Зміна показників фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку через рік після COVID-19 та її предиктори на індивідуальному рівні
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.19Ключові слова:
фізична підготовленість, діти молодшого шкільного віку, лонгітюдне дослідження, рухова підготовленість, підготовленість опорно-рухової системиАнотація
Мета дослідження. Метою дослідження було оцінити фізичну підготовленість та її динаміку протягом року серед дітей молодшого шкільного віку від 7 до 10 років з урахуванням індивідуальних факторів дитини (пов’язаних зі здоров’ям: фізична активність, малорухлива поведінка; та психосоціальних: задоволення від занять фізичною активністю).
Матеріали та методи. Дослідження включало вибірку з 902 учнів 1-3 класів (49% хлопців і 51% дівчат), які взяли участь у тестуванні показників фізичної підготовленості на початковому етапі дослідження та в подальших спостереженнях протягом року. Крім того, було зібрано дані шляхом проведення анкетування учнів та їхніх батьків. Стан фізичної підготовленості оцінювали за допомогою восьми з дев’яти тестових завдань із батареї тестів з 9 пунктів, розробленої Фйортофтом та ін. (2011 р.). Зріст та вагу досліджуваних осіб вимірювали за допомогою механічної стадіометричної платформи (Seca 274, Гамбург, Німеччина; TEM50.01%) та портативних електронних ваг — TANITA BC 420 SMA (Tanita Europe BV, Амстердам, Нідерланди), відповідно. Рівень фізичної активності, малорухливої поведінки, участі у заняттях спортом, задоволення від занять фізичною активністю було оцінено дітьми та батьками в різні періоди часу.
Результати. Результати вказують, що від початкового етапу дослідження до подальшого спостереження спостерігалося покращення показників фізичної підготовленості, з деякими винятками для окремих тестів та представників обох статей. Високий рівень фізичної активності на 1 етапі прогностично сприяв поліпшенню показників сили м’язів кисті (Std β —стандартизований бета-коефіцієнт = .18) та спритності (Std β = -.12) на 2 етапі дослідження. Як показали результати, участь у заняттях спортом на 1 етапі також була прогностично пов’язана з покращенням показників спритності (Std β =.15). Заняття фізичною активністю від помірного до високого рівня інтенсивності на 1 етапі дослідження прогностично сприяло підвищенню показників швидкості під час 2 етапу (Std β = -.16). Встановлено, що мотивація до занять фізичною активністю на 2 етапі була пов’язана з покращенням рівня спритності (Std β = -0,18) та швидкості (Std β = -0,30), при цьому спостерігалося зниження показників сили м’язів кисті (Std β = -0,11). Загалом, за допомогою предикторів вдалося суттєво роз’яснити 10% результатів тесту на спритність і 13% результатів тесту на швидкість.
Висновки. У процесі росту та розвитку дітей, рівень їхньої фізичної підготовленості має тенденцію змінюватися у відповідь на різні фактори, включаючи різні показники фізичної активності, а також мотивацію до виконання фізичних навантажень.
