J. V. (2004). Aggression and conflict in the school of our days. Pedagogy, 73, 124-127. [in Lithuanian].
ZinatMotlagh, F., Ataee, M., Jalilian, F., MirzaeiAlavijeh, M., Aghaei, A., & Shirazi, K. K. (2013). Predicting aggression among male adolescents: an application of the theory of planned behavior. Health Promotion Perspectives, 3(2), 269-275. https://doi.org/10.5681/hpp.2013.031
Amadi, G. N., Ogadimma, M., & Taiwo, O. (2015). Influence of personality and demographic factor on aggressive behaviour among secondary school adolescents. British Journal of Psychology Research, 3(1), 1-6.
Jiménez, T. I., & Estévez, E. (2017). School aggression in adolescence: Examining the role of individual, family and school variables. International Journal of Clinical and Health Psychology, 17(3), 251-260. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2017.07.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2017.07.002
Barkauskaitė, M. (2001). Teenagers: sociopedagogic dynamics. Vilnius: VPU. (in Lithuania).
Olivier, T. (2003). Aggressive adolescent behaviour in privileged schools. Acta Academica, 35(2), 103-126.
Hopkins, L., Taylor, L., Bowen, E., & Wood, C. (2013). A qualitative study investigating adolescents' understanding of aggression, bullying and violence. Children and Youth Services Review, 35(4), 685-693. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2013.01.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2013.01.012
Farrell, A. D., Thompson, E. L., & Mehari, K. R. (2017). Dimensions of peer influences and their relationship to adolescents’ aggression, other problem behaviors and prosocial behavior. Journal of Youth and Adolescence, 46, 1351-1369. https://doi.org/10.1007/s10964-016-0601-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s10964-016-0601-4
Wade, L., Smith, J. J., Duncan, M. J., & Lubans, D. R. (2018). Mediators of aggression in a school-based physical activity intervention for low-income adolescent boys. Mental Health and Physical Activity, 14, 39-46. https://doi.org/10.1016/j.mhpa.2017.12.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mhpa.2017.12.006
Yanagida, T., Strohmeier, D., & Spiel, C. (2019). Dynamic change of aggressive behavior and victimization among adolescents: Effectiveness of the ViSC program. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology, 48(sup1), S90-S104. https://doi.org/10.1080/15374416.2016.1233498 DOI: https://doi.org/10.1080/15374416.2016.1233498
Trajković, N., Pajek, M., & Bogataj, Š. (2020). Reducing aggression and improving physical fitness in adolescents through an after-school volleyball program. Frontiers in Psychology, 11, 575435. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.02081 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.02081
Boulton, M. J., & Underwood, K. (1993). Bully/victim problems among middle school children. European Education, 25(3), 18-37. https://doi.org/10.2753/EUE1056-4934250318 DOI: https://doi.org/10.2753/EUE1056-4934250318
Owens, L. D., & MacMullina, C. E. (1995). Gender differences in aggression in children and adolescents in South Australian schools. International Journal of Adolescence and Youth, 6(1), 21-35. https://doi.org/10.1080/02673843.1995.9747776 DOI: https://doi.org/10.1080/02673843.1995.9747776
Björkqvist, K. (2018). Gender differences in aggression. Current Opinion in Psychology, 19, 39-42. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.03.030 DOI: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.03.030
Jančiauskas, R. (2018). Senior pupils’ behavioural difficulties at school. Sport Science, 3-4(93-94), 3–16. (in Lithuanian). http://dx.doi.org/10.15823/sm.2018.20 DOI: https://doi.org/10.15823/sm.2018.20