Завантаження
Посилання
Roe, A., Blikstad-Balas, M., & Dalland, C. P. (2021). The impact of COVID-19 and homeschooling on students’ engagement with physical activity. Frontiers in sports and active living, 2, 589227. https://doi.org/10.3389/fspor.2020.589227 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2020.589227
Caputo, E. L., & Reichert, F. F. (2020). Studies of physical activity and COVID-19 during the pandemic: a scoping review. Journal of Physical Activity and Health, 17(12), 1275–1284. https://doi.org/10.1123/jpah.2020-0406 DOI: https://doi.org/10.1123/jpah.2020-0406
Rossi, L., Behme, N., & Breuer, C. (2021). Physical Activity of Children and Adolescents during the COVID-19 Pandemic—A Scoping Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(21), 11440. https://doi.org/10.3390/ijerph182111440 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph182111440
Calcaterra, G., Fanos, V., Cataldi, L., Cugusi, L., Crisafulli, A., & Bassareo, P. P. (2022). Need for resuming sports and physical activity for children and adolescents following COVID-19 infection. Sport Sciences for Health, 18(4), 1179–1185. https://doi.org/10.1007/s11332-022-00930-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s11332-022-00930-3
Telama, R., Yang, X., Leskinen, E., Kankaanpää, A., Hirvensalo, M., Tammelin, T., Viikari, J.S.A., &. T. Raitakari, O.T. (2014).Tracking of physical activity from early childhood through youth into adulthood. Med Sci Sports Exerc, 46(5), 955–62. https://doi.org/10.1249/MSS.00000 00000 000181 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000181
Jarnig, G., Jaunig, J., & van Poppel, M. N. (2021). Association of COVID-19 mitigation measures with changes in cardiorespiratory fitness and body mass index among children aged 7 to 10 years in Austria. JAMA Network Open, 4(8), e2121675-e2121675. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.21675 DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.21675
Tsoukos, A., & Bogdanis, G.C. (2022). The Effects of a Five-Month Lockdown Due to COVID-19 on Physical Fitness Parameters in Adolescent Students: A Comparison between Cohorts. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(1), 326. https://doi.org/10.3390/ijerph19010326 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010326
Kolimechkov, S. (2017). Physical fitness assessment in children and adolescents: A systematic review. European Journal of Physical Education and Sport Science. https://doi.org/10.5281/zenodo.495725
Ortega, F. B., Cadenas-Sánchez, C., Sánchez-Delgado, G., Mora-González, J., Martínez-Téllez, B., Artero, E. G., ... & Ruiz, J. R. (2015). Systematic review and proposal of a field-based physical fitness-test battery in preschool children: the PREFIT battery. Sports medicine, 45, 533–555. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0281-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-014-0281-8
Ruiz, J. R., Cavero-Redondo, I., Ortega, F. B., Welk, G. J., Andersen, L. B., & Martinez-Vizcaino, V. (2016). Cardiorespiratory fitness cut points to avoid cardiovascular disease risk in children and adolescents; what level of fitness should raise a red flag? A systematic review and meta-analysis. British journal of sports medicine, 50(23), 1451–1458. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095903 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095903
Castro-Piñero, J., Perez-Bey, A., Cuenca-Garcia, M., Cabanas-Sanchez, V., Gómez-Martínez, S., Veiga, O. L., ... & Gomez-Gallego, F. (2019). Muscle fitness cut points for early assessment of cardiovascular risk in children and adolescents. The Journal of Pediatrics, 206, 134–141. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.10.026 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.10.026
Zhou, Z., Ren, H., Yin, Z., Wang, L., & Wang, K. (2014). A policy-driven multifaceted approach for early childhood physical fitness promotion: impacts on body composition and physical fitness in young Chinese children. BMC pediatrics, 14, 1–13. https://doi.org/10.1186/1471-2431-14-118 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2431-14-118
Faselis, C., Doumas, M., Kokkinos, J. P., Panagiotakos, D., Kheirbek, R., Sheriff, H. M., ... & Kokkinos, P. (2012). Exercise capacity and progression from prehypertension to hypertension. Hypertension, 60(2), 333–338. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.112.196493 DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.112.196493
Kokkinos, P. (2012). Physical activity, health benefits, and mortality risk. International Scholarly Research Notices, 2012. https://doi.org/10.5402/2012/718789 DOI: https://doi.org/10.5402/2012/718789
Timpka, S., Petersson, I. F., Zhou, C., & Englund, M. (2014). Muscle strength in adolescent men and risk of cardiovascular disease events and mortality in middle age: a prospective cohort study. BMC medicine, 12, 1–8. https://doi.org/10.1186/1741-7015-12-62 DOI: https://doi.org/10.1186/1741-7015-12-62
Peralta-Huertas, J., Livingstone, K., Banach, A., Klentrou, P., & O’Leary, D. (2008). Differences in left ventricular mass between overweight and normal-weight preadolescent children. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 33(6), 1172–1180. DOI: https://doi.org/10.1139/H08-082
Ortega, F. B., Ruiz, J. R., Castillo, M. J., & Sjöström, M. (2008). Physical fitness in childhood and adolescence: a powerful marker of health. International journal of obesity, 32(1), 1–11. https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0803774 DOI: https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0803774
Högström, G., Nordström, A., & Nordström, P. (2016). Aerobic fitness in late adolescence and the risk of early death: a prospective cohort study of 1.3 million Swedish men. International journal of epidemiology, 45(4), 1159–1168. https://doi.org/10.1093/ije/dyv321 DOI: https://doi.org/10.1093/ije/dyv321
Batez, M., Milošević, Ž., Mikulić, I., Sporiš, G., Mačak, D., & Trajković, N. (2021). Relationship between motor competence, physical fitness, and academic achievement in young school-aged children. BioMed research international, 2021, 1–7. https://doi.org/10.1155/2021/6631365 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6631365
London, R. A., & Castrechini, S. (2011). A longitudinal examination of the link between youth physical fitness and academic achievement. Journal of School Health, 81(7), 400–408. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.2011.00608.x
Moradi, A., Sadri Damirchi, E., Narimani, M., Esmaeilzadeh, S., Dziembowska, I., Azevedo, L. B., & Luiz do Prado, W. (2019). Association between physical and motor fitness with cognition in children. Medicina, 55(1), 7. https://doi.org/10.3390/medicina55010007 DOI: https://doi.org/10.3390/medicina55010007
Ruiz-Ariza, A., Grao-Cruces, A., de Loureiro, N. E. M., & Martinez-Lopez, E. J. (2017). Influence of physical fitness on cognitive and academic performance in adolescents: A systematic review from 2005–2015. International Review of Sport and Exercise Psychology, 10(1), 108–133. https://doi.org/10.1080/1750984X.2016.1184699 DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2016.1184699
Redondo-Tébar, A., Ruíz-Hermosa, A., Martínez-Vizcaíno, V., Cobo-Cuenca, A. I., Bermejo-Cantarero, A., Cavero-Redondo, I., & Sánchez-López, M. (2019). Associations between health-related quality of life and physical fitness in 4–7-year-old Spanish children: The MOVIKIDS study. Quality of Life Research, 28, 1751–1759. https ://doi.org/10.1007/s1113 6-019-02136 -6 DOI: https://doi.org/10.1007/s11136-019-02136-6
Malina, R. M. (2007). Physical fitness of children and adolescents in the United States: status and secular change. Pediatric Fitness, 50, 67–90. DOI: https://doi.org/10.1159/000101076
Olds, T. S., Ridley, K., & Tomkinson, G. R. (2007). Declines in aerobic fitness: are they only due to increasing fatness?. In Pediatric Fitness, 50, 226–240. Karger Publishers. DOI: https://doi.org/10.1159/000101394
Venckunas, T., Emeljanovas, A., Mieziene, B., & Volbekiene, V. (2017). Secular trends in physical fitness and body size in Lithuanian children and adolescents between 1992 and 2012. J Epidemiol Community Health, 71(2), 181–187. http://dx.doi.org/10.1136/jech2016-207307 DOI: https://doi.org/10.1136/jech-2016-207307
Fühner, T., Kliegl, R., Arntz, F., Kriemler, S., & Granacher, U. (2021). An update on secular trends in physical fitness of children and adolescents from 1972 to 2015: a systematic review. Sports Medicine, 51, 303–320. https://doi.org/10.1007/s40279-020-01373-x DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-020-01373-x
Tomkinson, G. R., Lang, J. J., & Tremblay, M. S. (2019). Temporal trends in the cardiorespiratory fitness of children and adolescents representing 19 high-income and upper middle-income countries between 1981 and 2014. British journal of sports medicine, 53(8), 478–486. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-097982 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-097982
Cabanas-Sánchez, V., Martínez-Gómez, D., Izquierdo-Gómez, R., Segura-Jiménez, V., Castro-Piñero, J., & Veiga, O. L. (2018). Association between clustering of lifestyle behaviors and health-related physical fitness in youth: the UP&DOWN study. The Journal of pediatrics, 199, 41–48. https://doi.org10.1016/j.jpeds.2018.03.075 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.03.075
Sallis, J.F., Owen, N., & Fisher, E. (2015). Ecological models of health behavior. In Health behavior: Theory, research, and practice (pp. 43–64). Jossey–Bass.