Österman, K., Björkqvist, K., Lagerspetz, K. M., Kaukiainen, A., Landau, S. F., Frączek, A., & Caprara, G. V. (1998). Cross‐cultural evidence of female indirect aggression. Aggressive Behavior: Official Journal of the International Society for Research on Aggression, 24(1), 1-8. https://doi.org/10.1002/(SICI)1098-2337(1998)24:1<1::AID-AB1>3.0.CO;2-R DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1098-2337(1998)24:1<1::AID-AB1>3.3.CO;2-F
Card, N. A., Stucky, B. D., Sawalani, G. M., & Little, T. D. (2008). Direct and indirect aggression during childhood and adolescence: A meta‐analytic review of gender differences, intercorrelations, and relations to maladjustment. Child Development, 79(5), 1185-1229. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2008.01184.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2008.01184.x
Chung, J. E., Song, G., Kim, K., Yee, J., Kim, J. H., Lee, K. E., & Gwak, H. S. (2019). Association between anxiety and aggression in adolescents: a cross-sectional study. BMC Pediatrics, 19, 1-9. https://doi.org/10.1186/s12887-019-1479-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-019-1479-6
Žukauskienė, R. (1999). Physical, verbal, and indirect aggression: gender differences. Psychology, 19, 98-107. (in Lithuania). https://doi.org/10.15388/Psichol.1999..4440 DOI: https://doi.org/10.15388/Psichol.1999..4440
Shaikh, F., Viveki, R. G., & Halappanavar, A. B. (2014). Physical and verbal aggressive behaviuor pattern among school children in urban area of North Karnataka: a cross sectional study. Journal of Krishna Institute of Medical Sciences, 3(2), 55–62.
Gudžinskienė, V., & Burvytė, S. (2017). Lack of positive socialisation as a precondition for adolescent aggression. Towards research-based education an edition collection of research studies, 449-469. (in Lithuanian).
Vassar, M., & Hale, W. (2009). Reliability reporting across studies usingthe buss Durkee Hostility Inventory. Journal of Interpersonal Violence, 24(1), 20-37. https://doi.org/10.1177/0886260508314931 DOI: https://doi.org/10.1177/0886260508314931
Amedahe, F. K., & Owusu-Banahene, N. O. (2007). Sex differences in the forms of aggression among adolescent students in Ghana. Research in Education, 78(1), 54-64. https://doi.org/10.7227/RIE.78.5 DOI: https://doi.org/10.7227/RIE.78.5
Crick, N. R., & Werner, N. E. (1998). Response decision processes in relational and overt aggression. Child Development, 69, 1630-1639. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.1998.tb06181.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.1998.tb06181.x
Wakoli, C., Kiptiony, G., Chemwei, B., & Chonge, H. (2016). Peer influence on aggressive behaviour of adolescents in secondary schools in Bungoma County. International Journal of Arts Humanities and Social Science, 1(3), 59-66.
Archer, J., Pearson, N. A., & Westeman, K. E. (1988). Aggressive behaviour of children aged 6–11: Gender differences and their magnitude. British Journal of Social Psychology, 27(4), 371-384. https://doi.org/10.1111/j.2044-8309.1988.tb00839.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.2044-8309.1988.tb00839.x
Rozzaqyah, F., Silvia, A. R., & Wisma, N. (2021). Aggressive behavior: Comparative study on girls and boys in the middle school. In 4th Sriwijaya University Learning and Education International Conference (SULE-IC 2020) (pp. 416–420). Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/assehr.k.201230.139 DOI: https://doi.org/10.2991/assehr.k.201230.139
Moretti, M. M., Holland, R., & McKay, S. (2001). Self–other representations and relational and overt aggression in adolescent girls and boys. Behavioral Sciences & The Law, 19(1), 109-126. https://doi.org/10.1002/bsl.429 DOI: https://doi.org/10.1002/bsl.429
Jančiauskas, R. (2018a). Aggression among athletic and non-athletic senior pupils. Pedagogy, 131(3), 153-171. (in Lithuanian). http://dx.doi.org/10.15823/p.2018.40 DOI: https://doi.org/10.15823/p.2018.40
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Sarunas Sniras
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