Fjørtoft, I., Pedersen, A. V., Sigmundsson, H., & Vereijken, B. (2011). Measuring physical fitness in children who are 5 to 12 years old with a test battery that is functional and easy to administer. Physical therapy, 91(7), 1087–1095. https://doi.org/10.2522/ptj.20090350 DOI: https://doi.org/10.2522/ptj.20090350
Cole, T. J., Freeman, J. V., & Preece, M. A. (1998). British 1990 growth reference centiles for weight, height, body mass index and head circumference fitted by maximum penalized likelihood. Statistics in medicine, 17(4), 407–429. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0258(19980228)17:4<407::AID-SIM742>3.3.CO;2-C
Bacardi-Gascón, M., Reveles-Rojas, C., Woodward-Lopez, G., Crawford, P., & Jiménez-Cruz, A. (2012). Assessing the validity of a physical activity questionnaire developed for parents of preschool children in Mexico. Journal of health, population, and nutrition, 30(4), 439. https://doi.org/10.3329/jhpn.v30i4.13327. PMID: 23304910 DOI: https://doi.org/10.3329/jhpn.v30i4.13327
Moore, J. B., Yin, Z., Hanes, J., Duda, J., Gutin, B., & Barbeau, P. (2009). Measuring enjoyment of physical activity in children: validation of the physical activity enjoyment scale. Journal of applied sport psychology, 21(S1), S116–S129. https://doi.org/10.1080/10413200802593612 DOI: https://doi.org/10.1080/10413200802593612
Fransen, J., Deprez, D., Pion, J., Tallir, I. B., D’Hondt, E., Vaeyens, R., ... & Philippaerts, R. M. (2014). Changes in physical fitness and sports participation among children with different levels of motor competence: a 2-year longitudinal study. Pediatric Exercise Science, 26(1), 11–21. DOI: https://doi.org/10.1123/pes.2013-0005
Chen, W., Hammond-Bennett, A., Hypnar, A., & Mason, S. (2018). Health-related physical fitness and physical activity in elementary school students. BMC public health, 18, 1–12. https://doi.org/10.1186/s12889-018-5107-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-018-5107-4
Reisberg, K., Riso, E. M., & Jürimäe, J. (2020). Associations between physical activity, body composition, and physical fitness in the transition from preschool to school. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 30(11), 2251–2263. https://doi.org/10.1111/sms.13784 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.13784
Miller, A., Eather, N., Duncan, M., & Lubans, D. R. (2019). Associations of object control motor skill proficiency, game play competence, physical activity and cardiorespiratory fitness among primary school children. Journal of Sports Sciences, 37(2), 173–179. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1488384 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1488384
Henning, L., Dreiskämper, D., & Tietjens, M. (2022). The interplay of actual and perceived physical fitness in children: Effects on motivation and physical activity. Psychology of Sport and Exercise, 58, 102055. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2021.102055. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2021.102055
Carriedo, A., Cecchini, J.A., Fernández-Álvarez, L.E., & González, C. (2022). Physical Activity and Physical Fitness in Adolescents after the COVID-19 Lockdown and One Year Afterward. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19, 14660. https://doi.org/10.3390/ ijerph192214660 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192214660
Chambonnière, C., Fearnbach, N., Pelissier, L., Genin, P., Fillon, A., Boscaro, A., Bonjean, L., Bailly, M., Siroux, J., Guirado, T., et al. (2021). Adverse Collateral Effects of COVID-19 Public Health Restrictions on Physical Fitness and Cognitive Performance in Primary School Children. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(21), 11099. https://doi.org/10.3390/ijerph182111099 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph182111099
Teich, P., Fühner, T., Bähr, F. et al. (2023). Covid Pandemic Effects on the Physical Fitness of Primary School Children: Results of the German EMOTIKON Project. Sports Med – Open, 9, 77. https://doi.org/10.1186/s40798-023-00624-1 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-023-00624-1
Emeljanovas, A., Mieziene, B., Cesnaitiene, V. J., Fjortoft, I., & Kjønniksen, L. (2020). Physical fitness and anthropometric values among lithuanian primary school children: Population-based cross-sectional study. The Journal of Strength & Conditioning Research, 34(2), 414–421. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003387 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003387
Zhou, T., Zhai, X., Wu, N., Koriyama, S., Wang, D., Jin, Y., ... & Fan, X. (2022, February). Changes in physical fitness during COVID-19 pandemic lockdown among adolescents: a longitudinal study. In Healthcare, 10(2), 351. https://doi.org/10.3390/healthcare10020351 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare10020351
García-Hermoso, A., Alonso-Martínez, A. M., Ramírez-Vélez, R., Pérez-Sousa, M. Á., Ramírez-Campillo, R., & Izquierdo, M. (2020). Association of physical education with improvement of health-related physical fitness outcomes and fundamental motor skills among youths: a systematic review and meta-analysis. JAMA pediatrics, 174(6), e200223-e200223. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2020.0223 DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2020.0223
Greier, K., Drenowatz, C., Ruedl, G., Kopp, M., Burtscher, M., & Greier, C. (2020). Effect of Daily Physical Education on Physical Fitness in Elementary School Children. Advances in Physical Education, 10, 97–105. https://doi.org/10.4236/ape.2020.102009 DOI: https://doi.org/10.4236/ape.2020.102009
Erfle, S. E., & Gamble, A. (2014). Effects of Daily Physical Education on Physical Fitness and Weight Status in Middle School Adolescents. Journal of School Health, 85(1), 27–35. https://doi.org/10.1111/josh.12217 DOI: https://doi.org/10.1111/josh.12217
Sandford, R., Duncombe, R., Mason, C., & Butler, C. (2015). Ability to be active: exploring children’s active play in primary schools. International Journal of Play, 4(2), 149–162. http://dx.doi.org/10.1080/21594937.2015.1060569 DOI: https://doi.org/10.1080/21594937.2015.1060569
Bento, G., & Dias, G. (2017). The importance of outdoor play for young children’s healthy development. Porto biomedical journal, 2(5), 157–160. https://doi.org/10.1016/j.pbj.2017.03.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pbj.2017.03.003
Reilly, J. J., & Kelly, J. (2011). Long-term impact of overweight and obesity in childhood and adolescence on morbidity and premature mortality in adulthood: systematic review. International journal of obesity, 35(7), 891–898. https://doi.org/10.1038/ijo.2010.222 DOI: https://doi.org/10.1038/ijo.2010.222
Lopez-Agudo, L. A., & Marcenaro-Gutierrez, O. D. (2021). The relationship between overweight and academic performance, life satisfaction and school life. Food Policy, 101, 102077. https://doi.org/10.1016/j.foodpol.2021.102077 DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodpol.2021.102077
Ortega, F. B., Ruiz, J. R., & Castillo, M. J. (2013). Physical activity, physical fitness, and overweight in children and adolescents: evidence from epidemiologic studies. Endocrinología y Nutrición (English Edition), 60(8), 458–469. https://doi.org/10.1016/j.endoen.2013.10.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.endoen.2013.10.007
Kim, J. H., & So, W. Y. (2013). Association between overweight/obesity and academic performance in South Korean adolescents. Central European journal of public health, 21(4), 179. DOI: https://doi.org/10.21101/cejph.a3853
Sacchetti, R., Ceciliani, A., Garulli, A., Masotti, A., Poletti, G., Beltrami, P., & Leoni, E. (2012). Physical fitness of primary school children in relation to overweight prevalence and physical activity habits. Journal of sports sciences, 30(7), 633-640. https://doi.org/10.1080/02640414.2012.661070 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2012.661070
Russo, G. (2020). Physical Fitness and Body Weight in Pre-Adolescent School Children: The EUROFIT Motor Fitness Test Explored on 11-12-Year-Old Children. Sport Science. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.14465457.v2
Müller, A., Nagy, Z., Kovács, S., Szőke, S., Bendíková, E., Ráthonyi, G., ... & Bába, É. B. (2022). Correlations between physical fitness and body composition among boys aged 14–18—Conclusions of a case study to reverse the worsening secular trend in fitness among urban youth due to sedentary lifestyles. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(14), 8765. https://doi.org/10.3390/ijerph19148765 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19148765
U.S. Department of Health and Human Services. (2018). Physical Activity Guidelines for Americans, 2nd edition. Washington, DC: U.S. Department of Health and Human Services. žiūrėta 2020-12-17]. https://health.gov/sites/default/files/2019-09/Physical_Activity_Guidelines_2nd_edition.pdf
U. S. Department of Health and Human Services (1996) Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Brigita Mieziene, Laurynas Dilys, Arunas Emeljanovas
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
